Сучасні методи навчання при вивченні хімічних дисциплін

                      Сучасні методи навчання

при вивченні хімічних дисциплін

 

                     

        

 

                               

                                                           «Студент не чаша, яку необхідно наповнити,   

                                                             а факел, який потрібно запалити».

                                                                                                Давньогрецький вислів.

 

 

Навчальний процес в  сучасних умовах реформування системи вищої освіти вимагає постійного вдосконалення. Це обумовлено, перш за все, зміною пріоритетів та соціальних цінностей: інтеграційні процеси усе більше усвідомлюються як засіб досягнення такого рівня якості освіти, який в найбільшій мірі відповідає задоволенню потреб людини та розвитку її духовного багатства.

Головними вимогами до випускника, крім професійних знань, вмінь та навичок, стають компетентність і мобільність. У зв’язку з цим акценти при викладанні навчальних дисциплін переносяться не тільки на формування знань, вмінь та навичок, з боку викладача, а й на сам процес пізнання, ефективність якого повністю залежить від пізнавальної активності самого студента. Успішність досягнення мети залежить не тільки від змісту освіти, але і від того, як засвоюється навчальний матеріал: індивідуально або колективно, в авторитарних чи гуманістичних умовах, опираючись на увагу, сприйняття, пам’ять або на весь особистісний потенціал людини, за допомогою репродуктивних або активних методів навчання.

Відомо, що результат навчання залежить від оптимального вибору методів навчання, які повинні враховувати як вікові особливості студентів, їх попередній суб'єктивний досвід, знання і уміння, так і індивідуальні стилі мислення.

Хімія, що вивчає навколишній  світ, речовини і їх перетворення, може стати дуже цікавою для студентів наукою, якщо збудувати процес навчання правильно, з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття матеріалу.

 

Ефективність навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності студентів, тому одна з основних задач — не лише надання студентам суми знань, але й розвиток пізнавальних інтересів, творчого підходу до справи, прагнення до самостійного поповнення знань, уміння застосовувати їх в практичній діяльності.

 

У педагогіці існує богато методів навчання. Виділимо деякі з них:

 

 

 

Пасивні методи: де студенти виступають в ролі “об'єкту” навчання, які повинні засвоїти і відтворити матеріал, який передається їм викладачем - джерелом знань. Основні методи це лекція, читання, опит.

 

 

Схема 1 (пасивний метод)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Активні методи: де ті, що навчаються є “суб'єктом” навчання, виконують творчі завдання, вступають в діалог з викладачем. Основні методи це творчі завдання, питання від студента до викладача, і від викладача до студента.

Схема 2 (активний метод)

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 Інтерактивні методи: От англ. (inter - “між”; act – “дія”) таким чином дослівний переклад позначає інтерактивні методи – методи, що дозволяють вчиться взаємодіяти між собою; а інтерактивне навчання – навчання побудоване на взаємодії тих, хто навчає і навчається, включаючи педагога. Ці методи  передбачають колективне навчання в співпраці, причому і той, хто навчається і педагог є суб'єктами навчального процесу. Педагог частіше виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи, творця умов для ініціативи студентів. Під час інтерактивного навчання студенти активно спілкуються, сперечаються, не погоджуються з співрозмовником. Відбувається забезпечення демократичного, рівноправного партнерства між педагогом і студентами і серед студентського колективу.

 

 

 

 

Схема 3 (інтерактивний  метод)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосування в навчальному  процесі інтерактивних технологій дозволяє вести обговорення в  групах, практикувати і відпрацьовувати  уміння і навички на заняттях і в реальному житті. І це не випадково, оскільки інтерактивні методи задіюють не тільки свідомість студента, його почуття, а також волю, тобто включають в процес навчання “цілісну людину”.

Слово «інтерактивне» складається  з двох слів «інтер» та «активне», що означає: «взаємно», «обопільно», «вкупі», «спільно», «між».

Друга частина слова – «активне», означає: «рухливе», «діяльне», «жваве», «енергійне».

Так що, «інтерактивне навчання» – це технології навчання, які дають можливість та сприяють студентам спільно, взаємно, обопільно та вкупі, жваво, енергійно й рухливо займатися під час навчального процесу.

Інтерактивні методи навчання дають позитивний ефект при вивченні хімічних дисциплін, бо дають можливість працювати студентам в парах, мікро групах або малих групах, маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, хімічних дослідів та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої задачі чи проблеми, це навчання, яке дає можливість студентам опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання методів, які створюють ситуацію пошуку, сумніву, ризику, успіху, аналізу та самооцінки своїх дій.

Вкупі з інтерактивними методами, підвищує засвоєння матеріалу та зацікавленість студентів, вдале застосування міждисциплінарних зв’язків.

     Міждисциплінарні зв'язки допомагають студентам зрозуміти процеси,  що  відбуваються в навколишньому світі. Використання між наочних зв'язків хімії з іншими дисциплінами необхідно також для формування системного мислення. Актуальність використання міждисциплінарних зв'язків в процесі навчання обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, для якого характерна яскраво виражена інтеграція громадських, освітньо-наукових і технічних знань. Між наочні зв'язки створюють основу для формування наукового світогляду і всебічного розвитку особистості. Важливо правильно визначити час і місце включення міждисциплінарного матеріалу у зміст заняття.

 

 

Прийоми встановлення між  наочних зв'язків різноманітні. На заняттях з курсу органічної хімії з студентами Донецького коледжу харчових технологій і торгівлі, що навчаються по спеціальності «Виробництво харчових продуктів», ми використовуємо між наочні зв'язки хімії не лише із загальноосвітніми, але і з спеціальними дисциплінами. Наприклад, студенти вивчають будову і властивості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і інших компонентів продуктів харчування, а також фізичні, хімічні, біологічні процеси, супроводжуючі процеси приготування і виробництва цих продуктів.

Інноваційні технології навчання, нетрадиційний підхід до навчання створюють у студентів можливість займати не просто активну, але ініціативну позицію в навчальному процесі, не просто „засвоювати” запропонований викладачем матеріал, але пізнавати світ, вступаючи з ним в активний діалог, самому шукати відповіді та не зупинятися на знайденому як на остаточній істині. У цьому напрямку і ведуться пошуки, спрямовані на перетворення традиційного навчання на живе зацікавлене вирішення проблем.

 Наведемо декілька технологій інтерактивного навчання, які слід застосовувати у навчально-виховній діяльності при вивченні хімічних дисциплін:

 

Класифікація  інтерактивних технологій

 

Кооперативне навчання	Фронтальні технології інтерактивного навчання	Технології навчання у грі	Технології навчання в дискусії
- Ротаційні трійки. - Карусель. - Акваріум. - Робота в парах. - Робота в малих      групах. - Діалог. - Синтез думок. - Спільний проект. - Пошук інформації.	- Обговорення проблем      у загальному колі. - Мікрофон. - Мозковий штурм. - Навчаючи – вчуся. - Ажурна пилка. - Аналіз ситуацій      (case-метод). - Дерево розв’язань. - Коло ідей.	- Імітації. - Спрощене судове      рішення. - Громадські слухання. - Розігрування ситуації      за ролями (рольова      гра, драматизація)	- Метод „Прес”. - Обери позицію. - Зміни позицію. - Безперервна шкала      думок. - Дискусія (ток-шоу,      оцінювальна      дискусія). - Дебати.

 

У своїй роботі я прагну використовувати активні і інтерактивні методи на різних етапах заняття: під час вивчення нового матеріалу, закріплення, формування вмінь та навичок. . Викладач повинен виступати лише як керівник розумової діяльності студентів, спрямовуючи її, допомагати, послуговуючись фактами, дійти певних висновків. Залучаючи студентів до діяльності, я скеровую їх на пізнання світу і себе в ньому і, дозуючи допомогу, реалізовую важливий принцип виховання: “Допоможи мені, щоб я зробив це сам”..

            Наведемо декілька методичних прийомів для активізації пізнавальної активності студентів.

              Ділова гра – це метод навчання вибору послідовних, оптимальних рішень в умовах, що імітують реальну господарську практику.

 

 

 

Ділова гра – це форма відтворення предметного  і соціального змісту майбутньої професійної діяльності спеціаліста, моделювання тих систем відносин, які характерні для цієї діяльності як  єдиного цілого.

Головне, що навчає гра  – психологічно і професійно грамотно реагувати на прототип реальної життєвої ситуації.

Практично перевірена частота проведення ефективних ділових ігор при вивченні хімії – максимум 4 гри за семестр, бажана частота – 2-3 гри (по закінченню вивчення великих розділів).

“Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок цих учасників. Як показує практика, шляхом “мозкового штурму” всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На занятті треба назвати тему дискусії і запросити студентів взяти участь в її обговоренні шляхом “штурму”.

Треба намагатися уникати “закритих” питань, на які можна однозначно відповісти “так” чи “ні”, ставити запитання закриті, які починаються з “як”, “чому”, заохочувати студентів висловлювати свої ідеї, почуття.

Дуже важливо на заняттях залучати до роботи всіх студентів. У цьому допомагають такі методи, як “Коло” і “Мікрофон”. Робота в малих групах корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості студентів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відповідає потреба вислуховувати кожного студента у великій групі.

Метод ”Займи позицію” допомагає вести обговорення дискусійного питання в групі. Використовувати його треба з метою  попрактикуватися у навичках спілкування.

Стимулює прояв самостійності  студентів, їхні творчі можливості рольова гра. Мета застосування цього методу – визначити ставлення студентів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм набути досвіду виходу з конфліктної ситуації шляхом рольової гри.

“Навчаючи –  вчуся”. Цей метод надає студентам можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим.

Метод “Прес” використовують у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється.

Крім цього можна  практикувати складання і розв’язання проблемних ситуаційних задач, проведення конкурсних уроків, дискусій, дебатів та ін.

Широке використання активних методів навчання безсумнівно буде сприяти ефективному вирішенню головної проблеми вищих навчальних закладів – підвищення якості спеціалістів, що випускаються.

Важливо, щоб викладач умів обирати такі методи і форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни, про що у свій час писала методист М. О. Рибнікова: "Викладання є мистецтво, а не ремесло - у цьому самий корінь викладацької справи. Випробувати десять методів і обрати свій, передивитися десять підручників і не дотримуватися жодного неухильно - ось єдиний можливий шлях живого викладання. Весь час винаходити, вимагати, удосконалюватися - ось єдиний курс викладацького робочого життя».

 

 

У навчальному процесі  можливо і бажано також використання інформаційних технологій.

Навчання хімії —  це та область, де інформаційні технології можуть принципово змінити і методи роботи, і, саме головне, її результати.

Використання інформаційних  технологій на уроках хімії дозволяють інтенсифікувати діяльність викладача, підвищити якість навчання предмету, відобразити суттєві сторони хімічних об'єктів, втілив в життя принцип наочності.

 Застосування нових інформаційних технологій дозволяє направити інтелектуальний потенціал студентів на позитивний розвиток, інакше спрага пізнань висохне в запалі ігрових баталій або під час безцільного проведення часу в Інтернеті.

На заняттях хімії  можна використовувати такі форми інформаційних технологій: створення презентацій, готові програмні засоби, тестові оболонки. Застосування  презентацій та слайд – фільмів (Power Point) під час лекцій забезпечує динамічність, наочність, більш  високий рівень і обсяг інформації порівняно з традиційними методами.

Комп’ютерні презентації  – ефективний метод вивчення будь – якого матеріалу. Під час  презентації матеріалу в графіках, картинках, таблицях, тезах, віртуальних моделях включаються механізми не тільки звукової, але й зорової й асоціативної пам’яті. Можливість поєднувати в презентації будь – які об’єкти робить її особливо привабливою у вивченні складних тем, якщо необхідно показати моделі (молекули, будова атома, будова кристалічних ґраток), процеси (механізми реакції, хід реакції, розчинення речовин, явище гібридизації тощо). У разі використання комп’ютерних технологій будь – який  об’єкт може бути представлений не тільки в суворо визначеній, зафіксованій формі на площині. Його можна переміщати в просторі й розглядати під різними кутами.