DLL библиотеки

В результаті розробки було розроблено шість DLL бібліотек:

1. Підрахунок  хеш суми MD5.

MD5 - 128-бітний алгоритм хешування призначений для створення «відбитків» повідомлень довільної довжини і подальшої перевірки їх достовірності.

Створена програма підраховує суму MD5 як файлів так і тексту, та має можливість порівняти отриману суму  MD5 та контрольну, після порівняння виводиться результат, в якому говориться чи пошкоджений файл або текст, чи ні.

Наприклад, не всі файли завантажуванні з інтернету ідеально записуються на жорсткий диск комп'ютера. Різні програмні збої, що відбуваються в процесі завантаження, призводять до того, що скачаний файл може виявитися пошкодженим. Простою мовою це називається: «помилка при копіюванні.», тут і знадобиться дана програма щоб перевірити цілісність файлу.

Графічна оболонка програми «Підрахунок MD5 суми» показана на рисунку 3.1.1

Рис 3.1.1 – Підрахунок MD5 суми

 

2. Пошук функцій в  DLL бібліотеках.

Ця програма, знадобиться  кожному програмісту який розробляє  програмні продукти з використанням бібліотек DLL, оскільки  неможливо запам’ятати у якій бібліотеці DLL знаходиться потрібна для розробки нової програми чи оновлення бібліотеки DLL функція або процедура. Щоб не довелося довго і нудно шукати потрібну функцію чи процедуру достатньо лише скопіювати всі бібліотеки DLL у папку з програмою, та запустити її. Програма знайде всі бібліотеки DLL у папці та виведе їх у список поруч з яким буде список всіх її функцій та процедур вибраної бібліотеки DLL.

Графічна оболонка програми «Пошук функцій в DLL бібліотеках» показана на рисунку 3.1.2

Рис 3.1.2 – Пошук функцій в DLL бібліотеках

3. Підтримка  процесором різних технологій.

Ця програма визначає підтримку процесором таких технології як: 3DNow, MMX, SSE, SSE2; також виробника та швидкість процесора в реальному часі. Кожна з цих технологій є доповненням одна одної, наприклад технологія SSE є доповненням технології MMX - Технологія SSE дозволяла вирішити 2 основні проблеми MMX — при використанні MMX неможливо було одночасно використовувати інструкції співпроцесора, так як його регістри використовувалися для MMX і роботи з дійсними числами. А технологія SSE2 є доповненням до SSE - SSE2 містить інструкції для потокової обробки цілочислових даних, а SSE не має такої можливості. А однією з переваг 3DNow є те, що можна додати або помножити два числа, які зберігаються в тому ж регістрі. У SSE кожне число може бути поєднаним з іншим, яке знаходиться в тому ж положенні іншого реєстру.

Графічна оболонка програми «Підтримка процесором різних технологій» показана на рисунку 3.1.3

Рис 3.1.3 – Підтримка процесором різних технологій

4. Числа прописом

Додаток «Числа прописом» знадобиться тим людям, які доволі часто працюють з бухгалтерським обліком і їм потрібно вводити суму грошей у вигляді як і чисел, так і прописом. Цей додаток автоматично при уведенні суми у відповідне поле  конвертує її у пропис. Додаток може конвертувати числа до дев’яти знаків включно.

Графічна оболонка програми «Числа прописом» показана на рисунку 3.1.4

Рис 3.1.4 – Числа прописом

5. Скріншот екрана.

Зазвичай, щоб зробити скріншот екрана необхідно натиснути клавішу Print Screen а потім відкрити який небуть графічний редактор і скопіювати зображення з буфера обміну – не досить незручно. Або можна скачати програму з інтернету яка має безліч можливостей, які можуть і не знадобитися та займатимуть місце на жорсткому диску. Ця програма знадобиться саме тим людям, яким потрібно лише час від часу робити скіншоти свого екрану без яких небуть додаткових непотрібних функцій.  

Графічна оболонка програми «Скріншот екрана» показана на рисунку 3.1.5

Рис 3.1.5 – Скріншот екрана

 

6. Шифрування й дешифрування текстів за принципом S-Coder з прихованим ключем.

Шифрування - спосіб перетворення відкритої інформації в закриту, і назад. Застосовується для зберігання важливої ​​інформації в ненадійних джерелах або передачі її по незахищених каналах зв'язку. Шифрування підрозділяється на процес зашифровування і розшифрування. Цей програмний додаток має можливість шифрування і розшифрування з прихованим ключем.

Графічна оболонка програми «Шифрування й дешифрування текстів за принципом S-Coder з прихованим ключем» показана на рисунку 3.1.6

Рис 3.1.6 – Шифрування й дешифрування текстів за принципом S-Coder з прихованим ключем

 

4.Охорона праці

4.1 Характеристика приміщення

Робота над дипломним  проектом проводилася в приміщенні, яке і є об'єктом дослідження.

У розглянутому приміщенні знаходиться 5 робочих місць, 5 з них обладнані комп'ютерами. План приміщення представлений на зображенні 4.1.1.

Рис. 3.1.1 Схема приміщення

При роботі на персональних комп'ютерах мають місце наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:

- фізичні: наявність  шуму і вібрації; м'яке рентгенівське  випромінювання; електромагнітне випромінювання; ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання; підвищене значення напруги в електричному колі; електростатичне поле між екраном і оператором; наявність пилу, озону, оксидів азоту;

- психофізіологічні статичні  і динамічні перенапруження; перенапруження органу зору.

Монітор, робота якого ґрунтується на використанні електронно-променевої трубки, є джерелом досить інтенсивного випромінювання у вигляді змінних електричних і магнітних полів з частотою від 60 Гц. Екран монітора також є джерелом слабкого рентгенівського випромінювання, яке виникає в результаті гальмування електронів об екран.

Тривалий вплив цього чинника на організм людини призводить до виникнення різних захворювань. При роботі з комп'ютером мають місце чинники психофізіологічної групи, серед яких найбільш значним є перенапруження органів зору. Нечітке зображення і мерехтіння екрану підвищують загрозу здоров'ю.

До шкідливих чинників також відноситься шум при  роботі матричного принтера або комп'ютера. Тривала дія шуму викликає зниження працездатності, прискорює розвиток зорового стомлення, підвищує витрати енергії, може поступово привести до втрати слуху і до глухоти.

Приміщення розташоване  в цегляному будинку на другому  поверсі.

Загальна площа приміщення складає 25 , висота 2 . На кожного працівника припадає по 5 , що не відповідає нормам СНиП 2.09.04-87 [28]. Відповідно до цих норм на кожного працівника повинно припадати в комп'ютерних бюро і обчислювальних центрах не менше 6   робочої площі.

Для покращення умов праці працівників потрібно вилучити з кімнати одне робоче місце, яке обладнане комп’ютером. Після чого площа для кожного працівника зміниться в позитивну сторону і буде дорівнювати 6,25 _{, що задовольняє} СНиП 2.09.04-87 [28].

Це приміщення по безпеці  враження електричним струмом належить до категорії без підвищеної небезпеки.

Організація робочого місця  користувача ПК повинна відповідати  ГОСТ  12.2.032 - 78 ССБТ [8], які містять в собі:

1. ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

2. достатня освітленість приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

3. оптимальні параметри мікроклімату(температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, рівень іонізації повітря);

При розміщенні робочих  місць необхідно враховувати  наступні чинники:

1. відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не менше 1,2 ;

2. робочі місця з відеотерміналами і персональними ПК повинні розташовуватися на відстані не менше 1   від стін з віконними прорізами;

3. відстань між тильною стороною одного відеотерміналу і екраном іншого має бути не менше 2,5 ;

4. прохід між рядами має бути не менше 1 .

У приміщенні, в якому  проводилася робота над дипломним  проектом, ці вимоги до розміщення робочих  місць виконані.

Повинні враховувати небезпечні чинники:

- наявність шуму і вібрації;

- небезпека виникнення пожеж;

- рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- враження електричним струмом;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

Робоче місце має  бути зручне для використання і повинне  мати такі характеристики: 

- нахил голови повинен складати 15°- 20°;

- стопи ніг повинні розташовуватися на  підлозі або спеціальній підставці для ніг;

-  лікті зігнуті під кутом 70°- 90°;

-  зап'ясток - не більше 20° відносно горизонтальної площини.

По ГОСТ  12.2.032 - 78 ССБТ [29], екран і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача. На кожному робочому місці дисплей знаходитися на відстані 700 - 800 від користувача на 20° нижче рівня очей. Відсутнє щоденне очищення поверхні екрану від пилу. Клавіатура розташовується на поверхні столу на відстані 200 ; кут нахилу клавіатури складає 10°. Вимоги до клавіатури виконані, а саме: є виділення кольором і місцем   розташування окремих груп клавіша; наявність поглиблень посеред клавіш; висота на рівні переднього ряду не більше 15_мм.

Зручна робоча поза при  роботі за комп'ютером забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла, підставки для ніг.

У розглянутому приміщенні висота столу не регулюється і  складає 800 .

По ГОСТ  12.2.032 - 78 ССБТ [10], у конструкції стільця має бути передбачена можливість зміни кута нахилу сидіння і спинки. Поверхня сидіння і спинки має бути напівм'якою, неслизькою, не повинна електризуватися. Конструкція стільців відповідає цим параметрам.

По небезпеці враження робітників електричним струмом  приміщення належати до категорії підвищеної небезпеки - сухі, не запилені приміщення, з нормальною температурою повітря і ізолюючою підлогою; монтаж електричних установок можна проводити, використовуючи проведення без підвищеної ізоляції з установкою вмикачів, штепсельних розеток і світильників, який відповідає нормам ОНТП 24-86 [11].

Для аналізу санітарно-гігієнічних  умов досліджуємо достатність природного і штучного освітлення приміщення, а також достатність вентиляції. Для цього були зроблені необхідні виміри, результати яких приведені нижче :

а) габаритні розміри приміщення : ширина a=5,  довжина - b=5, висота - h=2;

б) розміри вікон : ширина a_ок=2 ,  висота - h_ок=1 , кількість n_ок=3;

в)     розміщення вікон по висоті приміщення : висота від підлоги h_п=1 ,

г) відстань від вікна до точки, що розраховується, 2,5 .

4.2 Дослідження природного освітлення

Схема приміщення, приведена  на малюнку 4.1.1.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення(КЕО) для четвертого світлового пояса, в якому розміщується Україна , визначається у відсотках по формулі :

де  - нормоване значення КЕО для III світлового пояса, яке визначається по СНиП II - 4-79 [32]. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, в яких виконуються роботи III розряду(середній точності) для бічного освітлення нормоване значення КЕО рівне: ; m - коефіцієнт світлового клімату   (для України m=0,9) [33]; с - коефіцієнт сонячності клімату (з урахуванням прямого сонячного світла). Для географічної широти, в якій знаходиться м.Суми коефіцієнт сонячності клімату знаходиться у межах 0,75-1,0. Беремо с=1, оскільки вікно виходить на північ [34].

Визначимо нормоване  значення КЕО:

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна визначити по формулі:

де S_B - площа усіх вікон в приміщенні, м²,

м²;

S_h– площапідлоги приміщення, м²,

м²;

- загальний коефіцієнт світлопроникності віконного отвору. Для віконних отворів адміністративно-управлінських будов, які не оснащені сонцезахисними установками =0,5[33].

r₁ - коефіцієнт, який враховує відображення світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення(відстані від вікна до протилежної до нього стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані від вікна до розрахункової точки, середньозваженого коефіцієнта відображення світла від стін, стелі, підлоги, r_ср. Для світлих приміщень зі світлими меблями r_срможна орієнтовно прийняти 0,5, для темних - 0,3, для середніх між ними - 0,4. Для цього приміщення r_ср приймаємо 0,5. Значення коефіцієнта r₁ візьмемо з таблиці [33]. Для цього необхідно було підрахувати наступні співвідношення:

а) відношення глибини приміщення до висоти від рівня робочої поверхні до верху вікна дорівнює 5/2=2,5;