Технологія розвиваючого навчання

Технологія  розвиваючого навчання

У зв’язку з інтенсивною технологізацією  освітнього процесу передові ідеї навчання і виховання вдягаються у форму  технологій. Однією із загальновизнаних є технологія розвиваючого навчання.

Психологічні основи розвиваючого навчання були обгрунтовані видатним вітчизняним психологом Л.С. Виготським. Він вперше розкрив пріоритет розвитку в навчанні та вихованні. Орієнтація на поняття Л.С.Виготського «зона найближчого розвитку» в навчанні стала основою багатьох психолого-педагогічних досліджень, експериментів в освіті.

Послідовники вченого А.Н. Леонтьєв, П.Я. Гальперин розробили психологічну теорію діяльності, в якій ідеї Л.С.Виготського  отримали подальший розвиток. Реалізація розвивального навчання в початковій школі була зроблена Л.В. Занкова, а  в подальшому Д.Б. Ельконіна і  В.В. Давидовим в практиці експериментальних  шкіл.

Здатність до розвитку існує в людині з народження. Розвиток зумовлено  деякими спадковими механізмами, однак  і соціальне середовище є істотним чинником у формуванні особистості. Важлива властивість особистості  – саморегуляція, самоврядування –  впливає на процес розвитку людини, який протікає в індивідуальному  варіанті. Процесу розвитку властиві стадійність і нерівномірність. Вікові зміни визначають кількісні  та якісні можливості розвитку.

У зв’язку з розробкою теорії розвиваючого навчання, були висунуті припущення, про те, що дитина з дошкільного  віку здатний опанувати багатьма загальними теоретичними поняттями. У  цьому можливо активізувати розумовий  розвиток через зміст навчального  матеріалу, в якому пріоритет  віддається підвищенню теоретичного рівня.

Технологія розвиваючого навчання передбачає взаємодію педагога й учнів на основі колективно-розподільчої діяльності, пошуку різних способів вирішення навчальних завдань за допомогою організації навчального діалогу в дослідної та пошукової діяльності учнів.

Технологія розвиваючого навчання включає стимулювання рефлексивних здібностей дитини, навчання навичкам самоконтролю і самооцінки.

Технологія розвиваючого навчання грунтується на концепціях розвиваючого навчання вітчизняних вчених (Л.В. Занков, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, З.І Калмикова, Є.М. Кабанова, Г.А. Цукерман, І. 
С. Якиманська, Г.К.Селевко та інші) в основі яких лежать різні аспекти розвитку дитини і певні мотиваційні компоненти.

Так, наприклад, Л.В. Занков, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін спираються у розробці концепцій розвивального навчання на пізнавальний інтерес. І.С.Якіманская віддає пріоритет індивідуальним досвіду  особистості. Г. Альтшуллер, І. Волков, І. Іванов акцентують увагу на творчих  потребах школярів, а Г.К.Селевко  – на потреби самовдосконалення. У будь-якому випадку, технології розвиваючого навчання розглядають  дитини як самостійного суб’єкта процесу  навчання, що взаємодіє з навколишнім  світом.

У практиці шкільного навчання набули найбільшого поширення технології розвиваючого навчання Л.В.Занкова  і Д.Б.Ельконіна-В . В.Давидова.

Дидактичні принципи розвивального  навчання Л.В.Занкова:

– Високий рівень складності при  швидкому темпі вивчення навчального  матеріалу.

– Теоретичні знання відіграють провідну роль.

– Сприяння усвідомленню уащіміся процесу  навчання.

– Загальний розвиток всіх учнів.

Дидактичні основи розвиваючого навчання Д.Б. Ельконіна-В. В.Давидова:

– Мета навчання – формування теоретичного мислення і свідомості.

– У змісті навчання переважає  система наукових понять, заснована  на загальних способах навчальних дій.

– Методичні особливості – проблемний виклад навчального матеріалу, використання методу навчальних завдань, організація  колективно-розподільчої діяльності.