Реалізація принципу наочності на уроках математики

ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ В МАТЕМАТИЦІ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Пиріг Д.О., Бібік Г.В.

Херсонський державний університет

Творче застосування усіх існуючих методів, прийомів та засобів навчання, дає можливість вчителю математики впливати на процес навчання, а саме підвищувати його ефективність й як наслідок – покращити рівень навчальних досягнень учнів. Дидакти пропонують різні шляхи для реалізації цих завдань, одним з яких є використання різноманітних принципів навчання. Одним з найбільш поширених та ефективних дидактичних принципів ми вважаємо принцип наочності.

Наочність – це один з компонентів цілісної системи навчання, який допомагає учню якісніше та на більш високому рівні засвоїти матеріал.

Використання наочності у процесі навчання математики сприяє розумовому розвитку учнів, допомагає виявити зв’язок між науковими знаннями і життєвою практикою, розвиває інтерес до знань, активізує пізнавальну і навчальну діяльність, стимулює розвиток мотиваційної сфери школярів [1].

Питаннями застосування наочності на уроках геометрії в основній школі займалися такі методисти, як, Г. П. Бевз, А. Д. Александров, М. П. Болтянський, О. С. Дубинчук, З. І. Слєпкань, та інші.

Прикладом реалізації принципу наочності на уроках математики в основній школі можна розглядати застосування рисунків при вивченні теми «Геометричні перетворення» в курсі геометрії 9 класу. Вивчення досить абстрактних математичних понять центральної та осьової симетрії учнями 9 класу можна спростити якщо запропонувати школярам таблиці, або рисунки. Тому пропонуємо на прикладі розглянути один з прийомів використання наочності для введення цих понять.

За означенням, що пропонується учням в підручнику геометрії, осьовою симетрією називається таке перетворення фігури у фігуру , внаслідок якого кожна точка фігури переходить у точку фігури , симетричну відносно прямої (див.рис.1).

 

 

 

 

Рис. 1

Аналогічно, центральною симетрією називається таке перетворення фігури у фігуру , внаслідок якого кожна точка фігури переходить у точку фігури , симетричну відносно точки ( див.рис. 2).

 

 

 

 

 

 

                                       Рис. 2

Розглянувши запропоновані на дошці рисунки, набагато легше сприймають цей навчальний матеріал, самостійно приходять до висновку, що точки і називають симетричними відносно прямої , якщо пряма є серединним перпендикуляром відрізка і точки і – симетричні відносно точки О, коли О є серединою відрізка .

У ході подальшого вивчення теми, а саме на етапі закріплення знань, буде доречним запропонувати учням завдання, що вимагають від них не тільки знання фактичного матеріалу, але й які потребують уміння розв’язувати задачі творчого характеру.

Як приклад можна розв’язати наступні задачі: заповніть вільні місця частини рисунків (Див. Рис. 3, Рис. 4) числами і фігурами, враховуючи вид

симетрії (осьова чи центральна) і формули для розрахунків.

 

 

 

 

 

                                                       Рис. 3

 

 

 

 

 

Рис. 4

Як свідчать результати роботи багатьох педагогів, саме використання наочності на уроках геометрії активізує увагу учнів, підвищує їх інтерес до математики, робить більш свідомим вивчення навчального матеріалу [2].

Ефективність використання наочності на уроках математики не обмежується розглянутим прикладом. Цей прийом є доволі вдалим і при вивченні інших геометричних об’єктів. Також можна довести його переваги й під час вивчення практично усіх основних тем курсу геометрії основної школи.

ЛІТЕРАТУРА:                                                                            

1. Оборудование кабинета математики: Пособие для учителей / В. Г. Болтянский, М. Б. Волович, Э. Ю. Красс, Г. Г. Левитас. – 2-е изд., исп. и доп. – М. : Просвещение, 2008 – 192 с.

2. Сморжевський Л. О. Методика використання наочності на уроках алгебри і геометрії в основній школі: навчальний посібник / Л. О. Сморжевський, Ю. Л. Сморжевський. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 184 с.