Мотивація виникнення "полегшеної шкали оцінювання"

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Мотивація виникнення "полегшеної шкали оцінювання"
2. Характеристика Європейська система "полегшеної шкали оцінювання"

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Оцінювання є невід'ємною складовою навчального процесу, що виникло як специфічна процедура у педагогіці і постійно супроводжує розвиток освіти. Традиційно система оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів у вітчизняній вищій освіті виражається в її оцінці. Оцінка – спосіб і результат, який підтверджує відповідність чи невідповідність знань, умінь та навичок студента цілям і завданням навчання.

Виставляючи оцінку, педагог має її обґрунтувати, керуючись логікою та існуючими критеріями, крім того враховуються такі додаткові показники як уміння студента пов'язувати зміст дисципліни зі змістом майбутньої професійної діяльності, обґрунтовано вирішувати професійні завдання, а також ступінь самостійності студента. Інтеграційні процеси у вищій освіті під егідою Болонської Декларації, що пов'язані зі створенням єдиного європейського освітнього простору, об'єктивно зумовили необхідність об'єднати зусилля країн-учасниць для вирішення спільної проблеми – взаємовизнання результатів навчання студентів за кордоном. Результатом роботи експертів Європейської комісії впродовж 1988-1995 років стала шкала ECTS, розроблена на основі статистичних даних 80 навчальних закладів-учасників ECTS.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мотивація виникнення "полегшеної шкали оцінювання"

 

Результати екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак у Європі співіснують багато різних систем оцінювання. До того ж питання перезарахування оцінок було однією з найсуттєвіших проблем студентів – учасників ЕСТS:

а) з одного боку, тлумачення оцінок значно відрізняється в одній країні від іншої, від одного предмета до іншого, і від одного закладу до іншого;

б) з іншого боку, помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів

У результаті Європейська комісія скликала групу експертів для визначення спірних питань. Інформація, коментарі та статистичні дані представлені 80 закладами з 84 закладів-учасників ЕСТS у той час, були прийняті до уваги для того, щоб відпрацювати запропоновану шкалу оцінювання ЕСТS. Всі групи предметів були узгоджені з використанням шкали оцінювання ЕСТS, для того щоб перевірити її ефективність.

Шкала оцінювання ЕСТS була розроблена для того, щоб допомогти закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки. Вищі навчальні заклади приймають власні рішення, щодо використання шкали оцінювання у своїй власній системі.[2, с.170]

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристика Європейська система "полегшеної шкали оцінювання"

 

Європейська система "полегшеної шкали оцінювання"

Вона з'явилася в результаті різносторонніх обговорень, які відбувались серед п'яти груп від початку пошукового етапу про те, що передача оцінок може ефективно проводитись за допомогою полегшеного оцінювання, зрозуміло всюди у Європі. Концепція "полегшеної шкали оцінювання" означала, що:

* шкала була достатньо добре  охарактеризована та будь-який  заклад зміг би використати  її для своїх предметів;

* отже, шкала ЕСТS представила додаткову  інформацію до оцінки закладу, але не замінила її;

* шкала оцінювання ЕСТS була зрозумілою іншим закладам, які виставляли відповідну оцінку згідно з власною системою оцінювання студентам, які вступають, або випускникам;

* оцінка за системою ЕСТS визначала  б, поруч із оцінкою, виставленою  закладом у перелік оцінок  дисциплін студента, досягнення кожного студента до і після періоду навчання.

Іншими словами, "полегшена шкала оцінювання" внесла б ясність, але не перешкодила б нормальному процесу виставлення оцінок в межах кожного закладу.

Під час дискусій щодо шкали оцінювання ЕСТS особлива увага приділялась суворому цифровому визначенню, яке базувалось на класифікації студентів за знаннями у класі та найбільш якісному визначенні, яке базувалось на загальному розуміння ключових слів, таких, як "добре" та "відмінно". Жоден підхід не дав задовільних результатів. Крім того:

* суворий цифровий підхід визначив  би межі, які були б нелогічними  з точки зору міжнародної системи  оцінювання;

* отож, з'явились розбіжності у  розумінні ключових слів різними  закладами.

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
		Оцінка за шкалою ECTS	Пояснення
90-100	Відмінно	А	Відмінно (відмінне виконання лише з  незначною кількістю помилок)
82-89	Добре	B     С	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
75-81			Добре (в цілому правильне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
67-74	Задовільно	D     E	Задовільно (непогано, але зі значною  кількістю недоліків)
60-66			Достатньо (виконання задовольняє  мінімальним критеріям)
35-59	Незадовільно	FX       F	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
			Незадовільно (з обов'язковим повторним курсом.
1-34

 

 

Кількість оцінок у шкалі оцінювання ЕСТS є компромісною. Менша кількість оцінок дала б занадто мало інформації, більша кількість оцінок означала б певні уточнення, яких не існує, та спричинила б збільшення механічної роботи у виставленні оцінок. Визначення п'яти прохідних рівнів оцінок було обране для максимізації значення оцінок "А" та "Е".

Подвійне використання терміна "відмінно" та статистичного виразу "найвищі десять відсотків студентів" представляє два підходи до загальної мети. Шкала не нав'язує визначення „відмінно" кожному закладу, радше вона нав'язує це визначення оцінці "А" шкали ЕСТS. Багато пунктів присвячені вибору цифри 10%. Більш суворого визначення важко було б досягнути у деяких закладах, але більш загальне визначення знизило б стимул для більш здібних студентів.

Крім того, шкала оцінювання ЕСТS не базується на припущенні про будь-який розподіл студентських оцінок, вона базується на визначенні досконалості. Визначення системою ЕСТS досконалості та остаточної оцінки створено для полегшення перезарахування, але не для заміни та створення плутанини в оцінках, виставлених у закладі, де навчається студент.

Хоча більше уваги приділяється оцінці „відмінно", визначення нижчих оцінок відіграє важливу роль для дуже великої кількості студентів та потребує впровадження шкали ЕСТS на всіх рівнях досягнень.

Неможливо визначити єдиний критерій систем оцінювання у європейських країнах. У більшості країн є всезагальна система оцінювання, котра в жодному випадку не є універсальною; крім цього, визначення бала "проходження" по певній шкалі може різнитися між закладами, і межа застосування всіх доступних балів суттєво відрізняється у різних закладах, змінюється з року в рік, та є відмінною згідно з кожним предметом.[1, с.98]

Однією із основних засад шкали оцінювання системи ЕСТS є те, що вона досить чітко визначена для того, щоб заклади прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Концепція «полегшеної шкали оцінювання» означає, що:

 шкала достатньо добре складена і будь-який навчальний заклад зміг би використати її для викладання своїх предметів;

 шкала ЕСTS (Європейська система трансферу кредитів) представляє додаткову інформацію щодо оцінки навчального закладу, але не замінює її;

 шкала оцінювання ЕСTS зрозуміла всім навчальним закладам, які виставляють відповідну оцінку згідно з власною системою оцінювання знань студентів;

 оцінка за системою ЕСTS означала б, поряд із балами, встановленими навчальними закладами і внесеними в перелік оцінок з дисциплін, засвоєних студентами як досягнення кожного студента до і після періоду навчання.

Шкала оцінювання ЕСTS не ґрунтується на припущенні про будь-який розподіл студентських оцінок, вона базується на визначенні рівня досконалості в оволодінні знаннями.

Визначення системою ЕСTS остаточної оцінки створено для полегшення перезарахування, але не для заміни та створення плутанини в оцінках, виставлених у закладі, де навчається студент.

Інакше кажучи, «полегшена шкала оцінювання» запропонувала б додаткову якість щодо вимог виставлення оцінок і не перешкоджала б їх загальноприйнятим критеріям у межах кожного закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Поважнянський Л.Л., Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли, ступені, кредити./ Л.Л. Поважнянський, Є.І. Сокол, Б.В. Клименко– Х.: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2004. – 143с.

2. Корсак К.І. Болонський процес та його міфологізація на теренах Росії та України/ К.І. Корсак // Освіта і управління. – 2005.- № 3-4. – С. 168 – 174.