Контрольна робота з ,,Нові педагогічні технології’’

Черкаський  національний  університет ім..Б.Хмельницкого 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

З курсу: ,,Нові педагогічні технології’’

Варіант 3 
 
 
 

Виконала: студентка 6 курсу

Заочної форми навчання

Клименко  Людмила Миколіївна 
 
 
 
 
 
 

Черкаси 2011

План:

1 .Авторські школи України.

2. Розкрийте зміс  поняття- модульно-рейтингове навчання.

3. Технології колективного  творчого виховання  (за І.П.Івановим).

В останні роки у  вищих навчальних закладах запроваджуєть­ся модульно-рейтингова система оцінювання знань. Це зумовле­но тим, що діюча чотирибальна система не задовольняє ні викла­дачів, ні студентів, оскільки в її основі лежить низка недоліків. Вона не забезпечує достатньої мотивації навчання студентів, тому що трапляється багато випадковостей, пов´язаних з поняттями "пощастило", "здав", "не здав", "підглянув", "підказали" та ін. Перед екзаменом впродовж 3—4 днів за допомогою короткотер­мінової пам´яті студент "набрав" значний обсяг інформації, на ек­замені "видав" її, далі вона є зайвим багажем, його треба позбу­тися, аби звільнити пам´ять для інформації з наступної дисциплі­ни. Студентський жарт: студента запитують про щось за 2—3 дні до іспиту, він відповідає: "Ще не вчив". З цим же запитанням звертаються після іспиту — студент відповідає: "Не знаю, бо вже склав екзамен". В оцінюванні студентів проявляється суб´єктивізм і випадковість, що нерідко веде до порушення соціальної справед­ливості. Породжуються стресові ситуації, викликані підвищеною відповідальністю студентів щодо оцінки, від якої залежить на­рахування стипендії; користування шпаргалками та ін. 

Тому важливим є  запровадження такої системи  аналізу на­вчальної діяльності студентів, яка сприяла б створенню  опти­мальних умов для професійної  підготовки фахівців. Рейтингова система оцінювання широко використовується у багатьох краї­нах світу. Навряд чи варто її сліпо копіювати, переносити на наше дидактичне поле, як і чужу систему освіти взагалі, але корисне, прийнятне доцільно запозичити. 

У підході до розуміння певного явища, системи варто усвідо­мити, передусім, вихідні поняття. Вони будуть ключем до розу­міння сутності явищ, системи. Стосовно модульно-рейтингової системи варто виділити два основоположних поняття — "модуль" і "рейтинг". Модуль (лат. modulus — міра): 1) назва, яку дають якомусь особливо важливому коефіцієнту чи величині; 2) систе­ма логарифмів; 3) уніфікований вузол радіоелектронної апарату­ри; 4) умовна одиниця в архітектурі і будівництві (звичайно розмір одного з елементів будівлі); 5) відокремлювана, відносно самостійна частина якоїсь системи, організації, пристрою. 

У педагогіці модуль — це функціональний вузол навчально-ви­ховного процесу, довершений блок дидактично адаптованої  інфор­мації. Навчальний модуль — це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психо-соціальний розвиток того, хто вчиться, і того, хто  навчає. Отже, навчальний модуль — це змістовий модуль, скон­струйований особливим чином. Він дістає процесуально-функціо­нальне втілення у наперед спроектованому формі-модулі. 

Рейтинг (англ. rating —  оцінка, порядок, класифікація) — термін, який означає суб´єктивну оцінку явища за заданою шка­лою. За допомогою рейтингу здійснюється первинна класифіка­ція соціально-педагогічних об´єктів за ступенем вираження спільної для них властивості. У педагогічних науках рейтинг слу­жить основою для побудови різноманітних шкал оцінок, зокрема при оцінюванні різних сторін навчальної і педагогічної діяль­ності, популярності чи престижності професій серед молоді тощо. Одержані при цьому дані звичайно мають характер порядкових шкал. Рейтингова система передбачає визначення рівня оволо­діння студентами змістом навчального матеріалу модуля, цілісно­го курсу, сформованості умінь і навичок. Для запровадження модульно-рейтингової системи (МРС) необхідно дотримуватися таких правил: 

1.  Забезпечити  готовність викладачів і студентів працювати за модульно-рейтинговою системою. 

2.Здійснити необхідну  методичну підготовку викладачів до запровадження МРС. 

3.Запровадити науково  обґрунтовану і методично забезпече­ну  самостійну навчальну роботу  студентів. 

4.Домогтися запровадження  модульного навчання: з кожної  навчальної дисципліни чітко визначити навчальні модулі; об­ґрунтувати оцінювання кожного модуля в залікових одиницях. 

5.Здійснити необхідну  організаційно-методичну підготовку: налагодити систему аналізу й оцінювання ЗУН кожного студен­та за результатами опанування певних модулів; підготувати ком­п´ютерні програми для використання тестових методик перевірки якості ЗУН; налагодити ретельний облік результатів звітів за виконанням модульних завдань; в індивідуальних планах ви­кладачів передбачити години для здійснення аналізу й оцінюван­ня навчальної роботи студентів; у кожній навчальній дисципліні визначити числові параметри переведення кількісних показників (кредитів) в офіційні оцінки знань студентів. 

6.Забезпечити відкритість  оцінювання навчальної діяльності  студентів. 

7.  Визначити науково  обґрунтовані обсяги навчальних  завдань для самостійної роботи  студентів на міжпредметному  рівні з ура­хуванням бюджету часу, що виділяється на навчальну роботу. 

Досвід запровадження  модульно-рейтингової системи оціню­вання  навчальної діяльності студентів дає  підстави стверджува­ти, що вона має переваги, наукове обґрунтування яких переконливо сформулював професор A.M. Алексюк у монографії "Педа­гогіка вищої освіти України". 

Для студентів ці переваги полягають у тому, що: 

—навчальний рейтинг  активізує самостійну роботу студентів (СРС), робить її ритмічною і систематичною впродовж семестру; 

—формується позитивна  мотивація навчальної діяльності; 

—стимулюється самостійність, ініціативність, відповідаль­ність, творчість, змагальність, дбайливість; 

— студент зорієнтований  на самостійний науковий пошук, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості; 

—підвищується об´єктивність оцінювання ЗУН, збільшуєть­ся ймовірність уникнення випадковостей; 

—зменшується навантаження під час екзаменів та заліків; 

—здобуті знання більш глибокі і міцні; 

—отримується особисте задоволення від процесу учіння. 

Для викладачів є: 

—реальна можливість індивідуалізації навчання та диферен­ційованого підходу; 

—можливість допомогти  студентам у навчальній роботі, рівномірно розподілити навантаження протягом семестру; 

—можливість уникнути конфліктів, які часто виникають  у результаті підсумкової перевірки знань на екзамені. 

Зупинимося на аналізі  власного досвіду використання модуль-но-рейтингової  системи аналізу й оцінювання ЗУН студентів у про­цесі вивчення базового курсу педагогіки. Виходячи зі змісту цьо­го курсу, ми виділили конкретні модулі. Кожна тема курсу — це змістовий модуль. Таких тем 25. Виокремили додаткові модулі: культура і змістовність ведення конспектів лекцій, самостійне опрацювання наукової літератури; ведення термінологічного слов­ника; підготовка опорних схем і таблиць. Кожний модуль перед­бачав конкретну оцінку в залікових одиницях (табл. 18) 

Пропуск студентом  занять, які не відпрацьовані, призводить до зняття 10 балів (залікових одиниць).                                                           

Таблиця 18 

  

Назва модуля

 Кількість залікових  одиниць

 

Навчальні теми: 25 • 10 од.

250

 

Ведення робочого зошита

60

 

Ведення словника

40

 

Складання опорних  схем і таблиць

50

 

Разом

400

  

При підсумковому оцінюванні залікові одиниці (бали) пере­водяться в офіційні оцінки чотирибальної системи за шкалою: 

400—360 — "відмінно"; 360—320 —"добре"; 320—280 — "задовільно". 

Упродовж двох семестрів  проводилася цілеспрямовано орга­нізована  самостійна робота студентів. Кожен  з них виконував пи­сьмову  роботу з тем курсу, звітував про  зміст і якість опрацювання інших модулів. Протягом року йшов процес не лише вивчення нового навчального матеріалу, але й закріплення раніше вивче­ного. Кожен студент мав можливість підвищити свій рейтинг шляхом поглибленого опрацювання того чи того модуля (теми). Це особливо стимулює діяльність студентів. Панує повна відкри­тість оцінювання навчальної праці. 

На першому занятті  педагог знайомить студентів  із сутністю модульно-рейтингового оцінювання, пояснює психологічні особ­ливості застосування цієї системи, запрошує студентів до спів­праці. 

Упродовж часу, який відведено на вивчення курсу, здійсню­ється  наполеглива робота більшості студентів, складаються ділові стосунки між викладачем і студентами. Та головне — це якість знань. 

Для перевірки гіпотези, що запровадження модульно-рейтин­гового  оцінювання сприяє інтенсифікації навчального  процесу і підвищує якість знань, було використано формуючий експери­мент, яким охоплено 125 студентів філологічних спеціальностей. Три групи (75 студентів) були контрольними. Для них читались лекції, проводились практичні заняття, здійснювалася епізодич­на перевірка знань за традиційними методиками. Після завер­шення курсу всі складали екзамени. Студенти експериментальних груп слухали лекції, брали участь у практичних заняттях та інших видах навчальної роботи за методикою модульно-рейтингового навчання з використанням системи рейтингового оціню­вання знань. Опрацювання навчального курсу з педагогіки завер­шувалося також екзаменом. Результати цієї роботи подані у табл.19. 

Таблиця 19. Результати опрацювання навчального курсу  з педагогіки 

  

Групи

 Кіль­кість студен­тів

 Якість знань  за середнім балом

 

  

 

   

 

 За 

резуль­татами екзаменів

 Через 

5 днів 

після 

екзамену

 Через 

місяць 

після 

екзамену

 Через 3 місяці 

після екзамену

 

Експериментальні

50

4,8

4,6

4,1

3,8

 

Контрольні

75

4,4

2,2

1,8

0,7

  

  

Нинішній етап розвитку національної вищої освіти характе­ризується  модернізацією і реформуванням, спрямованими на приєднання до Болонського  процесу з метою входження  в євро­пейський освітній і науковий простір. Болонський процес — це здійснення структурного реформування вищої освіти, зміна освітніх програм, форм і методів  навчання, контролю і оцінюван­ня навчальних досягнень студента з метою підвищення якості освіти, спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування на європейському ринку праці. Цей про­цес добровільний, полісуб´єктний, поліваріантний, відкритий, поступовий і гнучкий. Він ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури і не нівелює національні особливості освітньої системи України. Його метою є прийняття зручних і зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій, введення двоступе­невої структури вищої освіти (бакалавр — магістр), використан­ня єдиної системи кредитних одиниць (ECTS — Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи) і додатків до дипломів, розробка, підтримка і розвиток європейських стан­дартів якості освіти, усунення наявних перепон для підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців.  Впровадження кредитно-модульної системи навчання передбачає реорганізацію традиційної схеми "навчальний семестр — навчальний рік, навчальний курс", раціональний поділ навчаль­ного матеріалу дисципліни на модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, вико­ристання більш широкої шкали оцінювання знань, вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку.