Дослідження особливостей розвитку рухових якостей у дітей 3-5 років

У дітей 3-6 років доцільно формувати витривалість до роботи постійної і змінної інтенсивності. При цьому фізичні навантаження повинні відповідати анатомо-фізіологічним особливостям організму дитини.

Встановлено, що за умови одноманітної м'язової діяльності діти більш швидко стомлюються. Тому дошкільнята краще переносять різноманітні за значенням і короткочасні фізичні навантаження. Таким чином, розвиток витривалості відбувається у взаємозв'язку з іншими якостями: швидкістю, силою і вправністю. Проте в дошкільному віці, якщо процес фізичного виховання здійснюється в різних організаційних формах, важко диференціювати витривалість за видами.

Найпоширенішим засобом розвитку витривалості у дошкільнят є загально розвиваючі вправи. Проте, під час використовування цих вправ, необхідно дотримуватися оптимальних інтервалів для відпочинку між їх виконанням: незначні паузи (15-20 с), необхідні для зміни вихідної позиції і нагадування наступної вправи, дозволяють дошкільнятам здійснювати рухову діяльність при високій активності серцево-судинної і дихальної систем.

Всі ці засоби фізичної культури мають істотний вплив на удосконалення вегетативних функцій і систем організму дитини, підвищують його витривалість до різних м'язових навантажень і загальну працездатність.

5. Розвиток сили у дітей дошкільного віку

Сила - це здатність людини долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль.

Під час виконання різних вікових дій сила вступає у взаємозв'язок з іншими руховими якостями: швидкістю, спритністю, гнучкістю і витривалістю. Тому досить складно виділити "чистий" прояв якості сили у виконанні тих або інших рухів. Слід пам’ятати при цьому, що дошкільнятам, особливо молодших груп, не завжди вдається реалізувати свої можливості в силі шляхом максимальної мобілізації м'язових зусиль.

Розвиваючи силу у дошкільнят, необхідно дотримуватися таких положень: сприяти гармонійному зміцненню всіх м'язових груп опорно-рухового апарату дитини і формувати у неї уміння раціонально використовувати свою силу у виконанні рухових дій.

Можливості дошкільнят в прояві сили порівняно з дітьми шкільного віку обмежені. Дітей 3-6 років стомлюють тривалі статичні позиції тіла і значні м'язові навантаження. Перевантаження у вправах може викликати негативний вплив на функції внутрішніх органів, привести до розтягання деяких м'язів і, як наслідок цього, викликати порушення постави і опорно-рухового апарату (зниження екскавації зведення стопи).

В дошкільному віці з метою всебічної фізичної підготовки дитини педагогічний вплив спрямований на формування основних м'язових груп. При цьому розвиток сили відбувається за рахунок виконання вправ динамічного характеру, вправ, які мають швидкісно-силову спрямованість, вправ з обмеженням статичних компонентів. Проте слід уникати значних навантажень у виконанні фізичних вправ, тривалих статичних поз, одностороннього навантаження враховуючи швидку стомлюваність нервової і м'язової систем у дитини.

Розвиваючи м'язову силу у дітей дошкільного віку, необхідно особливу увагу приділяти підвищенню їх рухової активності під час прогулянок і занять з фізичної культури, що є необхідною умовою для комплексного розвитку всіх рухових якостей в цей віковий період.

Використана література

1. Ашмарин Б.А. Методика  педагогических исследований в  физическом воспитании. Л., 1973. – 152 с.

2. Ашмарин Б.А. Теория и  методика педагогических исследований  в физическом воспитании. - М.: Физкультура  и спорт, 1978.- 223 с.

3. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. М.: Педагогика, 1982. – 192 с.

4. Белов В.И. Энциклопедия здоровья. Молодость до ста лет. М.: Химия, 1994. – 400 с.

5. Бешелев С.Д., Гурвич  Ф.Г. Математико – статистические  методы экспертных оценок. - М.: Статистика, 1974, С. 29 - 32.

6. Благуш П.К. Теории тестирования двигательных способностей. - М.: Физкультура и спорт, - 120 с.

7. Бондаревский Е.Я., Парнас  В.П., Данилов Ю.Г. К вопросу о  статистическом распределении результатов  физической подготовленности студентов // Теория и практика физической  культуры. – 1975. - № 3. – С. 18- 19.

8. Булкин В.А., Иванов И.В. Оперативная оценка готовности  спортсмена к предстоящей тренировочной  деятельности // Теория и практика  физической культуры. - 1996. - №6.–С.40 –45.

9. Бриль М.С. Отбор спортивных  игр. –М.: Физкультура и спорт,1980. – С. 47 – 49.

10. Бубэ Х., Фэк Г., Трогаш  Х. Тесты в спортивной практике. Пер. с нем. - М.: Физкультура и спорт, 1968. -192 с.

11. Волков В.М., Филин В.П. Спортивный отбор. – М.: Физкультура  и спорт,1983. – С. 25 – 39.

12. Годик М.А. Спортивная  метрология: Учебник для институтов физической культуры. – М.: Физкультура и спорт, 1988. – 192 с.

13. Железняк Ю.Д., Петров  П.К. Основы научно – методической  деятельности в физической культуре  и спорте: Учебное пос. для. студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Академия, 2002. – 264 с.

14. Зациорский В.М. Кибернетика, математика, спорт.-М.: Физкультура и  спорт, 1969.-С. 6 – 11.

15. Зациорский В.М. Основы  спортивной метрологии. - М.: Физкультура  и спорт, 1979.  – 152 с.