Психологічні проблеми підбору операторів

Житомирський державний університет  імені Івана Франка

Соціально-психологічний факультет

Кафедра соціальної та практичної психології

 

 

 

Психологічні проблеми підбору операторів

 

 

 

Виконала:

студентка

Соціально-психологічного факультету

 

 

 

 

 

Житомир - 2013

Зміст

1. Особливості спеціалістів-операторів.

2. Розуміння професійного  добору операторів.

3. Етапність відбору операторів

4. Професійна сумісність  операторів.

 

 

1. Особливості спеціалістів-операторів.

У сучасних умовах надійність та продуктивність технічних систем залежить від правильного  добору та навчання спеціалістів.

До спеціалістів, які обслуговують складні сучасні технічні системи, ставляться спеціальні вимоги, специфічні для кожної конкретної галузі техніки. Відбір людей, здатних найефективніше працювати на певній апаратурі, є  завданням професійного добору.

Для спеціалістів — операторів основним змістом роботи є складний комплекс розумової діяльності з невеликими елементами фізичної праці. В основі взаємодії оператора з апаратурою є приймання, опрацьовування інформації, прийняття та реалізація рішення.

Важливою особливістю людини —  оператора є те, що оптимальне опрацювання  інформації, яка надходить до нього, відбувається у тому випадку, коли вона за обсягом узгоджена з його можливостями прийняття та не є занадто великою  і занадто малою. При великому навантаженні оператори не встигають  виконувати задані функції, але коли навантаження дуже зменшується, то оператори  втрачають активність.

Індивідуальною особливістю людини також є об'єм оперативної пам'яті, здатність до інтерполяції та коригування  помилок. Пам'ять дає змогу оператору  використовувати результати минулої  діяльності у майбутньому при  роботі у системі. Без врахування її ролі не може бути ні навчання, ні можливості адаптації до зміни навколишнього  природного середовища.

Аналіз діяльності спеціалістів, котрі  працюють з радіоелектронною апаратурою, особливо з екранами індикаторів, дисплеїв, свідчить, що коли до операторської  діяльності підключаються люди, які  не мають достатніх здібностей для  цієї роботи, то вони не тільки значно довше та з більшими труднощами оволодівають цією спеціальністю, а й частіше  роблять помилки і прорахунки.

2. Розуміння професійного  добору операторів.

Під професійним добором розуміють  процес вибору з групи кандидатів до професії осіб, від яких можна  чекати найефективнішого виконання  потрібного обсягу робіт. Суть професійного добору полягає у ретельному порівнянні суті операторської діяльності та структури  особи кандидата.

У наш час розроблені основи комплексного інженерно-психологічного підходу  до професійного добору. Під час  добору мають виявлятися психологічні якості, пов'язані з нейрофізіологічними  особливостями людини, її потенційною  здатністю оволодіти необхідною системою знань, вмінь та навичок, вольові здібності особи. При цьому враховується витривалість, емоційність, переконливість, цілеспрямованість тощо.

Професійний відбір може здійснюватися  такими методами: стихійним, медичним, конкурсним та інженерно-психологічним.

Під час стихійного відбору кандидати  на посаду оператора призначаються  з групи претендентів без врахування його індивідуальних здібностей.

Під час медичного відбору враховується лише один чинник — стан здоров'я. За заключеням медичної комісії про  придатність до роботи відібрані  кандидати можуть призначатися на посади.

Під час конкурсного відбору  кандидати на посади операторів відбираються за результатами перевірки їх індивідуальних здібностей шляхом проведення іспитів  або конкурсу документів.

Найбільше відповідає потребам професійного відбору інженерно-психологічний  метод. В цьому випадку кандидати  на посаду оператора відбираються з  повним врахуванням антропологічних, фізіологічних, психологічних та інших  даних. В основі інженерно-психологічного методу лежать два основних принципи: активність та етапність добору. Під  активністю добору розуміють не лише факт відбору кандидатів на посади операторів, а й удосконалення  методів навчання, а також органів  керування. Основні напрями: максимальне  пристосування органів керування  та робочого місця оператора до функціональних характеристик людини, раціональна  автоматизація керування, розробка алгоритмічних систем навчання, оптимізація  режимів тренувань, застосування засобів  покращення функціональних характеристик  людини згідно з особливостями окремого кандидата на професію.

3. Етапність відбору  операторів

Під етапністю відбору розуміють  послідовність проведення цієї роботи. Найширше застосовується три етапний добір.

Перший етап — відбір за висновкам  и медичних комісій. Його основне  завдання полягає в тому, щоб виключити  осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати ті чи інші функціональні  обов'язки оператора.

Під час другого етапу з'ясовується ступінь придатності тієї чи іншої  людини до виконання даних професійних  обов'язків.

Третій етап відбору є контролюючим. Його завдання містить:

- — своєчасне виявлення між працюючими фахівцями і тими, що навчаються, осіб, які не можуть ефективно виконувати свої функціональні обов'язки;

- — розробка методики навчання, адаптованої до даного кандидата (групи кандидатів).

Розглянемо детальніше порядок  відбору операторів на другому та третьому етапах. Завданням цих двох етапів є відбір кандидатів в оператори, які:

- — мають здобуті до початку роботи операторами навички, що впливають на оволодіння фахом оператора;

— характеризуються потрібною швидкістю  отримання навичок оператора.

При цьому завдання другого етапу  полягає в тому, щоб звести до мінімуму контингент осіб, яких залучають  до відбору на апаратурі.

Завдання третього етапу полягає  в тому, щоб з високим ступенем ймовірності вирішити питання придатності  до праці існуючої спеціальності  кандидатів, які пройшли другий етап відбору.

На другому етапі відбір кандидатів для роботи заданим фахом проводиться  за наслідками обстеження за допомогою  психофізіологічних тестів. Залежно  від якості виконання кожного  тесту кандидат отримує певний бал. Сума балів, одержаних при виконанні  всіх тестів, є критерієм можливості використання кандидата для роботи за спеціальністю.

На третьому етапі основною є  оцінка діяльності кандидатів за результатами їх праці в ситуаціях, характерних  для реальних умов праці. На цьому  етапі і фіксуються дані, які дають  змогу зробити кінцевий відбір за можливостями кандидата в отриманні  необхідних знань.

З цією метою знаходять коефіцієнт навчання кандидата та початковий рівень підготовки до роботи за даним фахом.

Усі кандидати проходять короткий курс навчання на місцях праці. Вони знайомляться з особливостями робочого місця, обов'язками, порядком роботи та правилами  безпеки. Після короткочасного навчання проводиться контрольний іспит, за результатами якого і робляться  висновки.

При необхідності формування із кандидатів бригади, зміни, загону та ін., доцільно підбирати кандидатів з урахуванням  психологічної сумісності, яка передбачає оптимальне поєднання людей. В основу покладено спільність мети, смаків, звичок, подібність динамічної спрямованості  емоційно-вегетативних реакцій тощо.

4. Професійна сумісність  операторів.

Професійна сумісність передбачає зарахування до складу групи осіб, на підготовку яких потрібні майже  однакові витрати часу та засобів.

Психологічна сумісність передбачає встановлення між особами групи  стосунків, які засновані на взаємодопомозі та увазі один до одного. Добра психологічна сумісність індивідуумів у колективі  досягається, як правило, в тому випадку, коли рівень психомоторної та розумової  діяльності у них достатньо великий  і рівнозначний. Задовільна психологічна сумісність є також при сумісній діяльності осіб, які мають високу швидкість думки та слабке моторне  реагування, з особами, які мають  лише швидке моторне реагування.

Для формування емоційної стійкості  у колективі при розподілі  функціональних обов'язків між операторами  за ступенем відповідальності на відповідальніші  посади потрібно призначати операторів, які мають вищу емоційну стійкість. При можливості у складі групи  потрібно мати декілька операторів з  високою емоційною стійкістю, які  могли б при виникненні стресової  ситуації, психологічної нестійкості  частини операторів зберігати здатність  до правильного прийняття рішення  та оперативного втручання. Правильне  та розумне виконання всіх цих  вимог професійного відбору дає  змогу відібрати та навчити фахівців та груп фахівців, які спроможні  забезпечити найвищу працездатність та необхідну надійність роботи.

 

Література

 

1. Душков Б.А., Королев А.В., Смирнов Б.А. Основы инженерной психологии. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2002. – 576 с.

 

2. Основы инженерной психологии. Учеб. пособие /Под ред. Б.Ф. Ломова – М.: Высшая школа, 1977. – 335 с.

 

3. Инженерная психология./ Под ред. Г.К. Середы – К.: Вища школа, 1976. – 308 с.

 

4. Котик М.А. Краткий курс инженерной психологии. – Таллин: Изд-во ―ВАЛГУС‖, 1971. – 308 с.

 

5. Нерсесян Л.С., Конопкин О.А. Инженерная психология и проблема надежности машиниста. – М.: Транспорт, 1978. – 239 с.

 

6. Трофімов Ю.Л. Інженерна психология. – К.:Либідь, 2002. – 264с.