Розробка дидактичного проекту підготовки кваліфікованого робітника за спеціальністю мармеладник-пастильник 4-го розряду з теми «Виробни

 

Мармеладник-пастильник 4 розряду відноситься до першої групи. Тому що, основна частина трудового процесу може бути самостійними частинами процесу навчання.

1.2.  Проектування кваліфікаційної характеристики спеціаліста

1. Професійне  призначення та умови використання фахівця

Мармеладник-пастильник 4 розряду є професією розповсюдженою в харчової промисловості.

Професія мармеладник-пастильник відноситься до типу "людина - техніка". Але певною мірою вона може бути віднесена і до типу "людина - людина", а також до типу "людина - художній образ" (естетичне оформлення виробів).

Ця професія передбачає використання як ручної праці, так і машин, механізмів, напівавтоматичного та автоматичного  обладнання.

Таблиця 1.5.

Професійне використання спеціаліста

Виконувані трудові процеси	Місця використання фахівця
1	2
Організаційна діяльність: а) раціонально та ефективно  організовувати працю на робочому місці; б) дотримуватись норм технологічного процесу; в) не допускати браку  в роботі; г) знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону  праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і  прийомів безпосередньо ведення  робіт; д) виконувати в разі необхідності засоби попередження та усунення	1. Ресторани 2. Заводи 3. Фабрики 4. Підприємства
природних і небезпечних  негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо); є) знати інформаційні технології; Технологічна діяльність: а) проводити процеси кулінарної обробки сировини; б) проводити приготування виробів; в) Розливає маси фруктово-ягідних мармеладів; г) готує суміші  за заданою рецептурою; д) виготовляти та порціонувати вироби; є) видавати виготовленні вироби.

2.   Функціональна структура діяльності фахівця

Використання системного підходу до організації професійної  діяльності фахівця припускає виділення  предмету, засобів, процедур та продукту діяльності.

Предмет діяльності - це те, що має суб'єкт на початку діяльності, і те, що в остаточному підсумку перетвориться у продукт.

Засоби діяльності - це досвід суб'єкта, який може бути виражений  через сукупність професійно-методичних задач, чи усі допоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.

Процедури діяльності - це сукупність цілеспрямованих дій фахівця  по застосуванню предмета діяльності відповідно до заданої мети.

Продукт діяльності - це матеріальне  подання того, що виходить при здійсненні діяльності.

Функціональна структура  діяльності робітника за фахом Мармеладник-пастильник 4 розряду представлена у табл. 1.6.

 

 

 

 

 

 

 

3. Розробка  змісту професійної підготовки спеціаліста

1.   Постановка тактичних цілей навчання

Тактичні цілі представляють  собою конкретизовані стратегічні  цілі, тобто цілі вивчення дисциплін  чи цикли дисциплін. Ці цілі повинні  відображати професійну спрямованість, професійну компетентність, комунікативну  готовність, економічну ерудицію і  правову компетентність, характеристики професійної пам'яті та мислення, здатність творчого підходу в  рішенні технічних задач, здатність  саморегуляції і самоаналізу.

При постановці мети вивчення навчального курсу викладач повинен  чітко усвідомити, які саме характеристики особистості варто формувати, на які елементи структури особистості  варто впливати. Фактично, ціль навчання дисципліні або тактична мета навчання - це опис не тільки видів діяльності, які формуються в процесі навчання, але і всі ті характеристики особистості, які варто сформувати в процесі  засвоєння даної дисципліни.

Викладач повинен проаналізувати особистість учня і встановити способи  для її подальшого формування. При  цьому мета навчання описує образ  тієї особистості, яку треба в  остаточному підсумку сформувати на певному етапі професійної безперервної освіти.

При постановці мети вивчення учбового курсу вчитель має чітко  уяснити, які саме характеристики особи  слід формувати, на які елементи структури  особи слід впливати. Фактично ціль навчання дисципліни або тактична ціль навчання представляє собою опис не тільки видів діяльності, які  формуються в процесі вивчення, але  і всі ті характеристики особи, які  слід формувати в процесі засвоєння  заданої дисципліни. Вчителю необхідно  чітко уяснити, які компоненти структури  особи формуються при освоєнні його учбового курсу. При цьому слід враховувати, що при навчанні здійснюється формування особи в цілому.

2.   Угрупування змісту теоретичного навчання відповідно до галузі господарської діяльності і видів діяльності фахівця

Теоретична діяльність формується в рамках теоретичного навчання, а  практична - у рамках практичного  навчання. Відмінність теоретичного навчання від практичного полягає  в тім, що в рамках теоретичного навчання вивчається результат процесу пізнання, виходячи з того, що знання засвоюються  незалежно від процесу їхнього  одержання.

Метою професійної підготовки являється, формування вмінь здійснювати  виробничий процес у галузі. Узагальненим об'єктом діяльності при цьому  є галузь промислового виробництва  і її виробничі процеси.

Під терміном виробничий процес розуміється сукупність основних технологічних  процесів і перетворень, а також  трудових дій людини. Виробничий процес включає як трудовий, так і технологічний  процеси.

Об'єктами вивчення теоретичного навчання є технологічний процес, а практичного - трудовий. Відповідно до цього можна визначити цілі теоретичного та практичного навчання фахівця технологічного профілю.

Метою теоретичного навчання являється, формування основних уявлень  про сутність виробничого процесу, формування системи понять і розумових  дій з ними, розкриття сутності, мети, завдань і змісту технологічних  процесів, формування вмінь здійснювати  розрахунок, прогнозування технологічних  процесів.

Мета практичного навчання - формування практичних умінь виконувати трудові дії або формування вмінь  здійснювати продуктивну працю.

Формування професійних  вмінь і необхідних для цього  знань здійснюється в рамках деяких дисциплін.

3. Вибір системи виробничого навчання

Система виробничого навчання – це об’єктивна єдність змісту, форм, методів навчання і дидактичних  засобів, які забезпечують учню послідовне оволодіння трудовими процесами, операціями, прийомами.

Види систем виробничого  навчання:

• предметна;
• операційна;
• операційно-комплексна;
• операційно-потокова;
• операційно-предметна;
• проблемно-аналітична;
• прийомно-комплексно-видова;
• процесуальна і т.д.

Сучасна практична, професійна підготовка робітників здійснюється, як правило, засобами декількох СВН, що замінюють один одного на цьому  або іншому етапі. Більш того, здійснювана  локально підготовка за однією СВН, глобально  може здійснюватися по інший СВН.

Щоб здійснити вибір оптимальної  СВН в конкретному випадку, необхідно  розкрити кожний з компонентів системи. Такими компонентами, відповідно до визначення, є зміст, форми, методи, засоби навчання.

Зміст практичного навчання можна розглянути як сукупність трудових процесів, що складаються з деякої кількості трудових операцій, а ті, у свою чергу, – трудових прийомів.

Форми практичного навчання встановлюють роботи, що викладають учні в майстернях і на підприємстві. Серед таких робіт – вивчення технологічних прийомів і операцій, виконання простих комплексних  робіт, виконання складних комплексних  робіт.

Система виробничого навчання при підготовці фахівців за спеціальністю «Мармеладник-пастильник 4 розряду». Ступінь різноманітності предмета діяльності фахівця невелика і кожного разу істотних змін і послідовності виконання дій не відбувається. Це пояснюється тим,що в основі професійної діяльності кухаря лежить віддзеркалення господарських операцій у технологічному процесі шляхом виконання потрібних операцій, складання асортименту виготовленої продукції, складання технологічних карт, розрахунок закладки сировини для приготування страв, тобто даний фахівець повинен чітко і правильно виконувати окремі операції ( це характерно до першої групи трудових процесів). Отже, в основу практичної підготовки кухаря варто покласти операційно-комплексу систему виробничого навчання.

Таблиця 1.7.

Вибір змістових компонентів  трудового процесу

Зміст
Трудовий процес: Ведення технологічного процесу приготування фруктово-ягідного мармеладу
Трудові операції
Контроль параметрів технологічного процесу	Регулювання параметрів технологічного процесу
Трудові прийоми
- візуальне спостереження  за роботою обладнання; - візуальне спостереження  за устаткуванням та комунікаціями  технологічного процесу	- перемикання приладів, що  регулюють параметри технологічного  процесу

4. Побудова  зведено-тематичного плану професійної  підготовки спеціаліста

Зведено - тематичний план орієнтовний  документ, який визначає сполучення тем  виробничого та практичного навчання. Зміст номер та найменування тем  з виробничого навчання та спец технології, кількість годин, відведених на тему, період навчання. Призначення для  визначення між предметного зв'язку, використовується майстром виробничого  навчання.

 

Таблиця 1.8.

Зведено-тематичний план підготовки фахівця з теми «Технологія виробництва фруктово-ягідного мармеладу»

№ теми	Тема	Кількість годин
		Всього	З них на лабораторно- практичні роботи
1	Вступ	2
1	Асортимент (види) мармеладу	4	2
2	Інгредієнти для приготування мармеладу	4	2
3	Етапи приготування мармеладу	5	2
4	Обладнання для приготування мармеладу	4	4
5	Правила експлуатації на механічному  устаткуванні	4
	Всього годин:	23	8

4. Складання перспективного-поурочного плану викладення теми «Технологія приготування фруктово-ягідного мармеладу»

Перспективно-поурочний  план - це документ, який містить перелік  уроків по конкретній темі, організаційні  і дидактичні характеристики кожного  з них, представлені часом, що відводиться  на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

Особлива увага приділяється тому, наскільки зміст плану відповідає виконаним раніше розробкам і  забезпечується кореляція між його елементами. Так, тип уроку повинен  бути вибраний з урахуванням складності матеріалу і його об'єму (чим складніший матеріал, тим менша кількість  завдань буде плануватися на урок), з урахуванням характеристик  навчальної групи і часу, що відводиться  на вивчення матеріалу.