Метод проектів на уроках «Я і Україна. Довкілля»

                                                                        Ярослава Миколаївна Андріїв

                                                                        учитель початкових класів

                                                                        Бабченської школи І-ІІІ ступенів

                                                                        Богородчанської районної ради

                                                                        Івано-Франківської області 

 Метод проектів на уроках

«Я і Україна. Довкілля»

 

      Освіта  сьогодення спрямована на умови  демократії, ринку, новітніх наукових  інформаційних технологій. Все частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси і навіть освітні програми, засновані на передовому досвіді західної освіти. Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями і методами, які поліпшують якість навчання в наших школах.

   Одним із таких методів,  що суттєво змінює, збагачує навчальний процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання учнів.

    Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції. На уроках довкілля робота над проектом сприяє не тільки формуванню природо-дослідницьких умінь, але й вимагає від учнів засвоєння нових знань, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі групи та розв’язувати конфліктні ситуації; шукати, застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел у її практичній діяльності з урахуванням дитячих інтересів, потреб, бажань; розвивати критичне мислення, формувати бажання самостійно вчитися, шукати оптимальні шляхи вирішення проблем, що виникають на уроці.

  Проектна діяльність «змушує»  дітей по-новому подивитися на свої можливості, осмислити характер взаємодії з навколишнім середовищем, дає відповіді на запитання  А навіщо мені це треба?

Вона сприяє вирішенню цілої  низки завдань:

• підвищується мотивація до навчальної діяльності;
• формується вміння самостійно здобувати знання, працювати у групі, аналізувати результати діяльності;
• відшліфовується техніка аргументованого вибору дій, щодо розв’язку проблеми;
• розвиває критичне мислення, пізнавальну активність;
• виховує почуття відповідальності за результати спільної роботи;
• поглиблюються знання з оволодіння інформаційно-комунікативними технологіями.

Учні, які вивчають довкілля, мають добре розвинені пізнавальні  інтереси, мотивацію до навчання, сформульовані вміння і навики дослідницької роботи. Об’єктом дослідження виступає учень, якому надається можливість вибору для нього суб’єкта діяльності.                         Предметом дослідження є основні методи застосування елементів новітніх технологій на уроці довкілля, які сприяють формуванню навичок і вмінь, створенню співпраці, взаємодії вчителя і учня.

     Проектування в початковій школі має свою специфіку. Слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів, бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні. Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів  ретельно контролюються вчителем, бо теоретичних і практичних знань і вмінь в учнів молодших класів ще мало. Участь у роботі над проектами сприяє формуванню у молодших школярів вибирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, словниками, спеціальною літературою. Учні вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити висновки.

Метод проектів стимулює учнів до розв’язання проблеми. Учні набувають  навички роботи з інформацією (вибирають  потрібну інформацію, аналізують і  систематизують її), вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі.

    Ніяке розуміння не  досягається інакше, ніж поданням  того, що треба розуміти, у вигляді  системи, як це маємо в курсі  «Довкілля». У центрі освітнього  процесу даного предмета стоїть  дитина. Адже всі підручники побудовані  за планом Г.С.Сковороди «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе» і за ідеєю Я.А.Коменського що «розум дитини можна впорядкувати лише зримими законами природи».

   Автори концепції  освітньої програми «Довкілля»  вказують, що на основі законів збереження, періодичності процесів у природі, у школярів формується природничо-наукова картина світу. Її формування не є для мене самоціллю, а засобом створення цілісної свідомості учня, його соціалізації, неповторності його особистості. Лише так можна сформувати розум людини, яка здатна реалізувати свої природні задатки і задовольнити свої потреби в умовах технологізованого суспільства. Характерними видами діяльності молодших школярів для себе вважаю працю, спілкування, гру, наукову творчу діяльність. Усі вони також мають місце у проектній діяльності. Спілкування відбувається на кожному етапі проектної діяльності. Учень отримує інформацію, формує способи діяльності, отримує досвід роботи в групі. Ігрова діяльність – це основа початкового навчання. Використання її в проектах створює активність, творчий пошук, надає роботі емоційності і невимушеності.

Учні самі беруть участь у плануванні проекту: визначають його значення, мету, завдання та способи  діяльності, засоби роботи, висувають  гіпотезу (очікувані результати). Разом з учителем аналізують і оцінюють свою діяльність, з’ясовують, як по-іншому можна було б розв’язати проблему та як покращити отриманий результат. З точки зору учнів робота над проектом – це можливість виконати завдання в групі чи самостійно, використовуючи максимально свої можливості, випробувати сили і показати результат; це пошук джерел інформації, її засвоєння.

   Адже підручники з довкілля не дають готових відповідей, а спонукають до самостійного їх пошуку. Тексти не містять надмірної інформації, вони заохочують до самостійного мислення, готують дітей до самонавчання. Через Улянчині переконання діти усвідомлюють, що найкраще працювати, самостійно шукаючи відповіді на запитання.

   Підвищити рівень ефективності  навчально-виховного процесу можна за умови, якщо підійти до вирішення проблем педагогічної практики з допомогою методу проектів. Метод проектів можна використовувати у звичайному класі у вигляді самостійної, індивідуальної або групової роботи учнів.

   Робота над проектом у  початкових класах не повинна бути вимушеною, бо результат може бути негативним. В цьому віці діти потребують особливої мотивації. Тому їм потрібно пропонувати прості завдання, давати чіткі інструкції. Теми учнівських проектів дуже різноманітні. Вони можуть бути запропоновані вчителем або ж самими учнями, а частіше за все тема проекту – колективний вибір вчителя і учнів.

   Будь-яку проблему можна  розв’язати у формі проекту.  Але разом з тим розробленого  наперед планування проектів  немає, оскільки в основі їх  розробки лежать потреби, мотиви, інтереси конкретного учня або класу.  У цьому випадку можна поділитися лише ідеями щодо вибору тем навчальних проектів.

   Щоб полегшити підготовку  уроку-проекту, спробую дати кілька  порад:

• оберіть таку навчальну тему для проектної діяльності, у змісті якої діти зможуть виділити актуальну для себе проблему;
• поміркуйте, чи посильним буде цей проект для учнів, чи мають вони достатній досвід для самостійної діяльності;
• з’ясуйте, чи зможете протягом уроку розробити з учнями проект за всіма етапами та чітко сплануйте діяльність всіх учасників проекту;
• визначте дидактичну мету ( яким має бути результат проекту, яке у нього застосування і які потрібно засвоїти учням нові знання та вміння);
• заздалегідь підготуйте усі необхідні засоби ( природні, інформаційні, технічні тощо).

На мою думку, кожен  учитель має організувати такий  процес навчання, при якому учні активно приймали б участь у проведенні занять, отримували знання, моделюючи  ситуації та вирішуючи  певні задачі, вміли самостійно і критично мислити, здійснювати вибір, відповідати за нього, вміли позитивно і гуманно вирішувати конфліктні ситуації, поважати думку іншого.

       Список використаної літератури

1.Концепція освітньої програми  «Довкілля». Збірник наукових праць. 

   За ред. В. Ільченко. –Київ-Полтава.: ПОІППО, 2003.

2. Програма для середньої загальноосвітньої  школи 1-4 класи.

    Київ, 2006.

3. Метод проектів у початковій  школі // Упор. О. Онопрієнко,                

    О. Кондратюк.- Шкільний  світ, 2007.

4. О. Ільченко. Проектне навчання в освітній системі «Довкілля» як  

    умова міжгалузевих зв’язків  змісту освіти // Імідж сучасного  

    педагога, 2007.

5.С. Косминська. Проектна діяльність у сучасній школі.// Вісник

   програм шкільних обмінів, 2007.

6. Науково-методичний проект «Довкілля Івано-Франківщини»// Початкова освіта, 2004, №6.