Формування музично-слухових уявлень в процесі музичної діяльності

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

 

                                                            На тему:

 

 

 « Формування музично-слухових уявлень в                                                             процесі музичної діяльності »

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 331групи

Шевчун Надія

 

                                                                                  Викладач: Гура В. В.

 

 

 

 

 

                                                            Лебедин 2014

 

План

 

 

1. Вступ

 

2. Завдання дослідження:

 

3. Теоретичні основи використання музично-дидактичних ігор в процесі       музичного виховання дітей

 

4. Основні види музично-дидактичних ігор у музичному розвитку дітей.

 

5. Музично-дидактичні ігри на заняттях з музики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ 

 
     Одним з важливих завдань всебічного розвитку сучасної дитини є виховання музичної культури. Сприйняття музики - складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Тому необхідно навчити дітей розумітися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати їх увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка і т. д.), розрізняти музичні твори по жанру, характеру.

У педагогічній практиці з цією метою все частіше стали застосовувати музично-дидактичні ігри, які, впливаючи на дитину комплексно, викликають у неї зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.

Музичне мистецтво надає безперечну дію на особу дитини вже в дошкільному віці. Для того, щоб вона виконувала свою соціальну функцію, необхідний розвиток музичного сприйняття, якому додається універсальна роль, оскільки воно пов'язане зі всіма видами музичної діяльності дітей.

Актуальність теми визначається необхідністю теоретичної і практичної розробки питань, пов'язаних з музичним вихованням дітей в певній системі, з урахуванням вікового аспекту і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприйняття музики. Засвоєні на заняттях правила і ігрові дії музично-дидактичних ігор можуть бути перенесені дітьми в їх самостійну діяльність. Але для цього необхідно розробити поетапний шлях формування способів самостійних дій. Успішність реалізації цього завдання в значній мірі залежать від якості дидактичних ігор, що моделюють основні властивості музичних звуків.

 

2. Завдання дослідження: 

 

1) охарактеризувати роль музично-дидактичних ігор у процесі музичного виховання дітей дошкільного віку;

2) розробити систему музично-дидактичних ігор для забезпечення гармонійного розвитку дошкільнят;

3) дати методичні рекомендації до використання системи музично-дидактичних ігор для можливості впровадження їх в практику дошкільних установ.

 

   3. Теоретичні основи використання музично-дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей.  

Розвиток музичних здібностей – одне з головних завдань музичного виховання дітей шкільного віку. Кардинальний для методики музики є питання про природу музичних здібностей: чи являють вони собою природжені властивості людини або розвиваються в результаті дії навколишнього середовища навчання і виховання.

На різних історичних етапах становлення методики музики в розробці теоретичних і практичних аспектів проблеми розвитку музичних здібностей існують різні підходи.

Б.М. Теплов в своїх роботах дав глибокий всебічний аналіз проблеми розвитку музичних здібностей. Він чітко визначив свою позицію в питанні про природженість музичних здібностей. Музичні здібності, необхідні для успішного здійснення музичної діяльності, на думку Теплова, об'єднуються в поняття «музичність». А музичність, це «комплекс здібностей, потрібних для занять саме музичної діяльності на відміну від інших, але в той же час пов'язаних з будь-яким видом музичної діяльності».

У людини є і загальні здібності, що виявляються в різних видах діяльності. Якісне поєднання загальних і спеціальних здібностей утворює ширше в порівнянні з музичністю поняття музична обдарованість.

У кожної людини є оригінальне поєднання здібностей визначальні успіх протікання тієї або іншої діяльності.

Музика – це рух звуків, різних по висоті, тембру, динаміці, тривалості, певним чином організованих в музичних ладах (мажорному, мінорному), що мають певне емоційне забарвлення, виразні можливості. Щоб глибше сприйняти музичний зміст, людина повинна володіти здатністю диференціювати рухомі звуки слухом, розрізняти і сприймати виразність ритму.

Музичні звуки володіють різними властивостями, вони мають висоту, тембр, динаміку, тривалість. Їх розрізнення в окремо взятих звуках складає основу музичних здібностей.

Тривалість звуку лежить в основі музичного ритму. Відчуття емоційної виразності, музичного ритму і відтворення його утворюють одну з музичних здібностей людини – музично-ритмічне відчуття. Висота, тембр і динаміка складають основу відповідно звуковисотного, тембрового і динамічного слуху.

Відчуття, ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму складають три основні музичні здібності, які утворюють ядро музичності.

 

4. Основні види музично-дидактичних ігор у музичному розвитку дітей.

 

Одним з важливих завдань всебічного розвитку дитини є виховання музичної культури. Її основи закладаються вже в дитинстві. В зв'язку з цим велике місце відводиться музиці в дитячих садах, – вона звучить і на музичних заняттях, і в самостійній музичній діяльності, і під час свят і розваг.

Зміст музичного виховання передбачає виховання у дітей сприйнятливості, інтересу, любові до музики, розвиток емоційної чуйності на неї, залучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музичність дитини, її творчі здібності.

Сприйняття музики складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Всього цього у дошкільників поки немає. Тому необхідно навчити дитину розбиратися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати її увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка), розрізняти музичні твори по жанру, характеру.

Саме з цією метою застосовують музично-дидактичну допомогу, яка, впливаючи на дитину комплексно, викликає у нього зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.

 

Вся допомога умовно ділиться на три групи:

 

1. Допомога, мета якої дати дітям уявлення про характер музики (весела, сумна), музичні жанри (пісня, танець, марш). «Сонечко і хмаринка», «Підбери музику»;

 

2. Допомога, яка дає уявлення про зміст музики, про музичні образи. «Дізнайся казку», «Підбери картинку»;

3. Допомога, яка формує у дітей уявлення про засоби музичної виразності. «Музичний будиночок», «Кого зустрів колобок».

Як показала практика, систематичне застосування музично-дидактичних ігор викликає у дітей активний інтерес до музики, до завдань і сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.

Музично-дидактична допомога сприяє активнішому сприйняттю музики дошкільниками, дозволяють в доступній формі залучити їх до основ музичного мистецтва. І це, на думку Л.Н. Комісарової, є дуже «важливим аспектом розвитку у дітей музичної культури».

Види самостійної діяльності дитини в дитячому саду різноманітні. Серед них і музична. У вільний від занять час діти влаштовують ігри із співом, самостійно грають на дитячих музичних інструментах, організовують уявлення, що театралізуються. Одним з найважливіших засобів розвитку самостійної музичної діяльності дітей є музично-дидактичні ігри.

Основне призначення музично-дидактичних ігор є – формування у дітей музичних здібностей; у доступній ігровій формі допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків по висоті; розвинути у них відчуття ритму, тембрового і динамічного слуху; спонукати до самостійних дій із застосуванням знань, одержаних на музичних заняттях.

Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприймання, розрізнення основних властивостей музичного звуку.

Педагогічна цінність музично-дидактичних ігор полягає в тому, що вони відкривають перед дитиною шлях застосування одержаних знань в життєвій практиці.

У основі дидактичного матеріалу лежать завдання розвитку у дітей музичного сприйняття, ігрова діяльність допомагає дитині в цікавій для нього формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім і діяти з ними.

Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в цьому випадку вони стають своєрідним збудником бажання у дітей співати, слухати, грати, танцювати.

В процесі ігор діти не тільки набувають спеціальних музичних знань, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу відчуття згуртованості, відповідальності.

 
     5. Музично-дидактичні ігри на заняттях з музики.

Застосування музично-дидактичних ігор дає змогу провести його найбільш змістовно.

В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.

Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази.

Для закріплення знайомих пісень ми використовуємо гру “Чарівна дзиґа”, яку можна проводити в декількох варіантах, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на фортепіано або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти.

Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз.

Велику роль в роботі музичного керівника відіграє наочність, зокрема фланелеграф. Фланелеграф із зображенням нотного стану (п’ять лінійок) натягається на демонстраційну дошку. Ноти-кружки накладаються на нотний стан. Викладаючи ноти, діти вчаться правильно передавати мелодію знайомої пісні: визначати звуки по висоті, рух мелодії (вверх, вниз).

В процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру вони переживають певні почуття. Для того, щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити музичні образи, слова звертаються до музично-дидактичних ігор. Застосування музично-дидактичних ігор дає можливість дітям кілька разів слухати один і той же твір в ненав'язливій формі. Завдяки іграм діти закріплюють пройдений матеріал, знання про різні музичні інструменти, залучаються до уміння розрізняти і пізнавати танець, колискову, марш і їх частини.

Одним з видів музичної діяльності дітей являються ритмічні рухи.

В процесі систематичних занять танцювальних рухів у дітей розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям доводиться постійно вслухуватися в музику для того, щоб точно виконувати рухи.

Музично-ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично-дидактичними іграми з виконанням творчих завдань.

Організовуючи музичні ігри, необхідно надавати дітям більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, добросовісніше вони відносяться до дорученого.

Музично-дидактична гра включає зорову наочність (картки, картинки з пересувними деталями).

Розрізнення властивостей музичних звуків (висота, динаміка, тембр) лежить в основі музично-сенсорних здібностей.

Розвиток музично-сенсорних здібностей є засобом активізації слухової уваги дітей, накопичення первинних орієнтувань в мові музики.

 

 

Список використаної літератури:

 

 

 Апраксина О.А. Методика музичного виховання в школі. М., 1983.  
4. Апраксина О.А. Музика у вихованні творчої особистості / / Музичне виховання в школі. - М.: Музика. - 1984. Вип. 3.  
5. Архангельський Л.М. Соціально-естетичні проблеми теорії особистості. М., "Думка", 1974.  
6. Арчажнікова Л.Г. Професія - вчитель музики: Книга для вчителя. - М.: Просвещение, 1984. - 112с.  
7. Асафьев Б.В. Вибрані статті про музичну освіту та освіті. - 2-е вид. - Л.: Музика, 1973. - 144 с.  
8. Бабанський Ю.К. Методи навчання в сучасній загальноосвітній школі. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.