Експериментальна перевірка використання виховних технологій на уроках музичного мистецтва

 Формуючий  етап

ЦІЛЬ формуючого етапу: Підвищити рівень знань дитини, підняти  її на щабель вище в розвитку.

МЕТОДИ: педагогічний експеримент.

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

Тема чверті: «Чарівний світ звуків»

Тема уроку: «Яких чудес припас нам вечір?»

Тип уроку: комбінований

Мета уроку:

Освітня: узагальнити уявлення дітей про різноманітність звуків, про здатність музики відображати навколишній світ і настрій людини.

Виховна: виховати у дітей  здоровий інтерес до музики; виховати в дітях високе розуміння цінностей в музиці.

Розвиваюча: розвинути  творчу діяльність учнів; розвивати  слухову увагу і звукову уяву дітей; диференціювати та накопичувати динамічні та регістрові слухові  уявлення; розвивати звуко-висотний слух і ритмічне почуття учнів; узагальнити  інструментальні, мовні, співочі та пластичні виконавські вміння; розвивати творчу самостійність, навик переносу умінь на новий художній матеріал.

Обладнання: ТЗН, підручник, музичні ложки, фортепіано, оркестровий  трикутник, свічки, музичні диски.

Хід уроку

Учні входять до класу під музику маршу з балету «Лускунчик» П.Чайковського (рух під музику і в її настрої).

Музичне вітання (тихе і  гучне).

Учитель: Як кликав нас  на урок дзвінок: однаково чи по-різному? (Тихо і голосно, таємниче і радісно.) Давайте привітаємо один одного африканською пісенькою, яка подарує нам радісний настрій. (Ігрова привітальна пісня з африканського фольклору «Хей, хей - привіт тобі!») .Так, як скоро кінець чверті і нам належить ще готуватися до цього свята, давайте з'їздимо в  ліс зустрітися з нашими друзями. На яких інструментах ми будемо виконувати їх музику? (Музику конячки - на ложках, музика листочків - на маракасах, пташок - на фортепіано і т.д.) (Мовна гра-рондо «Їдемо - їдемо на конячці» (один з варіантів). Виконання в ритмі на реальних і «чарівних» (уявних) інструментах персонажів гри.). Ми виїхали на галявину і зустріли кого? (Їжака.) (ігрова пісня «Їжачок - їжак». Моделювання рухом пальчиків-колючок слухових уявлень.) Ось ми вже в хащі, а там живе ...? (Павучок - павутину.) (Шведська ігрова пісня «Павутина». Пластичне «малювання» образів.)

Учитель: Діти, чарівниця  Музика знову допомогла нам побувати в осінньому лісі, подивитися, який же він гарний у цю пору року. Подивіться, адже в лісі вже темніє. Восени вечір  наступає рано. Хто «намалює» на клавішах фортепіано, як темніє небо і на землю поступово опускається ніч? Давайте запалимо на темному небі яскраві зірки. (Запалюю свічки по класу.) (Звуконаслідування на фортепіано і оркестровому трикутнику: вечір опускається на землю (кластери на фортепіано з верхнього в нижній регістр), в небі запалюються зірки (на тлі кластера в нижньому регістрі фортепіано, гра на трикутнику). (Музикування на піано)

Учитель: А тепер послухаємо, як «намалював» вечір композитор Р. Глієр (або С.Прокоф'єв). Допоможемо йому «малювати» рухом рук. Як красиво у нас вийшло! (Слухання і пластичне інтонування - п'єси Р. Глієра або С.Прокоф'єва «Вечір» (гра «Дзеркало»).

Учитель: Пора їхати з  лісу, поки зовсім не стемніло. А поїдемо  ми з вами не додому, а до бабусі в  село. Там за пічкою живе цвіркун - маленький жучок, який теж співає чарівні пісні. (Мовленнєве і пластичне «Їдемо - їдемо на конячці» (закінчення гри).

Учитель виконує ритмодекламацію, потім розучує її з учнями. (Ритмодекламація  під музику «Золотий цвіркун» (Муз. К. Нефі, сл. Т.Кубяка)

Учитель: Правда, гарна  пісня у золотого цвіркуна? Та які  чудові пісні співають нам ввечері  бабусі та мами! Хто знає, як вони називаються? (Колискові) (Слухання у виконанні  вчителя колискової) Із такою піснею дітям солодко спиться. Однак рано чи пізно ніч закінчується. І навіть цвіркун перестає співати з першим сонячним промінням. Давайте послухаємо, як співає осінь надворі, і допоможемо сонечку піднятися. (Звуконаслідування – ігри «Відлуння» і «Дзеркало»). Звуки осені: вітер, шурхіт опалого листя, дощ, ляскання крил літаючих птахів. Кластерне хорове виконання: «Сонечко прокидається, сходить, яскраво світить і заходить, всі личка зливаються до одного промінця» (унісон).

Учитель: От які ви чарівники, молодці! Нині ж пригадаємо нашу гру – пісеньку на конячках і виконаємо її весело і задиркувато. Будьмо пильними, оскільки слова ми матимемо нові. (Ігрова пісня «слово на конячках») (Ритмічне виконання з ударами нових слів: вечір – вечорок; зірки –зірочка; мама – мамочко, казка – казочка, наш цвіркун, колискова, просипайся тощо.)

Учитель: Наш урок підійшов до кінця. Ви встигли помітити, яка  Музика чарівниця. Вона з допомогою  чарівних звуків може «намалювати» все, що можна, навіть картини осені, вечора, чим, можливо, передає нам свій настрій.

Музичне прощання. Виразність «відлуння» (Гра «відлуння»: вчитель – діти.) Учні виходять із класу під музику маршу з балету П.Чайковського «Лускунчик».

АНАЛІЗ УРОКУ:

На цьому уроці використовувалися ігрові технології, активізувалася творча діяльність учнів. Матеріал, вивчений на цьому уроці дав якісний показник засвоєння матеріалу; мета була реалізована – цьому сприяло достатньо використовуваних ігрових технологій і правильна їх організація.

 Контрольний  етап 

МЕТА КОНТРОЛЬНОГО ЕТАПУ: перевірити рівень засвоєння учнями матеріалу на уроці музики в початкових класах.

МЕТОДИ: педагогічний експеримент.

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

Тема чверті: «Чарівний світ звуків»

Тема уроку: «Музична подорож у осінній ліс»

Тип уроку: урок поглиблення  знань.

Мета уроку:

Освітня: узагальнити уявлення дітей про різноманітність звуків, відкрити світ музичних і шумових звуків.

Виховна: сформувати в  дітей хороший смак музики індивідуального  характеру.

Розвиваюча: розвивати  звукову уяву, мобілізувати слухову  увагу, накопичувати звукові жести, розвивати вміння ансамблевого виконання, розвивати музично-ритмічні почуття, розвивати інтонаційну промовистість, розвивати слухові уявлення та чистоту співочого інтонування, розвивати співочий голос і співочі вміння, накопичувати слухові уявлення повтору, контрасту та центр музичної форми.

Обладнання: підручник, фортепіано, ТЗН, музичні диски, осінні листочки, шкільна дошка, наочні зображення тривалостей.

Хід уроку

Учні входять під  музику маршу С.С. Прокоф'єва. (Рух  під музику і у її характері).

Музичне вітання. Виразність «Відлуння» і «Дзеркало». (Ігрова привітальна пісенька «Хей, хей – привіт тобі!». Ігри «Відлуння» і «Дзеркало».)

Учитель: Нині ж, діти, ми із Вами вирушимо в казковий осінній  ліс, де також живе наша чарівниця  Музика, але вирушимо ми туди не пішки, а поїдемо на конячці. Зіжмемо кулачки і постукаємо. Це потім будуть копитця нашої конячки. Що ми почуємо і побачимо в подорожі? З ким зустрінемося? (Мовна рондо-гра «Їдемо-їдемо на конячці». Ігри «Дзеркало» і «Відлуння». Мовна гра у вигляді рондо з різними ритмічними завданнями в епізодах).

Учитель: Ось, діти, ми із Вами вже забралися в хащу. А  кого ми там можемо зустріти? (Їжака.) Давайте з ним познайомимося. Зімкніть конячки в замочок, і  в кожного вже зараз є свій їжачок. Нині ж проспіваємо про нього пісеньку, а пальчиками будемо «малювати» його колючки. Ми будемо їжачка запитувати, і ми зможемо відповідати. (Ігрова дитяча пісня «Їжачок-їжак» (російський варіант тексту Т.Боровик). Розучування методами «Дзеркало» і «Відлуння»: робота над чистотою звуковисотного інтонування, координація слуху, руху, і голосу. Діалогічний спів: вчитель – клас зі зміною в ролях.)

Учитель: Молодці, діти! Хороша вийшла розмова з їжачком. Нині потрібно виїхати з лісової хащі. (Продовження  рондо-гри «Їдемо-їдемо на конячці» - мовленнєве і пластичне інтонування. Ігри «Відлуння» і «Дзеркало». Ознайомлення з новими епізодами–персонажами.)

Учитель: І приїхали ми в клас. Згадаймо, кого ж ми побачили сьогодні у осінньому лісі. А допоможе нам це гра-пісенька «Слово на конячках»:

-Ї-жак   ТА-ТА

-Лис-точ-ки    ТІ – ТІ – ТА  тощо

Далі пісня виповнюється з акомпанементом. (Ігрова пісня «Слово на конячках». Робота над виразністю, динамічними нюансами, ритмічною влучністю і ансамблем виконання.)

Учитель: Що ж, діти, наш  урок підійшов до кінця. Чарівниця Музика допомогла нам із вами побувати у осінньому лісі, почути як шарудять листя, співають птахи, стукає дятел, стрибає заєць, допомогла познайомитися з їжачком.

Музичне прощання.

Учні виходять із класу  під музику маршу С.Прокоф'єва. (Рух в характері музики.)

АНАЛІЗ УРОКУ:

Цей урок показав велику різницю засвоєння учнями матеріалу  відносно з констатуючим етапом експерименту. Діти брали активну участь на уроці, були зацікавлені, виявляли здібності. Відтак можна сказати, що використання ігрових технологій на уроці музики в початкових класах із єдиною метою ефективного засвоєння учнями нового матеріалу – є одним з найважливіших вимог до сучасного вчителя музики.

 

В своїй роботі в четвертому класі ми використовували наступні види виховних педагогічних технологій: інтерактивні, ігрові, комп’ютерні, інтерактивні-діалогічні.

Під час вивчення білоруського народного танцю «Бульба», грузинської «Лезгинки» було використано відео ряд. Учні мали можливість порівняти не тільки характерні особливості цих танців, гострий ритм, яскраві акценти, велику роль ударних інструментів, а й особливості національних костюмів, відмінність природного ландшафту.

Працюючи над музичними  творами азербайджанського композитора  Арама Хачатуряна з балету «Гаяне», ми надали можливість дітям переглянути виконання також і українських аналогів – гопака та колискової.

Прослухавши гопак з  балету, учні відчули незвичайне звучання знайомого українського танцю. З’ясували, яких якостей набула українська мелодія у творі азербайджанського композитора.

Після виконання української  народної колискової пісні «Ой ходить сон коло вікон» надали можливість подивитися фрагмент з балету «Гаяне» А.Хачатуряна. Попередньо учням назву не повідомляли. Діти самостійно визначили, до якого типу музики можна віднести цей твір, які його характер і жанр (колискова), назвали характерні особливості: гнучкість мелодії, помірний темп, спокійний характер. Визначили особливості – вигадливі розспіви, незвичайні ритмічні групування.

Перед розучуванням пісні  Г.Гусейнлі «Курчатка» учні ознайомилися з цим твором у виконанні хорового дитячого колективу у відеозаписі.

Використання даних  прийомів та методів допомогло четвертокласникам  зробити висновок – музика кавказьких народів яскрава, стрімка, емоційна, і в той же час співуча, лірична.

Використання на уроці  синтезатора допомогло учням  запам’ятати та визначити темброве забарвлення інструментів, які виконували «Гопак»: скрипки, флейти, труби, гобої.

Учні, що мають вдома  комп’ютери, за допомогою батьків  та запропонованими нами сайтами та музичними редакторами, підготували презентації – повідомлення про традиційні азербайджанські музичні інструменти – тару, нагору, саз. Зурну, доол, що належать вірменському народові.

Також учні з нашою  допомогою підготували повідомлення про знаменитого піаніста-віртуоза Вана Кліберна, який неперевершено виконував Перший концерт для фортепіано з оркестром Петра Чайковського, та історію створення «Пісні про Дніпро» поетом Є.Долматовським, композитором М.Фрадкіним.

Слова пісні супроводжувалися суворими кадрами фашистської окупації України у 1941 р., переправи через Дніпро.

Крім висновків про  єдність російської народної пісенності та української мелодики, про музику, для якої не існує кордонів, учні розповідали сімейні історії, демонстрували  фото дідусів-учасників Великої Вітчизняної війни, якими й досі пишаються родини й країна.

Висновки до третього розділу: Можемо зробити висновок, що використання вище вказаних сучасних виховних технологій на уроках музичного  мистецтва в першому та четвертому класах сприяли музично-патріотичному розвитку школярів.

Учні розвивали музичні  здібності, вокально-хорові навички, засвоювали ключові та часткові знання про музику.

Дійшли висновку, що музика – спільна мова всіх народів. Музичні  твори композиторів близькі за своєю поетичністю та мелодійністю. Близькість музичної мови народів не випадкова – їх споріднює любов до рідного краю, народу, щире та емоційне ставлення до краси рідної природи.

Доцільно використовувати  інноваційні технології під час  проведення нестандартних уроків: урок-концерт, урок-вікторина, урок-подорож (див. додаток).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Музичне виховання це процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків та музикальності людини, збагачення її музичної культури та здібностей. естетичної діяльності всебічно збагачує особистість. У процесі передачі музичного досвіду застосовується система цілеспрямованих і організованих впливів. Їхнє призначення подвійне: дати знання, озброїти способами дій і вплинути на формування особистості дитини. Головною метою музичного виховання школярів є формування музичної культури як важливої й невід'ємної частини духовної культури. Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Завданням музичного виховання є розвиток музикальності дитини, який відбувається у процесі засвоєння дитиною способів і дій.