Основні поняття дидактики

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота на тему:

 

«Основні поняття дидактики»

 

(за працею Вінцента Оканя  «Введение в общую дидактику»)

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Підготувала:

                                 студентка 201 групи                      

                                                                                    факультету

французької мови

   Кивенко Альона

 

 

 

 

 

Київ – 2010

 Дидактика як галузь  педагогіки, що розробляє теорію  освіти, навчання, а також виховання  у процесі навчання, є дуже  важливою і потребує детального  розгляду. Дуже чітко та систематизовано зібраний матеріал, що стосується дидактики як науки у праці Вінцента Оканя.

 Вчений зазначає, що  термін «дидактика» грецького  походження і означає навчати,  пояснювати, доводити,  а також  - навчатися. Викладання та вивчення  – це взаємопов'язані сторони  процесу навчання. В. Окань характеризує  основні поняття дидактики: під навчанням він розуміє планомірну та систематичну роботу вчителя та учнями, що заснована на здійсненні та закріпленні змін у їхніх знаннях, поведінці та в самій особистості під впливом учіння, оволодіння знаннями та цінностями, а також власною практичною діяльністю. Вчений стверджує, що навчання є ціле направленою діяльністю, що означає намір вчителя стимулювати навчання як суб'єктивну діяльність самих учнів.

  На основі цього деякі можна сказати, що навчання керує учінням, хоча це твердження не є повним. Важливою характеристикою навчання є обмін інформацією між вчителем, іншими джерелами та учнями, що дозволяє оволодіти знаннями, освоїти їх безпосередньо або в ході вирішення певної проблеми. В процесі навчання людина набуває знань про себе та навколишню дійсність та може самостійно приймати різного роду рішення, одночасно з цим вона пізнає моральні, соціальні, естетичні цінності, переживаючи їх в різноманітних дидактичних ситуаціях та формуючи своє відношення до них, формує  певну систему цінностей. Навчання дуже тісно пов'язане з практичною діяльністю, що є важливим фактором змін особистості, адже Навчання – це не лише накопичення знань, умінь та навичок, але також розвиток здібностей та інтересів, формування моральних принципів світосприйняття, постійна потреба в самоосвіті. Навчання таким чином пов'язане з освітою та вихованням.

  Під учіння В.  Окань розуміє процес, в ході  якого на основі досвіду, пізнання  та вправ виникають нові форми поведінки та діяльності або змінюються раніше набуті. Учіння є видом діяльності, що переважає в дитинстві та юності над іграми, роботою та суспільною діяльністю. Вчені говорять, що завдяки цій формі діяльності людина є людиною, адже учіння є джерелом змін, що відбуваються в людині та допомагають їй розвиватися.

  Проблематика учіння  є головним предметом досліджень  психології. Вчений зазначає, що  дидактика постає як наука  про освіту. Еквівалентом освіти, коли з учнем ніхто не займається є самоосвіта та самонавчання. Взагалі дати людині освіту означає змінити його, пере структурувати, розвинути його особистість, а займатися самоосвітою – це те саме, що переформовувати свою власну особистість, формуватись під впливом власних намірів та роботи над собою. Таким чином, навчання – це сукупність дій (внутрішніх та зовнішніх), що дозволяють людям дізнатися природу, суспільство та культуру, брати участь у їх формуванні, розвивати навички, інтереси, таланти, симпатії, набуття професійної кваліфікації.

  Поряд з терміном «навчання»  знаходиться термін «освіта», тому що від складу та різноманітності навчання залежить характер та якість освіти. Головне звісно не мати  освіту, а бути саме освіченою людиною. В широкому сенсі освіта пов'язана з культурою, а вузькому – це рівень та розвиток мислення людини. Процес освіти, в якому бере участь певна особистість , може бути організованих за допомогою соціальних інструментів, в основному школою, сім'єю, підприємством, окремими особами. Також освіта може бути отримана самостійно (самоосвіта – отримання освіти в ході самостійної діяльності, цілі, умови якої встановлюються самими особистостями.

  В свою чергу самоосвіта  тісно пов'язана я самонавчанням,  де перше – це отримання  загальної освіти, а друге –  отримання професійної освіти, хоча ці розмежування мають штучний характер.

 Отже, основними поняттями дидактики  є навчання та учіння, що є  взаємодією вчителя та учня, двома  невід'ємними частинами одного  цілого. Як наслідок отриманих  знань в процесі навчання та  учіння є здобута особою освіта. Слід зазначити також, що процес отримання цієї освіти може відбуватися двома шляхами (взаємодією  викладача та студента; також самоосвіта, що здійснюється власними силами, намаганнями, пов'язана з власними вподобаннями, потребами, цілями.

 Саме від методів, старань  суб'єктів першого та другого залежить якість отриманої освіти.