Звіт про проходження літньої педагогічної практики в дитячому літньому таборі „Гармонія” при ЗОШ I-III ст. № 124

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет  імені В. Н. Каразіна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт про проходження літньої  педагогічної практики в дитячому

літньому таборі „Гармонія” при ЗОШ I-III ст. № 124

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 4-го курсу

Групи ІС-44

Історичного факультету

Пересадько Юлії Сергіївни

 

 

 

 

Харків-2010

Я, Пересадько Юлія Сергіївна, проходила літню педагогічну практику у дитячому літньому таборі „Гармонія” при ЗОШ I-III ступенів № 124, що розташований у приміщенні школи за адресою м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75-А. Щоліта „Гармонія” займає декілька затишних класних кабінетів першого поверху будівлі.

Даний табір працює не цілодобово, а лише у денний час, оскільки у зайнятому ним приміщенні немає умов для повноцінного нічного відпочинку дітей і їх довгострокового перебування там (зокрема, немає ліжечок, душу тощо). Мета його діяльності – зайняти вільний час дитини корисною для її здоров`я та розумової активності діяльністю, забезпечити якісний, розвиваючий відпочинок школярів під час їх літніх канікул. Табір приймає здебільш тих дітей, батьки яких не можуть приділити їм достатньо уваги у денний час, бо знаходяться на роботі.

У межах роботи табору з дітьми проводять фізичні вправи (не тільки ранкова зарядка, а й  рухливі ігри на шкільному спорт-майданчику). З року в рік діє кілька гуртків, зокрема, гурток юних краєзнавців. Постійно проводяться різноманітні заходи (екскурсії, вистави і т. п.). Діти отримують повноцінне дворазове харчування.

Шкільний табір „Гармонія” працював за затвердженим режимом дня, що складався за наступних частин:

8:30 – 9:00 – діти прибувають  до приміщення табору;

9:00 – 9:30 – ранкова  зарядка на свіжому повітрі;

9:30 – 10:00 – сніданок, гігієнічні процедури;

10:00 – 12:00  - заняття дітей у гуртках (малювання, ліпка, книгочитальня, гурток „Юні краєзнавці” і т. п.);

12:00 – 14:00 – спортивні вправи та ігри надворі;

14:00 – 14:30  - обід, гігієнічні  процедури;

14:30 – 17:00 – інтерактивні ігри, конкурси, дитяча самодіяльність, табірні заходи;

17:00 – 17-30 – діти відправляються додому.

Табір працював лише одну зміну, яка розпочалась 1 червня і тривала до 18 червня 2010 року. Вихованці табору були здебільш учнями 124-ї школи, лише декілька дітей навчалися у сусідніх школах, котрі не мають літніх таборів. Оскільки число школярів, що відвідували табір було невеликим (42), то вони були розподілені усього лише на 2 загони – I (діти віком від 6 до 9 років) та II (школярі від 10 до 14 років). Кожний загін очолювався вихователем, що мав двох вожатих-помічників. Я була вожатою другого загону, у якому нараховувалося 19 школярів, серед них – 7 хлопчиків та 12 дівчаток. Значна вікова різниця між дітьми у загоні спричинила й їх комунікативну диференціацію між собою. З іншого ж боку, під кінець роботи табору став помітним прогрес, що відбувся у взаємовідносинах між молодшими та дорослішими дітьми. Вони навчилися сприймати один одного без зухвальства й допомагати слабшим та меншим.

Специфіка зовнішніх (фізичних) та внутрішніх (психологічних) змін, що відбуваються з дітьми даного віку, дещо ускладнювала контроль над дисципліною в загоні, але в цілому нам, керівникам, вдалося залагодити ситуацію й направити бурхливу підліткову енергію у вірне гирло, дозволивши вихованцям сублімувати її під час виконання творчих завдань та фізичних вправ.

Кожен день було розплановано й насичено цікавими для школярів подіями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-сітка  роботи

 

Дата	Події
1.06.2010	Інтерактивна гра для  ближчого знайомства між дітьми. Екскурсія ботанічним садом школи, проведена вчителем біології.
2.06.2010	Зустріч дітей з працівниками Харківської обласної дитячої бібліотеки.
3.06.2010	Похід до Харківського історичного  музею, ознайомлення з його експозиціями й бесіда з екскурсоводом.
4.06.2010	Похід до гідропарку, пікнік і приготування „кулешу”.
5.06.2010	Вихідний день.
6.06.2010	Вихідний день.
7.06.2010	Проведення інтелектуальної  вікторини „Що? Де? Коли?”.
8.06.2010	Виїзд до басейну.
9.06.2010	„Харківщина - моя мала Батьківщина”: проведення диспуту  з питань краєзнавства, збагачення знань дітей відомостями з історії та культури рідного краю
10.06.2010	Похід до Харківського ТЮГу на виставу „Чарівник смарагдового міста”
11.06.2010	Збирання гербарію. Колективне виготовлення ікебани – подарунку  для школи.
12.06.2010	Вихідний день.
13.06.2010	Вихідний день.
14.06.2010	Проведення спортивних змагань на шкільному спортмайданчику.
15.06.2010	У гостях – відома харківська поетеса Ніна Супруненко.
16.06.2010	Виставка-конкурс на кращий малюнок.
17.06.2010	Творчий захід „Чи  козацького ти роду?”
18.06.2010	Прощання з табором. Свято танцю.

 

 

Творчий захід: „Чи козацького ти роду?”

Тема: історія, сучасність та майбутнє українського козацтва.

Мета: ознайомити дітей з культурою, історією та традиціями українського козацтва, дати їм можливість проявити себе у сценічній постановці свята (читанні віршів, танцях).

Місце проведення: актова зала ЗОШ I-III ст. № 124.

Час проведення: 90 хвилин.

Інвентар: костюми козачат, кошового та писаря, комп’ютер та аудіо-апаратура.

Вік учасників: 10-14 років

Сценарій:

 

Ведуча: Сьогодні розпочинаємо, 
Аби не забути роду,

Свято вшанування козачат, 
Де про славу козацьку згадаєм, 
Аби бути гідними свого народу.

 

Учень 1: Є багато країн на землі - 
В них озера, річки і долини. 
Є країни великі й малі 
Та найкраща завжди-Батьківщина.

 

Учень 2: Є багато квіток запашних, 
Кожна квітка красу свою має. 
Та гарніші завжди поміж них 
Ті, що квітнуть у рідному краї.

 

Учень 3: Є багато пташок голосних 
Любі,милі нам співи пташині, 
Та завжди наймиліші із них 
Будуть ті, що у рідній країні.

 

Учень 4: Вишита колоссям і калиною, 
Виборену кров’ю і мечем, 
Називаєм гордо Україною, 
І ніхто нам цим не дорікне.

 

Учень 5: Розквітай, прекрасна Україно, 
Рідна земля, матінко моя. 
Хай лунає мова солов’їна, 
Пісня неповторная твоя. 
 
Кошовий: Кіш “Молода Січ” рівняйсь, струнко! 
Нехай же буде свято в нас на славу! 
Рівняймось!Струнко! Лине Гімн держави!

(Звучить Гімн України).

 

Ведучий: У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. (з 1550 по1828р). Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, від польських та московських колонізаторів, а також від розпорошення українськими магнатами. Особливо відзначився у цьому гетьман Вишневецький, що назавжди увійшов у славну українську історію. Козаки були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

 

Ведуча: Вважають, що термін „козак” походить від слова “коза”. Козаки були спритні, як кози, вдягалися в козячі кожухи. Можливо також, що він веде свою історію від слова “кайзак”, що означає “вільний чоловік”. У запорозьких козаків було 265 островів. Найбільший острів називався Хортиця, на ньому розташовувався укріплений козацький табір – Запорізька Січ. Там козаки жили постійно: вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.Посередині Січі стояла церква Святої Покрови, знадвору дуже скромна, а всередині - повна золота і срібла. Частину своєї здобичі призначали на церкву і купували щороку нові ікони. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком. До військової старшини належали також військовий суддя і писар.

 

Ведучий: Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед відслужити 3 роки у старшого козака, „діда”. Коли парубок навчався від діда орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли.

 

Ведуча: Козаки одягалися просто: в грубу сорочку в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки, через плече носили торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили… Та ще й таку моду мали: чуприну носили, та таку, що на вухо намотували.

 

Кошовий (звертається до гурту): А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять? 
 
Писар: Саме час! Саме час! 
В самий раз! 
Одержавши на раді згоду, 
Дітей козацького народу 
На наше коло викликаю, 
Їх перевірити жадаю!

 

Кошовий: Поведу таку я річ: 
- Що ви знаєте про Січ 
І про нашу Україну?

 

Учень 6: Знаю, батько, славна Січ, 
Ворогам ішла навстріч, 
Рідну землю захищала 
І народ наш прославляла!

 

Учень 7: Лиха ж отчий край зазнав… 
(не бажаємо нікому). 
Людолов нас чатував, 
Щоб позбавить свого дому.

 

Учень 8: Бранців до галер кували, 
Ржею злоби пожирали, 
Шляхта нас вогнем пекла, 
На тортури прирекала.

 

Учень 9: Але наш народ боровсь… 
І Хмельницький в нас знайшовсь, 
І Сірко і Дорошенко, 
Й Полуботок, й Морозенко…

 

Учень 10: Запорожець завжди знає, 
Звідки ворог зазіхає. 
Зможуть зайд перемогти 
Запорожці – козаки.

 

Учень 1: Золотою ниткою історії 
Сшиємо козацтва сторінки, 
Хоч часи минулого суворі, 
Спадщину ж лишили козаки.

 

Учень 2: Від Січі ведемо родовід свій, 
Козаків звитягу поважаєм. 
Відродивши чистоту традицій 
Єдність із минулими відчуваєм.

 

Учень 3: Вірна дочка я народу, 
Бо з козацького я роду 
Щиро я свій рід кохаю, 
Роду іншого не знаю.

 

Учень 4: Так завжди я буду жити, 
Рідний край буду любити, 
Українцям помагати, 
Україна – моя мати.

 

Учень 5: Знай і ти своє любити, 
Все вивчати і цінити. 
Знай що найчесніше діло – 
Свого боронити сміло.

 

Кошовий: Що говорить вам “козак” – 
Це крилате горде слово? 
Чом завжди буває так, 
Що світлішає від нього?

1.Козаки – це вільні  люди. 
Козаки – безстрашні люди.

2.Козак – чесна,  смілива людина. 
Найдорожча йому – Батьківщина.

3.Козак усім народам  друг. 
І лицарськй у нього дух!

 

Кошовий: Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам, 
Вони ж бо від сьогодні – козачата. 
 
Писар: Присягайте, що Вкраїну будете любити. А зараз я зачитаю вам клятву. 
Вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!

 

Діти: Клянусь!

 

Писар (вручає грамоти): Козачат усі щиро вітаємо, 
Здоров’я і щастя бажаємо!

 

Кошовий: Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим козачатам.

 

Писар (читає з Грамоти): Заповіді козаків 
1.Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя. 
2.По тобі судять про все козацтво і народ твій. 
3.Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: “Немає ні князя, ні раба, але всі раби Божії” 
4.Будь працьовитий, не ледарюй. 
5.Служи вірно своєму народу, а не керманичам. 
6.Дотримуйся слова. Слово козака багато важить. 
7.Поважай старших, шануй старість. 
8.Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу. 
9.Загинь, а товариша виручай. 
10.Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом

Пісня “Гей шуми, великий луже”

 

Ведуча: Розквітай прекрасна Україно, 
Рідна земле, матінко моя, 
Хай лунає мова солов’їна 
Пісня неповторная твоя.

 

Ведуча: 
Слова для привітання надаються завучу ЗОШ №124 Штанагей Стеллі Едуардівні

 

Ведучий: 
Наше свято наближається до кінця. Щоб гідно його завершити, запрошуємо маленьких козачат станцювати нам гопака (танець).

 
Ведуча: 
Ми на славу веселились, 
Танцювали і співали. 
Ми на славу України 
Нашу Січ збирали. 
А усім вам побажати 
Хочеться добра, 
Щоб жила і процвітала 
Ваша вся сім’я.

(Грає пісня „Будем козаками”, слова та музика Зарудного).

 

 

 

 

Плюси та мінуси заходу:

Даний захід дозволив привернути увагу дітей до історії  рідної держави, прищепити їм гордість за своє походження. Використання елементів  національних костюмів та патріотичної музики зробило захід більш реалістичним, дозволило дітям проникнутися духом козаччини. У процесі підготовки сценарію брали участь й самі школярі  - їм було дано завдання розпитати своїх батьків та старших друзів про козаків, потім почуте обговорювалось гуртом. Такий інтерактивний підхід до організації свята не можна не схвалити, адже він зробив дітей особисто зацікавленими у його перерізі, кожен підліток відчував, що зробив свій вклад у його проведення. Різноплановість виступів – від читання віршів до танців – оживила захід. До мінусів проведення можна віднести загальність відомостей про козаків, використаних у сценарії. Дітям даного віку вже можна було б дати більш спеціалізовані відомості. Деякі технічні помилки були спричинені недостатньою кількістю часу, що був відведений для репетицій. Але порівняно з плюсами проведення творчого заходу, його недоліки вкрай незначні.