Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2014 в 09:25, дипломная работа
Основною задачею запропонованої системи є запровадження автоматизованого введення, контролю та завантаження даних про пацієнтів та лікарів у електронну базу поліклініки з використанням екранних форм, а також автоматичне формування звітності наприкінці кожного робочого дня або місяця.
Вступ 7
Розділ 1. Аналіз і характеристика існуючої автоматизованої системи «Поліклініка» 9
1.1. Загальні положення 9
1.2. Аналіз існуючих розробок і обґрунтування вибору технології проектування 11
1.3. Критерії (вимоги) до створення АРМ Оператора реєстратури 14
Розділ 2. Проектування інформаційної системи 21
2.1. Обґрунтування вибору середовища програмування та засобів збереження даних 21
2.2. Алгоритм програми 29
2.3. Опис інтерфейсу проекту системи 39
Розділ 3. Практична реалізація 42
3.1. Опис вхідних та вихідних даних 42
3.2 Програмні модулі 45
3.3. Керівництво користувача 47
Висновки 54
Список використаних джерел 55
Додатки 57
Відзначили, що тільки істотні або значущі зміни предметної області повинні відстежуватися в інформаційній моделі. Дійсно, модель завжди є деяким спрощенням реального об'єкту, в моделі ми відображаємо тільки те, що нам важливо для вирішення конкретного набору задач.
Крім того, розроблені методи автоматичного перетворення проекту БД з ER-моделі в реляційну, при цьому перетворення виконується в даталогічну модель, відповідної конкретної СУБД.
Результативна інформація.
Програма створює наступні звіти та документи:
2.3. Опис інтерфейсу проекту системи
Опис (схеми) бізнес-процесів.
ПЗ дозволяє здійснювати введення й редагування інформації про пацієнтів, лікарів, запис на прийом, виклик лікарів додому . А також формувати документи на основі накопиченої інформації.
Склад даних й алгоритм обробки інформації.
Розроблене Пз дозволяє накопичувати й модифікувати інформацію, що втримується в базі даних, що складає із семи таблиць:
1) Хворі.
2) Лікарі.
3) Розклад.
4) Виклик додому .
5) Запис до лікарів
6) Аналізи
7) Запис на аналізи
При обробці бази даних ПП виконує наступні функції:
1) Введення даних у таблиці.
2) Пошук необхідних записів таблиці.
3) Фільтрацію даних.
4) Вибірку даних.
5) Зміна даних.
6) Видалення даних.
Розроблений ПЗ забезпечений спрощеною формою інтерфейсу:
1. Глибина вкладеності вікон повинна бути не більше трьох.
2. Містить короткі довідки по контексту відомості по командах.
3. Зрозумілий, простий у використанні, легко вивчаємо.
Інтерфейс ПП забезпечує легкочитаемость, пізнаванність за рахунок природної мови описів команд, операцій, функцій.
Структура меню
Хворі:
Розклад:
Виклик додому:
Запис на прийом:
Запис на аналізи
Функціональні вимоги
1. Введення бази даних Хворі.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- висновок даних про пацієнтів.
2. Введення бази даних Лікарі.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про лікарів.
3. Введення бази даних Розклад.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про час прийому лікарів.
4. Введення бази даних Виклик додому .
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про виклики додому .
5. Введення бази даних Запис на прийом.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про запис на прийом до лікарів.
6. Введення бази даних Запис на аналізи.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про запис пацієнтів на здачу аналізів.
Вимоги до інформаційного забезпечення
Розроблене ПЗ забезпечує:
- збереження даних, що вводять користувачем;
- формування звітних документів;
- зміст необхідних
- оперативний пошук запису по з користувача.
Розділ 3. Практична реалізація
3.1. Опис вхідних та вихідних даних
Структура зберігання інформації.
Необхідно вибрати структуру зберігання інформації. Існує два способи організації інформаційних масивів: файлова організація та організація бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтуючись на одну прикладну задачу, та забезпечується самим програмістом. Файлова організація дозволяє досягти високої швидкості обробки інформації, але вузька спеціалізація програм і файлів даних може служити причиною великої надлишковості.
До організації даних в АРМ оператор реєстратури пред'являють дві основні вимоги:
Виконання цих вимог призвело до створення єдиної (для всіх завдань системи) бази даних. Переваги БД в даній програмі полягають у наступному:
а) Централізоване управління всіма ресурсами, синхронна підтримка даних для всіх додатків.
б) Відсутність проблеми надмірності даних внаслідок їх інтеграції.
в) Одноразове введення і багаторазове використання даних завдяки усуненню дублювання.
г) Уніфікація засобів організації даних і незалежність прикладних програм від організації даних. Виходячи з наведених доводів, була обрана організація бази даних.
На основі вихідних даних, наведених у постановці завдання, можна виділити склад функцій керування та обробки даних та їхня співпідпорядкованість, які повинні бути реалізовані для АІС "Реєстратура" (див. рис. 3.1).
Головні функції можна розділити на три класи:
АРМ "РЕЄСТРАТУРА"
Рис. 3.1. Функціональна схема
3.2. Програмні модулі
Описання програмних модулів наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Назви програмних модулів
Назва модуля |
Форма |
Призначення |
main.pas |
Модуль головного вікна |
Головне вікно програми |
zapisRW |
Модуль вікна запису на кров RW |
Запис на кров RW |
formKR |
Модуль формування звітів по записі |
Формування відбору та звіту по записам |
formM |
Модуль формування звіту по хворих |
Відбір записів, формування звіту |
formRW |
Модуль формування звіту по хворих по даті запису |
Відбір записів, формування звіту |
Karta |
Модуль форми карти хворого |
Редагування даних |
Modul |
Не має форми |
Модуль для зв'язку із БД |
new_kart |
Форма для додавання нової карти |
Додавання нової карти пацієнта |
Raspis |
Форма розкладу |
Складання розкладу лікарів |
report_form |
Форма звіту |
Висновок звіту |
Reports |
Форма списку терапевтів |
Висновок і редагування списку терапевтів |
vysov_vr |
Форма виклику лікаря додому |
Редагування таблиці викликів |
zapis_po_vr |
Форма списку записів на прийом |
Редагування списку |
zapis_vr |
Форма запису на прийом |
Редагування запису на прийом |
zapisKR |
Форма запису на кров з пальця |
Редагування запису |
zapisM |
Форма запису на сечу |
Редагування запису |
3.3. Керівництво користувача
Для встановлення та настроювання системи необхідно скопіювати на жорсткий диск користувача наступні файли:
Головне вікно програми представлене на рис. 3.2, воно містить меню для виклику підмодулів.
Рис. 3.2 Головне меню
Форма "Медична карта амбулаторного хворого" призначена для редагування даних про хворих (рис. 3.3).
Рис. 3.3 Медична картка хворого
Для додавання нової карти потрібно вибрати пункт меню "Хворі" ' "Нова" (рис. 3.4).
Рис. 3.4 Нова медична картка
Форма "Розклад" призначена для формування розкладу лікарів (рис. 3.5).
Форма "Виклик лікаря додому " редагує дані про виклики (рис. 3.6).
Рис. 3.5 Розклад
Рис. 3.6 Виклик лікаря додму
Пункт головного меню "Виклик лікаря"' à "Звіти" викликає форму на рис. 3.7. Для складання звіту. Приклади звітів наведені в додатку Б.
Рис. 3.7 Звіт
Запис на прийом здійснюється за допомогою форми на рис. 3.8.
Пункт "Запис на аналізи" викликає форми для додавання записів на аналізи.
Рис. 3.8 Запис на прийом до лікаря
На рис. 3.9 представлена форма для додавання й редагування записів на аналіз крові на RW.
Рис. 3.9 Запис на аналіз крові
Форма "Кров з пальця" (рис. 3.10) служить для додавання та редагування записів на аналіз крові з пальця.
Рис. 3.10 Форма додавання та редагування
Форма "Аналіз сечі" редагує запису на аналіз сечі (рис. 3.11).
Рис. 3.11 Форма редагування та запису на аналізи
Створення програми АРМ оператор реєстратури
З’єднання програми з БД MS Access
Після створення бази даних ми переходимо до проектування основного додатку, в якому використаємо ADO технології від MS.
Створивши новий проект, використаємо ADOConnection із закладки ADO палітри компонентів, та налаштуємо з'єднання з сервером, яке є у властивості ConnectionString. Для цього треба двічі натиснути по рядку ConnectionString і перед нами відкривається вікно (рис. 3.12).
Рис. 3.12 Вікно створення підєднання до БД
Тут ми вибираємо пункт «Використовувати рядок підключення (Use Connection String) та тиснимо кнопку Build і перед нами відкривається ще одне вікно.
В закладці Provider перераховані всі ADO драйвери доступу до баз даних. В даному випадку, для доступу до баз даних MS Access використовується драйвер «Microsoft Jet OLE DB Provider». Такий драйвер обов'язково встановлюється на машину разом з MS Office, а в останніх версіях Windows він встановлюється за умовчанням. Після цього натискаємо кнопку Next, або переходимо на закладку «Connection» (рис. 3.13).
Рис. 3.13. Закладка Connection
Насамперед, у цьому вікні треба ввести ім'я бази даних у рядок «Select or enter a database name». Наша база даних буде розташовуватися в тій же директорії, що і файл запуску, отже повний шлях вказувати не треба.
Щоб легше було вибрати файл необхідно натиснути кнопку з крапками праворуч від рядка введення. Крім цього нам треба заповнити наступні поля:
1. Ім'я користувача (User name), можна залишити за умовчанням, якщо не задано інше при створенні бази в MS Access;
2. Пароль (Password) - якщо база має пароль, то його необхідно вказати;
3. Порожній пароль (Blank password) - якщо пароль не потрібен, то тут бажано поставити галочку;
4. Дозволяти зберігати пароль (Allow saving password). Якщо тут поставити галочку, то пароль може бути збережений.
Як тільки виберемо базу даних, натиснемо кнопку Test Connection, щоб протестувати з'єднання. Якщо все вказано правильно, то побачимо повідомлення «Test connection succeeded» і після чого можна натиснути ОК, щоб закрити вікно створення рядка під’єднання і ще раз та вікно редактора.
Тепер у властивостях компонента ADOConnection відключимо властивість LoginPrompt, виставивши його в False. Це потрібно для того, щоб при кожному зверненні до бази не з`являлос вікно введення пароля. Тепер виставимо властивість Connected в True, щоб відбулося з'єднання з базою і на цьому з'єднання можна вважати завершеним. Тепер нам потрібно отримати доступ до створеної нами таблиці «doc». Для цього використаємо ADOTable з закладки ADO палітри компонентів. Відразу змінивши його властивість Name на ADOTable_doc та вкажемо у властивості Connection, компонент з'єднання з базою даних і виберемо єдиний пункт ADOConnection1. Далі у властивості ADOTable_doc потрібно вибрати ім'я таблиці «doc». Щоб підключити таблицю і вказані з`єднання виставляємо властивість Active в true.
Для відображення даних з таблиці потрібно встановити DataSource із закладки Data Access палітри компонентів і у властивості DataSet з випадаючого списку вибрати нашу таблицю ADOTable_doc.
Найпростіший спосіб відобразити таблицю - встановити компонент DBGrid. Це компонент-сітка, вона може показувати дані у вигляді таблиці. У цьому ж компоненті можна додавати, видаляти і редагувати рядки нашої таблиці.
Информация о работе Розробка інформаційно-пошукової системи реєстратури поліклініки «реєстратура»