Метод проектів як основний вид пізнавальної діяльності учнів на заняттях природничого циклу в сільській малокомплектній школі

Метод проектів (доповідь) 

 

 

                 Метод  проектів 

як основний вид  пізнавальної

діяльності учнів на заняттях

природничого циклу в  сільській

малокомплектній школі 

 

 

  

 

 

                                                                                           

 

 

                                                                                                   Підготував                            

                             Вчитель географії                               

                           Сербін Віталій  Валерійович                                                                                                                                                

 Виноградівська  ЗШ І-ІІІст.    

                                                      

 

 

  

 

 

                  

                 2012 рік  

 Мета сучасної  школи полягає перед усім у тому, щоб виховувати дитину, яка вміє самостійно й творчо працювати й жити. Цього досягти значно складніше ніж навчити писати , читати, лічити, розв’язувати задачі тощо. Розвиток особистості відбувається тільки тоді, коли створені необмежені можливості діяти й самовдосконалюватися. Отже, серед інноваційних методик і технологій метод проектів посідає чільне місце. Саме він засвідчує повну узгодженість навчання з життям , з інтересами учнів, він ставить учнів у становище дорослої людини. І тоді учень нагадує лікаря , інженера, учителя, для якого теоретичні знання - засіб творчих шукань. Зрештою, активно розвивається мислення з опорою на науку.  

 Метод проектів  вирішує багато педагогічних  завдань: 

• Реалізація учнями як дослідницьких, так і практичних завдань, дає їм можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства.
• Учні виконують проекти, виробляють навички контактів із зовнішнім світом: спілкування з учителями, адміністрацією школи, органами місцевого самоврядування, працівниками шкільної та сільських бібліотек тощо. 
• Розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації, допомагає розв’язати проблеми практично зорієнтованих учнів.
• Учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах. 
• Досвід практичної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

 

   Слово проект у перекладі з латини означає ‘’ кинутий у перед ’’. Це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня. Проект – це попередньо розроблений план організації навчальної діяльності учнів з теми навчального курсу. Фактично проект – це будь який задум. Що має мету , термін та конкретні кроки реалізації. Проект мусить відповісти на запитання:  

• Навіщо, для чого він створений;
• Наскільки новим постає бачення проблеми;
• Наскільки проект відповідає вимогам часу; 
• Чи придатний він для втілення; 
• Чи завершений готовий до реалізації.

 

   Метод проектів полягає в  розв’язанні певної проблеми, що  потребує використання різних методів, засобів навчання та інтегрування знань, умінь і навичок із різних галузей науки, техніки, творчості. В основі методів проекту лежить проблемне навчання, зокрема:  

• Проблемно-пошукове; 
• Проблемно-розвивальне; 
• Продуктивне; 
• Творче.

Основна його мета –  це навчання на активній основі. У цих  умовах учитель виступає в ролі організатора видів діяльності учнів, як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння мають бути спрямовані не тільки на контроль знань , умінь і навичок школярів, а й діагностику їхньої діяльності та розвитку. 

 

 

                     ЕТАПИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЕКТІВ:

1. Мотиваційний етап:

ЙОГО ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ:Стимулювання учнів у їх діяльності. Актуалізація мотиваційних резервів учнів.

1. Етап пошуку інформації:

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ:Забезпечити психологічну готовність вчителя й учнів до спільного пошуку нових знань.

1. Етап застосування знань:

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ:Пошук умов конструктивного використання знань.

1. Етап узагальнення знань:

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ:Виявлення зв’язків та закономірностей між поняттями.

1. Подання й оцінка результатів:

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ:Презентація проекту.   

 Досвід уведення  проектної діяльності учнів у  навчальний процес дає такі  висновки: що, робота над проектом  створює умови для розвитку  знань і вмінь учнів. Вона  орієнтована на формування свідомого ставлення учнів до навчання. Створює ситуацію співробітництва, стимулює вміння слухати й висловлювати свою точку зору, вчить працювати з додатковою літературою. Орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати свої знання й досягати результатів

 

 

Комплектуємо  методичний кабінет

 

Сучасний світ висуває до людини низку вимог, одна з яких — уміння швидко пристосовуватися до змін. Інструментом стрімкого входження дітей у нові ситуації є проектна діяльність, що є надзвичайно цікавим і захопливим способом розвитку кожної дитини, формування її світогляду, цілісних уявлень про навколишній світ

Проектна діяльність із дітьми старшого дошкільного віку

Надія Токаренко, методист обласного методичного тренінгового центру природного розвитку дитини ПОІППО 

Народжений на основі ідеї вільного виховання метод проектів успішно інтегрується у структурованій системі сучасної освіти, розповсюджується в освітніх системах багатьох країн  світу.

Метод проектів — це метод проблемного навчання, спосіб організації поетапної практичної діяльності на основі взаємодії педагога з дітьми задля досягнення мети, визначеної проблемою цього проекту. Він є своєрідною формою перспективного планування навчальної роботи за участю дітей. Водночас це специфічна педагогічна технологія, за якою втілюють цей план. Видатний український педагог Григорій Ващенко визначив метод проектів як такий, що забезпечує «пристосування змісту та методів навчальної роботи до особливостей дитячої природи».

Застосування методу проектів у дошкільному закладі має на меті стимулювання інтересу дітей до певних проблем і розв'язання їх через діяльність, а також практичне застосування набутих знань та розширення можливостей дітей у самореалізації.

Педагогічний  і психологічний аспекти проектної  діяльності

Проектна діяльність має  два аспекти: педагогічний і психологічний. Доктор психологічних наук Тамара Піроженко визначає метод проектів як «психолого-педагогічне проектування». Використовуючи його, педагог надає дітям змогу бути діяльними, самостійними, творчими, стимулює пошук ними власних шляхів розв'язання проблем та практичного застосування надбаних знань і вмінь. У роботі над проектамиможна вдало поєднувати різні методи й форми діяльності дітей, такі як: 
- ТРВЗ; 
- рефлексія; 
- моделювання; 
- спостереження; 
- експериментування; 
- гра тощо.

Дитяча проектна діяльність має свої вікові розмежування. До п'яти років проектну діяльність дитини розглядають на наслідувально-виконавському рівні. Відсутність необхідного життєвого досвіду не дає дитині змогу повною мірою проявляти самостійність у виборі проблеми та способів її розв'язання. Тому активна роль відведена дорослому. Уважне ставлення до потреб дітей, вивчення їх інтересів дає змогу без труднощів визначити проблему, що «замовляють» діти. Інтерес до змісту проекту залежить від задоволення різних інтересів дитини; реалізації її потреб в активній діяльності, самовираженні; захопленості спільною діяльністю з дорослими. Перші спроби дітей самостійно розв'язати проблему необхідно помічати й заохочувати.

До кінця п'ятого року життя діти отримують певний соціальний досвід, що дає їм змогу перейти на новий, розвивальний рівень проектування, що і є вже справжньою проектною діяльністю дитини. У цьому віці продовжує розвиватися самостійність. Діти можуть виокремлювати (приймати) проблему, уточнювати мету, спроможні обрати необхідні ресурси для досягнення запланованого результату. Тому вихователь не так генерує свої ідеї, як долучається до реалізації ідей вихованців. Дорослому важливо захопитися тим, що цікаво дітям, допомогти їм розширити цілі й завдання.

За допомогою проектної  діяльності діти поглиблюють своє творче ставлення до навколишньої дійсності, навчаються встановлювати причинно-наслідкові зв'язки у світі. Досягаючи поставленої перед собою конкретної мети, дошкільники діють свідомо, із задоволенням, без примусу, бо проблема, за розв'язання якої вони свідомо беруться, має для них внутрішню цінність, пов'язана з їхніми потребами та інтересами.

Метод проектів дає змогу  широко охопити всі види діяльності дитини, оскільки акумулює в собі пізнавальну, ігрову та творчу діяльність, охоплює всі аспекти життєдіяльності дітей у дошкільному закладі та вдома.

Справжній проект розпочинається зі створення педагогом ситуації, в якій у свідомості кожної дитини виникають запитання і, незважаючи на всі її зусилля, категорично не хочуть звідти «витрушуватися», змушують дитину діяти.

Розвивальний  потенціал методу проектів

Звернення до методу проектів має істотні переваги. Його застосування активізує, організовує, націлює дитину дошкільного віку на творчу діяльність, пізнання. Відбувається особистісне зростання дітей, зокрема: 
• формуються — 
- життєва компетентність (дитина набуває дієспроможності в різних життєвих ситуаціях); 
- емоційно-образна сфера; 
- Я-концепція («я можу», «я хочу», «мене приймають», «мене люблять»); 
- комунікативні навички; 
• розвиваються — 
- креативність; 
- самостійність у прийняті рішень; 
- особистісні якості; 
• активізується пізнавальна діяльність. 

Процес діяльності дошкільників у проекті складний і динамічний. Його організація залежить від вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку.

На кожному етапі проектної діяльності має відбуватися міжособистісне спілкування. Завдяки застосуванню різних методик дитина отримує корисну інформацію, з'ясовує нові для себе знання і факти, робить відкриття, які мають особистісне значення. У неї формуються способи розумових дій, як-от: аналіз, синтез, конкретизація, порівняння, систематизація, узагальнення тощо. Вона переймається емоціями та почуттями інших, отримує досвід роботи в групі. Взаємини між учасниками проектної діяльності регулюються саме засобами спілкування, у процесі якого формуються моральні якості особистості, розвиваються комунікативні вміння дітей. Спілкування спонукає їх до самопізнання. Завдяки реальності результатів проектної діяльності діти мають змогу відчути задоволення від власної роботи. Це також сприяє утворенню й розвитку важливих мотивів діяльності: пізнавальних, особистісних, соціальних тощо.

Проектна діяльність дошкільників є інтегративною освітньою діяльністю, завдяки цьому у дітей формується цілісне бачення картини світу. Залежно від типу проекту його реалізація потребує різних видів діяльності дітей, один з яких домінує (див. Додаток 1).

Проектна діяльність може бути різною як за обсягом завдання, так і за тривалістю. За тривалістю проекти можуть бутикороткотривалими (упродовж одного дня, заняття) та довготривалими (до двох тижнів). Великі за обсягом довготривалі тематичні проекти (наприклад, «Життя дерева», термін проведення — один рік) складаються із серії проектів, результати кожного з яких презентують, оформлюючи тематичну виставку, організовуючи свято, розвагу тощо. Орієнтовний хід реалізації проекту наведено у Додатку 2.

Усі проекти проводять  у межах дошкільного навчального закладу, але трапляються особистісні, індивідуальні проекти (в образотворчій та словесній творчості), які діти реалізують спільно з батьками.

Педагог — координатор проектної діяльності

Щоб застосовувати метод  проектів на практиці, педагог має змінити свої педагогічні позиції та погляди. Він повинен розуміти, що успіх людини в сучасному світі багато в чому визначається її здатністю організувати своє життя як проект: визначити далеку та близьку перспективи, окреслити план дій, ресурсів для виконання і, реалізувавши власний проект, оцінити, чи вдалося досягти поставленої мети. Рекомендації педагогу щодо підготовки до реалізації проекту наведено у Додатку 3

У своїй професійній діяльності необхідно, безумовно, спиратися на інтереси дитини, її можливості у реалізації власного Я через діяльність, свято  шанувати й благоговійно оберігати  перші ініціативи, підтримуючи її творчу активність у самостійному пошуку шляхів подолання проблем. Це дає змогу по-іншому подивитися на організацію педагогом життєвого та виховного простору дошкільників, у якому дитина має знайти все, щоб задовольнити свою індивідуальну програму розвитку. Із носія готових знань педагог перетворюється на активного учасника, співавтора, а інколи — лише на провідника до джерел знань у творчій діяльності дітей.