Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 00:05, реферат
Потенційний національний лідер у демократичній країні повинен вміти завойовувати популярність і довіру в широких масах населення, особливо серед членів і прихильників тієї партії, яку він очолює. У більшості економічно і політично відсталих країн, де формальний політичний плюралізм і суперництво на виборах поєднуються з силовою боротьбою політичних угруповань, для претендента на владу важливі якості, що забезпечують лідерство у «своїй» групі. Зокрема здатність не соромитися у виборі засобів і свобода від моральних обмежень
За логікою, він повинен стати лідером Партії регіонів, можливо, прем'єром. І тоді все стає на свої місця - Тимошенко отримує тюремний термін, у країні продовжує повним ходом встановлюватися авторитаризм. Але Захід все одно буде на боці України. Тому, що ліберал-риночник є лідером правлячої партії і керує урядом. Можна припустити, що Януковича просто поставили перед вибором - або даєш дорогу лібералові, або втрачаєш нашу підтримку.
У цьому плані цілком доречна аналогія з Ющенком. Швидше за все, саме таким же чином Захід змусив Кучму призначити Ющенка прем'єром. Варто також звернути увагу, що Тігіпко і Ющенко є вихідцями з середовища спекулятивного банківського капіталу. Цілком можливо, що «куратори» у них одні й ті ж. Ще одне спостереження - американський президент саме вчора, надіслав Януковичу привітання з Днем незалежності. Може, це просто збіг, що саме вчора Тігіпко була віддана Партія регіонів. А може - ні.
Список використаних джерел: