Пільги та преференції при застосуванні імпортного мита: світовий та вітчизняний досвід

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота

з дисципліни:

«Митно-тарифна політика держави»

 

на тему:

 

«Пільги та преференції  при застосуванні імпортного мита: світовий та вітчизняний досвід»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2012

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Використання митних пільг та тарифних преференцій на сучасному етапі є важливою складовою митної політики більшості країн світу. Митні пільги визначають як стимулюючий захід митної політики держави щодо надання додаткових прав або звільнення їх від виконання обов’язків перед державою в процесі митних відносин в односторонньому порядку або на умовах взаємності, суть якого – спрощення процедур митного контролю й оформлення, митного обкладення (за винятком імпортного або експортного мита) при переміщенні товарів і предметів через митний кордон держави. В умовах поступової лібералізації міжнародної торгівлі та усунення торгівельних бар’єрів між країнами зростає увага до цього інструменту митної політики.

Особливо актуальним є це питання  для України – активне використання митних преференцій (тарифних та нетарифних) щодо ввізного мита дозволить забезпечити вітчизняний ринок дефіцитними товарами за прийнятними для споживачів цінами, близькими до цін виробника. Також цей інструмент митно-тарифної політики є досить гнучким у застосуванні, що теж посилює його привабливість для України.

Мета роботи полягає у розкритті сутності і вагомості пільг та преференцій при застосуванні імпортного мита.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд таких завдань:

- визначити поняття  та види митних пільг і тарифних  преференцій;

- розкрити механізм надання і припинення митних пільг та застосування тарифних преференцій в Україні;

- проаналізувати зарубіжний досвід використання митних пільг та тарифних преференцій.

Об’єктом  дослідження є митна система України.

Предметом дослідження є зовнішньоекономічні операції, які підлягають митному оподаткуванню та до яких застосовуються митні пільги чи/або тарифні преференції.

Інформаційну  базу становлять фундаментальні теоретичні положення про сутність, значення та вагомості пільг та преференцій при застосуванні імпортного мита.

 

1. Поняття та види митних  пільг і тарифних преференцій

 

Митні преференції (митні пільги та тарифні преференції) є одним  із потужних інструментів митної політики країни, які використовуються для  регулювання окремих галузей  зовнішньоекономічної діяльності держави.

Виділяють декілька визначень  поняття митної пільги, найбільш поширеним  та вичерпним є характеристика митної пільги як переваги, що надаються фізичним чи юридичним особам при ввезенні/вивезенні або транзиті товарів, цінностей та особистих речей.

Тарифні пільги (преференції) у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі визначаються як пільги, що надаються державою в процесі реалізації її зовнішньо - економічної діяльності на умовах взаємності в односторонньому чи взаємному порядку щодо товарів, що переміщаються через її митний кордон та стосуються митного оподаткування. 

Варто розрізняти поняття "митна  пільга" і "тарифна пільга". Під митною пільгою розуміється  будь-яка пільга, що стосується правил, установлених митним законодавством (пільги по митному оформленню, митному контролю й т.д.), у тому числі й пільга по сплаті митних платежів, до яких крім мита віднесені ПДВ, акцизи й інші обов'язкові платежі, що стягують у зв'язку з переміщенням товару через митний кордон [3].

Детальніше розкрити сутність митних пільг можна через класифікацію їх за певними критеріями.

Залежно від сфери застосування й з огляду на  законодавче визначення поняття “митні процедури” митні пільги поділяються на:

• митні пільги при митному оформленні,
• митні пільги при сплаті митних платежів
• митні пільги при митному контролі.

При митному оформленні бувають такі митні пільги:

• спрощене митне оформлення вантажів гуманітарної допомоги;
• спрощене митне оформлення багажу осіб як власних речей, які переміщують митний кордон;
• позачергове перетинання державного кордону України представниками дипломатичних і консульських установ;
• інші пільги.

У процесі здійснення митного контролю можуть застосовуватися такі митні пільги:

• надання можливості переміщуватися через “зелений коридор”;
• проведення митного контролю в спрощеному порядку;
• проведення прикордонного контролю в транспортних засобах (біля них) і на спеціально визначених дипломатичних смугах руху (у приміщеннях).

Залежно від об'єкта надання митні пільги можна класифікувати на ті, що надаються:

• фізичним особам;
• юридичним особам;
• стосовно товарів та інших предметів.

Залежно від обраного митного режиму митні пільги поділяються на пільги:

• при імпорті;
• при експорті;
• при транзиті;
• при реімпорті;
• при реекспорті;
• інші пільги [7].

Уперше тарифні преференції  в міжнародній практиці стали  застосовуватися на початку ХХ ст. Колишні країни – колонії надавали своїм колишнім метрополіям пільги у виді преференційного мита на імпортні товари. На початку 60-х років минулого століття колишні колонії й метрополії встановлювали такі преференції на взаємних засадах.

Під преференціями (від  лат. praeferre – надавати перевагу) розуміються  особливі (кращі) пільги, надавані однією державою іншому на засадах взаємності або в однобічному порядку без поширення на треті країни. Такі пільги встановлюються відносно всіх товарів або їхніх окремих видів.

Преференції являють  собою ефективні способи проведення торгово-економічної політики й  використаються в конкурентній боротьбі за ринки збуту, джерела сировини й сфери додатка капіталу.

У практиці існують такі способи надання тарифних преференцій:

• звільнення від сплати мита;
• зменшення митних ставок;
• встановлення тарифних квот;
• повернення раніше сплаченого мита;
• створення сприятливих умов для розміщення державних замовлень;
• надання непрямих субсидій,
• полегшення доступу на ринок капіталів, та ін.

Тарифні преференції  можуть надаватися як в односторонньому  порядку, так і на взаємних засадах.

Основною формою торговельних преференцій  є тарифні пільги. Поряд з ними можуть використатися й інші форми - пільгове кредитування й страхування зовнішньоторговельних операцій, спеціальний валютний режим і пільговий валютний курс, привілейовані умови видачі ліцензій на ввіз товарів, тощо [6].

Тарифні преференції надаються окремим категоріям товарів та іншим предметам на підставі міжнародних договорів і національних нормативних актів.

 

2. Механізм надання і  припинення митних пільг та  застосування тарифних преференцій  в Україні

 

Одними із інструментів митної політики України є митні пільги та тарифні преференції, які застосовуються як щодо ввізного так і щодо вивізного мит та регулюються рядом нормативних актів, основними з яких є:

• Митний кодекс України;
• Закон України «Про гуманітарну допомогу».

Раніше нормативними актами, які регулювали надання та припинення митних пільг та застосування тарифних преференцій були ще Закон України «Про Єдиний митний тариф України» та Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», які втратили чинність 01 червня 2012 року з прийняттям Митного кодексу України.

Митні пільги у вітчизняному законодавстві визначаються як встановлені  на умовах взаємності або в односторонньому  порядку пільги щодо переміщуваних  через митний кордон товарів у  тому числі у вигляді повернення раніше сплаченого мита, звільнення від сплати мита, зниження ставки мита, встановлення квот на преференційне ввезення (вивезення) товарів. З урахуванням міжнародної практики встановлення пільг здійснюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.

Митні пільги не можуть носити індивідуального характеру, тому що надаються виключно шляхом прийняття  відповідного закону. Підставою для  надання митних пільг може бути або  належність особи до осіб, які мають  на це право згідно зі своїм правовим статусом (представники іноземних держав та їх співробітники і інші іноземні особи), або факт переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, ввезення на митну територію яких або вивезення за їх межі цієї території дозволяється законодавством України за умови несплати мита, зниження ставок мита, встановлення тарифних квот (тарифні пільги). До першої категорії належать митні пільги для представників іноземних держав та їх співробітників та інших іноземних осіб. Питання надання цих пільг регулюється Митним кодексом України. Так, відповідно до глави 50 цього Кодексу України митні пільги надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій, представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном. Основні митні пільги, які надаються в Україні окремим фізичним особам чи установам наведені у табл.1.

Таблиця 1

Митні пільги та суб’єкти, яким вони надаються

№	Суб’єкти	Митна пільга
1.	Дипломатичні представництва  іноземних  держав  (за наявності спеціальної угоди і співробітники   адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу, консульства, в т.ч. його глава, службовців та члени їх сімей)	Ввіз та вивіз з її митної території товарів, призначені для офіційного (службового) користування представництв із звільненням від митного огляду та сплати податків і зборів,  за винятком плати  за  митне  оформлення  таких  товарів,  якщо  воно здійснюється  поза  місцями  розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів.
2.	Глави дипломатичного представництва іноземної держави та членів дипломатичного персоналу представництва	Ввіз/вивіз товарів, призначених для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, із звільненням від сплати податків і зборів,  за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування   митних органів або поза робочим  часом,  встановленим  для  митних органів. Особистий багаж звільняється від митного огляду,  якщо немає достатніх  підстав  вважати,  що він  містить   товари,  не  призначені  для особистого користування, або товари, ввезення  (вивезення)  яких  заборонене  законом  або  регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами.
3.	Співробітники       адміністративно-технічного      персоналу   дипломатичного  представництва  іноземної  держави  та члени їхніх   сімей	Ввіз  товарів,   призначених   для початкового  облаштування,  із  звільненням  від сплати податків і   зборів,  за винятком плати  за  їх  митне  оформлення.
4.	Іноземні дипломатичні та консульські  кур'єри, представники іноземних держав,  члени  парламентських  та   урядових делегацій	Ввіз/вивіз товарів, призначених для особистого   користування,  із звільненням на  основі  взаємності  від митного огляду та сплати податків і зборів,  за винятком плати за їх митне оформлення.

Джерело: складено автором на основі [8]

Після залишення посадовими  особами  представництв  іноземних  держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг припиняється.

Митні пільги також поширюються  на переміщення дипломатичної пошти  та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України.

В Україні також використовуються тарифні пільги (тарифні преференції) -   це   пільги,   що надаються Україною  у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів,   які переміщуються через  митний  кордон  України.  Тарифна пільга може надаватись у вигляді:

1) звільнення  від  справляння  мита;

2) зниження   ставок   мита;

3) встановлення тарифних квот на ввезення товарів;

4) повернення раніше сплаченого  мита;

 Умовно всі митні пільги можна поділити відповідно до осіб, яким вони надаються:

• представники іноземних держав (їх працівники);
• інші іноземні громадяни;
• власні виробники (імпортери, експортери) за наявністю відповідних умов їх підтримки;
• за міжнародними договорами України.

Пільги іноземним громадянам, як правило, встановлюються на двосторонній основі або з урахуванням традицій міжнародної митної практики.

Збори за митне оформлення не справляються, коли:

■ ввозяться предмети, призначені для офіційного користування дипломатичних  і консульських представництв іноземних  держав в Україні, міжнародних, міжурядових організацій та інших установ, які користуються в Україні митними пільгами відповідно до міжурядових угод, програм міжнародної технічної допомоги;

■ подається попередня ВМД при  ордерних поставках товарів;

■ подається загальна ВМД при поставках комплексного об’єкта;

■ повертається в Україну (або за кордон) майно, яке було тимчасово  ввезене (вивезене);

■ ввозяться предмети гуманітарної допомоги, що визначається Кабміном України;

■ відбувається митне  оформлення товарів та інших предметів  вартістю до 100 дол. США;

■ товари перебувають  під митним контролем перші 15 календарних  днів. Розглянемо використання окремих форм тарифних пільг для імпортного мита:

1) Звільнення від сплати мита. Відповідно до Митного кодексу України від сплати імпортного мита звільняються такі товари та групи товарів (табл.2).