Виховання любові до природи у молодших школярів

 

Під впливом естетичних вражень, знань, яких діти набувають на екскурсіях, істотні зміни зазнає відчуття любові до рідної природи: з простого милування її красою воно переростає в дієву силу. Для формування такого відношення до навколишнього світу необхідна єдність відчуттів, знань, дій. Показником активної любові молодшого школяра до природи є, перш за все, дбайливе відношення до її багатств. З перших років життя дитина привчається берегти рослини, — не тільки вирощені людиною, але і дикорослі, засвоює правила — не ламати вітки кущів і дерев, не викоріняти квіти і трави, не затоптувати їх, збирати тільки опале листя, жолуді, шишки і так далі.

 

Доступна дітям турбота про  птахів. На прогулянках і екскурсіях вони збирають ягоди калини, горобину, насіння трав (подорожника, лободи, реп'яха), заготовлюючи корм для зимуючих птахів. У холодну пору року стежать  за годівницями: очищають їх від снігу, підсипають запасене насіння. Старші дошкільники можуть підгодовувати птахів не тільки на ділянці, але і в саду, що знаходиться неподалеку, сквері, лісі [11; C. 3].

 

Дієва любов до природи має на увазі участь в її перетворенні. Школярі під час екскурсій  трудяться разом з дорослими, озеленяючи і упорядковуючи своє місто, село. У парку, сквері, саду вони збирають зрізані гілки, сухе листя, підгортають саджанці, допомагають висаджувати розсаду. У виховному відношенні спільна робота з дорослими дуже цінна. У її процесі складаються сприятливі умови для правильного відношення до праці, природи, для формування працьовитості, трудових навиків. Діти привчаються добиватися результатів, відчувають себе учасниками сьогодення справи.

 

 

 

2.2. Розробка конспектів екскурсій  на різні пори року

 

Конспект екскурсії на луг

 

 

 

Мета. Уточнити уявлення дітей про  те, що на лугу ростуть рослини, що вимагають  для свого зростання багато світла; учити розрізняти і називати деякі  з них (конюшину, лугову герань, мишачий  горошок і ін.), учити відшукувати комах: коника, бабку, 1-2 види метеликів, відзначати відмінності (величина, колір крил, довжина ніг) і схожість (у всіх у них по три пари ніг); привчати дітей відчувати красу і привілля лугів, напоєних ароматом трав.

 

Хід екскурсії. Вчитель, прийшовши на луг, розглядає місцевість, визначає її особливості (відкритий простір, простір). При утрудненні порівнює луг з лісом, що межує з ним, відзначає, що на лугу ростуть невисокі рослини. Разом з дітьми милується лугом.

 

Дозволяє кожному знайти квітучу рослину (найкрасивіше!), але попереджає, що рвати його не можна.

 

По черзі діти розглядають кожну  рослину, згадують і уточнюють назву, визначають особливості стебла, листя, квіток, порівнюють їх. Вихователь пропонує пригадати, які квіти знаходили  на таких же прогулянках минулого літа. Дітей слід підвести до думки про різноманітності і красі лугових рослин.

 

Потім, вибравши 3-4 рослини, які зустрічаються  і на лісових галявинах (наприклад, гвоздику, лугову герань і ін.), ставить  питання: «Де ви ще бачили ці рослини?» (або конкретніше: «Чи бачили ці рослини в лісі? У яких місцях: на сонячних полянах або в гущавині лісу?») Після цього пропонує подумати, чому ці рослини можна побачити на лугах всюди, а в лісі тільки на світлих, сонячних галявинах. Цими і подібними питаннями вчитель підводить дітей до висновку, що на лугах ростуть рослини, яким потрібно багато світла і сонце.

 

 

 

Конспект екскурсії в ліс

 

Мета. Систематизувати знання дітей  про ліс (у лісі ростуть різні  дерева і чагарники, трави, гриби; у  лісі тихо, повітря свіже; ліс починається узліссям, в лісі є поляни, гущавина); уточнити уявлення про тварин і інших мешканців лісу (у лісі живуть звіри – білка, їжак, лисиця і др.; птахи – дятел, зозуля, синиця; комахи – мурашки, жуки, метелики і др.; можна зустріти ящірок, в сирих місцях – жаб; на галявинах і в гущавині ростуть різні трави; люди піклуються про ліс – охороняють його від пожежі, розчищають, садять нові молоді дерева); викликати радість і задоволення від перебування в лісі.

 

Хід екскурсії. Підійшовши до лісу, розглянути узлісся. Пригадати, як називається «Край лісу» його «початок». Запропонувати порівняти узлісся лісу з лугом (рослі дерева і чагарники стоять стіною, вони значно вищі, ніж рослини лугу). Перетнути узлісся, знов озирнутися і порівняти ліс і луг

 

(«де більше, де менше світла? Чому? Де прохолодніше? Тихіше? Чому?»)  Подальший маршрут повинен бути  вибраний так, щоб діти могли  пройти в гущавині лісу, на  поляні, по просіці.

 

В ході екскурсії діти розглядають, називають відомі ним дерева, чагарники, трави, гриби, порівнюють і встановлюють, що в гущавині і на поляні ростуть  різні трави. Серед квітучих трав, що ростуть на поляні, знаходять  ті, що ростуть і на лугу. Вчитель  уточнює, чи бачили їх в гущавині лісу, чому ці трави ростуть в лісі, на лугу.

 

Підійшовши до «кузні» дятла  або «столової» білки, запропонувати  розглянути шишки, лежачі під деревом, визначити, хто з них дістав насіння: білка або дятел. Діти згадують, які  птахи живуть в лісі, де їх ще зустрічали. В ході екскурсії, якщо будуть чутні пташині голоси, учити розрізняти 2-3 птахи.

 

Після огляду мурашника (якщо повторно) встановити, чи збільшилося «місто», чи не з'явилися нові дороги, куди вони ведуть. Обов'язково нагадати дітям про те, яку користь приносять мурашки.

 

Перетинаючи просіку або проходячи  по ній, по розчищених місцях лісу, звернути увагу на те, як люди піклуються про  ліс. На ділянці молодих посадок  дерева помітно підросли. Нагадати дітям про необхідність берегти ліс – він росте довго, вимагає багато праці і турбот.

 

 

 

«Екскурсія в оранжерею»

 

Завдання:

 

Закріпити уявлення дітей про те, що для зростання рослин потрібні світло, тепло, хороший грунт (зимою  рослини вирощуються в оранжереях і теплицях; тут ростуть красиві квіти, свіжі овочі; для того, щоб рослини нормально росли і розвивалися, їм створюють умови, близькі до природних); виховувати пошану до праці дорослих, відчуття радості від спілкування з природою; формувати уміння встановлювати зв'язки між сезонними змінами в неживій природі і станом рослин.

 

Підготовка до екскурсії:

 

Екскурсію краще провести під час  цвітіння деяких рослин. Домовитися з  садівником про маршрут і зміст  бесіди з дітьми.

 

Хід екскурсії:

 

Прийшовши в оранжерею або теплицю, вихователь звертає увагу дітей на велику кількість зелені.

 

Вчитель: Діти подивитеся як тут багато зелених рослин!

 

Вчитель: А у нас на ділянці  рослини зелені?

 

Діти: Немає

 

Вчитель: Чому? Поясните?

 

Діти порівнюють полягання рослин в оранжереї з перебуванням рослин на ділянці дитячого саду.

 

Діти: Тому, що на вулиці зима.

 

Вчитель: Подивіться, скільки градусів на термометрі?

 

(Вчитель підводить дітей до  термометра.)

 

Вчитель: А на вулиці, яка зараз  погода - тепла або холодна?

 

Діти: Холодна.

 

Вчитель: Навіщо включені світильники, якщо зараз день?

 

(Вчитель допомагає правильно  і повно відповісти дітям, якщо  їм важко)

 

Далі Вчитель з дітьми обходять 2-3 павільйони оранжереї, розглядають  рослини що знаходяться тут постійно. Добре, якщо один із співробітників розповість про деяких з них - де ростуть в природі, як про них піклуються в оранжереї.

 

У маршрут екскурсії слід включити і ті павільйони, де вирощуються  овочі і декоративні рослини.

 

Вчитель: Які з цих рослин ви знаєте?

 

(Діти називають знайомі рослини)

 

Вчитель: Подивитеся, в якій землі їх вирощують?

 

Діти: У м'якій, удобреній.

 

Вчитель: Зараз рослини поливатимуть, давайте постежимо.

 

(Вчитель з дітьми дивляться,  як поливають рослини)

 

Вчитель: Це називається штучним  дощем.

 

Працівник оранжереї розповідає, для  кого вони вирощують квіти і овочі.

 

(Якщо працівника немає, то  вчитель розповідає про це  сам).

 

Вчитель: Скажемо велике спасибі !

 

Діти: Спасибі

 

Вчитель: Вам сподобалася екскурсія?

 

Діти: Так

 

Вчитель: Що ви зрозуміли?

 

Діти: Що зимою рослини і овочі  вирощують в теплицях. За ними залицяються люди і так далі.

 

ВИСНОВКИ

 

Природа - невичерпне джерело, з якого  діти можуть обирати предмети для  спостережень, ігор, праці. Збагачуючи здорові інстинкти дитини, природа  задовольняє її основний інтерес  до діяльності та творчості. Є.І. Тихеєва особливо підкреслювала значення природи у вихованні в силу доскональної наочності. Розвиток дитини в ранню пору життя відбувається на основі планомірного розширення кола її уявлень, які вона сприймає за допомогою зовнішніх відчуттів.

 

Ступінь ясності уявлень безпосередньо залежить від міри участі більшого числа зовнішніх відчуттів та міри активності дитини в процесі пізнання. Адже активність дитини в процесі пізнання дозволяє під час сприйманя користуватися органами чуттів. Формування пізнавальних інтересів також в значній мірі визначається характером активності дитини в процесі пізнання.

 

Ознайомлення дітей дітей з  природою - одно із головних засобів  їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому  середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

 

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вчитель проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

 

Ознайомлення дітей з природою в початковій школі вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в школі кутка природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Про виховання дітей та молоді: Закон України [Проект] // Світ виховання. - 2004. - № 3. - С. 7-20.

 

Про національну програму виховання  дітей та учнівської молодів Україні: Постанова Президії АПН України від 1 лип. 2004 р. Протокол

 

№ 1-7/6-98 // Освіта України. - 2004. - 3 груд. (№ 94). - С. 6.

 

Концепція екологічної освіти та виховання  в Україні: проект. - /Б. м./ /б. р./. - 13 с.

 

Можарова З.А. Программа по экологическому воспитанию /З.А.Можарова // Биология в шк. - 2001. - № 5. - С. 49-52.

 

Агейкіна Р.В. Екологічне виховання: досвід організації / Р.В.Агейкіна // Виховна  робота в шк. - 2005. - Січ. (№ 1). - С. 28-29.

 

Баклицька Т.В. Робота шкільної бібліотеки з екологічного виховання / Т.В.Баклицька // Шкіл. світ. - 2001. - Трав. (№ 18). - С. 7.

 

Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання  молодших школярів / С.Балашова // Почат. шк. - 2005. - № 3. - С. 19-21. - Бібліогр.: 1 назв.

 

Буковская Г.В. Воспитание экологической культуры в системе туристско-краеведческой деятельности / Г.В.Буковская // Педагогика. - 2002. - № 5. - С. 48-51. - Библиогр.: 5 назв.

 

9. Бурак З.О. Клубні форми роботи  в екологічному вихованні школярів / З.О. Бурак // Хімія. Біологія. - 2003. - Лют. (№ 12). – С. 20-21.

 

Висоцька О.Є. Екологічна культура особистості на основі формування індивідуальної свідомості /О.Є. Висоцька // Відкритий  урок. - 2003. - №13/15. - С.73-76. -Бібліогр.: 10 назв.

 

Вороніна Л. Екологічне виховання: сучасні аспекти / Л.Вороніна //Шкіл. світ. - 2002. - Жовт. (№ 38). - С.3.

 

Грицишина Т. Виховання екологічної  культури під час походів молодших школярів/ Т.Грицишина, С.Фокін // Почат. освіта. - 2001. - Квіт. (№ 16). – С.7.

 

Дробноход М.І. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою / М.І.Дробноход, Ф.В.Вольвач, С.Г.Іващенко. - К.: МАУП, 2000. - 75 с. - Бібліогр.: с. 70-74.

 

14. Дяченко Т. Ставлення до  природи у дітей східних слов'ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. - 2002. - № 3. - С.49-53.

 

15. Екологічне виховання учнів  початкових класів у позашкільних  навчальних закладах: Навч.-метод.  посіб. / Пустовіт Г.П.; Ін-т проблем  виховання АПН України. - К., 2002. - 240 с: іл. - Авт. зазначено на звороті  обкл.

 

16. Жалковська В. Екологічне виховання — у кожну школу! / В. Жалковська // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2001. - Листоп. (№ 41). - С.3.

 

Іщенко Л.В. Змістова характеристика екологічного виховання дітей6—7 років / Л.В.Іщенко // Наука і освіта. - 1998. - №1/2. - С.41-45. -Бібліогр.: З назв.

 

Колонькова О. Застосування тренінгів  у екологічному вихованні старшокласників / О.Колонькова // Шкіл. світ. - 2002. - Листоп. (№ 41). - С. 4.

 

19. Колонькова О. Поводитися з  позиції екологічної доцільності... / О.Колонькова // Шкіл. світ. - 2004. - Жовт. (№ 39). - С.1-2.

 

20 Колонькова О. Самоаналіз у  екологічному вихованні старшокласників  / О.Колонькова // Біологія і хімія  в шк. - 2005. - №1. - С.42-45. - Бібліогр.: 3 назви.

 

Колонькова О. Технології екологічного виховання / О.Колонькова // Шкіл. світ. - 2003. - Лют.(№ 5). - С. 3.

 

Комендар В.І Проблеми екологічного виховання молоді: Навч. посібник. - Ужгород: Вироб.-видав. комбінат» «Патент», 1994. - 15 с.

 

Кудрявцев В. Н. Изменение ценностных ориентации учащихся по отношению к природе как фактор воспитания и развития личности /В.Н.Кудрявцев // География в шк. - 2002. - № 3. - С. 42-51.

 

Лабій Ю. Педагогічні основи екологічного виховання / Ю.Лабій // Вертикаль. - 1999. - № 1. - С 10-12.

 

Лазебна О. Проблемні ситуації як засіб формування активної екологічної позиції школярів / О.Лазебна //Рід. шк. - 2004. - Трав. (№ 5). - С. 37-39. - Бібліогр.: 7 назв.

 

Лях В. Казка в екологічному вихованні  молодших школярів /В. Лях // Почат. шк. - 2001. - № 1.- С.63-64.

 

Лях В. В. Творче використання казок в екологічному вихованні школярів: Метод. посіб. для вчителів, вихователів, студ. вищ. пед. навч. закл. /В.В.Лях, М.ОЛазарев; Сумський держ. пед. ун-т ім. А.С.Макаренка. - Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2003.