Мета і задачі педагогіки як науки

Педагогічна дійсність, перебуваючи поза усвідомлення державою, суспільством, педагогами, працівниками, громадянами та поза цілеспрямованих, науково-коректних удосконалень, стихійно, безконтрольно, поволі, але відчутно і найчастіше несприятливо відбивається на їх життєвому шляху, розвитку та успіхи. Основна мета педагогіки - всіляко сприяти цивілізованій самореалізації кожної людини в житті і розвитку суспільства на основі наукового пізнання педагогічної дійсності, розробки та реалізації ефективних заходів щодо її вдосконалення

Задачі педагогіки - опис, пояснення прогнозування явищ і процесів, що відбуваються в сфері освіти.

Слід розрізняти теоретичні та практичні завдання педагогіки. Педагогіка як наука - вирішує кілька важливих теоретичних завдань:

• з'ясування закономірностей процесу виховання, освіти;

• вивчення і узагальнення практики, досвіду педагогічної діяльності;

• розробка нових методів, засобів, форм, систем навчання, виховання, управління освітніми структурами;

• впровадження результатів досліджень в практику викладання;

• планування освіти на найближче і віддалене майбутнє.

Проаналізувавши функції педагогіки легко виділити і завдання цієї науки. Таким чином, можна виявити певну класифікацію завдань педагогіки:

· Наукове обгрунтування розвитку системи освіти, змісту освітнього процесу.

· Дослідження сутності, структури, функцій педагогічного процесу.

· Виявлення закономірностей і формування принципів процесу навчання і виховання людей.

· Розробка ефективних форм організації педагогічного процесу та методів його здійснення.

· Розробка змісту та методик самоосвіти і самовиховання людей.

· Дослідження особливостей і змісту діяльності педагога та шляхів формування і розвитку його професійної майстерності.

· Розробка методологічних проблем педагогіки, методик її дослідження, узагальнення, поширення та впровадження досвіду навчання і виховання (Інтернет-ресурс).

Основні завдання педагогіки пов'язані з конкретизацією шляхів створення відповідає основній меті педагогіки ефективної педагогічної системи роботи в суспільстві, на місцях і з кожною людиною. До них відносяться:

1) вивчення історії розвитку педагогічного знання і його використання в суспільстві;

2) розробка методології та методики педагогічного пізнання;

3) створення наукової картини педагогічної дійсності, властивою суспільству, життя і діяльності нею громадян, і викриття антинаукових походів до виховання, освіти, навчання й развітію1

4) проведення широкомасштабних і безперервних досліджень з актуальних педагогічних проблем і видам цілеспрямованої педагогічної активності групових та індивідуальних суб'єктів її, розробка адекватних педагогічних теорій. практичних рекомендацій та сприяння їх проведенню в життя;

5) розвиток педагогічного руху в суспільстві для підтримці її педагогічної сфери в стані, що забезпечує цивілізовану самореалізацію в житті його громадян і безперервне прогресивний розвиток його самого;

6) теоретична і прикладна розробка розгорнутої багатоступінчастої системи педагогічної роботи в суспільстві та її структурах для успішної передачі досвіду старших поколінь молодому і молодшим, для підготовки останніх до його примноженню, відповідальному сучасним умовам і потребам;

7) педагогічне сприяння становленню і вдосконаленню особистості громадян усіма засобами, які має суспільство, єдності, взаємозв'язку і наступності діяльності педагогічних установ та соціально-педагогічних впливів суб'єктів державного управління, права, економіки, культури, інформації, сім'ї та ін .;

8) розробка систем функціонування педагогічних установ та підвищення їх ефективності відповідно до вимог часу;

9) розробка форм, методів, засобів і інтенсивних технологій педагогічної роботи з вирішення завдань виховання, навчання, освіти, розвитку, допомоги в самореалізації підростаючого покоління та громадян;

10) розробка диференційованих педагогічних систем роботи з різними віковими, професійними іншими соціальними групами громадян;

11) пріоритетна розробка актуальних проблем громадянського, морального, правового, гуманітарного, демократичного, етнокультурного виховання, підготовки громадян до забезпечення безпеки життєдіяльності, а також інших проблем, висунутих динамікою життя сучасного суспільства і людства;

12) передбачення педагогічних наслідків існуючих умов життя, що відбуваються в суспільстві змін, прийнятих державних рішень, стану педагогічної сфери суспільства, її інститутів, діяльності їх суб'єктів;