Особливості шлюбно-сімейних і родинних відносин

Третій період кризи сім’ї збігається з середнім подружнім віком (10 – 15 років спільного життя), який характеризується насиченістю один одним, появою дефіциту почуттів.

Четвертий період кризи сім’ї настає після 18 – 24 років подружнього життя. Основна причина сімейної кризи в цей період пов’язана з емоційною залежністю дружини, що посилюється переживанням з приводу можливих зрад чоловіка.

Попередження  і вирішення сімейних конфліктів

Попередження і вирішення  конфліктів у сім’ї слід розглядати як основні види діяльності щодо управління такими конфліктами. Часто при подоланні сімейних конфліктів користуються послугами посередника.

Попередження сімейних конфліктів залежить від всіх членів сім’ї, перш за все, від подружжя. При цьому  слід мати на увазі, що деякі дрібні сімейні сварки можуть мати позитивну спрямованість, допомагаючи прийти до згоди зі спірних питань і запобігти більш глибокому конфлікту. Але у більшості випадків сімейних конфліктів допускати не слід.

Основні шляхи попередження сімейних конфліктів залежать від потенційних  суб’єктів конфліктної взаємодії (подружжя, батьків, дітей, родичів тощо). З кожного конкретного випадку можна знайти корисні поради в рекомендованій літературі.

Назвемо лише найзагальніші  шляхи попередження сімейних конфліктів відповідно до соціальних закономірностей розвитку сім’ї. такими шляхами є:

• формування психолого-педагогічної культури, знань з основ сімейних відносин (в першу чергу це стосується подружжя);
• виховання дітей з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, а також емоційних станів;
• організація сім’ї на засадах рівноправності, формування сімейних традицій, розвиток взаємодопомоги, взаємної відповідальності, довір’я і пошани;
• формування культури спілкування.

Вирішення сімейних конфліктів може бути забезпечене досягненням згоди із спірних питань. Це найсприятливіший варіант подолання будь-яких сімейних конфліктів. Але є і не конструктивні форми подолання таких конфліктів. Прикладом цього може бути припинення контактів з дітьми чи іншими членами сім’ї, позбавлення батьківських прав і т. п. Такі наслідки важким тягарем лягають на батьків або дітей, викликають у них важкі емоційно-психологічні переживання.

Особливою формою подолання  подружніх конфліктів є розлучення. Багато чим розлучення приносить  звільнення від проблем, що нагромадилися. Але часто воно задовольняє інтереси тільки однієї із сторін і викликає важкі нервово-психічні переживання  в іншої.

Література

1. Дуткевич Т. В. Конфліктологія з основами психології управління: навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – стор. 105 – 113.
2. Пірен М. І. онфліктологія: підручник. – К.: МАУП, 2007 – стор. 99 – 100.