Шлаковозы

      Е_ст = КЕ = 2,9·2,84 = 8,24 мН/м²                                              (6.3)

де К – коефіцієнт ужорсточіння, залежний від форми елемента:

                                                   (6.4)

де D = 140 мм – діаметр елемента;

δ = 80 мм – товщина пружного елемента;

По графіку в залежності від К_ф вибираємо коефіцієнт ужорсточіння К.

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначаємо жорсткість пружності  одного елемента:

 мН/м                                                (6.5)

де F – площа одного елемента F=;

n – кількість елементів у пакеті;

δ – товщина елемента.

Визначаємо навантаження на один комплект пружних елементів:

,                                                (6.6)

а навантаження на одну пару пружин Р=47250/6=7875Н,

де Q_c – вага надресорної частини конструкції завантаженого шлаковоза, Н;

n – кількість пакетів в обох ходових візках шлаковоза;

К – коефіцієнт вертикальної динаміки.

Визначаємо прогин одного комплекту:

                                                  (6.7)

де Р – навантаження на один комплект;

с – жорсткість одного комплекту.

Визначаємо відносну деформацію одного комплекту амортизаторів:

                                             (6.8)

де Z – прогин одного комплекту;

δ – товщина одного гумового елементу;

n – кількість елементів у комплекті.

Відносна деформація допустима.

 

 

 

 

 

 

 

7. Технологічний розрахунок  гумометалевих амортизаторів

Вагу шлаковоза (не завантаженого) приймаємо Q_в = 126 т = 1260 кН, вага шлаку який завантажується у шлаковоз приймаємо Р = 63т = 630 кН. Тоді загальна вага, діюча на урівноважувальний пристрій Р_max = 1260 + 630 = 1890 кН. Конструктивно приймаємо 24 пар пружин, тоді навантаження на одну пару буде Р_max = 1890/24 = 78,75 кН, а приймаємо та обираємо пружину за Р_max = 76,7 кН.

Конструктивно приймаємо  такі параметри пружини:

Зовнішній діаметр пружини     D = 170 мм

Діаметр прутка       d_пр = 18 мм

Прогин одного витка      f₂ = 27,2 мм

Кількість робочих витків     n_p = 5

Матеріал пружини      Сталь 60С₂

Термообробка – загартовка з послідуючим відпуском HRC 53-57.

Знаходимо жорсткість одного витка:

 кг/мм

Знаходимо жорсткість пружини:

 

Знаходимо пружину стиснуту до дотику витків:

 

де n₁ = n_p + n₂ = 5 + 1,5 = 6,5;

n₂ = 1,5 – кількість неробочих опорних витків.

Знаходимо величину деформації пружини під дією попереднього навантаження:

 

де Р_п = 5 кН – величина попереднього навантаження.

Знаходимо максимальну величину деформації пружини:

 

Знаходимо пружину у вільному стані:

 

Знаходимо шаг пружини:

t = d_пр + f₂ = 18 + 27,2 = 45,2 мм

Знаходимо напруження, створене в пружині при робочому навантаженні:

 

де D₀ = D – d_пр = 170 – 18 = 152 мм – середній діаметр пружини;

 – коефіцієнт  пружини;

С= D₀ / d_пр = 170 / 18 = 9,4 – індекс пружини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Техніка безпеки при  експлуатації шлаковоза

 

Транспортування рідкого чавуну і шлаку.           

Конструкція ковшів для перевезення  чавуну і шлаку повинна виключати  можливість довільного їх перекидання.             

Експлуатація шлаковозів повинна відповідати вимогам  Правил технічної експлуатації механічного  устаткування доменних цехів.           

Чувуновозні ковші і локомотиви для їх транспортування повинні бути обладнані автозчепами.          

Експлуатація чавуновозних ковшів з зарослої горловиною, що мають тріщини в кожусі, в цапфах, а також з пошкодженою футеровкою забороняється.            

Перевезення на лафетах ковшів цегли та інших матеріалів не допускається.         

Цапфи чавуновозних ковшів повинні бути ковані та мати не менше восьмикратного запасу міцності. Зношення цапф в усіх вимірах не повинен перевищувати 10% від початкових розмірів.            

За станом цапф повинен  бути організований спеціальний  нагляд. При цьому не рідше одного разу на рік цапфи ковшів повинні  перевірятися методом неруйнівного контролю. Результати перевірки повинні  оформлятися актом.            

Цапфи чавуновозних ковшів, захищені втулками, підлягають візуальному та інструментальному контролю за графіками підприємства із складанням акта після кожної перевірки. Перевірка цапф методом неруйнівного контролю повинна проводитися при кожній заміні втулки, але не рідше одного разу на три роки.        

Швидкість руху чавуновозів  з рідким чавуном і шлаковозів з рідким шлаком на переїздах, стрілках і в районі доменних печей повинна  встановлюватися адміністрацією підприємства залежно від місцевих умов.      

Утримання, експлуатація і  порядок руху рухомих складів  повинні відповідати вимогам  Правил технічної експлуатації залізничного транспорту підприємств чорної металургії.         

Постановочні шляху для  чавуновозів і шлаковозів повинні  бути сухими. У зимовий час постановочні шляху повинні регулярно очищатися  від снігу, скрапу і льоду. При  очищенні постановочних шляхів ділянки  роботи повинні огороджуватися сигнальними  знаками, а при поганій видимості  на межах ділянки повинні бути виставлені сигнальники.            

Виробництво робіт на коліях на відстані ближче 15 м від стоять під наливом ковшів забороняється.         

Для захисту локомотивної бригади від виплеску шлаку перший від локомотива ківш повинен наповнюватися  наполовину його обсягу або між локомотивом  і першим ковшем повинен встановлюватися  завантажений баластом вагон-прикриття. З цією ж метою забороняється  проводити причеплення ковшів до локомотивів з боку будки машиніста. Їзда на візках ковшів забороняється.

Злив шлаку  на відвалі.        

Шляхи для вивезення шлаку  на відвал повинні бути кільцевими або двоколійна.            

Для завчасного сповіщення про рух потягів шлаковозів колії  на перегоні доменний цех - шлакові  відвали при наявності пересічень і зустрічних потоків повинні  бути обладнані автоматичною сигналізацією, а кінцева станція і переїзди через залізничні колії - гучномовного і світловою сигналізацією. В  знову споруджуваних доменних цехах  шляху для вивезення шлаку  повинні бути незалежними від  шляхів інших призначень.            

На випадок розриву  складу шлаковозів при наявності  на шляху ухилів повинен бути влаштований  ловитиме тупик. Допустимий ухил у вантажному напрямку повинен відповідати вимогам СНіП П-46-75.        

Шляхи для зливу шлаку  на відвалі повинні бути укладені з піднесенням укісної (відвальної) нитки на величину 150 мм, передбачену  Правилами технічної експлуатації залізничного транспорту промислових  підприємств.            

На шляхах шлакового відвалу  повинні застосовуватися вогнестійкі  шпали. Кінці не повинні знаходитися  на вазі.        

Рух складу зі шлаком на підйом повинно проводитися ковшами  вперед. Профіль під'їзного шляху  до шлакових відвалів не повинен мати ухилів у вантажному напрямку. У  разі неможливості дотримання цієї вимоги рух складу зі шлаком повинно провадитися  локомотивом вперед з прикриттям - платформою, вантаженої інертним матеріалом.         

Знаходження на шляхах шлакового  відвалу людей, не пов'язаних з роботою  по сливу шлаку, забороняється.       

Місця роботи на шлаковому  відвалі повинні бути освітлені  відповідно до норм; при цьому освітлювальна  лінія шлакового відвалу повинна  вчасно переноситися.      

Розробка шлакових відвалів повинна проводитися у відповідності  з планом організації робіт, затвердженим головним інженером підприємства. На проведення вибухових робіт повинно  бути оформлено дозвіл місцевих органів  Держнаглядохоронпраці.         

У разі розташування шлакового  відвалу на значній відстані від  доменних печей (більше 2-3 км) люди, що працюють на відвалі, повинні доставлятися до місця роботи і назад транспортом  підприємства.         

Управління кантуванням  шлакових ковшів повинно бути дистанційним. Пускові електричні пристрої повинні  розміщуватися в спеціальному переносному  пульті, обладнаному у відповідності  з Правилами улаштування електроустановок. Пульт керування повинен розміщуватися  від кантуемих ковшів на відстані не менше 10 м.            

Підведення електроенергії до кантувального механізму повинен здійснюватися гнучким кабелем, приєднаним за допомогою сполучної муфти. Приєднувати кінці кабелю до відкритих затискачів або гнізд забороняється.         

Для робітників на шлаковому  відвалі повинен бути обладнаний пересування приміщення, яке повинно  встановлюватися на відстані не ближче 10 м від місця роботи. Шлаковий відвал повинен мати телефонний зв'язок з диспетчером доменного цеху.          

Злив шлаку на відвалі  повинен проводитися тільки при  відчеплений від шлаковозних  ковшів локомотиві.            

Кантовка ковшів з непробитою кіркою шлаку, а також знаходження людей поблизу ковша під час зливу шлаку забороняється. Пробивання кірок шлаку повинно бути механізовано. Допускається застосування для цієї мети спеціально обладнаного крана, відповідного вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".         

Залізничні колії шлакового  відвалу повинні регулярно очищатися  від пролитого шлаку і сміття, а в зимовий час - від снігу  і льоду з дотриманням вимоги п. 14.2.7 цих Правил.