С.С. Гулак - Артемовский

          .                            С.С. Гулак -Артемовский

Ведуча Наша розповідь про Семена Степановича Гулака-Артемовського, українського співака, композитора, актора, драматурга, що залишив у мистецтві яскравий і неповторний слід багатогранням свого щедрого таланту. У цьому році ми відзначаємо 200-ліття з дня його народження.

 

Ведуча Походив Семен Степанович із старовинного козацького роду, який осів у містечку Городище. Відомо, що вже з 18 ст. хутором Гулаківщина володів Патрикій Гулак-Артемовський.

Його нащадки були священнослужителями, зокрема батько Семена – Степан Петрович. А дядько – Петро Гулак-Артемовський – професор Харківського університету, більше відомий нам як байкар і  по сьогодні у шкільній програмі вивчається його байка «Пан та Собака».

 

Ведучий Народився Семен Гулак-Артемовський 16 лютого 1813 року. Вже в дитинстві хлопець вирізнявся чудовим голосом (дискантом), виявив музичні здібності і любов до українського фольклору.

 

Ведучий Проминули щасливі роки дитинства. Одинадцятилітнього Семена батько привіз до Києва і віддав на навчання до духовного училища, сподіваючись, що за родинною традицією, син також стане священиком. Навчався Семен Гулак-Артемовський в духовному училищі з 1824 по 1830 роки. В нинішній час на тому будинку № 31 на Набережно-Хрещатицькій вулиці в м. Києві висить меморіальна дошка, присвячена композитору.

 

Ведуча В 1835 – 1838 роках був студентом Київської духовної семінарії. В час навчання привернув до себе увагу своїм дуже сильним, чудового тембру голосом (баритон). Якось про обдарованого учня розповіли тодішньому митрополитові Болховитінову. Прослухавши його, владика наказав прийняти хлопця до митрополичого хору собору Святої Софії Київської. На 22-му році життя Семен Гулак-Артемовський був одним з перших солістів хору при Михайлівському монастирі.

 

Ведучий А подальшу долю юнака визначив випадок. Оскільки Україна славилася на всю Росію своїми чудовими голосами, то вона стала донором для церковних хорів Петербурга, Москви та інших міст Росії. Так, в червні 1838 року з такою місією приїхав в Україну славетний уже на той час композитор, капельмейстер Михайло Глінка з метою набрати хлопців з гарними голосами для придворної співочої капели. Під час Служби Божої у Михайлівському Золотоверхому соборі він почув голос незвичайної природної сили і привабливості. Обдарування Семена Гулака-Артемовського вразило М. Глінку і він одразу запропонував йому переїхати до Петербурга. На початку жовтня того ж року молодий співак у віці 25 років покинув Київ.                                                                                         Ведуча Згодом Михайло Глінка увів талановитого юнака у коло інтелігенції – представників літератури і мистецтва. Майбутній автор «Запорожця за Дунаєм» познайомився з художниками І, Айвазовським та К. Брюлловим, поетом М. Кукольником, мовознавцем В.. Далем, редактором журналу «Современник» І. Панаєвим, а ще, згодом – з Тарасом Шевченком.

Певний час С. С Семена Гулака-Артемовського М. Глінка навчав не лише виразності виконання, дикції, грі на музичних інструментах, а й основам композиторського мистецтва.

 

Ведучий Для продовження освіти М. Глінка вирішив направити учня в Італію. З погляду вже набутих ним навичок це не було обов’язковим. Але петербурзька аристократія – а вона переважала серед театральної публіки – визнавала лише тих виконавців, які пройшли італійську школу вокалу. Це доводилося враховувати. Щоб зібрати гроші, необхідні для подорожі, вирішено було організувати сольний концерт Семена Гулака-Артемовського. Вже навесні 1839 року при допомозі композитора Олександра Сергійовича Даргомижського, який взяв безпосередню участь у підготовці репертуару і князя-мецената Волконського. У театральному залі палацу Юсупова відбувся перший публічний концерт Семена Гулака-Артемовського. Успіх окрилив молодого співака, а пропозиція відомого власника уральських заводів П. Демидова фінансувати його навчання в Італії додала впевненості в опануванні і вдосконаленні майстерності співу.

 

Ведуча Спочатку Семен Гулак-Артемовський навчався в Парижі, його вчителем був відомий викладач музики та співу композитор Джуліо Аларі. Вокальні студії артист продовжує в Італії, бере уроки у маестро Марталіні, капельмейстера Флорентійського оперного театру, а також у композитора і педагога П’єтро Романі

Перебуваючи на навчанні в Італії, Семен Гулак –Артемовський запізнався з багатьма видатними європейськими музикантами, досконало оволодів італійською мовою.

 

Ведучий Про талановитого співака почули в багатьох оперних театрах Італії, йому запропонували в 1841 році дебют у Флорентійській опері. Наш земляк із величезним успіхом виконував провідні партії в операх Вінченцо Белліні, Гаетано Доніцетті та інших відомих композиторів.

Але через рік складаються  так обставини, що молодому співаку  довелося покинути сонячну Італію і  повернутися до похмурого Петербурга, куди також докотилося відлуння блискучих виступів Семена Гулака-Артемовського.

 

Ведуча Після успішного завершення за кордоном вокальної освіти, молодого співака відразу призначають солістом Російської імператорської опери. 1 травня 1842 року було підписано контракт,згідно з яким Семен Гулак-Артемовський зараховувався

До штату солістів Великого театру. Почалась його тріумфальна кар’єра, що продовжувалася майже чверть століття на одній сцені.

 

Ведучий За період свого перебування у Великому театрі Семен Гулак-Артемовський брав участь у сотнях спектаклів, підготував десятки ролей російською, українською та італійською мовами, став одним з провідних артистів трупи.

Ведуча З кожним роком розширювався його репертуар. Співав головні партії в операх Вольфганга Амадея Моцарта, Карла Марії Вебера, Гаетано Доніцетті, Вінченцо Белліні, Джоаккіно Антоніо Россіні, з успіхом виступав в операх Михайла Івановича Глінки, Олександра Сергійовича Даргомижського, Олексія Миколайовича Верстовського.

 

Ведучий Майже 25 років працював артист на сценах оперних театрів Росії і, зокрема, Маріїнського, де виконував провідні партії російської та зарубіжної класики.

 

Ведуча Плідну діяльність розвинув Семен Степанович також як композитор. Найвизначнішим його твором стала перша національна лірико-комічна опера «Запорожець за Дунаєм». За ствердженнями сучасників, сюжет опери був підказаний літератором та істориком, професором Санкт-Петербурзького університету Миколою Костомаровим.

 

Ведучий Семен Степанович написав не тільки музику, а й лібрето і тексти пісень українською мовою. Ставлення царського уряду до її постановки і використання на сцені було негативним. Але, незважаючи на те, Гулаку-Артемовському та його друзям вдалося домогтися саме такої постановки твору, що стало важливою подією не тільки в культурному, а й в політичному житті країни.

 

Ведучий Отже, вперше прем’єра опери «Запорожець за Дунаєм» відбулася у Маріїнському театрі 14 квітня 1863 року, в бенефісі автора, котрий сам виконував провідну роль Карася. Наскільки відомо, це єдиний випадок, коли оперний соліст створив і поставив власну оперу. Що ще красномовніше може свідчити про багатогранність і масштабність його музичного таланту?

 

Ведучий А в цьому творі, що став надбанням світової оперної сцени, композитор змалював українські народні образи, передав багатство народних мелодій. Опера пройнята щирою любов'ю до простого народу і народністю.

Ведуча Українські письменники, вчені, митці, що осіли в Петербурзі, з величезним захопленням сприйняли твір свого земляка.

 

Ведучий В Україні опера «Запорожець за Дунаєм» була поставлена значно пізніше 11 липня 1884 року в Ростові-на-Дону, в трупі Михайла Старицького. Роль Карася виконував Михайло Кропивницький, Одарки – Марія Садовська-Барілотті, Оксани – Марія Заньковецька. Пізніше роль Карася ввійшла в основний репертуар Панаса Саксаганського, Миколи Садовського і інших майстрів української сцени.

 

Ведуча Царська цензура забороняла постановку опери на сцені протягом двадцяти років. В наші дні опера продовжує захоплювати слухачів щирістю наспівів, мелодій і справжнім народним гумором.

Дует Одарки і Карася із опери « Запорожець за Дунаєм».

 

Ведучий Артистичний доробок співака Семена Гулака-Артемовського складався з п’ятдесяти оперних партій.

Вітав Петербург Семена Гулака-Артемовського не тільки як співака, а й як композитора. Серед  його творів відомі вокально-хореографічна  музична п’єса «Українське весілля», водевіль «Ніч під Івана Купала», музика до драми «Кораблекрушителі», романси, обробки народних пісень, серед яких такі популярні як «Стоїть явір над водою» та «Спать мені не хочеться». На основі українських народних сюжетів і пісенного фольклору писав композиції і ряд інших музичних творів. Та довгі роки багатогранна артистична діяльність композитора і співака майже зовсім не вивчалася. Деякі його твори дотепер не знайдені.

 

Ведуча У Петербурзі восени 1838 року познайомився Семен Гулак-Артемовський із Тарасом Шевченком, і це знайомство переросло в щиру дружбу. Земляки подружилися не приховуючи палкої симпатії один до одного.

Ведучий Завжди пам’ятав Семен Гулак-Артемовський про своє славне козацьке походження, чудово знав історію України, не цурався на чужині рідної мови, підтримував зв’язки з українським земляцтвом, яке змушене було віддавати свій талант, знання чужій державі.

Звучать українські народні пісні: «Ой літа орел,

літа сизий».                                                                                                                    Ведуча Як то часто буває в мистецькому середовищі, не оминули співака заздрість та інтриги. На 51 році життя адміністрація російської імператорської опери розірвала контракт із артистом. Востаннє він співав у Петербурзі на сцені Александринського театру 29 травня 1864 року. Того вечора йшла тринадцята вистава опери «Запорожець за Дунаєм» в якій він виконував партію Карася. Прихильники його таланту прийшли попрощатися з улюбленим артистом.

 

Ведучий Семен Степанович залишив сцену наприкінці 60-х років і переїхав з Петербурга до Москви, на батьківщину своєї дружини. Вона була піаністкою і арфісткою, дочкою директора московських театрів.

 

Ведуча Сценічна діяльність Семена Степановича закінчилася в 1865 році, коли артист розпрощався з московським Великим театром, де співав свій останній сезон і вийшов на пенсію. На той час він квартирував на околиці Москви в Підновинському – в невеличкому будиночку, який належав Кудрінській Христорождественській Церкві, там і помер.

 

Ведучий Семен Степанович був дуже цікавою людиною, різнобічно обдарованою: добре розумівся у живописі, був талановитим художником-мініатюристом.

 

 

Ведучий Помер геніальний наш композитор, співак, актор, лікар на 61-му році життя 17 квітня 1874 року. Похований у Москві на меморіальному Ваганьковському цвинтарі.

Тривалий час було невідоме місце поховання нашого знаменитого земляка. Тільки після  Другої світової війни, коли в Москві відновилися декади літератури та мистецтва  радянських республік, згадали, що український  композитор похований саме на Ваганьковському кладовищі. Тоді й почалися пошуки його могили. 1952 року завдяки наполегливості артистів театру імені Станіславського та Немировича-Данченка, а також тому, що зберігся старий надгробок, могилу Семена Степановича віднайшли.

 

Ведуча Гордий, справедливий, непохитний, завжди поважний і вдумливий – такий був великий Семен Гулак-Артемовський.

 

Ведучий Він любив допомагати людям, робив їх щасливими, бо сам не зазнав щастя і тяжко торував собі дорогу в життя.

 

Читець У світі славний тільки той,

Хто досягне своєї  цілі.

Не осягнув – ти не герой,

Й ніщо твої всі чини смілі!..

А слава – то вінець стражденний,

Якого взнав ще Божий  Син,

Вона колюча, наче терен,

Й гірка, як степовий полин!..

Блажен, хто всі тяготи може знести

За рідний край, за свій народ…

Йому нащадки будуть плести

Безсмертя зоряний вінок.

(І. Огієнко)

Заключний хор  з опери «Запорожець за Дунаєм»