Моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна

* спеціальну.

  Під загальною корекцією маються на увазі заходи загальнокоректувального порядку, нормалізуючи спеціальне мікросередовище клієнта, регулюючі психофізичну, емоційну навантаження відповідно до вікових і індивідуальних можливостей, що оптимізують процеси дозрівання психічних властивостей в особи, що само по собі може сприяти ліквідації психічних порушень і гармонізації особи в ході подальшого розвитку.

  Під приватною психокорекцією розуміють набір педагогічних для психологотипу дій, що є адаптованими для дитячого і підліткового віку психокоректувальними прийомами і методиками, використовуваними в роботі з дорослими, а також спеціально розробленими системами психокоректувальних заходів, заснованих на ведучих для певного віку онтогенетичних формах діяльності, рівнях спілкування, способах мислення і саморегуляції.

  Кожен прийом має, як правило, декілька напрямів психокоректувальної дії. Приватна психокорекція озброює фахівця арсеналом засобів психологічної дії, якими він насичує програму групової або індивідуальної роботи.

  Спеціальна психокорекція - це комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи з клієнтом або групою клієнтів одного віку, що є найбільш ефективними для досягнення конкретних завдань формування особи, окремих її властивостей або психічних функцій, що виявляються в поведінці, що відхиляється, і утрудненій адаптації (соромливість, агресивність, невпевненість наднормативність або асоціальність, невміння діяти по правилах і утримувати узяту на себе роль, чітко викладати свої думки, боязлива, схильність до стереотипії, конфліктність, завищена самооцінка і так далі).

  Спеціальна психокорекція, таким чином, покликана виправляти наслідки неправильного виховання, що порушило гармонійний розвиток, соціалізацію особи. Негативні аспекти можуть бути обумовлені як суб'єктивними, так і об'єктивними чинниками.

  Особливий випадок представляють умови дитячих будинків, виправних установ для неповнолітніх, виховання в яких невіддільно від корекції. У цих випадках первинним чинником, що порушує психічний онтогенез, є психогенія, і психокорекція направлена на подолання результатів неправильного виховання.

  Психокорекційна ситуація

Не дивлячись на відмінність  в теоріях, цілях, процедурах і формах коректувальної роботи, психологічна дія зводиться до того, що одна людина намагається допомогти іншому.

  Коректувальна ситуація включає 5 основних елементів:

1. Людина, яка страждає  і шукає полегшення своєї проблеми. Людина, яка має цілий ряд проблем  різного роду і потребує психологічної  допомоги, в психокорекції, - це клієнт.

2. Людина, яка допомагає  і завдяки навчанню або досвіду  сприймається як здатний надавати  допомогу, - це психолог, психокоректор.

3. Теорія яка використовується  для пояснення проблем клієнта.  Психологічна теорія включає  психодинаміку, принципи навчання і інші психічні чинники.

4. Набор процедур (техніки,  методів), використовуваних для вирішення  проблем клієнта. Ці процедури  безпосередньо пов'язані з теорією.

5. Спеціальні соціальні  стосунки між клієнтом і психологом, які допомагають полегшити проблеми  клієнта.

 

  Психолог повинен прагнути до створення такої атмосфери, яка дозволяє клієнтові з оптимізмом дивитися на вирішення своїх проблем. Таке спеціальне відношення є чинником, характерним для всіх форм дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основні моделі психологічної  корекції

 

  У практиці ПК роботи традиційно виділяються три основні моделі корекції: загальна, типова і індивідуальна психокорекція.

  Загальна модель корекції - це система оптимального вікового розвитку особи в цілому. Вона включає щадний охоронно-стимулюючий режим для дитяти, відповідний розподіл навантажень з врахуванням психічного стану, організацію життєдіяльності дитяти в школі, в сім'ї і в інших групах.

  Типова модель корекції заснована на організації конкретних психокоректувальних дій з використанням різних методів:

- ігротерапії;

- родинній терапії;

- психорегулюючих тренувань і ін.

  Індивідуальна модель корекції орієнтована на психологічну корекцію різних порушень у дитяти або підлітка з врахуванням його індивідуально-типологічних, психологічних, клініко-психологічних особливостей. Це досягається в процесі створення індивідуальних психокоректувальних програм, направлених на корекцію наявних недоліків з врахуванням індивідуальних чинників.

 

  Всі три моделі тісно зв'язано і взаємозалежні, хоча мають різні завдання. Так, загальна модель психокорекції орієнтована на профілактичну роботу з дитям, типова модель - на оптимізацію, стимулювання психічного розвитку, а індивідуальна модель - психокорекцію недоліків в розвитку дитяти з врахуванням його клініко-психологічних і індивідуально-психологічних особливостей.

  Ефективність ПК процесу в значній мірі залежить від уміння психолога скласти психокоректувальну програму. При цьому необхідно враховувати наступні методичні вимоги до програми:

* чітко сформулювати основні цілі роботи;

* виділити круг завдань,  які повинні конкретизувати основну  мету;

* визначити вміст коректувальних  занять з врахуванням структури  дефекту і індивідуально-психологічних  особливостей дитяти, розвитку провідного виду діяльності;

* визначити форму роботи  з дитям (групова, родинна, індивідуальна);

* відібрати відповідні  методи і техніку з врахуванням  вікових, інтелектуальних і фізичних можливостей дитяти;

* запланувати форму участі  батьків і інших осіб в коректувальному процесі;

* розробити методи аналізу  оцінки динаміки психокоректувального процесу;

* підготувати приміщення, необхідне устаткування і матеріали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Абрамова Г.С Практическая психология. М., 2007.

 

2. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология: словарь-справочник. Минск, 2008

 

3. Лебединский М.С. Очерки психотерапии. М., 2001.

 

4. Осипова А.А. Общая психокоррекция. - М., 2002.