Податкова система України. Класифікація податків і зборів

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного та дистанційного  навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Економіка галузі”

на тему: Податкова система  України. Класифікація податків і зборів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала  студентка ІV курсу ІЗДН:

Спеціальність: 6.020105

група №1

№ зал. книжки: 090368

Бакчижова Аліна Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013 

Зміст

Вступ 3

Податкова система  України 4

Поняття, ознаки та функції податку. Класифікація податків і зборів 11

Характерними  для змісту податку є такі ознаки: 12

Функції податків 15

Основні функції  податку: 15

Додаткові функції  податку: 16

Розмежування  між податками, зборами, митами 17

Класифікація  податків і зборів. 19

Література 23

 

 

Вступ

 

Поняття податкової системи  не є винятково категорією податкового  права. Вона посідає визначене, комплексне, граничне положення на стику бюджетного й податкового права. З одного боку, податкове право регулює  відносини надходження коштів до дохідної частини бюджетів, але з  другого - це фактично і становить  відносини формування дохідної частини  бюджетів, що регулюються бюджетним  правом. Здебільшого використовують бланкетні норми, і бюджетними правовідносинами не деталізуються особливості надходження  до бюджетів доходів у вигляді  податків і зборів. Проте використання податків і зборів передбачає закріплення їх за певними видами бюджетів, розподіл коштів між відповідними бюджетами, що вже потребує поєднання бюджетних і податкових норм. Відповідно до цього потрібно розрізняти зовнішню і внутрішню форми існування податкової системи. Зовнішня форма виявляється в особливостях розподілу податків за відповідними бюджетами і надходження їх до централізованих державних фондів, внутрішня - охоплює відносини щодо справляння податків і зборів і фактично включає видовий перелік обов’язкових платежів податкового характеру.

При визначенні податкової системи важливо розмежувати  два підходи до її розуміння. З  одного боку, податкова система – це сукупність податків, зборів, платежів, яка виступає як механізм визначених, законодавчо закріплених важелів акумуляції доходів держави. У цьому разі вона може збігатися із системою податків, зборів, платежів, і акцент треба робити на матеріальній ознаці податкової системи, що забезпечує механізм дії податків.

Однак податкова система  охоплює і досить широкий спектр процесуальних відносин щодо встановлення, зміни, скасування податків, зборів, обов’язкових платежів, забезпечення їх сплати, організації  контролю і встановлення відповідальності за порушення податкового законодавства. Це ніби тіньова, проте не менш важлива  частина податкової системи.

Отже, в широкому розумінні  податкова система є сукупністю законодавчо закріплених у державі  податків, зборів і платежів; принципів, форм і методів їх установлення чи зміни, скасування; дій, що забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

 

Податкова система України

 

Функціонування податкової системи в Україні пов'язане  з багатьма проблемами і суперечностями. За своєю природою податкова система  є результатом еволюції податкових відносин і детермінується багатьма специфічними факторами. Її існування  зумовлене певним етапом, якого досягли  суспільні правовідносини у сфері  оподаткування. Ця категорія є своєрідною детермінуючою оболонкою, формою для  дії податкових механізмів у державі, у якій разом з тим вплив  системи на її елементи є взаємопов'язаним.

Податкова система в кожній країні є однією з основ економічної  системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об'єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи  слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни, а не керуватися побажаннями, хоч і найкращими, але нездійсненними. Саме тому побудова чіткої податкової системи – це одна з головних умов ефективного функціонування економіки і фінансів, оскільки через податки здійснюється найтісніший зв'язок між державою і юридичними та фізичними особами щодо формування, розподілу й використання їх доходів.

Окремі елементи утворюють  податкову систему лише тоді, коли між ними формуються зв'язки сумісності, взаємоузгодженості, відповідності. Системоутворюючими чинниками при побудові податкової системи виступають саме принципи оподаткування. Побудова податкової системи відповідно до цих принципів потребує вмілого  комбінування податків з різним ступенем еластичності, з різною властивістю  щодо можливостей їх перекладання, а також реалізації принципів  економічної ефективності та справедливості. Таким чином забезпечується така властивість податкової системи, як її побудова на засадах взаємодоповнення. Реалізація податковою системою певної сукупності загальних та особливих  принципів оподаткування надає  їй неповторності.

Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Головними  критеріями податкової політики є економічна ефективність і соціальна справедливість. З одного боку, податки мають забезпечити  сталу фінансову базу держави, з  іншого – залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам для збереження максимальної заінтересованості в результатах діяльності. Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. Сутність, структура і роль податкової системи визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки та відповідальність, які виступають невід'ємною частиною податкової системи, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства у країні.

Податкова політика – це насамперед формування і застосування затверджених на законодавчому рівні економічних інструментів і відповідних рішень, призначених сприяти зростанню надходження платежів до бюджету, а також врахування змін чинної податкової системи, визначення механізму обчислення, сплати і зарахування платежів до бюджетів. Потрібен системний підхід до податкової політики, який би дав змогу створити податкову систему, що була б не суто фіскальною складовою, а могла функціонально коригувати економічну систему і реально стимулювати виробничу діяльність суб'єктів оподаткування.

Нині відомо кілька схем оподаткування, серед яких слід назвати  три основні. Перша з них передбачає поосібне оподаткування, тобто стягнення  податків з особи як такої залежно  від її прибутку або інших властивостей. Друга схема передбачає стягнення  податків з використовуваних загальних  або неподільних ресурсів. Третя, яка найбільше поширилася у світі  і діє в Україні, орієнтована  на оподаткування результатів комерційної  діяльності фізичних та юридичних осіб, а також частково їхньої власності.

Незалежно від змісту оподаткування  будь-яка податкова система має  забезпечувати надійне надходження  коштів у доходну частину бюджету. Розкриваючи зміст податкової системи, науковці часто наголошують на складній природі цього поняття. З одного боку, податкова система є сукупністю податків, зборів, платежів і виступає як механізм визначених, законодавче  закріплених важелів з акумуляції доходів держави. У цьому разі вона може збігатися з системою податків, зборів і платежів. З іншого боку, податкова система містить досить широкий спектр процесуальних відносин зі встановлення, зміни, скасування податків, зборів, платежів, забезпечення їх сплати, організації контролю та відповідальності за порушення податкового законодавства.

Отже, податкова система  – це сукупність встановлених у країні податків, зборів та обов'язкових платежів, які взаємопов'язані, органічно доповнюють один одного та мають різну цілеспрямованість.

Чинне законодавство не дає  визначення податкової системи, що досить часто тягне за собою проблемні  моменти не лише в теоретичних  дослідженнях, а й на практиці. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про систему  оподаткування" система оподаткування  являє собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встановленому  законами України порядку.

Принципи податку реалізуються через конкретний прояв, що характеризує специфіку механізму: однократність  обкладання; встановлення центральним  органом державної влади; універсалізація  податку, що передбачає незалежність податкового  тиску від форми власності; науковий підхід; принцип справедливості тощо. Загальну систему принципів оподаткування  сформулював ще А. Сміт, включивши  до їх складу стабільність та передбачуваність, гнучкість, рівновагу, рухомість, антиінфляційну спрямованість, зручність, рівність платників, стимулювання, економність, рівномірність  охоплення. "Сучасні демократичні системи податкових відносин між  органами державної влади і місцевого  самоврядування базуються на таких  принципах: розподілу податкових доходів  органів державної влади і  Місцевого самоврядування на основі чіткого розмежування їх функцій  та відповідальності; формування доходів  місцевих бюджетів на основі власних  і закріплених податкових доходів; достатності доходних джерел для  забезпечення самостійності місцевих бюджетів та виконання органами місцевого  самоврядування їх функцій та повноважень; закріплення частки загальнодержавних  податків за місцевими бюджетами.

М. П. Кучерявенко¹ виділяє такі принципи побудови податкової системи України: принцип рівного податкового тиску, принцип стабільності, принцип рівності та рівноваги, принцип цілісності, принцип єдиної цілі, принцип обмеження податкового тиску, принцип раціонального поєднання прямих та непрямих податків, принцип поділу податків за рівнем компетенції органів. У свою чергу Закон України "Про систему оподаткування" містить перелік принципів системи оподаткування.

До них належать:

- стимулювання підприємницької  виробничої діяльності та інвестиційної  активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

- обов'язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

- рівнозначність і пропорційність  – справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

- рівність, недопущення будь-яких  проявів податкової дискримінації  - забезпечення однакового підходу  до суб'єктів господарювання (юридичних  і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо  сплати податків і зборів (обов'язкових  платежів);

- соціальна справедливість  – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

- стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

- економічна обґрунтованість  – встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

- рівномірність сплати  – встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

- компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

- єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

- доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів). Фахівці вважають, що податкова система України в перехідний період має базуватися на таких принципах: антициклічний характер, цільове призначення податків, погодження податкових ставок, рівність і справедливість, гнучкість податкової системи, однозначність тлумачення, недопустимість необґрунтованих пільг, автоматична індексація податків і зборів, відповідальність платників податків, системний підхід, численність податків тощо.