Психологічні особливості підліткового віку

Додаток А

Психологічні особливості підліткового віку

Якщо згадати, скільки перешкод зустрічається дитині на кожному  кроці, не варто дивуватися, що її реакція  на них не завжди адекватна... За кожним прикладом її невірної реакції на оточуюче середовище стоїть цілий ряд  спроб відреагувати правильно та бути успішним у житті – А. Адлєр.   Підлітковий вік – це своєрідний “третій світ”, який існує між дитинством і дорослістю. Біологічно це вік статевого дозрівання, поруч з яким стають більш зрілими й інші біологічні системи організму. Психологічно це період складного формування нової особистісної і соціальної ідентичності, для якого характерні максимальні диспропорції у рівнях і темпах розвитку. Підліток отримує нові домашні та шкільні обов'язки. Відбувається завершення орієнтації дитини на “жіночу” та “чоловічу” діяльність. Підлітковий вік схожий на міст між дитинством та зрілістю, по якому кожен повинний пройти, перш ніж стати відповідальною і творчою дорослою людиною.        Психологи умовно розділяють підлітковий вік на два періоди: власне підлітковий (11-15 років) та ранній юнацький (16-19 років).   Фізіологічний розвиток та зовнішній вигляд : На формування особистості в підлітковий період значний вплив здійснює процес статевого дозрівання. Ріст дорослої людини залежить як від спадкових факторів, так і від умов оточуючого середовища. Чим раніше починається статеве дозрівання, тим коротший період швидкого росту і тим швидже він закінчується. Перш за все, у молодих людей бурхливо змінюється зріст і вага, змінюються пропорції тіла. Спочатку до “дорослих” розмірів доростають голова, кисті рук і ступні, потім – руки та ноги – і в останню чергу – тулуб. Це призводить до деякої непропорційності тіла, підліткової незграбності. Діти часто відчувають себе в цьому віці незграбними, вайлуватими.   У підлітковий період у зв'язку з швидким розвитком організму виникають труднощі у функціонуванні серця, легенів, кровопостачанні мозку. Тому для дітей цього віку характерні перепади судинного та мозкового тонусу. Такі перепади викликають швидку зміну фізичного стану та відповідно настрою. При цьому дитина може довгий час переносити фізичні навантаження, пов'язані з його захопленнями (наприклад, грати у футбол, шалено танцювати на дискотеці), і одночасно у досить спокійний період “падати від втоми”. Особливо часто це проявляється по відношенню до інтелектуальних навантажень.       Формування ідентичності підлітка: юність є періодом «нормальної кризи », для якого характерні коливання сили «Я» та посилення конфліктів. Найголовнішою задачею цього періоду є формування почуття ідентичності, визначення своєї ролі в світі, формування власної системи цінностей та морального кодексу.

Види спрямованості особистості підлітка:

Гуманістична спрямованість – ставлення підлітка до себе та суспільства – позитивні;

Егоїстична спрямованість – він сам Є набагато більш значимим, ніж суспільство;

Депресивна спрямованість – він сам НЕ Є цінністю для себе; ставлення до суспільства – умовно позитивне;

Суїцидальна спрямованість – ні суспільство, ні особистість для самої себе НЕ Є цінними. ( NB : див. рекомендації у розділі “Горщик негативних емоцій.)

Підліткова сором'язливість         Будь-яка дрібниця може викликати почуття сором'язливості. Деякі, щоб уникнути критичних зауважень приятелів, стають дуже сором'язливими та закриваються у собі, ховаючись від реального світу. Деякі стають нетовариськими, підозрілими і готові сперечатися та битися з найменшого приводу. Інші поводять себе екстравагантно, намагаючись за напускною бравадою приховати тривогу та невпевненість у собі.     Емоції: Вітчизняний психіатр Лічко А.Є . розглядає підлітковий період як фазу загострення певних індивідуально-психологічних рис, появи акцентуацій, які при дії сильних психогенних факторів можуть спричинити тимчасову дезадаптацію особистості. Юнацький вік у порівнянні з підлітковим характеризується більшою диференційованістю емоційних реакцій і способів вираження емоційних станів, підвищенням самоконтролю і саморегуляції. Але « як загальні особливості цього віку відзначаються мінливість настрою з переходами від невпинних веселощів до сумування та поєднання полярних якостей, що змінюють одна одну . До таких якостей відноситься особлива підліткова сенситивність - чутливість до оцінки іншими своєї зовнішності, здібностей, умінь і, поряд з цим, надмірна самовпевненість і критичність по відношенню до оточуючих. Тонка чутливість часто поєднується з емоційною ригідністю, болюча сором'язливість - з нахабністю, бажання бути визнаним і оціненим іншими - з підкресленою незалежністю, боротьба з авторитетами - з обожнюванням випадкових кумирів, чуттєве фантазування - з сухим мудрствуванням.» Серед названих емоцій та почуттів у стресовій ситуації можна виділити такі: почуття страху, злості до себе та (або) до інших, фізіологічні відчуття тремтіння, швидкого серцебиття, напруги, розгубленості, суму, печалі, депресії. У старшому підлітковому віці змінюються способи вираження емоцій, збільшується тривалість емоційних реакцій, удосконалюється управління своїми почуттями та настроями.

Деструктивна поведінка підлітків:       Підлітки часто діють імпульсивно. Коли вони роблять ірраціональні вчинки, вони почувають себе жахливо, самотньо і дуже розгублено. Вони думають, що ніхто і ніколи себе так не поводив і не почував.   Некерованих, агресивних або замкнених підлітків дорослі часто називають “важкими”. Такі діти частіше викликають роздратування і непорозуміння, відчуття, що вони “навмисне злять”, “що їм все байдуже”. Ці діти майже завжди є особливо чутливими та вразливими , вони реагують на життєві негаразди раніше і сильніше, ніж більш емоційно стійкі підлітки. Тому “важкий підліток” потребує лише допомоги – а не критики та покарань. Причини деструктивної поведінки часто знаходяться в глибинних сферах психіки, є емоційними та не усвідомлюються ні підлітком, ні дорослим. Тому ці причини потрібно знати :

Причини деструктивної поведінки:

•  Боротьба за увагу: підліток знаходить те, до чого дорослі найбільш чутливі і починаються проблеми саме в цій сфері (навчання, здоров'я і т.п.). За допомогою такої поведінки підліток маніпулює іншими, непрямо примушуючи виконувати свої приховані бажання.

•  Боротьба за самоствердження проти зайвої влади і опіки: підліток через демонстративне порушення правил починає використовувати всі засоби, щоб показати, що він чи вона – особистість.

•  Бажання уникнути відповідальності за свої вчинки: страх перед відповідальністю та можливим покаранням буває сильнішим від бажання бути самостійною дорослою особистістю. Підліток може категорично заперечувати свою провину або звинувачувати інших та вдаватися до більш “дитячих” способів реакції.

•  Бажання помститися за образи, які завдали інші (розлучення батьків, ігнорування в компанії, погані оцінки і т.п.).

•  Втрата віри у власний успіх : коли підліток не справляється з чимось, наприклад з відносинами з ровесниками, він починає погано вчитися.

•  Бажання уникнути неприємних почуттів .