Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2013 в 21:07, реферат
Розвиток суспільства і зміни у відносинах між людьми завжди знаходили своє відображення у педагогічних ідеях, практиці навчання і виховання підростаючих поколінь, меті та завданні школи. Саме тому, впродовж багатьох років і дотепер, педагогіка займає визначне місце серед інших навчальних дисциплін.
Т. В. Кутоловська
(ДЗ „Луганський національний університет
імені Тараса Шевченкаˮ)
Григорій Сковорода і педагогіка
Розвиток суспільства і зміни у відносинах між людьми завжди знаходили своє відображення у педагогічних ідеях, практиці навчання і виховання підростаючих поколінь, меті та завданні школи. Саме тому, впродовж багатьох років і дотепер, педагогіка займає визначне місце серед інших навчальних дисциплін.
Педагогічними дослідженнями займалися багато відомих учених: М. Пирогов, К.Ушинський, В.Сухомлинський та інші. Але, кажучи про визначних педагогів, не можна не згадати українського просвітителя – гуманіста, філософа, поета Григорія Савича Сковороду. Всі ми його знаємо саме як талановитого письменника, автора збірки «Байки харківські», але його педагогічні погляди та ідеї для нас залишаються малознайомими.
Педагогічні погляди Григорія Савича засновані на традиціях народної педагогіки. На основі народної мудрості він пропонує формувати у дітей прагнення вивчати природу, поважати і любити батьків, враховувати їхні нахили та інтереси. Велике значення він надавав сімейному вихованню, на його думку, батьки - це ті, хто не тільки народили дитину, але й приділяли своєму чаду весь свій вільний час, отже, вони виконали свою місію, дану Богом. Фундаментом виховання є природні нахили дитини. Для цього треба створити ті умови, які будуть допомагати розвитку його здібностей. Одним із важливих важелів у вихованні підростаючого покоління Г.Сковорода вважав принцип – навчити вдячності дітей батькам. Невдячність, на його думку, зумовлювала суттєві моральні пороки суспільства [1].
„Кожний повинен знати свій народ, – говорив Сковорода, – а в народі пізнати себе. Якщо ти українець, то будь ним. Чи француз? Будь французом. Чи татарин? Будь татарином. Все добре на своєму місці і в своїй мірі, і все прекрасно, що чисте, природне, тобто не фальшивеˮ [2, с. 329].
Г. Сковорода добре знав і високо цінував провідні навчально-виховні засоби української народної педагогіки – рідну мову, український фольклор, традиційну практику родинного виховання дітей, національні звичаї, традиції, свята, обряди, символи, багатюще розмаїття народного мистецтва, народні дитячі й молодіжні ігри та іграшки, ремесла та промисли. Він був педагогом народним у найглибшому розумінні цього слова, бо вчив народ і вчився в народу. Вся його педагогічна теорія пройнята духом народності, народними ідеалами, відображає найкращі здобутки народної навчально-виховної мудрості [3, с. 46].
Величезним досягненням Г. Сковороди була ідея необхідності вивчення природних здібностей людини та їх правильного використання в системі суспільного поділу праці. Ця ідея отримала назву природного виховання.
Григорій Сковорода
Отже, погляди Сковороди, його світоглядна позиція та переконання формувалися на рідному фольклорі, народній психології. Можна стверджувати, що педагогічні погляди Сковороди стали об'єднанням багаторічного етнопедагогічного досвіду українського народу. Він прагнув, щоб дитина ознайомилися з широким колом правил і навиків співжиття у суспільстві, оволодівши перш за все духовними надбаннями рідного народу. Заслуга Сковороди полягає в тому, що він, як через призму, пропустив через свій розум і серце ідеї народної педагогіки і відобразив їх у своїх літературних і педагогічних творах. А його вчення про пізнання та природні схильності актуальні і в наші дні.
Література
1. Алісейко О. Педагогічні
погляди Григорія Савича Сковороди [Електронний
ресурс] // Російсько-український лінгвістичний
центр. ̶ Режим доступу: http://lingvocenter.com/ru/