Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 15:27, реферат
Специфічною особливістю педагогічних завдань є те, що їх рішення практично ніколи не лежать на поверхні. Вони нерідко вимагають напруженої роботи думки, аналізу безлічі чинників, умов і обставин. Крім того, шукане не представлене в чітких формулюваннях: воно виробляється на основі прогнозу. Вирішення взаємозв'язаної лави педагогічних завдань дуже важко піддається алгоритмізації. Якщо ж алгоритм все ж існує, застосування його різними педагогами може привести до різних результатів. Це пояснюється тим, що творчість педагогів пов'язана з пошуком нових вирішень педагогічних завдань.
1. Суть педагогічної діяльності
2. Основні види педагогічної діяльності
3. Структура педагогічної діяльності
4. Вчитель як суб'єкт педагогічної діяльності
5. Професійно обумовлені вимоги до особи педагога
6. Педагогічний такт і справедливість як критерії професіоналізму викладача
Використана література
Якості особи, що характеризують професійно-педагогічну спрямованість педагога, є передумовою і концентрованим вираженням його авторитетності. Якщо в рамках інших професій звично звучать вирази "науковий авторитет", "визнаний авторитет в своїй області" і тому подібне, то у викладача може бути єдиний і неподільний авторитет особи.
Основу пізнавальної спрямованості
особі складають духовні
Одним з проявів духовних сил і культурних потреб особи є потреба в знаннях. Безперервність педагогічної самоосвіти - необхідна умова професійного становлення і вдосконалення.
Один з головних чинників пізнавального інтересу - любов до предмету, що викладається. Л.Н. Толстой відзначав, що якщо "хочеш наукою виховати учня, люби свою науку і знай її, і учні полюблять тебе, а ти виховаєш їх; але якщо ти сам не любиш її, то скільки б ні примушував учити, наука не проведе виховного впливу"[3] [1]. Цю думку розвивав и В.А. Сухомлинський. Він вважав, що "майстер педагогічної справи настільки добре знає азбуку своєї науки, що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не само зміст того, що вивчається, а учні, їх розумова праця, їх мислення, труднощі їх розумової праці"[4].
Сучасний вчитель повинен добре орієнтуватися в різних галузях науки, основи якої він викладає, знати її можливості для вирішення соціально-економічних, виробничих і культурних завдань. Але цього мало - він має бути постійно в курсі нових досліджень, відкриттів і гіпотез, бачити ближні і далекі перспективи науки, що викладається.
Найбільш спільною характеристикою пізнавальної спрямованості особі викладача є культура науково-педагогічного мислення, основною ознакою якого є діалектична. Вона виявляється в здатності в кожному педагогічному явищі виявляти складові його суперечності. Діалектичний погляд на явища педагогічній дійсності дозволяє вчителеві сприймати її як процес, де через боротьбу нового із старим здійснюється безперервний розвиток, впливати на цей процес, своєчасно вирішуючи всі питання, що виникають в його діяльності, і завдання.
Використана література
1. Вступ до спеціальності / Під ред. Л.І. Рувінського. - М., 1988.
2. Котова І.Б., Шинне Е.Н. Педагог: професія і особа. Ростов-на-Дону, 1997.
3. Марков А.К. Психологія праці викладача. - М., 1993.
4. Міщенко А.І. Вступ в педагогічну професію. - Новосибірськ, 1991.
5. Мудрік А. Ст Вчитель: Майстерність і натхнення. - М., 1986.
6. Основи педагогічної майстерності / Під ред. І.А. Зязюна. - М., 1989.
7. Професійна культура викладача / Під ред. В.А.Сластеніна. - М., 1993.
8. Сластенін В.А. і ін. Педагогіка. Навч. пос. для пед. Вузів - М., 2002.
9. Сухомлинський В.А. Вибрані педагогічні твори: У 3 т. - М., 1981. Т. 3.
10. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - Київ, 1969.
11. Толстой Л.Н. Педагогічні твори. - М., 1953.
12. Ушинський К.Д. Педагогічні твори: У 6 т. - М., 1988.
[1] Ушинский К. Д. Педагогические сочинения: В 6 т. - М., 1988. - Т. 3. - С. 168-169.
[2] Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. - Киев, 1969. - С. 83.
[3] Толстой Л. Н. Педагогические сочинения. - М., 1953. - С. 72.
[4]. Сухомлинский В. А. Избранные педагогические сочинения: В 3 т. - М., 1981. Т. 3. - С. 56