Принципова будова друкарських машин та експонувальних секцій машин Direct Imaging
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2013 в 22:45, контрольная работа
Краткое описание
Теоретична частина
Принципова будова друкарських машин та експонувальних секцій машин Direct Imaging.
Практичне завдання
Виконати аналіз послідовності дій, які повинен виконати спеціаліст при настанні наступної ситуації: ви інженер репроцентру, в якому наявна система CTF для виготовлення плівок до В1 формату. Вам принесли замовлення – кольоровий журнал 40 сторінок формату А4 з обкладинкою тип № 1. Ваше завдання – передати у дільницю монтажу кольороподілені плівки. Журнал друкується на машині Heidelberg Speedmaster SM-102. Опишіть алгоритм ваших дій.
Прикрепленные файлы: 1 файл
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Видавничо-поліграфічний інститут
Кафедра репрографії
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни «Технологія видавничо-поліграфічного виробництва.
Додрукарські та друкарські процеси»
на тему:
«Принципова будова друкарських машин
та експонувальних секцій машин Direct Imaging»
Студента гр. ЗРп-01 _______________ /Ю.В. Сахно/
(підпис)
Перевірив
_______________ /Б.Р. Кушлик/
(підпис)
«__»____________ 2012 р.
Київ – 2012
2
ЗАВДАННЯ
Для практичного засвоєння матеріалу першого модуля дисципліни «Технологія видавни-
чо-поліграфічного виробництва. Додрукарські та друкарські процеси», для більш детального та
глибокого вивчення окремих теоретичних питань та засвоєння вивченого теоретичного матеріалу
на практиці виконати домашню контрольну роботу.
Теоретична частина
Принципова будова друкарських машин та експонувальних секцій машин Direct Imaging.
Практичне завдання
Виконати аналіз послідовності дій, які повинен виконати спеціаліст при настанні наступ-
ної ситуації: ви інженер репроцентру, в якому наявна система CTF для виготовлення плівок до В1
формату. Вам принесли замовлення – кольоровий журнал 40 сторінок формату А4 з обкладинкою
тип № 1. Ваше завдання – передати у дільницю монтажу кольороподілені плівки. Журнал друку-
ється на машині Heidelberg Speedmaster SM-102. Опишіть алгоритм ваших дій.
Розрахункова частина
Необхідно нарисувати спуски шпальт для буклету 420 × 210 у 1 згин накладом 10 000 шт.
та листівки форматом 145 × 210 накладом 40 000 шт., які друкуються на друкарській машині
Heidelberg Printmaster PM-74. Фарбовість 4 + 4.
3
ЗМІСТ
Вступ........................................................................................................................................................4
1
Теоретична частина ....................................................................................................................5
1.1 Технологія виготовлення форм Direct Imaging.................................................................5
1.2 Друкарські машини Direct Imaging....................................................................................7
1.3 Принципова будова друкарських машин
та експонувальних секцій машин Direct Imaging............................................................. 9
2
Практичне завдання .................................................................................................................16
3
Розрахункова частина...............................................................................................................17
Висновки...............................................................................................................................................20
Список використаних джерел ..........................................................................................................21
4
ВСТУП
Direct Imaging (пряме експонування) — технологія виготовлення друкованих форм безпо-
середньо в друкарській машині. Вона була розроблена компанією Presstek близько 25 років тому.
Друкарські машини, у яких реалізована технологія Direct Imaging (далі DI), являють собою сис-
теми, що поєднують традиційну офсетну друкарську техніку й цифрові формовиготовлювачі. Ма-
шини DI часто ототожнюють із цифровими друкованими машинами, що зовсім невірно, оскільки
процес друкування в таких машинах є повністю аналоговим.
В данній роботі розглянемо принцип роботи таких друкарських машин та їх експонуваль-
них секцій.
5
1
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1
Технологія виготовлення форм Direct Imaging
Для зменшення часу підготовки машини до друку формовиготовлювачі встановлюються
біля кожного формного циліндра. Разом з тим вони не повинні перешкоджати доступу друкаря
до важливих технологічних вузлів друкарської машини, ускладнюючи її обслуговування. Тому
важливою вимогою до формовиготовлювача є їхня компактність. Відповідно технологія виготов-
лення друкованих форм повинна бути по можливості простою, в ідеальному випадку — одно-
стадійною. Цій вимозі відповідають деякі різновиди термальної технології прямого виготовлення
форм, зокрема термоабляційна, яка була розроблена компанією Presstek наприкінці 80-х років [1].
Фахівці Presstek створили пластини з термочутливим шаром й експонувальне обладнання, у
якому використовувалися спеціальні електроди. У процесі запису зображення на форму об’єднані
в матрицю електроди генерували іскри, що пропалювали оліофобний покривний шар пластини.
Друкуючі елементи формувалися в середньому шарі пластини. Іскрова технологія мала багато не-
доліків, зокрема низький розділення запису, низьку точність позиціонування іскри, малий термін
служби електродів, тому іскрові пристрої були замінені лазерними.
Сьогодні в машинах DI установлюються експонувальні модулі з напівпровідниковими
ІЧ-лазерами від Presstek або Creo і використовуються не потребуючі складного процесу прояв-
лення пластини, наприклад термоабляційні від компанії Presstek або із шарами, що змінюють
фазовий стан, від компанії Agfa.
Profire Excel — останнє покоління технології експонування, розробленої компанією Presstek
(рис. 1.1), яка допомагає досягти виняткової якості й уникнути появи муару на зображенні при
використанні стандартних лініатур. Експонувальний модуль дозволяє відтворювати точку роз-
міром 16 мікронів і лініатуру до 300 Ipi. Також Profire Excel підтримує алгоритми стохастичного,
гібридного й традиційного растрування. Дрібні деталі, точність передачі кольору, мінімальні від-
сотки растрової точки й великі заливки відтворюються з найвищою якістю, якої вимагає сучасний
офсетний друк [2].
Сама система стала результатом багаторічних досліджень, удосконалень і досвіду тисяч ін-
сталяцій по усьому світу. У ній розташовуються всі необхідні елементи: інфрачервоні лазерні
діоди, система фокусування лазерних променів, електроніка й система контролю розгортки.
Основою Profire Excel є плата керування, яка контролює блок лазерних мікродіодів (рис. 1.2).
Кожний з них складається із чотирьох окремо адресованих (керованих) променів. Гнучка побудо-
6
ва системи дозволяє при необхідності заміняти один діод, а не весь модуль, як в інших системах.
Сумарно, експонування здійснюються 48 лазерними променями, по 24 на кожній головці (комп-
лектація Plus), тому для запису пластин на формному циліндрі потрібно всього близько 4,5 хв.
Presstek Profire Digital Media — формний матеріал для офсетного друку без зволоження.
Форми Profire Digital Media поставляються в рулонах, кількість матеріалу досить для виконан-
ня 28 повноформатних робіт, а тиражостійкость кожної форми досягає 20 000 відбитків. Profire
Digital Media складається зі сприймаючого фарбу поліестерового шару, проміжного шару на
основі титану й верхнього силіконового шару відштовхуючого фарбу. У процесі експонування
термальні лазерні промені видаляють із поверхні формного матеріалу два верхні шари, відкрива-
ючи доступ фарбі до поліестерового шарую, що формує растрову точку (рис. 1.3). Такий процес
прямого експонування формних пластин відрізняється високою стабільністю, матеріал чутливий
тільки до теплового випромінювання, а фізична реакція відбувається без використання хімічних
реагентів, отже, результат експонування не залежить від їхніх властивостей. Завдяки цьому точки
на формі виходять чіткіше, а деталі й півтони зображення відтворюються якісніше.
Рисунок 1.1. Пристрій
CTP Presstek Dimension Excel.
Рисунок 1.2.
Плата керування CTP Presstek Dimension Excel.
7
1.2
Друкарські машини Direct Imaging
Друкарські машини DI можна умовно розділити на дві групи: спеціальні концептуальні рі-
шення й рішення на базі серійних моделей. Перші, як правило, мають планетарну будову, дру-
гі — лінійну секційну. Першою концептуальною машиною стала вже легендарна Quickmaster
DI 464 компанії Heidelberg. До цієї групи також відносяться TruePress від Screen і машини серії
Karat, що випускаються KBA (рис. 1.4). Піонер технології DI — друкована машина Heidelberg
GTODI — була створена на базі відомої серії секційних машин. Шляхом дооснащення серійних
моделей блоками експонування форм і іншими необхідними пристроями також були створені
машини Adast Dominant DI, Heidelberg Speedmaster DI і Sakurai Oliver DI.
Достоїнством спеціалізованих рішень є їхня орієнтація на максимальне використання пеер-
ваг технології. Так, число інсталяцій Quickmaster DI 464 у кілька раз перевищило кількість уста-
новок усіх інших моделей, разом узятих, саме завдяки тому, що ця машина виявилася ідеальним
рішенням для певної ринкової ніші. Однак є й негативні приклади створення спеціалізованих
машин, коли їх надмірна інноваційність приводила до завищеної ціни й малої надійності, заважа-
ючи впровадженню на ринок. Машини, створені на базі перевірених часом стандартних моделей,
позбавлені цих недоліків.
Звичайно машини DI максимально автоматизовані й у стандартній комплектації оснащу-
ються автоматичною системою керування подачею фарби, пристроями змивання офсетних цилін-
Термальний лазер Profire Excel діє
на поверхню платини
Верхній силіконовий шар
відштовхує фарбу
Шар діоксида
титану формує
зображення
Базовий поліестеровий
шар забезпечує
стабільний друк
Растрова точка
сприймає фарбу
Рисунок 1.3. Будова та принцип експонування формних пластин
Presstek Profire Digital Media.
8
дрів, пристроями заміни форм і т.п. Високий ступінь автоматизації дозволяє знизити час перена-
строювання машини між замовленнями, що підвищує ефективність використання техніки DI для
виготовлення малих тиражів.
Конструкція системи заміни форм залежить від виду формного матеріалу. При застосуван-
ні матеріалів на поліефірній основі рулон плівки розташовується всередині формного циліндра.
Процес заміни форм повністю автоматизований: використана частина плівки змотується на при-
йомну котушку, а з рулону відмотується нова формна плівка. При застосуванні формних пластин
на алюмінієвій основі заміна форм виконується напівавтоматично або повністю автоматично за
допомогою касетних систем.
Формовиготовлювач являє собою компактний експонувальний пристрій, а при використан-
ні термоабляційних пластин — систему очищення форми від продуктів горіння термочутливого
шару. Від ефективності роботи цієї системи залежить якість двуку, зокрема відсутність чорнишів
на відбитках. Експонувальний пристрій управляється комп’ютером, який може бути інтегрований
у цифрову мережу підприємства. Для того щоб при поломці експонувального пристрою машина
не простоювала, на деякі моделі можна встановлювати форми, виготовлені поза машиною.
У деяких машинах DI реалізована технологія офсетного друку без зволоження. Такі машини
комплектуються системами регулювання температури фарбових апаратів і формних циліндрів,
тому що фарби для друку без зволоження мають оптимальну в’язкість лише в дуже вузькому діа-
пазоні температур.
Наприклад, у машинах Presstek DI виключивши зволоження (сухий офсет) із друкарського
процесу, удалося значно стабілізувати процес. Для виходу на режим оптимальної якості потрібно
всього кілька аркушів, максимум 15-20 (звичайному ж офсету — від 200 до 300 аркушів). Це зна-
Рисунок 1.4. Друкарська машина
74 Karat компанії KBA.
9
чно заощаджує папір, фарбу, а головне, час виготовлення замовлення, дозволяє працювати швид-
ше й ефективніше. Знижується нижня границя величини тиражу, при якій офсетний друк виграє
за собівартістю у цифрових тонерних систем. При цьому відбитки виходять більш барвистими
(щільність на 20 % більше, ніж по стандарту), а менше розтискування дозволяє використовувати
більш високі лініатури й стохастичне растрування [3].
При підготовці до друку на формний циліндр встановлюється пластина, що розмотується
з рулону. Потім, згідно з інформацією, що надходить із керуючого модуля, на них здійснюється
запис за допомогою термальної експонувальної головки.
Після друку накладу використана форма змотується на другий рулон. Програмне забезпечен-
ня Plate Saver дозволяє раціонально використовувати площу формної пластини, якщо друкується
зображення половинного формату або конверти. Економія формного матеріалу може досягати
30-35 %. У ситуації, коли протягом дня друкуються різні замовлення, одного рулону вистачить,
щоб зробити, наприклад: 12 повноформатних завдань, 6 типів конвертів, 10 робіт половинного
формату. Разом: 28 пластин. У режимі економії для такого ж пакета завдань знадобитися всього
19 пластин.
Машини Presstek DI мають удосконалений фарбовий апарат із системою водного охоло-
дження. Розвитий фарбовий апарат із чотирма накатними валиками забезпечує оптимальний друк
зображення будь-якої складності, включаючи півтонові переходи й великі однотонні плашки.
Автоматично регулюється подача фарби протягом усього процесу друку, що гарантує постійну
якість відбитку й мінімальни втрати паперу.
У друкуючому механізмі використовуються формні циліндри подвійного діаметра й дру-
кований циліндр потрійного, що дозволяє одержувати повнокольоровий відбиток за два оберти
друкованого циліндра, при цьому аркуш утримується однією системою захватів, завдяки чому
забезпечується висока точність суміщення фарб.
1.3
Принципова будова друкарських машин
та експонувальних секцій машин Direct Imaging
Як приклад реалізації технології DI розглянемо офсетну машину Heidelberg Quickmaster
DI 464. У цій машині використовується рулонний формний матеріал (рис. 1.5), який складається з
поліестрової основи, теплопоглинального шару і силіконового шар. Поверхня силіконового шару
відштовхує фарбу й утворює пробільні елементи. При експонуванні силіконовий шар під дією
10
тепла, створюваного інфрачервоним лазером (830 нм), вибірково видаляється, утворюючи сприй-
маючі фарбу друкарські елементи [4].
Рулонний формний матеріал товщиною 0,18 мм встановлюється усередині формного цилін-
дра друкованої машини (рис. 1.6) і має тиражестійкістью близько 20 тис. відбитків при швидкості
друку до 10 тис. відбитків на годину. Рулон формного матеріалу розрахований на 35 друкованих
форм. При зміні форми формний матеріал перемотується з одного рулону на іншій.
Рисуно 1.5. Структура формного матеріалу для друкарської машини Heidelberg Quickmaster DI 464
Силіконовий шар
3
<< 1 мкм
0,18 мм
Поліестрова основа
Теплопоглинальний шар
Поверхня силіконового шару
Друкарські елементи
Лазерний промінь
Рисунок 1.6. Схема встановлення формного матеріалу
в друкарській машині Heidelberg Quickmaster DI 464
Рулонний формний матеріал
Формний циліндр
Офсетний циліндр
Валики
фарбувального
апарату
Пристрій видалення
залишків формного
матеріалу
11
Записуюча головка (рис. 1.7) має 16 модулів для створення зображення, розташованих
уздовж осі формного циліндра. Кожний модуль складається з інфрачервоного лазерного діода,
світовода і фокусуючої оптики. Цифрові сигнали про зображення надходять із комп’ютера сис-
теми додрукарської підготовки видань у контролер, який управляє модуляцією лазерних діодів.
Модулі для створення зображення розподілено вздовж утворюючої формного циліндра через рів-
ні відстані й закріплено на лінійці. Запис по осі х відбувається за рахунок зворотнопоступально-
го руху лінійки (розмір кроку залежить від дозволу запису), а по осі у — за рахунок обертання
формного циліндра.
Друкарська машина Heidelberg Quickmaster DI 464 (рис. 1.8) працює в такий спосіб. Інфор-
мація про полосу видання, оброблена в растровому процесорі, надходить у контролер друкарської
машини, який управляє процесом запису зображення головками на матеріал, закріплений на форм-
ному циліндрі. Відходи видаляються пристроєм. За допомогою фарбного апарату, що складається
з 12 валиків, на форму наноситься шар фарби, який потім переноситься на паперовий аркуш, закрі-
плений на друкарському циліндрі, за допомогою офсетного циліндра. Матеріал, що запечатується,
подається зі стапеля самонакладу і виводиться транспортерами на стапель прийомного пристрою.
Після друкування накладу спеціальні пристрої виконують автоматичну змивку офсетних полотен.
Рисунок 1.7. Записуюча головка друкарської машини Heidelberg Quickmaster DI 464
Формний циліндр
Фокусуюча оптика
Світовод
Лінійка
Інфрачервоний лазерний діод
Контролер
Цифрові сигнали
Растрова точка
30 мкм
12
Друкарська секція побудована по планетарному типу: навколо друкарського циліндра, діа-
метр якого в чотири рази перевищує діаметри офсетного й формного, розташовані друкарські
апарати. Чотири записуючі головки працюють одночасно, забезпечуючи практично ідеальне зве-
дення форм. Застосування машини економічно доцільно при накладі понад 200 відбитків.
У деяких друкарських машинах для створення зображення на формному циліндрі вико-
ристовують технологію термопереносу полімеру під дією лазерного випромінювання. На рис.
5 представлена схема основних етапів процесу одержання зображення на формному циліндрі,
реалізованого в машині MAN Roland Dicoweb. Процес складається з нанесення, фіксування й
стирання зображення.
Запис зображення (рис. 1.9 а) відбувається в такий спосіб. Стрічка з полімерним покриттям
розмотується з рулону й проводиться поруч із металевою поверхнею сталевої гільзи формного
циліндра. Записуюча лазерна багатоканальна термоголовка створює потужне інфрачервоне ви-
промінювання, під дією якого полімер нагрівається й переноситься зі стрічки на гладку сталеву
поверхню гільзи, створюючи зображення друкарських елементів. Ширина передавальної стрічки
близько 15 мм. Залежно від конструкції термоголовки (числа лазерних діодів і каналів електро-
оптичного затвора) одночасно можна здійснювати запис більш ніж 200 лазерними променями з
дозволом до 3200 dpi. Розгортка зображення на формі по двом осям координат здійснюється за
Рисунок 1.8. Схема друкарської машини Heidelberg Quickmaster DI 464
Офсетний циліндр
Фарбний апарат
Друкарський циліндр
Транспортер
Пристрій для змивки
Формний циліндр
Головка запису
зображення
Головка запису
зображення
Стапель
прийомного
пристрою
Стапель
самонакладу
13
рахунок переміщення термоголовки і стрічки уздовж утворюючої формного циліндра, а також за
рахунок обертання формного циліндра. Час запису форми — менше 2 хв.
Фіксування зображення на формному циліндрі (рис. 1.9 б) відбувається під дією безкон-
тактного нагрівання від елемента. Тривалість фіксування — близько 3 хв. Отримана друкарська
форма має тиражестійкість близько 40 тис. відбитків.
По закінченню процесу друкування тиражу зображення 4 змивається з формного циліндра
(рис. 1.9 в) рідиною для очищення, яка подається струминним розподільником. Для остаточного
очищення поверхні циліндра служить полотно.
Принципова схема друкарської машини з термопереносом зображення на форму представле-
на на рис. 1.10. Цифрові сигнали із системи допдрукарської підготовки видань надходять у контр-
олер, який управляє роботою електрооптичного багатоканального світлового затвора лазерної тер-
моголовки. Термоголовка здійснює методом термопереноса запис зображення на сталевій гільзі
формного циліндра. Зображення на формному циліндрі фіксується за допомогою пристрою, що
подає на формний циліндр нагріте до 150 °С повітря. Фарбний апарат накочує фарбу на друкарські
елементи на формному циліндрі, а зволожуючий апарат наносить зволожуючий розчин на пробіль-
ні елементи форми. Фарбове зображення з формного циліндра під тиском передається на офсетний
циліндр. Паперове полотно, що запечатується, проходить між друкарським і офсетним циліндра-
ми. По закінченню друкування накладу пристрій змиває офсетний циліндр, а пристрій з полотном
для очищення видаляє зображення з формного циліндра. Така рулонна офсетна машина забезпечує
швидкість друку до 3,5 м/с, а час її переналагодження з тиражу на тираж становить 10-15 хв.
Близько десять років тому компанія MAN Roland демонструвала прототип друкарської ма-
шини для непрямого глибокого друку, зображення в якій створювалося лазером на одягнутій на
формний циліндр гільзі. Поверхня гільзи має растрову пористу структуру, причому пори розта-
шовано на відстані 140 мкм одна від одної, а лініатура растра становить 70 пор на 1 см.
Рисунок 1.9. Схема створення зображення на формі способом термопереносу
а
б
в
Стрічка з полімерним покриттям
Друкарські елементи
Друкарські елементи
Струминний розподільник
Друкарські елементи
Нагрівальний елемент
Полотно
Формний
циліндр
Формний
циліндр
Формний
циліндр
14
Перед записом зображення порожні пори (рис. 1.11 а) гільзи заповнюються полімером, а
ракель вирівнює поверхню, видаляючи надлишки полімеру. Після отвердіння полімеру поверхня
гільзи експонується лазерною записуючою головкою (рис. 1.11 б). У результаті термічного впли-
Рисунок 1.10. Схема офсетної друкарської машини з термопереносом зображення на форму.
Рисунок 1.11. Схема створення зображення на формі глибокого друку.
Паперове полотно, що запечатується
Нагріте до 150 °С
повітря
Змиваючий
пристрій
Пристрій з полотном
для очищення
Друкарський циліндр
Гільза формного циліндра
Ракель
Друкарські елементи
Друкарські елементи
Водяний струмінь високого тиску
Лазерна записуюча головка
Полімер
Порожні пори
Гільза формного циліндра
Гільза формного циліндра
Офсетний циліндр
Формний циліндр
Фарбний апарат
Лазерна термоголовка
Контролер
Цифрові сигнали
а
б
в
140 мкм
15
ву лазерного випромінювання полімер вибірково випаровується із пор. При цьому утворюються
поглиблені друкарські елементи різного об’єму. Варіювання кількості випаруваного полімеру до-
зволяє одержати 16 градацій сірих тонів на один друкуючий елемент при розділенні 1200 dpi.
Видалення зображення із друкарської форми після друкування накладу проводиться (рис. 1.11 в)
вимиванням полімеру із гнізд водяним струменем високого тиску.
Принципова схема друкарської машини непрямого глибокого друку з переносом зображен-
ня за допомогою офсетного циліндра наведена на рис. 1.12. Цифрова інформація про зображен-
ня надходить із системи додрукарської підготовки видань у контролер, який управляє лазерною
записуючою головкою. Лазерне випромінювання створює на раструвальній гільзі, одягнутої на
формний циліндр, поглиблене зображення друкарських елементів. Перед експонуванням гільзи
за допомогою заповнюючого пристрою усі пори заповнюються полімером, залишки якого від-
даляються з поверхні гільзи ракелем. Подача фарби на створену друкарську форму здійснюєть-
ся фарбним апаратом. Паперове полотно проводиться між друкарським і офсетним циліндрами.
Після закінчення друкування накладу пристрій вимиває полімер із гнізд, приводячи гільзу у ви-
хідний стан для друкування наступного тиражу.
Крім лазерної технології існує також можливість нанесення друкарських елементів на алюміні-
єву офсетну форму за допомогою безконтактної системи. Для цього застосовуються струминні сис-
теми зі спеціальною фарбою, яка наноситься на гідрофільну, електролітично анодирувану поверхню
офсетної друкарської форми. Фарба затвердне і фіксується, наприклад, за допомогою нагрівання.
Рисунок 1.12. Схема друкарської машини непрямого глибокого друку.
Друкарський циліндр
Офсетний циліндр
Формний циліндр
Лазерна головка
Заповнюючий пристрій
Змиваючий пристрій
Фарбний апарат
Паперове полотно
Контролер
Цифрові сигнали
16
2
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Відповідно завдання необхідно наданий макет журналу передати у дільницю у вигляді ко-
льороподілених плівкок. Роботу починаємо з розрахунку спуску шпальт відповідно до розмірів
видання, системи для виготовлення плівок та друкарської машини. В нашому випадку на один
друкарський аркуш можливо розмістити 4 розвороти видання, тобто 16 сторінок. І всього відпо-
відно потрібно 3 аркуші для внутрішніх сторінок і 1 аркуш для обкладинки. Виконуємо спуск
шпальт видання, після чого контролюємо правильність виконання редакційно-видавничих про-
цесів. Потім виготовлюємо кольороподілені плівки і котролюємо якість їх виготовлення. Узагаль-
нена блок-схема технологічного процесу заданної ситуації предсталена на рис. 2.1.
Початок
Кінець
Спуск шпальт
Плівка для кольороподілу
Комп’ютерна станція на базі Intel Pentium Core II Duo 2,24 ГГц,
з оперативною пам’яттю 4 Гб, жорстким диском 1060 Гб,
відеопам’яттю 1024 Мб, монітором Mitsubishi Diamond Pro 2070SB 22”;
операційна система – Microsoft Windows 7;
програмне забезпечення – Adobe Design Standart CS5, PREPS 4.0.
Контроль правильності виконання редакційно-видавничих процесів
Нормативно-технічна документація, вимоги, правила
Контроль якості виготовлення кольороподільних плівок
Денситометр для контролю оптичної густини на друкарській формі,
контрольні шкали, нормативні документи
Макет видання
Кольороподілені плівки
Виготовлення кольороподільних плівок
Система CTF для виготовлення плівок
Рисунок 2.1. Узагальнена блок-схема технологічного процесу виготовлення кольороподілених плівок з макету.
17
3
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Згідно завдання видання друкуються на друкарській машині Heidelberg Printmaster PM-74, у
якої такі технічні характеристики (табл. 3.1) [5]:
Таблиця 3.1. Технічні характеристики друкарської машини Heidelberg Printmaster PM-74
Назва параметру
Значення
Матеріал, що задруковується
Товщина
0,03 — 0,6 мм
Максимальний формат аркуша
530 × 740 мм
Мінімальний формат аркуша
210 × 280 мм
Мінімальний формат аркуша в режимі двостороннього друку
300 × 280 мм
Максимальний формат друку
510 × 740 мм
Крайка захвату
8 — 10 мм
Пластини
Довжина × ширина (максимальні)
605 × 745 мм
Товщина
0,25 — 0,3 мм
Формний циліндр
Проточка
0,15 мм
Відстань від переднього краю друкованої форми до початку друку
59,5 мм
Офсетний циліндр
Проточка
2,3 мм
Довжина × ширина армованого полотна
627 × 772 мм
Довжина × ширина неармованого полотна
616 × 772 мм
Висота стапеля (повна)
Самонаклад
963 мм
Стандартне приймання
500 мм
18
Необхідно надрукувати буклет 420 × 210 мм у 1 згин накладом 10 000 шт. та листівки фор-
матом 145 × 210 мм накладом 40 000 шт., фарбовість 4+4. Найдоцільніше надрукувати всі видан-
ня разом, причому друкарська машина дозволяє одночасно задрукувати обидві сторони в 4 фарби.
Оскільки наклади видань відрізняються, то на одному спуску шпальт необхідно розмістити
1 буклет (10 000 шт.) і 4 листівки (4 × 10 000 шт. = 40 000 шт.). Також потрібно врахувати необ-
хідність 1 згину на листівці, тобто біговочний ніж не повинен перетинати площину листівок. До-
даємо по 5 мм з усіх сторін кожного видання на обріз. Враховуючи максимальні формати друку і
аркушу друкарської машини рисуємо найбільш доцільніше розміщення видань (рис. 3.1):
Листовий папір випускається наступних розмірів (в мм): 600 × 840, 600 × 900, 700 × 900,
700 × 1000, 700 × 1080, 750 × 900, 840 × 1080 (ці формати вважаються основними) [6]. Доцільні-
ше взяти папір 600 × 900 мм і розрізати його навпіл, в результаті отримаємо аркуш 600 × 450 мм.
Розставляємо шкали контролю кольору у проміжках між виданнями та мітки обрізу, і отри-
муємо рисунок спуску шпальт (рис. 3.2). Друкуємо 10 000 шт., задруковуючи одночасно обидві
сторони. Після порізки отримуємо потрібну кількість буклетів та листівок.
530 мм
440 мм
буклет
листівка
листівка
листівка
листівка
145 мм
5 мм
5 мм
5 мм
5 мм
210 мм
210 мм
420 мм
Рисунок 3.1.
Найбільш доцільніше розміщення видань
.
19
600 мм
576 мм
12 мм
450 мм
буклет
листівка
листівка
листівка
листівка
145 мм
5 мм
5 мм
5 мм
5 мм
210 мм
210 мм
420 мм
Рисунок 3.2. Спуск шпальт
20
ВИСНОВКИ
Застосування друкарських машин з технологією Direct Imaging дозволяє скоротити строки
випуску друкованої продукції, підвищити гнучкість виробництва, а також зменшити номенклату-
ру встаткування й чисельність персоналу.
Головним достоїнством устаткування DI є скорочення часу настроювання машини внаслі-
док відсутності необхідності регулювання зведення фарб. Це робить економічно ефективним їхнє
застосування для друку малих тиражів. Однак наскільки малих? У спеціалізованій літературі зу-
стрічаються твердження, що машини DI ефективно застосовувати для друку накладів від 500
до 20 тис. екземплярів. Однак 20 тис. — цифра зовсім безглузда. Якщо мова йде про разові за-
мовлення, то верхня стеля буде визначатися тиражестійкістю друкованої форми, а вона залежить
від типу формного матеріалу й різна для різних машин. Якщо ж мова йде про значні обсяги —
двадцатитисячні наклади, то використовувати для їхнього друку машину DI недоцільно, набагато
вигідніше придбати більш дешеву традиційну машину й, при необхідності, комплект формного
встаткування.
Якщо узагальнити різні варіанти розрахунків, доступні у відкритих джерелах, то виходить,
що максимально ефективне використання машин DI для друку накладів від 400-500 до 1000-
2000 екземплярів. При більших тиражах вигідніше застосовувати традиційні офсетні машини,
при менших — цифрові друковані машини.
Головним недоліком машин DI є їх значно більша вартість у порівнянні із традиційним устат-
куванням. Купуючи систему DI, друкарня платить не тільки за друкарську машину, але й за при-
строї виготовлення форм, кількість яких дорівнює числу друкарських секцій. Причому ці пристрої
використовуються для виготовлення форм тільки для відповідних друкарських секцій і під час
друку накладу простоюють. Очевидно, що в багатьох випадках набагато вигідніше купити зви-
чайну друкарську машину й пристрій CtP, який буде обслуговувати весь парк друкованої техніки.
Ще однієї проблемою є малий вибір формних матеріалів для систем DI, їхня висока вар-
тість, а у випадку друку без зволоження — ще й висока вартість спеціальних фарб. Якщо не брати
до уваги більше тисячі установок Quickmaster DI 464, то частка цього встаткування в загаль-
ній кількості інстальованих за останні двадцять років листових друкованих машин мізерно мала.
Саме тому майбутнє DI — непросте питання. І складне фінансове становище компанії Presstek
тому яскраве підвердження [7].
21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Дмитрий Гудилин. Офсет+CtP=Direct Imaging. — КомпьюАрт. — 4’2004.
http://www.compuart.ru/article.aspx?id=8665&iid=356
2.
DI ® Press Technology.
http://www.presstek.com/products-di-technology.htm
3.
Цифровые офсетные печатные машины Presstek 34DI и 52DI.
http://www.an-tex.ru/qa/219.html
4.
Самарин Ю. Н. Лазерная запись форм в печатных машинах. — КомпьюАрт. — 4’2006.
http://www.compuart.ru/article.aspx?id=16050&iid=744
5.
Характеристики Heidelberg Printmaster PM-74.
http://www.ru.heidelberg.com/www/html/ru/content/products/sheetfed_offset/50x70/pm74,specs
6.
ГОСТ 5773-90. Издания книжные и журнальные. Форматы.
7.
Симеон Шороль. Несмотря на трудности, Presstek готов к drupa 2012.
http://printweek.ru/2012/04/01/nesmotrya-na-trudnosti-presstek-gotov-k-drupa-2012/
Информация о работе Принципова будова друкарських машин та експонувальних секцій машин Direct Imaging