Системний аналіз виготовлення підручника з української літератури

Методика викладу матеріалу  й методичний апарат дають можливість самостійно опановувати змістом  підручника. Комплекс підручників вузу із загальних і спеціальних дисциплін  дає необхідний обсяг знань, потрібних  фахівцеві відповідного профілю  діяльності.

Підручники створюють  із урахуванням вікових і соціальних потреб потенційних читачів. Навчальну  літературу випускають державні організації, навчальні заклади та приватні видавництва.

Автор підручника під час  його розроблення думає не тільки про те, щоб навчальний матеріал відповідав сучасному рівню і  логіці цієї науки, а й про те, в яких навчальних ситуаціях, в яких формах навчальної роботи він буде реалізований у процесі навчання. Тому розкриття суті навчального  матеріалу розпочинається з опису педагогічної дійсності, далі йде перехід до опису навчання на рівні явища, потім — на рівні сутності явища.

Глибоке знання фактології і суті самої науки є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб той чи інший автор або  колектив авторів створили якісний  підручник. Другою умовою є глибоке  знання закономірностей процесу  навчання, ґрунтовні знання з вікової  та педагогічної психології. Третьою  умовою є дидактичні основи засвоєння  навчального матеріалу. Сукупність цих трьох умов і становить  необхідну базу для створення  якісного підручника. Усе це дає  підставу стверджувати, що створення  підручника — це прерогатива добре  підготованого колективу різних фахівців високої кваліфікації.

Основні вимоги до підручника:

• підручник повинен розкривати предмет науки, даючи опис, пояснення, передбачення і прогнозування явищ, фактів, процесів, об´єктів;
• розкриття сутності предмета вивчення, рух від явища до сутності є фундаментальним законом у розкритті предмета вивчення.

Вимоги до структури  підручника. Підручник повинен мати таблицю змісту з нумерацією сторінок, у якій чітко відображається рівномірний розподіл матеріалу, простежується наочно-логічний його розвиток. У змісті підручника доцільно виділити такі структурні елементи, як от: вступ, висновки, узагальнювальні тексти, наочні схеми, таблиці, завдання на систематизацію та самооцінювання навчальних досягнень учнів.Він повинен мати додатки: словник, тлумачний словник технічних термінів, довідкові таблиці даних, список сучасної додаткової літератури, алфавітний покажчик.Доцільно, щоб кожен розділ підручника відповідав одній навчальній темі. Якщо розділ містить кілька навчальних тем, то це має бути відображено в його назві. Крім того, у підручнику мають бути попередні структурні складники (що треба вивчити, зв'язок з попереднім матеріалом і та ін.) та завершальні структурні складники (підсумок, узагальнювальна таблиця або схема, інтегруюча ситуація тощо). У межах одного розділу бажано чергувати види діяльності (практичні роботи, спостереження, вправи, запитання і т. ін.). Відображені види діяльності мають сприяти набуттю навичок та вмінь (пізнавальних, практичних, життєвих).

ОСНОВНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ

Системі засобів навчання, яка містить усю основну навчальну  інформацію й сприяє організації  процесу її засвоєння, найважливішу роль відводить підручнику.

Практика створення підручника має певні принципові відмінності  щодо змісту побудови, мови, художнього оформлення та поліграфічного виконання.

При створенні підручників  необхідно дотримуватися:

• високого науково-методичного рівня;
• написання в доступній формі;
• пов’язаності навчального матеріалу з практичними завданнями;
• наявності необхідного довідкового апарату;
• тісних між предметних зв’язків.

У підручнику втілюються важливі  компоненти змісту освіти: знання про  природу, суспільство, техніку, людину, способи діяльності, закони тощо.

ФУНКЦІЇ ПІДРУЧНИКА

Виділяють такі функції підручника:

• Освітня – полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань стосовно до сучасного рівня розвитку конкретної науки, формуванні в учнів пізнавальних умінь та навичок.
• Розвивальна – сприяє розвитку учня, формує його перцептивні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності.
• Виховна – полягає в його здатності впливати на світогляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до праці, навчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра.
• Управлінська – передбачає програмування певного типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях.
• Дослідницька – полягає в спонуканні учня до самостійного розв’язування проблеми.
• Комунікативна. Забезпечується показом зв'язків і відносин різного роду, проявляючи для читача місце й роль усякого об'єкта і явища в процесі вічного розвитку, видозміни, взаємодії елементів дійсності.
• Інформаційна – реалізується в тім, що, як і будь-яке видання, навчальна книга вводить людину в світ культури, прилучає до результатів людської діяльності.
• Організаційна. Реалізується забезпеченням послідовності вивчення й викладання дисциплін, відбиттям їхнього взаємозв'язку й взаємодії, тим, що кожне видання орієнтоване на строго певну категорію читачів і враховує можливості сприйняття змісту й особливості впливу навчальної книги.
• Систематизуюча – забезпечує цілісність навчання, систему знань і подань. Реалізується формуванням ієрархічної структури інформації, критеріїв оцінки, переваг особистості, об'єднанням частин у ціле, відбиттям існуючої картини миру й місця в ній людини, моделюванням процесів і явищ, повідомляючи їм якості загального, особливого, одиничного в конкретній дисципліні.

Основні функції підручника пов’язані з системою дидактичних  принципів науковості, доступності, цілеспрямованості, систематичності  й послідовності, всебічності, зв’язку  з життям та ін. Виходячи з того, що реалізація функцій навчальної книги  визначається не окремим фактором, а їх сукупністю редакторові потрібно звернути уваги і на оформлення підручника, його поліграфічне виконання.

Підручник повинен забезпечити  науковість змісту матеріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіткість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точну і доступну мову тексту, правильний розподіл навчального  матеріалу за розділами і параграфами. Сучасний підручник має бути інтелектуальним  самовчителем, ефективним у ситуації максимального включення учня в  роботу з текстом і послідовності  в опрацювання   усіх його сторінок.

СТРУКТУРА ПІДРУЧНИКА

Структура підручників та навчальних посібників включає:

• зміст (перелік розділів):
• вступ (або передмова );
• основний текст;
• питання, тести для самоконтролю;
• обов’язкові та додаткові завдання, приклади;
• додатково-інформаційні дані для розв’язання задач (таблиці, схеми тощо);
• апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики).

Структура підручника містить тексти та позатекстові компоненти. Тексти підручника поділяють на основний, додатковий і пояснювальний. За характером відображення дійсності й дидактичною метою вони бувають теоретичні й емпіричні. Тексти теоретичного характеру містять: теорії, закономірності, методологічні знання, а емпіричного характеру – факти, явища, події, вправи, правила.

За провідним методом  викладу матеріалу тексти підручника поділяють на:

1) репродуктивні – високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням тексти підручника, які відповідають завданням пояснювально-ілюстративного навчання;

2) проблемні – тексти підручника (форма монологу), у яких визначено суперечності, розв’язується проблема, аргументується логіка руху думки;

3) програмовані – зміст «подається» частинами, а засвоєння кожного «кроку» інформації перевіряється контрольними запитаннями;

4) комплексні – які містять певні дози інформації, необхідної учням для розуміння проблеми, а сама проблема визначається логікою проблемного навчання.

Позатекстовими  компонентами підручника є:

1. Апарат організації засвоєння – запитання і завдання, інструктивні матеріали (пам’ятки, зразки розв’язків задач, прикладів), таблиці, надписи-пояснення до ілюстрованого матеріалу.

2. Ілюстративний матеріал.

3. Апарат орієнтування – вступ, зміст, бібліографія.

Усі запитання й завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів можна поділити на репродуктивні та продуктивні. Репродуктивні запитання потребують від учнів відтворення знань без істотних змін. Продуктивні питання і завдання передбачають трансформацію знань, істотні зміни в структурі засвоєння знань або пошук нових знань.

Працюючи з підручником, учитель доповнює його матеріал додатковою інформацією, оскільки зміст підручника нерідко надто конспективний, і  знання, почерпнуті лише з нього, будуть обмеженими. Використовуватиме він  на уроці й додатковий місцевий, краєзнавчий матеріал, маневруватиме  методичними прийомами під час  викладу матеріалу з огляду на те, що для одних учнів він може бути занадто складним, а для інших  – надто простим.

ОФОРМЛЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ

Підручники, навчальні посібники, довідники – всі ці книжки необхідні  для навчання, для отримання корисної інформації, для розумового розвитку людини. Ось чому, об’єднавши їх в  одну групу, можна розглянути спільні  та відмінні поліграфічні складові цих  видань, їх оформлення.

Говорячи про підручники та навчальні посібники, необхідно  зауважити, що ці книжки між собою  мають деякі відмінності. По-перше, оформлення цих книжок залежатиме не лише від того для якої категорії  людей, дорослих чи дітей, вони призначені, але й від того, якій науці присвячені. Отже, якщо підручник друкують для  дітей молодших класів загальноосвітньої  школи, то звісно більшу увагу приділятимуть  ілюстраціям по темі та яскравому, привабливому оформленню, бо як показало опитування учні більше всього критикували оформлення обкладинки підручника, його заголовок.

Оформлення обкладинки чи палітурки являється винятково  важливою справою для учнів молодших класів, тобто обкладинка призвана привернути їхню увагу; повинна бути захоплюючою, пробуджувати до навчання та праці, впливати на уяву та почуття  дітей. Вона найбільше впливає на дітей, ніж будь-яка інша сторінка у книзі, тому зараз заголовки  друкують великими яскравими літерами.

Словацький вчений Думан  розкриває питання актуальності комплексного вивчення цінності художнього оформлення підручників. Такі елементи художнього оформлення підручників  як ілюстрації, графіки, діаграми, таблиці, схеми являються найчастіше всього інтегральною частиною тексту підручника і складають з нам єдине  ціле.

Без майстерного художнього оформлення раніше, а тим паче зараз, в умовах високих техніко-графічних  можливостей, не можна уявити собі гарний підручник, та й шкільну книжку взагалі. Саме художнє оформлення – ось, що спочатку привертає увагу школяра.

Цей самий словацький вчений радить видавцям-поліграфістам, що до славнозвісного „Букваря” в жодному  разі не можна ставитись як до книжки з малюнками для дітей дошкільного  віку, і тому не можна перевантажувати  його надмірною кількістю ілюстрацій. Важливо визначити виправдану, з  точки зору педагогіки, їх кількість. Як вважають видатні педагоги саме вдале співвідношення тексту з ілюстраціями – це 1:1, тобто на одну сторінку тексту одну ілюстрацію.

НЕДОЛІКИ ПІДРУЧНИКІВ

Вчені  виділяють такі наступні недоліки сучасних підручників:

• відсутність необхідних міждисциплінарних зв'язків у викладі навчального матеріалу;
• слабка наступність матеріалу в книгах по різних навчальних дисциплінах;
• украй слабко розроблений довідковий апарат навчальної книги;
• недостатня забезпеченість безперервності окремих видів підготовки (математичної, економічної й ін.);
• недостатній облік вимог педагогіки й психології вищої школи;
• виклад програмного матеріалу без належного обліку профілю майбутнього фахівця;
• нерівнозначність й недостатність включення в зміст книг матеріалів світоглядного, методологічного характеру;
• дублювання навчального матеріалу;
• різна структура навчальних книг і їхнього довідково-супровідного апарата;
• різне тлумачення тих самих категорій, понять, визначень а також відсутність уніфікації у використанні термінологій і позначень;
• невідповідність обсягу окремих частин книг бюджету часу, відведеної для самостійної роботи з літературою;
• різний підхід авторів до каблука ілюстрацій як засіб підвищення інформативності навчального матеріалу й ефективності самостійної роботи;
• недостатні зв'язок підручника з тими джерелами інформації, з якими в дальнішому належить зіштовхнутися майбутньому фахівцеві;
• різний підхід видавництв до конструювання навчальних книг, їхньому художньому оформленню й поліграфічному виконанню.