Особливості індивідуальної роботи з клієнтом з використанням методу казкотерапії

Особливості індивідуальної роботи з клієнтом з використанням методу казкотерапії

 

• Казкотерапія – метод, що використовує казкову форму для інтеграції особи, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення взаємодій з навколишнім світом.
• Казкотерапія – лікування казками, спільне з клієнтом відкриття тих знань, які живуть в душі та є психотерапевтичними в даний момент.
• Казкотерапія – процес пошуку сенсу, розшифровки знань про світ та системи взаємовідносин у ньому.
• Казкотерапія – процес утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті; процес перенесення казкового сенсу до реальності.
• Казкотерапія – процес об’єктивізації проблемних ситуацій.
• Казкотерапія – процес активізації ресурсів, потенціалу особистості.
• Казкотерапія – процес покращення внутрішньої природи й навколишнього світу.
• Казкотерапія – розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього, процес підбору кожному клієнту своєї особливої казки.
• Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці

 

 

 

 

 

 

 

Метою індивідуальної казкотерапії -    є підведення людини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом. У процесі казкотерапії людина навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, кожного, як неповторну індивідуальність. У кожній людині існує потреба у самовираженні, яка здебільшого, залишається незадоволеною, що породжує внутрішній конфлікт

 

Функції казкотерапії:

Діагностична функція відіграє важливу роль ми первинному етапі казкотерапії. Вона дозволяє витичити стан дитини і поставити основну мету для Подальшої роботи.

Прогностична функція казок полягає в тому, що Ми можемо побачити не тільки сьогодення людини, і заглянути в її майбутнє. Цієї мети ми можемо досягти, аналізуючи казки разом із дитиною, даючи відповіді на її запитання. У кінцевому результаті завдяки цій функції нам відкриються особливості поведінки дитини, бачення нею навколишнього світу і стратегії своєї подальшої поведінки.

Виховна функція допомагає нам за допомогою простих сюжетів і яскравих, барвистих образів навчити дитину простих істин, виховати в ній якості та властивості особистості, що потрібні їй в певний момент для розв'язання ситуації, що склалася, і знадобляться в подальшому житті.

Коригувальна функція  є тим кінцевим результатом,який ми хочемо отримати наприкінці казкотерапії. Вона полягає в заміні небажаної поведінки на необхідну

 

До функцій психокорекційної казки  можна віднести наступні:

• Казка заповнює пропуски індивідуальної історії дитини і  доповнює її загальнолюдською інформацією.

 • Казка дозволяє  актуалізувати моменти особистої  історії, що витісняються клієнтом.

 • Казка дозволяє  сформувати новий погляд на  ситуацію і перейти на новий  рівень її усвідомлення, моделюючи  конструктивніше відношення і  поведінку. 

• Казка відображає внутрішній конфлікт дитини і дає можливість роздумувати над ним.

 • Казка є символічним  «буфером» між дитиною і психологом . Завдяки цьому опір дитини  згладжується і енергія прямує  на роздум.

• Казка служить  альтернативною концепцією сприйняття неоднозначних життєвих ситуацій.

 • Казка  формує Віру в позитивний дозвіл  проблеми (правда, для того, щоб це  побачити, часто потрібна відійти  від стереотипів буденної свідомості).

 

Алгоритм  індивідуального казкотерапевтичного  заняття

• Ритуал входження в казку
• Повторення
• Розширення уявлення
• Закріплення
• Інтеграція
• Резюмування
• Ритуал виходу із казки

 

 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КАЗОК

Принципи  психологічного аналізу казок

Казка інформативна. Через аналіз придуманої дитиною казки психолог отримує інформацію про її життя, стан, способи подолання труднощів 
Казка екологічна. Як дитина, так і психолог, перебуваючи в незвичайній, драматичній реальності, емоційно захищені. Тому зменшується ризик «вигорання», підвищується довіра дитини.    
Казка необмежена. Дитина (психолог), змінюючи казку, змінює та збагачує своє життя. 
Казка феєрична. Звертаючись до казкотерапії, психолог отримує можливість використовувати різноманітні костюми, ляльки, музичні інструменти, чим збагачує демонстративність своєї роботи. 
Казка емоційна. За допомогою казкотерапевтичних сеансів дитина накопичує позитивний емоційний заряд, зміцнює свій соціальний імунітет. 
Казка мудра. За допомогою казки психолог дає можливість дітям та дорослим обрати різноманітні способи розв'язання проблемної ситуації. 
Ще однією перевагою казки є відсутність вікових обмежень, тому що вона ефективна не тільки з дошкільниками, для яких є «рідною мовою», але і з підлітками «групи ризику» та з дорослими людьми. 
 

Найпоширеніші теми казок:

• любов;
• дитячо-батьківські взаємини і стосунки у сім'ї;
• особисте зростання;
• основні життєві цінності;
• дружба.

 

Робота з казкою, варіанти зміни  казки

• Калькування. На основі відомої казки пишеться нова, в якій діють усі герої оригінальної казки. Наприклад, із казки створюється мультфільм, детектив, мелодрама тощо.
• Перефантазування. Казку перефантазовують: не Червона Шапочка, а Жовта тощо.
• Фантастичний біном. Головні герої казки шикуються, до них приєднується герой з іншої казки та епохи. Наприклад, Червона Шапочка, Бабуся, Вовк, Літак. Потім складається нова казка з використанням нових героїв, що сприяє зняттю стереотипів мислення, вчить знаходити нові засоби вирішення проблеми.
• Казка навиворіт. Наприклад, Червона Шапочка — лиха, а Вовк— добрий; Баба Яга — добра, а Василина Премудра — зла, підступна.
• Заміна автора розповіді. Розповідь казки ведеться від імені негативного героя, камінця на перехресті доріг, від імені голки, в якій смерть Кощія тощо.

 

Казка за змішаними картами Проппа

         карта казок, за допомогою яких  можна  складати свої казкові  історії. 

• Відсутність кого-небудь із членів сім'ї.
• Заборона, звернення до персонажа (або героя).
• Порушення заборони.
• Вивідування.
• Видавання.
• Підстава.
• Мимовільне сприяння.
• Шкідництво або нестача.
• Посередництво.
• Протидія.
• Персонаж (або герой) покидає домівку.
• Дарувальник випробовує героя.
• Герой реагує надії майбутнього дарувальника.
• Отримання чарівного засобу.
• Герой переноситься, доставляється або приводиться до місця знаходження предмета пошуку.