Проблеми діючої системи оподаткування доданої вартості

Саме  через  них  підприємства  реального  сектора  економіки,  що виступають  в  ролі  замовника,  намагаються  або   необґрунтовано сховатися   від   сплати  ПДВ,  або  отримати  незаконно  заявлене відшкодування ПДВ з бюджету.

     Сьогодні фахівці  констатують,  що "ПДВ став одним  із найбільш криміногенних   податків,   який   перманентно   провокує  тіньові  відносини,  а  відшкодування бюджетної   заборгованості  з  ПДВ перетворилося  в Україні у досить прибутковий   кримінальний  бізнес  і  водночас  у  підґрунтя   для корупційних  зловживань чиновників".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Ухилення від  сплати податку на додану вартість

Необхідно нагадати, що податок на додану вартість на сьогодні запроваджений більше ніж  у 100 країнах світу. При цьому, більшість  країн, які справляють даний податок, використовують європейську модель функціонування ПДВ, впроваджену відповідно до вимог шостої Директиви ЄЕС (№ 77/388/ЕЕС від 17.05.1977).

Через схожість механізму справляння податку  схеми ухилення та мінімізації сплати ПДВ є схожими в багатьох країнах  світу. На сьогодні є кілька схем ухилення від сплати ПДВ, які використовуються в Україні.

Варіант схеми - утворення штучного податкового кредиту шляхом завищення ціни. За цією схемою одне із підприємств-посередників штучно завищує ціну на певну продукцію, яка у подальшому продається іншому пов’язаному підприємству . У результаті цього перше підприємство повинно сплатити ПДВ до бюджету, але воно зникає (у деяких варіантах цієї схеми підприємство не зникає, а стає неплатоспроможним або банкрутом) і не сплачує ПДВ, а друге підприємство вимагає бюджетне відшкодування (або зменшує власні податкові зобов’язання з ПДВ). У якості продукції,як правило, виступають низько технологічні товари або звичайний металобрухт.

    Розповсюджені й такі експортні махінації по завищених цінах, коли повторні експортні операції (напряму або шляхом укладання договорів комісії) проводяться з однією і тією ж продукцією, яка за документами зазначається як високотехнологічне обладнання (автоматизовані охоронні системи тощо), а насправді є малоцінними предметами або технічно або морально застарілим обладнанням. Тобто, при цьому у першому випадку документується експорт високотехнологічного обладнання (автоматизовані охоронні системи, лінії одержання екстрактів соків тощо), під виглядом якого провозяться інші малоцінні предмети, а у другому вивозиться або технічно і морально зношене обладнання, або матеріали (мазут, арматура, прокат) за значно завищеними цінами.

Ще один варіант - використання схеми зі збільшенням ціни за рахунок собівартості фіктивного виробництва (наприклад, за рахунок надходження комплектуючих від фіктивних фірм), коли підприємство-виробник визнається банкрутом та ліквідується ще до моменту експортних операцій. В результаті проведених операцій прямо відшкодовується ПДВ і проводиться залік через податковий вексель при здійсненні імпортних операцій. Фактична реалізація схеми відбувається шляхом використання банківського інструментарію. Одним й тим саме банком обслуговуються усі основні розрахунки в процесі реалізації схеми, виділяється кредитний ресурс, емітуються цінні папери (операції по видачі і погашенню кредитів, операції з банківськими цінними паперами є невід'ємною частиною фінансового механізму), забезпечуються валютні розрахунки. Лише незначна частина обсягу операції, що, як правило, дорівнює сумі незаконного прибутку, відокремлюється і проходить через іншу банківську установу - партнера основного банку.

Весь ланцюг фінансових розрахунків  здійснюється дуже швидко, протягом одного дня. Існує підконтрольність зазначеного механізму одному банку - оператору фінансової схеми. Така діяльність поставлена на систематичну основу і, по суті, є своєрідною банківською послугою.

При використанні даної схеми  експортований товар в подальшому повертається на українську територію  за цінами, які в десятки разів  нижчі за експортну ціну. Далі товар легалізується за завищеною ціною через ряд фіктивних та транзитних фірм і використовується в схемі повторного експорту.

Злочинно здобуті кошти  конвертуються у готівку та розподіляються між учасниками схеми. Залишок коштів перераховується на рахунок закордонного імпортера товару, звідки вони повертаються як офіційна виручка за експортований товар. . Фактичне відвантаження товару відбувається в адресу підприємств Великобританії, Кіпру, Латвії, що ускладнює перевірку фактичного експорту та подальшого руху товару. Крім цього, це надає можливість або "загубити" товар, або повернути його на територію України за рахунок імпорту (по мінімальним цінам) для забезпечення наступного циклу експортних операцій.

Надходження валюти з-за кордону  для здійснення експортних операцій забезпечується шляхом проведення псевдоімпортних  операцій по фіктивних зовнішньоекономічних контрактах, для чого за участю обслуговуючого банку створюються фіктивні підприємства. У результаті цього на адресу російських підприємств надходить необхідна сума валютних коштів, які надалі використовуються для розрахунків за отримане обладнання.

Основними користувачами  даних механізмів є підприємства, що постійно здійснюють імпорт товарів (частіше - сировини). Проведення зазначених операцій дозволяє погашати обов'язки зі сплати "імпортного" ПДВ створеним податковим кредитом.

Таким чином, основними характерними ознаками угод, які є частиною зображених схем, можуть бути:

- циклічність однотипних  операцій, що здійснюються між учасниками схеми;

- використання для здійснення  трансакцій як підстави фіктивних або фальсифікованих контрактів;

- максимально стислі строки  проведення розрахунків (часто  протягом одного дня);

- первинне підтвердження поставки різними компаніями, які беруть участь у схемі, оформляється в один день;

- участь у схемі фіктивних  фірм ("оболонок"), а саме: відсутність  відомостей про здійснення реальної  діяльності у країні, реєстрацію як господарюючого суб'єкта; неможливість визначити фізичне місцезнаходження; очевидна невідповідність оборотів по рахунках компанії сумам податкових платежів, що сплачуються; поєднання в одній особі функцій засновника, керівника й головного бухгалтера компанії;

- використання в схемах, спрямованих на незаконне відшкодування  ПДВ, офшорних компаній і офшорних  юрисдикцій;

- розрахункові рахунки  постачальника й покупця перебувають  в одному банку;

- розрахунки покупця-нерезидента  за експортований товар здійснюються  з рахунку в банку-резиденті;

- відсутність економічного  ефекту від розрахунків операцій  з векселями, цінними паперами  на пред'явника, що включаються до схеми;

- фальсифікація імпорту  товарів.

      Зокрема в рамках схеми цього типу можуть викликати підозри наступні фінансові операції:

- одержання банківського  кредиту або позики від юридичної  особи на суму повернення ПДВ  (первинне фінансування схеми);

- невідповідність зазначеної  в контракті вартості товарів  або послуг їхньої реальної  вартості;

- невідповідність заявленої  вартості товару на митницях  різних країн при вивезенні й ввезенні товару;

- очевидна невідповідність  підстав вхідних/вихідних платежів у рамках імітованого схемою єдиного виробничого циклу;

- проходження однієї й  тієї ж суми по рахунках великої кількості учасників схеми протягом банківського дня;

- пред'явлення (уперше) вимоги  про відшкодування ПДВ компанією,  серед партнерів якої - підприємства з невідомим місцем розташування;

- предмет угоди - "популярні"  серед податкових шахраїв товари (програмне забезпечення, оптичні  елементи, пластмасові штампи тощо).

 

4.Вирішення проблеми зловживання у сплаті ПДВ

 

Однією з причин великої  кількості порушень і зловживань при справлянні ПДВ в Україні  є складність і заплутаність податкового  законодавства. Окремі законодавчі  і нормативні акти суперечать один одному, що призводить до численних непорозумінь і створює умови для ухилення від оподаткування. Для подолання цього в майбутньому потрібне детальне узгодження всіх положень податкового кодексу (щодо ПДВ), щоб не виникла необхідність у прийнятті додаткових рішень та роз'яснень, заборона внесення змін принаймні протягом року.

Шляхи вирішення проблеми зловживань  та шахрайства у сплаті ПДВ:

• Проблему зловживань у сплаті ПДВ необхідно ефективно вирішувати узгодженими діями органів виконавчої влади, на які покладено функції справляння ПДВ. Водночас влада повинна дотримуватись зобов’язань з відшкодування ПДВ, інакше розпочнеться нове замкнене коло недотримання правових норм обома сторонами.
• збільшення кількості перевірок новостворених підприємств. При цьому особливої уваги податківців заслуговують підприємства, що займаються продажем мобільних телефонів, комп’ютерної техніки, палива. Також посилено процедуру перевірки засновників при реєстрації нових компаній.
• необхідно передбачити застосування органами державної податкової  служби  комплексу  заходів,  спрямованих  на упередження   незаконних  заяв  на  відшкодування ПДВ,  посилення    контролю за правомірністю заяв про  відшкодування  ПДВ, посилення контрольно-перевірочної    роботи.
• усунення можливості  проведення  так  званих  безтоварних  операцій,  які  спрямовані  лише  на створення думки про здійснені  господарські  операції  та  переведення  безготівкових  коштів   у готівку   і   відповідно  усунення  можливості  обігу безтоварних податкових накладних.
• потрібно запровадити документ, який повинен супроводжувати товар до кінцевого споживача. За основу цього документу передбачається доцільним взяти товарно-транспортну накладну та податкову накладну. В ньому повинна міститись інформація про кожну стадію руху товару з описом ціни купівлі, ціни продажу та інформація про контрагентів на кожній з цих стадій. Така новація дозволить покращити систему адміністрування ПДВ та більш точно відслідковувати факти зловживань та порушень з ПДВ.
• запровадити надання платниками податку основних статистичних показників діяльності підприємства для своєчасного виявлення приховування платниками об’єкту оподаткування
• максимально наблизити бухгалтерський і податковий обліки
• зниження ставки ПДВ
• заборона  здійснення  відшкодування  податку   на   додану вартість   суб'єктам   підприємництва   у   разі  його  фактичного ненадходження до  бюджету  від   постачальників   продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В Україні спостерігається тенденція до зниження

фіскальної ефективності ПДВ і, як наслідок, вимог відшкодування  податку в порівнянні з темпами зростання ВВП. Оптимальним шляхом його реформування слід вважати подальше удосконалення механізму ПДВ та одночасної адаптації вітчизняного законодавства з питань ПДВ до норм ЄС.

    Податок повинен повністю відповідати своїй природі – у повному

обсязі вилучатися на користь  держави з метою виконання  соціально-

економічних, політичних, правових функцій. А пільги повинні бути обов’язково для підтримки розвитку слабких сфер вироб-

ництва.

    Потрібна політична воля найвищого керівництва

держави, а також, необхідно  приймати рішучі заходи, щоб покласти край

аферам фіктивних експортерів  з відшкодування ПДВ, що підривають

ефективність усієї фіскальної системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.Податковий Кодекс України  Редакція від 15.08.2012, підстава 5043-17

2. Білоконь   О.С.   Незаконне  відшкодування  із  державного

бюджету податку на  додану  вартість:  сучасний  стан  і  проблеми

протидії   //   Науковий  вісник  Національного університету  ДПС

України. - 2009. - N 2(45). - С. 243-250

3. Гордін  О.Я.  Правове регулювання відшкодування податку на

додану вартість // Форум  права.  -  2008.  -  N  2.  -  С.  80-85

(Електронний        ресурс).        -        Режим        доступу: 

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08gojndv.pdf

4. Дудоров О.О.  Кримінально-правова протидія  безпідставному

відшкодуванню  податку  на  додану  вартість  //  Науковий  вісник

Національного університету державної податкової служби України.  -

2008. - N 1(40). - С. 248-256

5.Тулуш  Л.Д.  Сутність  і роль податку на додану вартість в

економічній системі держави // Економіка АПК.  - 2008.  - N 12. 

6.Офіційний сайтМіністерстваФінансів України. – www.minfin.gov.ua

7.Офіційний сайтДержавного комітету статистики України. – www.ukrstat.gov.ua

8.Податковий кодекс: переваги та недоліки [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://ukrplat.org.ua/node/2237/