Контрольная робота з «Політологія»

Головним для функціональності системи є забезпечення стану динамічної рівноваги шляхом адекватної переробки імпульсів.

Висновок: отже, політична система тісно пов’язана із середовищем, у якому вона функціонує і розвивається, що зумовлює способи реалізації влади, сукупність прийомів, засобів і методів здійснення. Україна, як й інші постсоціалістичні країни, перебуває на етапі трансформації своєї суспільно-політичної системи. йдеться про перехід від авторитарно-тоталітарного суспільно-політичного устрою до демократичної, соціальної, правової держави, а в майбутньому – до високорозвиненого громадянського суспільства.

Література

1. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К. : МАУП, 2001. – 384 с.
2. Белов Г.А. Политология. Курс лекцій. – М. : ЧеРо, 1998. – 303 с.
3. Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціонування державної влади в Україні // Право України. – 2002. - № 5. – С. 3–8.
4. Уткін О. політичне лідерство та лідери // Віче. – 2002. - № 4. – С. 77–78.

Поясніть причини виникнення політичних партій сучасного типу

Відповідь: політична партія – це організована група громадян, що виражає інтереси тих чи інших соціальних верств і прагне до реалізації своєї мети шляхом боротьби за державну владу і її використання.

Партію від інших суспільно-політичних організацій і груп тиску відрізняє:

1. Організаційна оформленість: стійкі внутрішньопартійні відносини і наявність розгалуженої структури на загальнонаціональному, регіональному і місцевому рівнях (виборні центральні органи і сітка регіональних відділень).
2. Відкрита налаштованість на владу. Ця ознака відрізняє партії не тільки від суспільних рухів, але й від груп тиску. Останні часом володіють реальною владою, але не афішують цього, віддаючи перевагу озвученню своїх інтересів через партійних лідерів.
3. Пошук масової опори: безпосередньо активних членів і виборців. Це вимагає від партій проведення агітаційної роботи, пропаганди своїх доктрин.
4. Ідеологічність партійних доктрин. Правда, у сучасній практиці поширений феномен електоральних партій, в яких ідеологія виступає на задній план, а головними функціями стає висування кандидатів: мобілізація виборців на підтримку кандидата. На думку відомого французького політолога М. Дюверше, такими є демократична і республіканська партії США – свого роду команди спеціалістів з завоювання голосів і адміністративних посад. Але в будь-якому випадку партія пропонує своїм послідовникам певну систему орієнтацій стосовно стратегії розвитку суспільства.
5. Наявність програмної мети – певного проекту розвитку суспільства. Програма відображає інтереси окремої соціальної групи або претендує на вираження інтересів більш широких мас.

Ці риси відрізняють реальну партію не тільки від суспільних рухів, але й від карликових партій, «одноденних» партій, характерних для країн, які здійснюють перехід до демократії.

Загальновизнаними причинами виникнення сучасних політичних партій були зростання ролі парламенту в політичному житті, а також поява загального виборчого права. Скрізь, де суспільний устрій базується на застосуванні загальних виборів і де існують політичні інститути, які обираються загальнонародно (парламент, президент), – там виникають політичні партії як інституції, що організовують виборців. У таких країнах, як Росія, Австро-Угорська імперія, колоніальних державах формування політичних партій відбувається швидше, ніж формується загальне виборче право і є одним з елементів боротьби за нього.

Аналізуючи причини виникнення політичних партій, можна вказати, що, крім інституційних причин виникнення політичних партій (соціополітичних поділів), істотну роль відіграють політичні кризи та тенденції модернізації суспільного устрою. До числа таких криз вони відносять кризу легітимності існуючого ладу, кризу, пов’язану з територіальним устроєм держави та кризу участі, яка пов’язана з прагненням мас до участі в процесі управління державою.

У світовому контексті загальними причинами виникнення сучасних політичних партій можна вважати:

1) появу загального виборчого  права;

2) політичну активізацію мас (в першу чергу пролетаріату);

3) пробудження національної свідомості  в колоніальних державах.

Висновок: У ХХ ст. в результаті науково-технічного прогресу (в першу чергу завдяки розвитку засобів масової комунікації) існування партій як інструменту організації суспільства стає необхідним навіть в недемократичних режимах.

Література

1. Гаджиев К.С. Политология. – М. : Высшее образование, 2005. – 206 с.
2. Горелов А.А. Политология : учеб. – М. : Флинта: МПСИ, 2006. –311 с.
3. Дегтярев А.А. Основы политической теории. – М. : Высш. шк., 1998. – 238 с.
4. Юрій М.Ф. Політологія : навч. посіб. – К. : Дакор, 2006. – 416 c.