Сучасні аспекти соціального патронажу сім’ї з дитиною токсикоманом

УДК                                                                      Кудінова Є.Г.

 

Сучасні аспекти  соціального патронажу сім’ї з дитиною токсикоманом

Нашому суспільству дедалі частіше доводиться мати справу з проявами алкоголізму, наркоманії та токсикоманії серед школярів.  Підлітки, які вживають алкоголь та наркотики, передусім зазнають ураження нервової системи, а згодом — й інших систем організму. Зміни, що ведуть до інвалідності, настають у них катастрофічно швидко. З цим злом неможливо боротися, не знаючи причин його виникнення, особливостей впливу наркотичних та токсичних речовин на організм. Проблема дітей токсикоманів є однією з найбільш гострих у всьому світі. Страждають цією недугою в основному діти і підлітки від 8 до 15 років.

Мета статті – розкрити сучасні аспекти соціального  патронажу сім’ї з дитиною токсикоманом

 

Задачі статті: 1) проаналізувати психолого-педагогічну  та

        медичну літературу з даної  проблеми;

                        2) розкрити поняття «токсикоманія»;    

                        3) охарактеризувати особливості  токсикоманії;

                        4) виявити сутність соціального  патронажу 

 

Протягом багатьох років  вживання алкоголю, тютюну  та токсичних  речовин досліджувалися такими вченими  різних країн як: О.М. Балакірєв, О.О  Яременко, А.Й Капська, Н.Максимова., А. Маюров, Н. Анісімов, О.І. Пилипенко та багато ін . У дослідженнях А.Й. Капської ,О.М.Балакірєва, О.О. Яременка, Б.С. Братусь з питань профілактики девіантної (відхилення від норми) поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі, зазначено, що існує реальна проблема формування адиктивної поведінки дітей шкільного віку, виявами якої є тютюнопаління, вживання алкоголю та токсичних речовин [ 5].

У ряді наукових праць українських та російських вчених (А. Капська, В. Курбатов, І. Трубавіна) порушується питання соціального патронажу. Грунтовне дослідження проблеми соціального патронажу, характеристика його змісту, форм, методів, організації висвітлено у працях російської вченої Л. Алексєєвої. Окремі питання організації соціально-педагогічного патронажу сімей та дітей висвітлені у роботах М. Галагузової,  Т. Комісарової, М. Шакурової.

Вперше про проблему дитячо-підліткової  наркоманії і токсикоманії у вітчизняній  науковій літературі заговорили на початку  вісімдесятих років у зв'язку з  поширенням вживання ЛОВ (Вузлів Н.Д., 1984). З середини вісімдесятих років, після  зняття заборони на відкриті публікації, їх число як в науковій, так і  в масовій стало прогресивно  множитися. Однак ці твердження не пояснюють  зростання наркоманії і токсикоманії серед дітей і підлітків. При цьому суттєвої вікової динаміки відзначено не було.

Термін "токсикоманія" з'явився в літературі порівняно недавно. Токсикоманія - один з найзлоякісніших видів наркоманії. Викликаючи серйозне порушення організму і сильну залежність, токсикоманія відрізняється від наркоманії лише в юридичному аспекті: вона викликається вживанням речовин, не віднесених Міністерством охорони здоров’я до групи наркотиків, і на неї не поширюються правові і кримінальні акти, що діють відносно наркоманів. За останні двадцять років токсикоманія - вдихання "летких речовин" наркотичної дії (ЛНДР), - набула характеру епідемії. Щорік сотні дітей і підлітків з кульками на голові вирушають в інший світ. Середній вік споживачів продукції хімічної промисловості 8-15 років. Враховуючи масштаби поширення токсикоманії і ті необоротні руйнування, які вона проводить в дитячому організмі і психіці. До ЛНДР відносяться всі токсичні речовини різних хімічних груп, що вживаються, як інгалянти, шляхом вдихання: ефір, бензин, різні розчинники, лаки, клеї, очисні рідини, аерозолі і інші леткі речовини. Розчинники і засоби від комах зараз вийшли на перше місце серед речовин, що вживалися, не враховуючи алкоголю і тютюну. Окрім п'янких властивостей, спільна якість цих речовин, розчинність в жирах, що веде до хімічного руйнування тканин і органів. Основою препаратів може служити ацетон, перхлоретілен, чотирихлористий вуглець, толуол, пропан, бутан і ін [ 8].

Діти, що з цікавості пробують нюхати клей, не знають всієї небезпеки  і масштабів ураження організму  ЛНДР. Про це не підозрюють і дорослі. Багато батьків знаходяться в глибокій помилці щодо небезпеки ЛНДР. Помітивши дитину за подібним заняттям, вони можуть розцінити це як хуліганство і обмежитися виховними бесідами. Токсикоманія в сотні разів небезпечніша і злоякісніша, крім того її важче перебороти. Троє з десяти, що спробували нюхнути, вмирають відразу ж.                                                                             В тих, хто нюхає розчинники 1-2 місяці - руйнуються внутрішні органи, головний мозок, нервова система. Ті, хто нюхає 1-2 року - стає інвалідом. Багато, кому удається вижити від частих передозувань, вони стають недоумкуватими. Можно серйозно говорити про загрозу  майбутньому нації.                                                Токсикоманія - це нездоланна тяга до вдихання випарів різноманітних розчинників та інших хімічних сполук, які діють на нервову систему подібно до алкоголю або наркотиків. Частіше зустрічається серед дітей та підлітків. Причиною формування цієї шкідливої ​​ звички є цікавість і бажання випробувати незвичайні відчуття. Часто підліток піддається на вмовляння однолітків, які вже спробували це. 
Токсикоманія досить часто стає причиною нещасних випадків, галюцинацій, втрати свідомості, а іноді й загибелі підлітків. Вдихаючи випари, токсикоман не робить нічого протиправного, але під дією цих сполук виникає збудження, яке може призвести до тих чи інших правопорушень. Діти та підлітки іноді стають токсикоманами, щоб тимчасово забути про свої проблеми та негаразди або привернути увагу вічно зайнятих батьків, іноді - з нудьги та байдикування.                                                                                                         Симптомами токсикоманії можуть бути: запах хімічних речовин з рота або від одягу, скарги на біль у ділянці рота та носа, постійний кашель, відсутність апетиту та втрата маси тіла, порушення координації рухів та плутана мова, пропуски уроків та погана поведінка в школі, часті зміни настрою, роздратування та гарячковість, потайливість та брехливість.                             З віком, коли дитина стає дорослішою, вона починає розуміти, що завдає шкоди своєму здоров'ю, що існує багато інших більш приємних розваг. Проте немало токсикоманів згодом переходять у розряд наркоманів. Психічна залежність, що швидко формується, не дає вислизнути від хвороби, що розвивається.                                                                                                      Пройшов час дефіциту, і прилавки магазинів і ринків прагнуть перевершити один одного багатством асортименту лаків, фарб, розчинників, миючих засобів та засобів для чищення тощо.                                                                     Токсикомани об'єднуються в компанії, обґрунтовуються на горищах, в покинутих приміщеннях, на дачах і т.д. Вони відмовляються від всього іншого ненаркотичного життя, бродяжать, здійснюють крадіжки і сексуальні злочини. Найчастіше в токсикоманію втягуються діти з неблагополучних сімей, з низьким достатком і культурним рівнем, безпритульні, погано успішні в школі, проводячи весь свій час на вулицях. Але це не означає, що не існує небезпека потрапити в кружок токсикоманів дітей з благополучних сімей. Брак вражень, негативне відношення до домашнього виховання і недолік спілкування з однолітками. Вони також можуть намагатися компенсувати все це небезпечними іграми в компаніях, де все дозволено [ 7].

У словнику з соціальної роботи поняття "патронаж" (від французького patrone – заступник, заступництво) визначається як "соціальна робота, спрямована на забезпечення соціальної опіки і допомоги соціально-незахищеним верствам населення з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу" [3]. Відомий український науковець А.Й. Капська розглядає патронаж "як одну із форм соціальної роботи, яка полягає у відвідуванні спеціалістом клієнта вдома з діагностичними, контрольними чи адаптивно - реабілітаційними цілями, що дозволяє налагоджувати й підтримувати тривалі зв’язки з ним, своєчасно виявляти проблемні ситуації, надаючи термінову допомогу" [4].

Термін "патронаж" не новий у теорії та практиці соціальної роботи. Патронаж існував і активно здійснювався уже в Стародавньому Римі. У Бельгії він існує вже впродовж декількох століть; широко розповсюджений у Шотландії у формі так званої "шотландської системи"; у Англії відома форма патронажу під назвою "коттеджна система" [5, 6].

Аналіз наукових підходів до визначення поняття "соціальний патронаж" дозволив дійти висновку, що незважаючи на фразеологічні відмінності, сутність соціального патронажу  зводиться до однієї з форм соціальної роботи, яка проявляється у наданні  адресної соціальної допомоги клієнту (переважно вдома) з діагностичними, профілактичними, контрольними, адаптивно-реабілітаційними цілями; налагоджує й підтримує тривалі  зв’язки з ним, своєчасно виявляє  проблемні ситуації, надає термінову (економічну, соціально-побутову, лікувально-профілактичну, соціально-педагогічну, психологічну, правову) допомогу  [2].

Соціальний патронаж сприяє вивченню і проясненню ситуації з  урахуванням соціального і психологічного стану клієнта при використанні засобів, що знижують рівень тривоги  і надають емоційну підтримку, а  також який спрямований на надання конкретній допомозі по ліквідації кризової або критичної ситуації, що склалася в сім'ї і на стабілізацію сприятливих тенденцій. Крім того, за допомогою соціального патронажу соціальні працівники включають в рішення проблем клієнтів і інших фахівців, тобто використовують комплексний підхід, наприклад, економічного і культурно-освітнього - з одного боку, і психологічного і психосоціального, з іншою. [1].                                                                                                      

Таким чином, з вище сказаного можна зробити висновок, що сучасну сім’ю може спіткати ціла низка гострих проблем, частину яких вона не зможе розв’язати самостійно, без допомоги соціального педагога. Тому ефективною формою роботи з сім’ями з дитиною токсикоманом є соціальний патронаж, який полягає у постійному соціальному нагляді та дає змогу мобілізувати сім’ю на подолання проблем

 

Література

 

1. Холостова Е.И. Социальная работа: Учебное пособие. - 2-е изд. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2005. - 668с.

2.  Трубавіна І.М. Соціальний супровід неблагополучної сімї / І.М. Трубавіна. – К.: ДЦССМ, 2003. – 208 с.

    3. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / [За ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової]. – К., 2000. – 260 с.

4. Соціальна педагогіка: Підручник. 4-те вид. виправ. та доп. / [За ред. проф. А.Й. Капської]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 488 с.

5. Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога. Навч. посібник для ВНЗ / Л.М. Завацька. – К.: Видавничий Дім "Слово", 2008. – 240 с.

6. Адресный социальный патронаж семьи и детей: Научно-метод. пособие / [Ред. Л.С. Алексеевой]. – М.: Государственный НИИ семьи и воспитания, 200. – 160 с.

7. Єнікеєва Д. Д. «Як попередити наркоманію і алкоголізм у підлітків». Москва, «Академ А». 1999

8. Максимова Наталія Юріївна Безпека життєдіяльності: Соціально-психологічні аспекти алкоголізму та наркоманії.- К.: Либідь, 2006.- 328с.

 

 

 

 

 

Сучасні аспекти  соціального патронажу сім’ї  з дитиною токсикоманом

Анотація У статті розглядаються погляди наукових праць українських та російських вчених на проблему вживання токсичних речовин, охарактеризовані поняття, причини та особливості токсикоманії та розкрита сутність соціального патронажу сім’ї з метою надання їм необхідної допомоги

 

Аннотация В статье рассматриваются взгляды научных работ украинских и российских ученых на проблему употребления токсических веществ, охарактеризованы понятия, причины и особенности токсикомании и раскрыта сущность социального патронажа семьи с целью оказания им необходимой помощи

 

Annotation   In the article the looks of the advanced studies of the Ukrainian and Russian scientists are examined to the problem of the use of toxic substances, concepts, reasons and features of glue-sniffing, are described and essence of social patronage of family is exposed with the purpose of providing to them to the necessary help

 

Ключові слова: токсикоманія, соціальний патронаж, токсичні речовини

 

Кудінова Євгенія Геннадіївна, Інститут педагогіки та психології, спеціальність «Соціальна педагогіка», курс 4, група СП-2

Адреса: кв. Левченко 6 а, кв.18

Номер телефону 0501802874