Методи навчання у вищій школі

 

   Домінуюче місце займають заняття лекція-семінар. Досить змістовні з методичного погляду лекційні заняття пропонують Солдатенко М.М. та Сусь Б.А Починаючи з V семестру, студенти вивчають дисципліни психолого-педагогічного циклу, більше уваги приділяється методам навчання на проблемному (аналітичному) рівні. У студентів розвиваються уявлення про творчий характер професійно-педагогічної діяльності, з'являється можливість застосувати набуті знання на практиці та закріпити їх. На евристичному (пошуковому ) рівні основна увага студентів VII-VIII семестрів акцентується на опануванні навиків дослідника. Цей етап є переходом від досліджень загально-педагогічного характеру до дидактико-методичних; студенти знайомляться з загальною методологією та комплексом методик, а також застосовують свої знання на практиці. На п'ятому науково-дослідницькому рівні, що охоплює ІХ-Х семестри має місце комплексна дослідницька робота з педагогіки, психології, фахової методики. Студент повинен мати добре розвинуті професійно-педагогічні вміння для проведення дослідно-експериментальної роботи в конкретному навчальному закладі. На цьому етапі перевагу надають тим методам навчання, в яких у більшій мірі проявляється та оцінюється індивідуальна діяльність студентів.

 

Висновок 

 

  Отже, можна дійти висновку, що методи навчання – надзвичайно складні психолого-педагогічні та соціально-педагогічні утворення. При розкритті їх суті виявляється, що їм властиві не одна, а кілька істотно важливих ознак, і через те будь-якій з них можна віддати перевагу лише в цілком конкретних педагогічних умовах.

 

На даний час немає жодної класифікації методів навчання, яка охопила б широкий та різноманітний діапазон традиційних та нетрадиційних методів навчання. Неможливо зупинятися на використанні тих чи інших методів навчання окремо. Лише інтегруючись одні в другі, поєднуючись та взаємодоповнюючись, традиційні та нетрадиційні методи навчання у вищих навчальних закладах можуть привести до очікуваних результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

 

 

1. Алексюк А.М. Загальні  методи навчання в школі. - Київ, 1981, - 206с.

 

2. Бондарчук Л.І. Федорчук  Е.І. Методи активного навчання  в курсі "Основи педагогічної  майстерності." Вища і середня  пед. освіта. - Київ, 1993. - № І6.- С  51-56.

 

3. Володько В.М. Іванова  Т.В. Самостійна навчально-пізнавальна  діяльність як один з методів розвитку творчих здібностей студентів. Вища і середня педагогічна освіта . - Київ, 1993. - № І6. С. 62.

 

4. Педагогіка. /3а редакцією  М.Д.Ярмаченка/. - Київ, 1986.- С. 164-190.

 

5. Педагогика. /Под. ред.  Ю.К.Бабанского/. - Москва, 1988.- С. 386-412.

 

6. Солдатенко М.М. Сусь  Б.А. Самостійна пізнавальна діяльність  як найважливіша умова формування  спеціаліста. // Вища і середня  освіта. - Київ, 1994. - № 7. - С. 39-44.

 

7. Фіцула М.М. Педагогіка . - Тернопіль, 1997. – С. 132-143.

 

8. Фурман А. Технологія  створення граф-схем навчальних  курсів у модульно-розвивальній  системі. // Рідна школа. - К., 1997. - №2. – С. 25-78.

 

9. Щербань П.М. Навчально-педагогічні  ігри – активна форма підготовки  майбутніх вчителів. // Вища і середня  педагогічна освіта. - Київ, 1993. - №6.- С. 68-73.

 

10. Щуркова Н.Е. Практикум  по педагогической технологии. –  Москва, 1998. - С. 6-7.

 

11. Явоненко О.Ф. Савченко  В.Ф. Комплексний підхід до  розв'язування проблем фахової  підготовки студентів педвузу. // Педагогіка і психологія.-Київ, 1996. - №4. – С. 167-173.