Саморозвиток особистості

Тема 3. Саморозвиток особистості 

1. Загальна характеристика  саморозвитку

2. Самоуправління індивідуальним розвитком

3. Розвиток рефлексії  як механізму самопізнання

 

Розвиток – це об’єктивний процес якісних і кількісних змін психічних процесів, властивостей, стану у часі, які відображаються у закономірних перетвореннях. Психічний розвиток може бути адекватно зрозумілий через характеристику соціальної ситуації, провідного виду діяльності, і основних новоутворень як досягнення певного віку.   

Існують різні періодизації психічного розвитку людини. Зокрема в періодизації Д.Ельконіна, зміна вікових періодів обумовлена змінами провідних видів діяльності; в періодизації Е.Еріксона розглядаються дві протилежних лінії розвитку, пов’язаних або із досягненням почуття ідентичності з собою і оточенням, або з почуттям не тотожності себе і світу.

Саморозвиток – це фундаментальна здатність людини становитися і бути дійсним суб’єктом свого життя, перетворювати власну життєдіяльність в предмет практичного перетворення. Саморозвиток здійснюється в рамках життєдіяльності людини в процесі прояву активності, яка визначається здатністю здійснювати особистісні вибори на основі пізнання самого себе. 

Саморозвиток відображає в активній формі особливості  внутрішнього світу особистості, якій має власні просторово-часові координати, в яких здійснюються неперервні діалоги особистості із собою, іншими значимими людьми. Внутрішній світ, або суб’єктивна реальність, знаходиться в процесі постійного становлення і розвитку.

Отже, процес саморозвитку розпочинається водночас з життям і розгортається  в ньому. При цьому важливою для  кожної людини індивідуально є проблема – чи є він суб’єктом саморозвитку, чи цю роль виконують інші.  

В якості одиниці аналізу  саморозвитку виступає акт самопобудови особистості як здатність втілюватися  в те, що зовсім недавно було усвідомленим або неусвідомленим проектом самого себе.

Саморозвиток особистості  здійснюється в рамках індивідуального життєвого шляху.

Одиницею аналізу життєвого  шляху є події, до яких відносяться події середовища, події поведінки людини в оточуючому середовищі і події внутрішнього життя. Справжній саморозвиток означає, що людина є не продуктом подій власного життя, а автором власної життєдіяльності, якій здатен не підкорятися обставинам, а творити їх, визначати перспективи власного самоіснування.

Саморозвиток – це неперервний процес, в якому під впливом певних мотивів ставляться і досягаються конкретні цілі шляхом змін своєї діяльності, поведінки або шляхом зміни самого себе, із застосуванням форм самоствердження, самовдосконалення, самоактуалізації.

Самоствердження дає можливість або підтвердити, або підсилити в собі власну особистість, риси характеру, способи поведінки і діяльності.

Самовдосконалення – це свідоме управління процесом власного розвитку.

Самоактуалізація – це реалізація себе у світі шляхом пізнання сену життя, досягнення повноти самоіснування.

В якості механізмів саморозвитку виступають самосприйняття і самопрогнозування. 

Самосприйняття завершує акти самопізнання, характеризується визнанням в собі всіх сторін і якостей особистості, що викликають як позитивні, так і негативні емоції і визначає прогнозування себе у майбутньому.

Самопрогнозування дає можливість здійснювати вихід за межі самого себе сьогоднішнього,  передбачувати події зовнішнього і внутрішнього життя, ставити задачі майбутньої діяльності і саморозвитку. Самопрогнози можуть бути проаналізовані з точки зору їх змісту, спрямованості, визначеності – невизначеності, стійкості, розташування у часі. Різноманітна діяльність і сполучення механізмів самосприйняття і самопрогнозування породжують різні стратегії саморозвитку. Оптимальною вважають ситуацію, коли людина сприймає в собі як негативні, так і позитивні властивості і якості, ставлячи водночас чітко, визначено і реалістично проблеми з формування і переформування себе (не заперечуючи себе сьогоднішнього, знає, яким він хоче бути завтра).      

Процес саморозвитку пов’язаний з певними складнощами, котрі  усвідомлено чи ні сприймаються особистістю як бар’єри саморозвитку.

Перший бар’єр – відсутність адекватної мотивації і цілей саморозвитку. Людина починає „пливти за течією”, самопобудова його особистості визначається випадковими подіями, їй складно визначитися у конкретній ситуації, ще складніше побудувати адекватні перспективи. Тому такі люди найчастіше скаржаться на обставини, які начебто заважають їм у досягненні поставлених цілей.

Наступна група бар’єрів пов’язана з нерозвиненими здібностями до самопізнання. Нечітке, розпливчате уявлення про себе, звуження сфер і областей функціонування власної Я-концепції призводять до того, що індивід ставить або нереальні, або неадекватні цілі саморозвитку. В підсумку така людина отримує результати, які його не задовольняють, не дають можливості відчути себе повноправним суб’єктом, автором свого життя.

Третя група бар’єрів обумовлена системою стереотипів і установок, що склалися. Наприклад, К.Роджерс основу стереотипів поведінки і дій бачить в надмірній прихильності і податливості особистості соціальному оточенню. Прагнення вести себе і діяти як усі, відсутність альтернатив в самопобудові особистості призводять до серії стереотипних реакцій, до постійного озирання на оцінки інших значимих і менш значимих людей. А.Маслоу прямо вказує на той факт, що в якості перешкод особистісному росту виступають: негативний валив минулого досвіду, звичок, які штовхають людей до непродуктивних форм поведінки; соціальний вплив і груповий тиск, яким індивід не здатен, не бажає і не вміє протистояти; наявність систем внутрішнього захисту, функціонування яких створює видимість благополуччя і адаптованість особистості до оточуючої дійсності.

Заслуговує на увагу і  група бар’єрів, які визначаються не сформованістю механізмів саморозвитку. Неприйняття себе, або часткове прийняття призводить до невірної стратегії саморозвитку, коли людина починає тратити власні сили не на те, щоб відкривати в собі щось нове, а на боротьбу із власними негативними якостями. На це може витрачатися дорогоцінний час, а результати як для особистості, так і для оточуючих залишаються незадовільними.

Можна також виділити особливу групу бар’єрів, яка пов’язана з відсутністю навиків самовиховання, незнання і невміння залучати такі способи, які б дозволили будувати себе в потрібному напряму і реалізувати у повній мірі. Часто це супроводжується відсутністю вольових імпульсів, коли людина, визначаючи для себе певні часові пороги саморозвитку і само змін, не дотримується їх і продовжує діяти по старому. Добре відома фраза „З понеділка візьмуся”. Але настає понеділок, і все залишається без змін. Безперечно, що невиконання самозобов’язань викликає незадоволеність, каяття, глибокі сумніви щодо власних можливостей зробити те, що задумав.

В якості бар’єрів саморозвитку можуть виступати й інші люди, які несвідомо або цілеспрямовано заважають саморозвитку конкретної людини. В наслідок заздрості або небажання, щоб хтось був краще, досконаліше, вони створюють перепони навіть для близьких людей. В такому разі спрацьовують закони конкуренції, закони власного особистісного самоствердження.

Важливо так побудувати лінію  власного життя і поведінки, щоб  власне прагнення до вдосконалення  не заважало інтересам інших.

Отже, саморозвиток – це складний, нелінійний, багатоплановий процес, якій може йти як в позитивному напрямі, так і в негативному з точки зору відповідності вищим зразкам та ідеалам, що вироблені людством. Як зазначив В.Франкл „Доля не може бути змінена, інакше це була б не доля. Людина ж може змінити себе, інакше вона не була б людиною. Здатність формувати і переформовувати себе – це прерогатива людського існування”.

 

Самооцінка здібностей до самоосвіти і саморозвитку

особистості (Дж Андреев  В. И. Саморазвитие менеджера. — М., 1995.)

 

Уважно ознайомтесь з  запитаннями тесту-анкети. Оберіть  один із запропонованих варіантів відповіді: „Ні”, „Частково, періодично”, „Так”. Визначить кількість балів за кожну відповідь у відповідності з ціною обраного варіанту. Визначить набрану Вами суму набраних балів за всі відповіді і співвідносить Вашу суму із Шкалою визначення півня розвитку.

 

 

№ п.п.	Запитання	Варіант відповіді
		Ні – 1 бал	Частково, періодично – 2 бали	Так – 3 бали
1.	Чи  читали Ви і знаєте щось про принципи, методи, правила самоосвіти, самовиховання, саморозвитку особистості ?
2	Чи  маєте Ви серйозне і глибоке прагнення  до самоосвіти, самовиховання, саморозвитку своїх особистісних якостей, здібностей ?
3	Чи  помічають Ваші друзі, знайомі Ваші успіхи у самоосвіті, самовихованні, саморозвитку ?
4	Чи  відчуваєте Ви прагнення більш глибоко  познати самого себе, свої творчі здібності ?
5	Чи  є у Вас власний ідеал і  чи спонукає він Вас до самоосвіти, самовихованню, саморозвитку ?
6	Чи  часто Ви замислюєтесь про причини  своїх промахів, невдач ?
7	Чи  здатні Ви до швидкого опанування новими видами діяльності, наприклад до самостійного вивчення іноземної мови ?
8	Чи  здатні Ви й надалі розв’язувати важку  задачу, якщо перші дві години не принесли очікуваних результатів ?
9	Чи  ведете Ви щоденник, де занотовуєте  свої ідеї, плануєте своє життя (на рік, на найближчі місяці, тиждень, день) та чи аналізуєте, що із запланованого виконати не вдалося і чому ?
10	Чи  вважають Ваші друзі, що Ви людина, здатна до подолання труднощів ?
11	Чи  знаєте Ви свої сильні і слабкі сторони ?
12	Чи  хвилює Вас майбутнє ?
13	Чи  прагнете Ви до поваги з боку найближчих друзів, батьків ?
14	Чи  здатні Ви керувати собою, стримувати себе в конфліктній ситуації ?
15	Чи  здатні Ви ризикувати ?
16	Чи  прагнете Ви виховувати в собі силу волі або інші якості ?
17	Чи  добиваєтесь Ви щоб до Вашої думки  прислуховувалися ?
	Чи  вважають (чи вважали), що Ви людина, здатна до самоосвіти, саморозвитку:
18	Батьки
19	Вчителі
20	Друзі

 

Шкала визначення рівнів розвитку здібностей

до самоосвіти і саморозвитку

Рівень розвитку	Сума балів
1. Дуже  низький	21 – 28
2. Низький	29 – 32
3. Нижче середнього	33 – 36
4. Трохи нижче середнього	37 – 40
5. Середній	41 – 44
6. Трохи  вище за середній	45 – 48
7. Вище середнього	49 – 52
8. Високий	53 – 56
9. Дуже високий	57 – 63

 

Методичні рекомендації по самоосвіті і саморозвитку

 

Принципи і  правила саморозвитку

 

Принцип самопізнання. Для практичного застосування цього принципу можуть бути рекомендовані такі правила:

1. Постійно осмислюйте не лише те, що робите, а й як це робите. Осмислюючи, звертайте увагу на найбільш ефективні прийоми і методи своєї роботи. 

2. Ведіть щоденник, в якому намагайтесь аналізувати причини свої не лише успіхів, а й невдач.

3. Розвивайте в собі здатність до самоаналізу і рефлексії мислення. Пам’ятайте древ негрецькій вислів „Пізнай самого себе”. Для цього постійно вивчайте свої сильні і слабкі сторони. Спирайтеся на сильні сторони і постійно контролюйте слабкі.

  

Принцип Гармонії, Простоти і Красоти.

1. Пам’ятайте, що Гармонія, Простота і Красота досягаються напруженою працею.

2. „Не множити сутність без необхідності” (Уільям Оккам).

3. Пам’ятайте, що „природа проста і не розкішна надмірним” (І.Ньютон).

4. Пам’ятайте, що любов до Батьківщини починається з любові до прекрасного. Зодчі в давнину говорили, що лише бідні духом люди не прикрашають свою оселю. Тому все, що ми робимо має бути Просто, Гармонічно і Красиво.

 

Принцип цілеполагання  і творчого самовизначення. Може бути рекомендованим на основі таких правил:

1. „Мати ціль для всього життя...Ціль на рік, на місяць, на тиждень, на день, на годину і на хвилину, підкорюючи нижчі  цілі вищим” (Л.Толстой).

2. Пам’ятайте, що „хто не знає в яку гавань він пливе, для того немає попутного вітру” (Сенека).

3. Поставили перед собою ціль – йдіть до неї, досягайте її за будь яких умов.

 

Принцип планування. Може бути представлений такими правилами:

1. Плануючи, враховуйте час, встановлюйте реальні терміни досягнення цілі. „Враховувати час – значить довше жити” (А.Гастєв).

2. Плануйте, чого прагнете досягнути, що зробити сьогодні, завтра, протягом тижня, в перспективі.

3. Періодично хронометруйте час, шукайте резерви часу.

 

Принцип самоорганізації  і його правила:

1. Навчиться приступати до справи зразу, без „розкачки”.

2. Приступив до справи, зосереджуєтесь на головному.

3. Змінюйте вид діяльності, вигадуйте для себе стимули.

4. „Що призначено до обов’язкового виконання, виконуй, незважаючи ні на що. Що виконуєш, виконуй добре” (Л.Толстой).

5. Якнайчастіше застосовуй наказ самому собі: „Я маю це зробити, вперед і лише вперед”.

6. Щовечора давайте собі самозвіт про свої справи і вчинки.

 

Принципи оптимізму.

1. Навіть при тимчасових невдачах не утрачайте надію і не заспокоюйтесь.

2. Переконуйте себе: „Я здатний на більше ! Я розв’язував і більш складні задачі”.

3. У разі невдачі шукайте новий метод, новий засіб, новий „ключ успіху” до розв’язання задачі. Пам’ятайте: оптимізм і віра в успіх – залог успіху !

4. „Завжди шукайте в інших людях позитивні риси, а не погані. Щоб кожен день твоя любов до роду людського в чомусь виражалась” (Л.Толстой). 

 

Водночас слід відмітити, що окремо взятий принцип застосовується не дуже часто і не може гарантувати  успіх. Необхідна система, безперервне  самовдосконалення з урахуванням  реальних здібностей і умов життєдіяльності.

 

Розробка програми самоосвіти і саморозвитку

 

На першому етапи доцільно помислити над такими питаннями:

1. Що для вас було або є гальмом, бар’єром для професійного просування, саморозвитку останні два-три роки ?

2. Які якості, риси характеру провокують вас на конфлікти, непорозуміння, інші негативні ситуації ?

3. Що заважає творчо, на високому професійному рівні розв’язувати поставлені задачі ?

4. Чого вам конкурентно не вистачає: знань; умінь і здібностей; особистісних якостей; зв’язків, друзів; грошей.

5. На що ви витрачаєте свій вільний час ?

6. В яких областях самоосвіти, саморозвитку ви в змозі досягти  суттєвого просування вже у  найближчий рік ?

7. Хто і в чому може сприяти вам в самоосвіті і саморозвитку ?