Патріотичне виховання української молоді

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМ. А.С.МАКАРЕНКА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконав:

студент МХ

 

Патріотичне виховання української молоді

^{Досвід незалежності України переконливо засвідчує, що досягти ефективної роботи політичної системи, нормального функціонування економіки, добробуту громадян можна лише за умов залучення громадської ініціативи до всіх без винятку сфер життя. Водночас не можна не зважати на той факт, що в сучасному суспільстві ще досить відчутним залишається вплив попереднього соціального устрою, швидко поширюються девіантні прояви, бездуховність, наростає політична втома й апатія. У цьому контексті надзвичайної актуальності набуває проблема національної свідомості молодого покоління. Від того, якими будуть цінності, інтереси, пріоритети цього покоління, на що спрямовуватиметься його активність, якою мірою будуть сформовані громадянські якості, залежить майбутнє прийдешніх поколінь.}

Для досягнення Україною належного культурного рівня правової держави і громадянського суспільства не досить лише засвоїти загальнолюдські норми й цінності, необхідно, щоб вони стали природними в нашому середовищі. А для цього необхідно формувати відповідно особу творчу, активну, відповідальну, мислячу, здатну приймати оптимальні рішення в умовах, що постійно змінюються. А саме подальше відродження, формування духовності та характеру в сучасних умовах є надзвичайно актуальним.

Суспільство як органічна структура постійно еволюціонує, а отже, зазнає змін. У період трансформації суспільства його загальний устрій, традиції, культура спричиняють зміни не старих форм, а сприяють відновленню, відродженню творчих сил.

Сучасне українське суспільство перебуває на етапі духовної трансформації. В умовах сьогодення, частина населення незалежної України ще живе особливостями старої ідеології і патріотичне виховання молоді є спадкоємцем радянського патріотизму, одночасно з цим відбувається становлення незалежної України, формується новий світогляд особистості, йде зміна ціннісних орієнтацій.

 

З історичного досвіду відомо, що під час перехідних епох, у які відбуваються кардинальні зміни в житті суспільства, завжди наявні певні колізії в духовній сфері. Відбуваються зміни як у суспільній, так і в індивідуальній свідомості. За таких умов, окрім руйнації уявлень минулого, формується новий ідеал, а часом і нові парадигми. Можливо, саме з таких причин стверджується істина,  що майбутнє бере свій початок у минулому.

Зміна ідеологічної орієнтації в державному житті, яку ми спостерігаємо, висунула особистість на передовий рубіж загальнонаціонального духовного розвитку. Відбувається суттєва перебудова всього культурного життя. Тому одним із найважливіший питань сьогодення є вирішення проблеми патріотичного виховання серед української молоді.

Теоретичне осмислення патріотичного виховання характеризується різноманітністю змісту та його спрямованості. Філософський аналіз патріотизму на всіх етапах розвитку суспільства припускає різні напрямки та різні історичні етапи.

Проблематика, пов’язана  із сутністю патріотичного виховання, давно має місце в філософії. Так, ідеям патріотичного виховання  приділяли увагу мислителі різних епох.

У кожну історичну  епоху погляди на патріотизм змінювалися в залежності від тієї ідеології, яка панувала в країні та соціального устрою суспільства, але всі вони зводилися до одного: патріотизм — це, перш за все, любов до Батьківщини і діяльність на її користь.

Сутністю патріотичного виховання є вироблення високого ідеалу служіння народові. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовності у будь-який час стати на захист Батьківщини.

Патріотом не народжуються, а стають. Саме в соціумі відбувається формування й розвиток патріотизму, як продукту розвитку особистості. Тому не можна забувати, що процес виховання молоді в дусі патріотизму тісно пов’язаний із необхідністю створення можливостей для самореалізації молодих громадян у всіх сферах суспільного життя.

Виховання патріотизму  відбувається на різних рівнях розвитку особистості молодої людини. На емоційному рівні почуття патріотизму виникає  в шкільні роки та підтримується  і поповнюється протягом усього життя людини; на інтелектуальному – погляди та переконання молодої людини набуваються в сім'ї, у колі друзів, на вулиці і доповнюються в школі, трудовому колективі, а також під впливом засобів масової інформації. Ті з них, які мають для найближчого оточення молодої людини в початковий період її соціалізації значення безперечних, механічно засвоюються. Вони просто інтеріоризуються, вбираються молоддю без її свідомо вибіркової участі.

Почуття патріотизму  може й втрачатися у процесі життєдіяльності  молодої людини, що зумовлюється впливом соціальних, економічних та політичних чинників, а також, якщо на формування патріотичної свідомості ще з дитинства прищеплюють думку, що країну потрібно любити лише тоді, коли вона створює для тебе умови для безтурботного життя.

Необхідно пам’ятати, що патріотичне виховання виступає складним соціально-культурним, політичним феноменом, що слугує об’єднанню нації для найефективнішої реалізації завдань українського національного відродження, яке має комплексний характер і є цілісним процесом становлення і розвитку власної національної державності, пробудження національної самосвідомості, розвитку національної культури й мови, утвердження економічної незалежності.

Про патріотизм необхідно  не лише говорити, а й прикладати максимум зусиль для виховання його у дітей та молоді, а також і відродження у населення середнього й старшого віку.

Головним результатом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до патріотичної діяльності. Має бути сформована внутрішня активна позиція молодої людини щодо захисту своєї Батьківщини.

Невід'ємною складовою філософії освіти є національна свідомість, самосвідомість - усвідомлення індивідом себе як цілісності, відмінної від інших націй, що характеризується наявністю певної сукупності знань, ідей, уявлень, почуттів, якими людина не лише володіє, а й активно виявляє стосовно самої себе та представників інших націй.

Розвинена національна самосвідомість особистості передбачає здатність особистості усвідомлювати певні специфічні, своєрідні особливості нації (етносу), з якою себе ідентифікує, усвідомлювати значущість, знань про те, як ставляться до особистості та нації, представники інших національних спільнот. Відсутність хоча б одного з означених моментів у свідомості особистості або перебільшення чи абсолютизація значення котрогось із них спричиняє вади національної свідомості, що спричинює негативні наслідки. Адже реальне духовно відродження України можливе при толерантному ставленні до інших цінностей за умов шанування, оновлення й усвідомлення власне українських вартостей.

Таким чином, патріотичне  виховання молоді – це організований, планомірний та цілеспрямований  процес засвоєння особистістю національних цінностей і норм культури, спрямований  на формування у неї національно-громадянської  самосвідомості, патріотичних переконань та поведінки, усвідомлення своїх вчинків і дій на благо народу й держави.