Система морального виховання

По-перше, розширюється діапазон впливу моральної регуляції, в тому числі включаються нові ділянки соціальної реальності, які раніше лише частково підпадали під вплив моралі (ставлення до політики, природи, процесу пізнання та ін.).

По-друге, в суспільстві відбувається вирівнювання надто складного й тонкого балансу прав та обов'язків, моральної свободи й відповідальності особистості, чому сприяють демократичні перетворення в країні, зниження ролі соціального примусу в дотриманні тих форм поведінки, в яких зацікавлене суспільство.

По-третє, зниження ролі соціального примусу супроводжується переміщенням центру ваги в самій моралі з частини норм, у котрих втілений її характер як засобу стримуючого, забороняючого, обмежуючого (за А. С. Макаренком, це норми, які забезпечують «дисципліну гальмування»), до норм, які стимулюють, активізують діяльність людини.

По-четверте, прискорення радикальних перетворень значно ускладнило ситуацію морального вибору, зробило значною необхідність усебічного врахування мотивації вчинків і всієї лінії поведінки в оцінній практиці. Тим часом ще не до кінця осмислені в етичній теорії наслідки заміни, що відбувається нині, «традиційного» типу соціально-моральної регуляції поведінки на «сучасний» тип. Якщо перший позначається жорсткою запрограмованістю, грунтується на ритуалізованому звичаї й зовнішніх механізмах контролю («а що люди скажуть?»), то другий тип регуляції передбачає поведінку людини, яка має на меті «власноручно» поставлені цілі, усвідомлює тісний зв'язок суспільних і власних інтересів, сприймає суспільні потреби як свої особисті.

По-п'яте, у зв'язку з розширенням сфери впливу моралі відбувається активний процес перетворення значної частини моральних норм до числа складних — як за способом їх засвоєння індивідом, так і за характером їх творчої реалізації. До певних змін у моральній культурі суспільства призводить і зростання морального значення частини адміністративних і побутових норм.

По-шосте, однією з найвагоміших змін у сфері сучасної моральної свідомості є висунення на передній план світоглядної функції моралі. Регулюючи поведінку індивідів у повсякденному житті, мораль являє собою й певний спосіб бачення світу, що дає змогу сприймати його як справедливий чи несправедливий, добрий чи злий. В умовах зламу ідеологізованого типу світогляду, повернення до загальнолюдських цінностей як до критерію морального розвитку закономірні певні труднощі організації моральної діяльності, забезпечення певної цілісності моральної свідомості людини.

По-сьоме, розвиток НТР, використання передових технологій у народному господарстві ставить чимраз вищі вимоги до поведінки особистості. Вчені наполягають на необхідності морального забезпечення економічних і технологічних процесів. Зазначимо, що особливо чутливі до відсутності такого забезпечення глобальні проекти, оскільки матеріальні збитки супроводжуються тут моральною деградацією суспільства.

По-восьме, збільшення кількості видів професійної діяльності змінює функції спеціалістів і характер міжособистісних відносин при виконанні цих функцій, що, в свою чергу, впливає на моральну атмосферу в трудових колективах, яка тільки формується. Дедалі чіткіше усвідомлюється суспільна потреба в спеціальній моральній підготовці людей до багатьох видів професійної діяльності (насамперед у сфері обслуговування, охорони здоров'я, освіти).

По-дев'яте, швидкі зміни у соціопрофесійних структурах, управлінських відносинах, стандартах споживчої діяльності супроводжуються посиленням впливу масової культури. Зміна форм спілкування та дозвілля, особливо в молодіжному середовищі, породжує нові моральні проблеми, норми й правила поведінки, способи її оцінки.

Думається, що виховна діяльність у сфері моральності набуде оптимального характеру лише за умови врахування зазначених рис моральної культури, властивої нашому сьогоднішньому суспільству. Метою всіх видів виховної діяльності, й насамперед моральної, виступає формування такої системи спонукань, де провідна роль належить саме високим моральним мотивам.

До цього часу не стихають дискусії, в центрі яких питання про те, що ж визначає формування моральної свідомості особистості: «виховання» умовами середовища чи виховання у власному значенні цього слова. Як уже підкреслювалося, сучасна етична думка йшла до розуміння сутності морального виховання через подолання абсолютизації його суб'єктивних та об'єктивних моментів. Можливість абсолютизації останніх була зумовлена суперечливим характером морального виховання, розбіжністю між реальною соціальною практикою й спрямованістю морально-виховних зусиль суспільства.

В тому випадку, коли абсолютизувався суб'єктивний момент виховання, наголошувалося на виробленні у особистості здатності до самовдосконалення. Недоліки подібної системи виховання силкувалися виправити закликами до вихователів краще працювати, а до вихованців — енергійніше виховуватися. Визнаючи відомі пізнавальні та гуманістичні досягнення такої системи, не можна не зауважити, що вона неминуче виявлялася обтяженою догматичною повчальністю, породжувала святенництво, зіткнення внутрішніх устремлінь, бажань індивіда та його вчинків. Подібне «роздвоєння» морального суб'єкта іноді породжувало у нього хворобливе почуття провини, неможливості «праведного» способу життя. Зрештою, на таку систему морального виховання орієнтувалися релігійні концепції виховання.

В цілому історію етичної думки умовно можна розглядати як перехід до більш прогресивних і плідних наукових моральних ідей. Існує така думка, що треба перенести свої зусилля зі сфери виховання у сферу зміни соціального середовища. Подібний підхід до розробки системи морального виховання характерний передусім для французьких матеріалістів XVII! ст. В основу цієї системи була покладена ідея вдосконалення суспільних відносин, що мало, на думку філософів і педагогів Просвітництва, викликати бажані переміни в суспільних звичаях. Залишаючись на позиціях споглядального матеріалізму, запропонована концепція морального виховання, по суті, не могла відповісти на запитання: хто ж власне покликаний змінювати соціальні обставини?

Нині подібні ідеї реанімуються з урахуванням особливостей сучасного західного суспільства. Так, один із представників необіхевіоризму американський психолог Б. Скіннер привернув увагу до виробленого ним підходу до виховання книгою «З того боку свободи й гідності» (1971). Замість суспільства з обмеженими ліберальними традиціями Скіннер запропонував створити «абсолютно кероване суспільство» з принципово новою системою соціального контролю. Оскільки, на думку американського психолога, всі сучасні і стримуючі й заохочувальні форми соціального контролю, всі форми й методи будь-якого, в тому числі й морального, виховання є «слабкими засобами», їх належить припинити практикувати.

Відповідно до даної теорії («автоматично правильної поведінки»), моральні почуття, совість, ідеї, мотиви, цілі «автономної людини», моральне засвоєння дійсності втратили своє значення для нормального функціонування суспільства. В керованому суспільстві має бути створене таке соціальне оточення, яке за відомою схемою «стимул-реакція» змушувало б індивіда діяти відповідно до волі суспільства. Паростки такого суспільства в сучасному житті Америки були піддані аргументованій критиці в книгах Г. Шіллера «Маніпулятори свідомістю» (1973) та «Засоби масової інформації й культурне панування» (1976).

Система принципів і методів морального виховання, що склалася нині, переборюючи однобічний характер попередніх систем, продовжує вдосконалюватися з урахуванням новітніх наукових і практичних досягнень у даній галузі. В цій системі перш за все треба виокремити принцип цілеспрямованості морального виховання, який відображає необхідність визначення мети виховного впливу. Як певний процес моральне виховання включає в себе передусім повідомлення виховуваним певної інформації про належну поведінку. Отже, однією з цілей виховного впливу є формування етичних знань (принципів, норм, традицій людського співжиття). Очевидно, що метою такого впливу є й вироблення у виховуваних певних емоційних станів (почуття любові до Батьківщини, почуття жалю, совісті та відповідальності, обов'язку). Єдність знань і переживань — головна умова формування будь-якої моральної якості особистості.

7. Сучасна мораль, яка будувалась не один рік, є якісно новою мораллю, в основі якої лежить боротьба за зміцнення і завершення побудови демократії у сучасному суспільстві. Поряд із створенням матеріально-технічної бази для розвитку держави важливо підготувати нову людину з високими моральними якостями. В процесі переходу до сучасних демократичних стандартів все більше зростає роль моральних начал в житті суспільства, розширюється сфера діяння морального фактора.

В основі демократичної моралі лежить переконаність, відданість справі розвитку толерантного суспільства.

Демократична мораль включає основні загальнолюдські моральні норми, які народ виробив протягом тисячоліть і збагачуються новим змістом, новими принципами.

Виховання підростаючого покоління в дусі демократичної моралі — необхідна умова підготовки нової людини, яка житиме і працюватиме в суспільстві нового тисячоріччя.

Отже, одним з основних завдань школи є виховання в учнів моралі, в основі якої лежить відданість, непримиренність, свідомість громадського обов’язку, активна участь у праці на благо суспільства, добровільне додержання основних правил людського співжиття, товариська взаємодопомога, чесність і правдивість, нетерпимість до порушників громадського порядку.

Моральне виховання, що здійснюється на основі морального кодексу громадянина, забезпечує формування в учнівської молоді демократичних поглядів і переконань, вироблення поведінки в дусі норм і правил демократичного суспільства, в дусі свідомої дисципліни, соціалістичного гуманізму, чесності, правдивості, принципіальності, мужності, єдності слова і діла.

Особливого значення в системі морального виховання набуває вироблення уміння працювати для себе, поєднувати особисті інтереси з суспільними, чесно виконувати свій громадський обов’язок, свідомо додержуватися правил розвитку демократичного суспільства.

 

Список використаної літератури:

1. Аристотель. Сочинения в 4-х томах - М: 1984 , т.4. 14.

2. Бабанский Ю. К., Победоносцев Г. П. Комплексний подход к воспитанию школьников. — М., 1980.

3. Болотина Л.Р. Педагогика: Учебное пособие для педагогических институтов

М.: Просвещение, 1987.

4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: шляхи реалізації. –

К.: ІЗМН, 1996.

5. Васильева З.Н. Нравственное воспитание учащихся в учебной деятельности М.: Просвещение, 1978. 20. 13.

6 Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників, вихователів і вчителів. – К.: ІЗМН, 1995.

7. Джон Дьюї Моральні принципи в освіті. – К.: 2001.

8. Донцов А.В. Психолого – педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій студентської молоді.// Високі технології виховання. – Харків; ІСДО,1995.

9. Кантарбаев С.Е. Формирование учебной деятельности как средства трудового воспитания: Автореферат Алматы, КазГУ им. С.М. Кирова,

10. Кобзар Б.С. Громадськість і виховання. — К., 1973.

11. Концепція безперервного національного виховання. — К., 1994.

12.Малахов В.А. Етика: Курс лекцій.- К.: Либідь,1996.

13. Матвеева Л. И Развитие младшего школьника как субъекта учебной деятельности и нравственного поведения Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1989.

14. Макаренко А.С. Проблемы школьного советского воспитания: Соч Т.5 М.: Просвещение, 1976. 19. 8.

15. Ницше .Сочинение в 2-х томах -М: 1990, т. 1 НИИОП АПНСССР, 1988. 15

16. Подласьт Й. П. Педагогика. — М., 1999.

17. Про позашкільну освіту. Закон України від 22 червня 2000 року

№ 1841-Ш.

18. Про освіту. Закон України від 23 березня 1996 року № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями).

19. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения -М: 1980, т.2. 16. 20. Ушинский К.Д. Собрание сочинений -= М.: 1985,т.2. 17. 7.

1996. 21. 27.

21. Уледов А.К. Нравственное воспитание М.: Мысль, 1979. 22. 20.

22. Щуркова Н.Е. Воспитание: новый взгляд с позиции культуры. – М.: Педагогический поиск, 1996.

23. http://5ballov.qip.ru/referats/preview/91241/23/?kursovaya-moralne-vihovannya-yak-vajliva-skladova-zm-stu-vihovannya

24. http://bokov.net.ua/index.php?pages=1&act=10&id=34255