Вплив шкільного шуму на організм підлітка

Профілактика негативного впливу "шкільного" шуму на організм школяра

Гігієна слуху – система заходів, спрямована на охорону слуху, створення оптимальних

умов для діяльності слухового аналізатора, що сприяє нормальному його розвитку і

функціонуванню.

Розрізняють специфічну і неспецифічну дію шуму на організм людини.

Специфічна дія виявляється у порушеннях слуху різного ступеня а, неспецифічна – у

різноманітних відхиленнях у діяльності ЦНС, розладах вегетативної реактивності,

ендокринних розладах, функціональному стані серцево-судинної системи і травного тракту.

У осіб молодого і середнього віку при рівні шуму 90 дБ (децибел), який триває протягом

години, знижується збудливість клітин кори головного мозку, погіршуються координація

рухів, гострота зору, стійкість ясного бачення, подовжується латентний період зорової і

слухомоторної реакції. За такої ж тривалості роботи в умовах впливу шуму, рівень якого

становить 96 дБ, спостерігається ще більш різкі порушення коркової динаміки, фазові стани,

позамежове гальмування, розлади вегетативної реактивності. Погіршуються показники

м'язової працездатності (витривалості, стомлюваності) і показники праці. Праця в умовах

впливу шуму, рівень якого 120 дБ, може викликати порушення у вигляді астенічних

неврастенічних проявів. З'являються роздратованість, головні болі, безсоння, розлади

ендокринної системи. Відбуваються зміни в серцево-судинній системі: порушується тонус

судин і ритм серцевих скорочень, зростає або знижується артеріальний тиск.

На дорослих і особливо дітей надзвичайно негативний вплив (неспецифічний і

специфічний) чинить шум у приміщеннях, де включені на повну гучність радіоприймачі,

телевізори, магнітофони тощо.

Сильно впливає шум на дітей і підлітків. Зміна функціонального стану слухового та

інших аналізаторів спостерігається у дітей під впливом "шкільного" шуму, рівень

інтенсивності якого в основних приміщеннях школи коливається від 40 до 110 дБ. У класі

рівень інтенсивності шуму в середньому становить 50-80 дБ, під час перерв може сягати 95

дБ.

Шум, який не перевищує 40 дБ, не викликає негативних змін у функціональному стані

нервової системи. Зміни стають помітними за впливу шуму, рівень якого становить 50-60 дБ.

Згідно з даними досліджень, розв'язання математичних задач потребує за шуму гучністю

50 дБ на 15-55 %, 60 дБ – на 81-100 % більше  часу, ніж до дії шуму. Послаблення  уваги 

школярів в умовах впливу шуму вказаної гучності сягало 16%. Зниження рівнів

"шкільного" шуму і його  несприятливого впливу на здоров'я  учнів досягається завдяки низці

комплексних заходів: будівельних, технічних і організаційних.

Так, ширина "зеленої зони" з боку вулиці повинна бути не менша ніж 6 м. Доцільно

вздовж цієї смуги на відстані не менше 10 м від будівлі посадити дерева, крони яких

затримуватимуть поширення шуму.

Важливе значення у зменшенні "шкільного" шуму має гігієнічно правильне

розташування навчальних приміщень у будівлі школи. Майстерні, спортивні зали

розміщуються на першому поверсі в окремому крилі або прибудові.

Гігієнічним стандартам, спрямованим на збереження зору і слуху учнів та вчителів,

мають відповідати розміри навчальних приміщень: довжина (розмір від дошки до

протилежної стінки) та глибина класних кімнат. Довжина класної кімнати, що не перевищує

8 м, забезпечує учням з нормальною гостротою зору і слуху, які сидять на останніх партах,

чітке сприймання мови вчителя і ясне бачення того, що написане на дошці. За першими і другими

партами (столами) у будь-якому ряді відводяться місця для учнів з послабленим слухом,

оскільки мовлення сприймається від 2 до 4 м, а шепіт – від 0,5 до 1 м. Відновити

функціональний стан слухового аналізатора і попередити зрушення в інших фізіологічних

системах організму підлітка допомагають невеликі перерви (10-15 хв.)