Соціально-педагогічна робота в системі соціального захисту населення в зарубіжних країнах

Київський університет  ім. Б. Грінченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

«Соціально-педагогічна  робота в системі соціального захисту населення в зарубіжних країнах»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ, 2013

План

 

Вступ……………………………………………………………………………...3

1. Державні організації соціального захисту населення………………..4

2. Приватні соціальні  організації…………………………………………6

         3. Досягнень неурядової організації Інтернаціонального Союзу (ІВ) Німеччини…………………………………………………………………………8

 

Висновок…………………………………………………………………………11

Список використаних джерел…………………………………………………..12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальнiсть. Загальновідомо, що жодна країна, якою б потужною не була її економіка, не може лише за рахунок державних ресурсів забезпечити усі запити соціальної політики та соціального захисту населення. Саме тому важливою складовою системи соціального захисту виступають неурядові організації соціальної сфери. Вагомим напрямком діяльності недержавних організацій соціальної сфери є надання соціальних послуг та соціальної підтримки різним категоріям молоді.

Одним з найефективніших  напрямків соціально-педагогічної роботи з молоддю є діяльність громадських організацій, яка виступає суттєво доповнюючим фактором у  сфері діяльності державних соціальних служб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Державні організації соціального захисту населення

Державні організації  соціального захисту населення фінансуються за рахунок державного податку, тобто, фахівець, що працює в них, одержує заробітну плату з державного бюджету.

Державні й місцеві  органи влади відповідають за розробку загальнодержавної соціальної політики і її проведення по країні, а також на регіональному й місцевому рівнях.

Вони координують діяльність по здійсненню програм соціального  захисту населення з іншими офіційними установами, а також з неприбутковими організаціями й бізнесом. У межах бюджетних можливостей кожної держави ці організації реалізують програми надання різних видів соціальної допомоги й підтримки для жителів країни в цілому.

У Фінляндії, наприклад, Міністерство соціального забезпечення й охорони здоров'я разом з підвідомчим йому Головним соціальним керуванням утворюють центральний орган в області соціального забезпечення. Губернські керування здійснюють регіональне керівництво. На місцевому рівні керування й практична робота з організації соціального обслуговування здійснюють муніципалітети [3, 22].

У США структура державних  органів, що займаються соціальним захистом, не виглядає настільки стрункої й  централізованої, як у Фінляндії  й в інших європейських країнах. До основних урядових органів, що здійснюють державну політику, можна віднести Керування по соціальному забезпеченню, Міністерство сільського господарства, Міністерство охорони здоров'я й соціальних служб і інші федеральні відомства, у рамках яких здійснюється реалізація тієї або іншої соціальної програми.

Розробка соціальної політики й окремих соціальних програм  може здійснюватися як "мозковими  центрами" (університетами, урядовими  й неурядовими асоціаціями фондами), так і провідними політичними  партіями й іншими впливовими організаціями, у тому числі у світі бізнесу. Їхньої рекомендації в цій області бере за основу правляча адміністрація й запроваджує в життя за допомогою федеральних відомств, а також через інші системи надання соціальних послуг Керування по соціальному забезпеченню створене в США для реалізації Акту про соціальне забезпечення має 1200 відділень по всій країні.

Міністерство сільського господарства через державні відділення соціального забезпечення здійснює федеральну Продовольчу програму. У  цих цілях серед нужденних поширюються купони, які використовуються замість грошей при покупці продуктів, рослин, насіння, але не тютюну й спиртного.

Дитяче бюро, засноване в 1912 році, є частиною керування Міністерства охорони здоров'я й гуманітарних служб і у свою чергу планує, координує й проводить у життя програми по захисту прав дітей.

Служба захисту дітей робить соціальні, медичні, юридичні й опікунські послуги дітям. Вона вивчає випадки  насильства у відношенні дітей, дає  рекомендації службам соціального  забезпечення і юридичних органів.

Агентства для старих, фінансовані  федеральним урядам, призначені для  захисту прав і надання послуг літнім [1, 14-15].

Місцеві державні організації мають  у різних країнах різну структуру, але їхня роль одна - проводити соціальну  політику на місцевому рівні. Щоб забезпечити соціальний захист населення, місцеві органи влади зобов'язані: організовувати соціальні послуги в межах свого району; вирішувати питання про надання допомога на своїй території; робити виплату соціальних посібників; консультувати й інформувати населення про існуючим по лінії соціального захисту комунальних послугах; інформувати населення про соціальні послуги й різні види соціальної підтримки; здійснювати професійну підготовку кадрів для соціальних служб; проводити дослідження для вдосконалювання роботи в даній сфері.

Спонсорами державних служб  виступає федеральне уряд, штат, округ.

Вони фінансуються за рахунок державного податку, тобто, фахівець, що працює в  них, одержує заробітну плату  з державного бюджету.

Соціальні працівники, зайняті в державних соціальних службах, виконують різні ролі залежно від масштабу й напрямків діяльності організації. Наприклад, у США в державних службах соціальної роботи в штатах передбачені наступні посади:

• консультант, що вислухує, дає ради, забезпечує ресурсами,

• керуючий, що визначає програму дій  і засобу.

• консультант, що оцінює програму,

• консультант, що пропонує клієнтам альтернативні джерела допомоги.

• посередник, між агентством і  клієнтом,

• адвокат, що представляє інтереси клієнта,

• фахівець, що робить психотерапевтичну  допомогу,

• фахівець, що займається пошуком  нужденних у допомозі людей,

• фахівець, що планує програми допомоги,

• активіст, що виступає за соціальні  зміни.

Американські автори відзначають, що, незважаючи на величезні можливості виконання різноманітних робіт у державних агентствах, професійні соціальні працівники досить рідко працюють у них. Вони пояснюють це давно існуючими традиціями. Державні агентства в основному займалися наданням фінансової допомоги, а соціальні службовці, які хотіли б використовувати навички, отримані при навчанні, ішли в добровольчі організації, де для них було широке поле діяльності. Ця ситуація практично не змінилася й зараз.

 

2. Приватні соціальні організації

Приватні соціальні  організації – це організації підприємницькi та комерційнi [4, 56]. Вони фінансуються змішаним образом: за рахунок благодійних внесків, дарунків приватних осіб, плати осіб, яким виявляються послуги, урядовими асигнуваннями.

Ці організації можуть різнитися  не тільки характером своєї діяльності, специфікою надаваних послуг, але й масштабом діяльності в межах громади, регіону й країни в цілому.

Основною ланкою в  цій структурі є соціальне  агентство. Це типова форма організації  допомоги населенню. Керує цієї організацій Рада директорів. Агентство звичайно укомплектоване професійними соціальними працівниками, представниками інших спеціальностей, технічним персоналом (асистентами). Ці організації мають чіткі статутні правила, які визначають, яких клієнтів обслуговувати, які проблеми вирішувати і які методи використовувати.

До таких організацій, в Америці, наприклад, ставиться  Американська служба родини (Family Service America). Це національна організація, що охоплює  місцеві агентства служби родини, а також професіоналів у цьому середовищі й окремих громадянах, зацікавлених у її розвитку. Ще раз підкреслимо, що фінансується вона приватно. Національна організація розробляє програми вхідних у неї агентств, забезпечує суспільні зв'язки й освітні програми і є спонсором досліджень і публікацій в області соціальної роботи з родиною. Рада організації допомагає формувати політикові й дає рекомендації законодавчим органам про потреби родини. Місцеві агентства забезпечують сімейну й шлюбну терапію, програми по керівництву й навчанню, соціальні послуги для громади.

Назвемо ще одну американську службу, що існує, в основному, на пожертвування  приватних осіб. Це - Організація  по наданню послуг родинам (Family Service Organization). Агентства, що входять у неї також роблять різноманітні послуги родині, але особливо молодим і багатодітним.

Лютеранська соціальна  служба – являє собою мережа агентств, пов'язаних з лютеранською церквою. Вона має агентства у всіх великих громадах США, у яких виявляються, в основному, послуги по соціальному забезпеченню дітей і старих.

 

3. Досягнень неурядової організації Інтернаціонального Союзу (ІВ) Німеччини.

Одним з найефективніших  напрямків соціально-педагогічної роботи з молоддю є діяльність громадських організацій, яка виступає суттєво доповнюючим фактором у сфері діяльності державних соціальних служб [2, 32].

Визначені проблеми є  спільними як для України так і для Німеччини. Аналогічність проблем зумовлює аналогічність пошуку дієвих форм та методів їх вирішення. Загальновідомо, що жодна країна, якою б потужною не була її економіка, не може лише за рахунок державних ресурсів забезпечити усі запити соціальної політики та соціального захисту населення. Саме тому важливою складовою системи соціального захисту виступають неурядові організації соціальної сфери. Так, у Німеччині, діє так звана контрактна система відносин між державними і недержавними організаціями. Це означає, що дібраним на конкурентній основі кільком організаціям, які отримали ліцензію в місцевому органі влади, передають на обслуговування громадян, які мають право натдержавне соціальне обслуговування. З переможцями конкурсу укладають контракти, в яких визначають умови й порядок надання допомоги, взаємні зобов'язання обох сторін, форму звітності та контролю. Отримання контракту від місцевих органів влади є престижним для недержавних організацій, тому вони конкурують між собою. Це забезпечує їм фіксовану частину фінансування. При цьому держава залишає за собою право на визначення клієнтів соціального обслуговування та обсягів соціальних послуг. Недержавна організація щомісячно звітує перед державною соціальною службою, а двічі на рік у тих організаціях, що працюють за контрактом, перевіряють якість надання соціальних послуг. Така форма відносин між державою і недержавними організаціями суттєво стимулює розвиток соціальної роботи в територіальних громадах

Вагомим напрямком діяльності недержавних організацій соціальної сфери є надання соціальних послуг та соціальної підтримки різним категоріям молоді.

Недостатність методик та форм ефективної організації надання соціальнопедагогічної допомоги молоді в Україні зумовлює потребу вивчення досягнень неурядової організації Інтернаціонального Союзу (ІВ) Німеччини, яка є однією із провідних та найбільш ефективних у своїй діяльності. Internationaler Bund (Інтернаціональний Союз ( I B )) – одне з найбільших офіційно зареєстрованих некомерційних німецьких об'єднань з розгалуженою мережею неурядових організацій і представництв, що надають послуги в галузі підтримки молоді, у соціальній сфері і у сфері освіти. Організація незалежна від політичних і релігійних течій. Тут працює майже 10 000 співробітників по всій країні, функціонує близько 700 дочірніх установ і філій в 300 населених пунктах. Інтернаціональний Союз був заснований у 1949 році [2, 33].

Особливості концепції  неурядової громадської організації Інтернаціонального Союзу можна визначити наступним чином: турбота, навчання, встановлення контактів.

Допомога людям з обмеженими функціональними можливостями означає, в першу чергу, створення умов для їх участі в суспільному житті спільно з однолітками та цільовою групою в цілому.

Різні форми роботи з  людьми з обмеженими функціональними можливостями частково об'єднані в регіональну систему, як, наприклад, в Гессені. Завдяки цьому люди з психічними і фізичними обмеженнями отримують оптимальну підтримку і супровід. Можливість працювати для згаданої категорії осіб в майстернях і на місцевих підприємствах, тобто поза самою організацією, дозволяє цим людям вести самостійне і незалежне життя.

Найефективнішими соціально-педагогічними формами роботи з правопорушниками: соціальні тренінг-курси, індивідуальний соціально-педагогічний супровід, тренінги для жертв насильства і проти насильства, спортивні і культурні заходи.

Соціально-педагогічні форми роботи з молодими безробітними: проекти забезпечення зайнятості безробітної молоді; тренінги і професійне навчанню в теорії і на практиці; організація співпраці, участь і створення професійної перспективи для безробітних людей.

Вивчення досвіду однієї із найбільш успішних неурядових організацій соціальної сфери – Інтернаціонального Союзу Німеччини дало змогу зробити наступні висновки:

1) ІВ має розгалужену  мережу неурядових організацій і представництв, що надають послуги в галузі підтримки молоді, у соціальній сфері і у сфері освіти.

2) основною концепцією  ІВ є турбота, навчання, встановлення контактів.

3) ІВ володіє значною  матеріальною та навчальною базами.

4) ІВ надає соціально-педагогічну допомогу таким категоріям молодих осіб: школярам, учням ПТУ, дітям, підліткам, правопорушникам, людям з обмеженими функціональними можливостями, волонтерам, безробітним, дівчатам, колишнім мігрантам, безпритульним.

5) до кожної із категорій  молодих клієнтів застосовують ефективні форми соціально-педагогічної роботи.

 

 

Висновок

 

Опрацювавши наукову та методичну лiтературу, ми дiзналися про особливостi соціально-педагогічної роботи в системі соціального захисту населення в зарубіжних країнах. А саме, про особливостi державних та приватних організацій соціального захисту населення. Також, розглянули досягнення неурядової організації Інтернаціонального Союзу (ІВ) Німеччини.

Отже, важливою складовою системи соціального захисту виступають неурядові організації соціальної сфери.