Мій ідеал громадянина-патріота

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2014 в 18:44, реферат

Краткое описание

Мета: Набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування надбань українського народу; формування у молоді рис громадянина України, розвиненої духовної, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури; розвиток творчих, інтелектуальних, дослідницьких здібностей та почуття колективізму, дружби, взаємоповаги; об’єднання зусиль педагогів, учнів, батьків.
Завдання: Донесення до кожного учасника проекту інформації про видатних людей села, про воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, про Героя Радянського Союзу; виховання патріотів на прикладах героїзму своїх односельців.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Підпроект_1.doc

— 504.50 Кб (Скачать документ)

Степанівська ЗОШ І-ІІ ст. Драбівського району Черкаської області

Обласний інтернет-проект Ліги старшокласників «Ми – патріоти Черкащини»

Підпроект «Мій ідеал громадянина-патріота»

 

Керівник проекту: Т.О. Котенко, педагог-організатор Степанівської ЗОШ І-ІІ ст. Драбівського району Черкаської області.

Учасники проекту: Педагогічний, учнівський і батьківський колективи школи.

Тип проекту: Інформаційно-дослідницький.

 

Актуальність: В умовах розбудови України як суверенної держави перед школою стоїть складне і відповідальне завдання – виховати високоморальне, національно свідоме підростаюче покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів прогресивних національних традицій.

Основою духовного життя людини, її прагнення до волі та процвітання України є патріотизм. Він становить складову частину національного світогляду і поведінки людини у її ставленні до рідного народу, до інших націй і народів. Патріотизм учнівської молоді має ґрунтуватися  на історико-культурних традиціях народу, знанні героїчного минулого та сьогодення.

Мета: Набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування надбань українського народу; формування у молоді рис громадянина України, розвиненої духовної, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури; розвиток творчих, інтелектуальних, дослідницьких здібностей та почуття колективізму, дружби, взаємоповаги; об’єднання зусиль педагогів, учнів, батьків.

Завдання: Донесення до кожного учасника проекту інформації про видатних людей села, про воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, про Героя Радянського Союзу; виховання патріотів на прикладах героїзму своїх односельців.

План реалізації проекту

Етап підготовчий (жовтень-листопад 2011 року)

1. Визначення проблем, які є актуальними для реалізації проекту.

2. Створення творчих груп для координації роботи.

3. Залучення до спільної роботи батьків.

Етап реалізації (грудень-вересень 2012 року)

1. Проведення годин спілкування, бесід, загальношкільних заходів за тематикою проекту.

2. Поновлення стендів  у шкільному краєзнавчому музеї.

3. Зустріч з воїнами-афганцями в День вшанування учасників бойових дій.

4. Зустріч з ліквідаторами аварії на ЧАЕС.

5. Презентація матеріалів про Героя Радянського Союзу Гнучого М.П. на районному святі «Вічна пам’ять в серцях».

6. Дослідницька робота «Відомі випускники Степанівської ЗОШ І-ІІ ст.»

Етап підбиття підсумків (жовтень-листопад 2012 року)

1. Висвітлення результатів роботи над проектом на засіданні МО класних керівників і класоводів.

2. Участь у обласному інтернет-проекті Ліги старшокласників «Ми – патріоти Черкащини».

Результати реалізації проекту

1. Виховання високоморального, національно свідомого підростаючого покоління.

2. Активізація батьківського комітету щодо проблем патріотичного виховання їх дітей та підвищення самоосвіти батьків.

3. Згуртованість дитячого колективу.

4. Розвиток в учнів умінь дослідницької роботи. 

 «Чорний біль Чорнобиля»

Іваніченко Михайло Іванович

Іваніченко Михайло Іванович народився в мальовничому селі Степанівка 16 січня 1963 року.

Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.05. по 18.07. 1987 р. Перший місяць їздив по зараженій зоні. В  незаражену зону возив будматеріали для військового табору, де жили ліквідатори.

Другий місяць працював на ремонті третього енергоблоку, вивозив заражені матеріали. Знаходився на третьому енергоблоці при завантаженні автомашини не більше 15 хв. Пробув на станції 25 діб. Має ІІ категорію ліквідатора на ЧАЕС. Повернувшись з ЧАЕС.

 

Коршак Петро Онисійович

Народився 26 липня 1950 року в селі Степанівка.

Після навчання служив у армії в військах ППО (протиповітряної оборони) 1968-1970 рр. Ярославської області.

У 1988 році брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Працював будівельником: клав цеглу, штукатурив. Перебував на території ЧАЕС 107 діб. Враження від побаченого були гнітючі. Після ліквідації села були пусті, всіх людей евакуювали, всі хати були позабивані навхрест. Таке враження, наче пройшла війна.

Пройшло 23 роки, як він був у  Чорнобилі. Після перебування на ліквідації аварії  у нього  погіршилося здоров’я: болить голова та серце.

Зараз Петро Онисійович  пенсіонер, займається господарством.

Пампуха Анатолій Григорович

Народився 19 лютого 1952 року у селі Степанівка Драбівського району, де проживає і на даний час.

Військову службу проходив в 1970-1972 рр. в танкових військах в НДР.

Коли сталася аварія на ЧАЕС, він брав участь у ліквідації наслідків катастрофи. Городив 30-тикілометрову зону колючою проволокою, робив на могильниках, де хоронили все заражене, засипав каналізаційні колодязі піском. У приміщенні станції разом з іншими обрубував штукатурку і виносив сміття. Перебував з 15 вересня 1988 року по 20 грудня 1988 року. Всього 92 дні. З 2007 року перебуває на заслуженому відпочинку.

 

Река Василь Миколайович

Река Василь Миколайович народився 26 липня 1962 року в с. Степанівка, де проживає і в даний час.

Перебував на ліквідації чорнобильської катастрофи з 12 грудня 1986 по 7 березня 1987 року. Працював в 30-ти кілометровій зоні на самій станції. Вивозив заражений ліс, сміття, техніку. Река В.М. був на ліквідації 92 дні, з них 86 днів виїздив безпосередньо на станцію.

В 90-х роках працював оператором котельної установки в дитячому садочку с. Степанівка.

З 2000р. працює в охоронній службі в м. Київ.

Гнучий Пантелеймон Панасович – Герой Радянського Союзу

Народився

06.08.1925 р.

в с. Степанівка

Драбівського р-ну

Черкаської обл.

в сім’ї селян.

 

 

Наказом від 13 вересня 1944 року стрілку 105-го гвардійського стрілкового полку 34-ї гвардійської стрілкової дивізії 3-го Українського фронту рядовому Гнучому П.П. присвоєно звання Героя Радянського  Союзу за форсування ріки Дністер (тепер республіка Молдова) і утримання плацдарму на правому березі цієї ріки.

Нагороди:

1944 рік 

    Медаль «Золота Зірка»,   медаль «За відвагу», орден Леніна

1985 рік 

 Орден Вітчизняної  війни І –ї ступені 

1979 рік 

           Нагрудний знак «Почесний залізничник СССР»

 

Безмежна мужність

Гвардієць Гнучий П.П. – учасник 36–ти годинного бою групи лейтенанта Васильєва-Китіна, яка мала у своєму складі 10 гвардійців.

Гнучий пробрався до вогневої точки ворога і двома гранатами знищив обслугу ворожого станкового кулемета. Вів вогонь до того часу, поки не втратив свідомість і був винесений із поля бою в непритомному стані.

Життя після закінчення війни

1946 – закінчив 7 класів  і вступив до Київського залізничного  технікуму. Працював у м. Сарни  на залізничній станції.

1960 – закінчив Тбіліський  залізничний інститут. Працював  начальником залізничної станції м. Світловодськ Кіровоградської області.

Останній подих на землі

2 листопада 1999 р. Гнучий П.П. помер і був похований на  міському цвинтарі у м. Світловодськ  Кіровоградської області

Відомі випускники Степанівської ЗОШ І-ІІ ступенів 
Драбівської районної ради Черкаської області

ПІП

Назва школи

Рік випуску

Досягнення

Розводовський Кость Омелянович

Степанівська школа колгоспної молоді

1928

Вчений, кандидат економічних наук

Бондар Андрій Данилович

Степанівська школа колгоспної молоді

1931

Вчений, доктор педагогічних наук

Коршак Іван Оніфатович

Степанівська школа колгоспної молоді

1931

Тракторист, нагороджений орденом Леніна та орденом Жовтневої Революції

Пригода Сергій Іванович

Степанівська школа колгоспної молоді

1933

Вчений, доктор медичних наук, професор, генерал-майор, Лауреат Державної премії СРСР, кавалер орденів Леніна, Великої Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора

Рудик Микола Якович

Степанівська школа колгоспної молоді

1935

Поет, укладач історії села, нагороджений районною премією імені Михайла Масла

Гнучий Пантелеймон Панасович

Степанівська семирічна школа

1939

Герой Радянського Союзу

Пасіченко Петро Іванович

Степанівська семирічна школа

1949

Доктор математичних наук, професор, Московський державний університет імені Ломоносова

Грінько Надія Кирилівна

Степанівська восьмирічна школа

1964

Заслужений зоотехнік України, нагороджена орденами Великої Жовтневої Революції та «Знак Пошани»

Софієнко Олексій Андрійович

Степанівська восьмирічна школа

1967

Поет, член Спілки письменників України, Лауреат різноманітних премій

Сергієнко Сергій Іванович

Степанівська восьмирічна школа

1969

Кандидат технічних наук


 

«Афганістан болить в моїй душі»

 

Не обійшла стороною афганська війна і Черкащину . 4131 наш земляк брав участь у бойових діях в Афганістані. Страшну звістку в оселі батьків принесли 102 похоронки. Двоє воїнів-інтернаціоналістів пропали безвісти.

 З Драбівського району  виконували інтернаціональний обов’язок в ДРА  більше 100 воїнів. У нашому рідному селі Степанівка 4 солдати проходили службу в Афганістані: Котенко Микола Вікторович, Коршак Іван Олексійович, Бондаренко Олександр Анатолійович, Підстрела Володимир Сергійович.

Бондаренко О.А. трагічно загинув у рідному селі. Підстрела В.С. проживає у м. Києві. Котенко М.В. і Коршак І.О. живуть  в селі. За доблесну службу вони нагороджені медалями «За бойові заслуги» і Почесними урядовими нагородами.

 

 


Информация о работе Мій ідеал громадянина-патріота