Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2013 в 22:02, курсовая работа
В Україні зростає як виплавка електросталі, так і її споживання. Проте сьогодні частка виплавки електросталі в 4-5 разів нижча, ніж в провідних країнах світу і не перевищує 4,5 %, при цьому металургійний комплекс України є найбільш енергоємним і споживає до 27% всієї електроенергії. Витрати ж електроенергії в собівартості електросталі складають до 15% і спостерігається тенденція їх зростання за рахунок подорожчання електроенергії. Все це пов'язано з тим, що питоме споживання електроенергії на 1 тонну електросталі в Україні має достатньо високий рівень (610 - 850 кВт·г/т), порівняно із західними аналогами (390 - 470 кВт·г/т). Тому першочерговим завданням електрометалургії є зниження питомого споживання електроенергії в 1,5-2 рази, доводячи його до 360 кВт·г/т, що в плані стратегічного розвитку вирішить проблему підвищення конкурентоспроможності металопродукції та її якості.
Вступ….. …………………………………………………………………………...5
1. Призначення сталі, галузь застосування та вимоги, що пред'являються……..7
2. Вплив легуючих елементів на властивості сталі …….…………………..…. ..10
3. Огляд існуючих способів виробництва сталі ….……………………………...13
3.1 Виплавка в мартенівських печах…………………………………………..14
3.2 Виплавка в електродугових печах………………………………………...16
3.3 Спеціальні способи виплавки……………………………………………...17
4. Апаратурно технологічна схема виробництва сталі ………………………....21
5. Розрахунок шихти ...……………………………………………………………26
6. Технологія виплавки сталі…………………………………………………..….40
Висновки……..…………………………………………………………….……….45
Перелік використаної літератури………………………………………
Кількість закису заліза, необхідного для утворення шлаку заданого складу:
Вміст кисню в металі до кінця окислювального періоду визначається із співвідношення:
Вміст закису заліза в металі:
У закисі заліза: .
Необхідна кількість FeO в шлаку:
кг.
Необхідна кількість у руді:
Вміст заліза в руді: кг.
Необхідна кількість залізної руди:
де 90 - вміст у залізній руді, %.
Необхідна кількість вапна:
де 92 - вміст СаО у вапні, %.
За практичними даними перехід магнію в шлак з футерівних та заправних матеріалів складає 6-12 кг/т. Приймаємо 9 кг/т або 0,9 кг на 100 кг завалення, з них 0,6 в окислювальний і 0,3 у відновний періоди плавки. 50% магнезиту викачується з шлаком після розплавлення шихти. Після цього проводиться уточнений розрахунок кількості й складу шлаку окислювального періоду плавки та визначається його основність (таблиця 5.4.).
Основність шлаку
Вихід металу першого періоду:
де – вигар, прийнятий 20 кг/т.
Матеріальний баланс окислювального періоду плавки приведений у таблиці 5.5.
Втрати металу при викачуванні шлаку за практичними даними складають
0,2-0,3%, що при 0,2% складе:
Таблиця 5.5. Матеріальний баланс окислювального періоду плавки
Внесено, кг |
Отримано, кг | ||
Сталевого лому |
81,000 |
Металу |
98,8643 |
Чавуну |
19,000 |
Шлаку |
5,375 |
Залізної руди |
4,076 |
Вигару |
2,000 |
Вапняку |
2,702 |
Газів |
0,533 |
Магнезиту |
0,300 |
Втрати при викачуванні |
0,198 |
Усього |
107,078 |
Усього |
107,9703 |
Нев'язкість:
Таблиця 5.8. Уточнений розрахунок кількості та складу шлаку окислювального періоду плавки
Джерело надход-ження |
Вит-рати, кг |
Компоненти | ||||||||||||||
CaO |
FeO |
SiO2 |
Al2O3 |
MnO |
MgO |
P2O5 |
Усього, кг | |||||||||
% |
кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
Кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
кг | |||
Метал |
0,75 |
0,29 |
0,14 |
1,18 | ||||||||||||
Залізна руда |
4,078 |
0,2 |
0,0082 |
0,8474 |
5,75 |
0,2345 |
2,5 |
0,1019 |
0,3 |
0,0122 |
0,15 |
0,0061 |
1,2104 | |||
Вапно |
2,7018 |
92 |
2,4857 |
0,86 |
0,02324 |
2,1 |
0,0567 |
1,0 |
0,0270 |
3,3 |
0,0892 |
0,1 |
0,0027 |
2,6846 | ||
Магнезит |
0,3 |
3,6 |
0,0108 |
2,7 |
0,0081 |
3,35 |
0,0101 |
0,1 |
0,0003 |
90,25 |
0,2707 |
0,3 | ||||
Усього, кг |
2,5047 |
0,87874 |
1,0513 |
0,1293 |
0,26 |
0,3721 |
0,1488 |
5,375 | ||||||||
Усього, % |
46,599 |
16,349 |
19,559 |
2,405 |
5,395 |
6,924 |
2,769 |
100 |
5.2. Відновний період плавки
У відновний період плавки
проводиться визначення необхідної
кількості розкислювачів і
Позначимо через вихід металу відновного періоду плавки:
де – вихід металу першого періоду;
– вага феромарганцю, вміст марганцю 85%;
– вага феросиліцію, вміст кремнію 71%;
– вага ферохрому, вміст хрому 65%;
– вага коксу, вміст вуглецю 86,5%;
– вага феромолібдену, вміст молібдену 60%;
– вага феровольфраму, вміст вольфраму 72%;
– вага ферованадію, вміст ванадію 75%;
– вага нікелю, вміст нікелю 6%.
Тоді:
Після перетворення одержимо: кг
Визначення вагової кількості феросплавів:
Загальна витрата
Зразковий хімічний склад шлаків відновного періоду, %
CaO |
CaF2 |
Al2O3 |
SiO2 |
FeO |
50-60 |
5-10 |
2-5 |
15-20 |
до 0,7 |
Коефіцієнт розподілу сірки у відновний період плавки коливається від 25 до 40.
Приймаємо
Тоді:
.
Кількість сірки, яку необхідна видалити:
Вміст сірки в добавках:
Аналогічно:
Разом: 0,006943 кг.
Тоді:
Необхідна кількість шлаку при вмісті (CaO) 55%:
Необхідна кількість вапна в шлаку: ,
де 92 – вміст CaO у вапні.
Задаємося складом шлакової суміші: вапно – 60%; плавиковий шпат – 15%;
шамотний бій – 25%.
Вага плавикового шпату: .
Вага шамотного бою: .
Уточнена кількість і склад шлаку відновного періоду плавки приведені в таблиці 5.6.
Основність шлаку відновного періоду плавки коливається від 2,5 до 3,5.
Основність шлаку відновного періоду: .
Розрахунок розкислювачів
Вноситься закису заліза:
Металом першого періоду – 0,01413 кг.
Шлаком першого періоду:
Вноситься :
Вапном .
Плавиковим шпатом .
Магнезитом .
Шамотом .
Перерахунок на
Кількість FeO, що залишається в металі і шлаку:
Приймаємо .
Звідси .
FeO шлаку II періоду:
Відновиться (FeO):
Витрата вуглецю для відновлення:
Одержано газоподібних продуктів реакції: (таблиця 5.7).
Таблиця 5.6. Уточнений розрахунок кількості та складу шлаку відновного періоду плавки
Джерело надходження | ||||||||||
Вапно |
Плавиковий шпат |
Магнезит |
Шамотний бій |
Метал 1-го періоду |
Шлак 1-го періоду |
Феросплави |
Усього, кг |
Усього, % | ||
Витрати, кг |
3,3179 |
0,8295 |
0,3 |
1,3825 |
98,8643 |
0,5375 |
5,5302 |
|||
Компоненти |
||||||||||
CaO |
% |
92 |
0,4 |
3,5 |
0,7 |
46,599 |
53,667 | |||
кг |
3,0525 |
0,3318 |
0,0105 |
0,0097 |
0,25 |
3,6545 |
||||
% |
2,5 |
3,1 |
3,45 |
62 |
19,599 |
15,882 | ||||
кг |
0,0829 |
0,0257 |
0,0104 |
0,8572 |
0,1053 |
1,0815 |
||||
% |
0,1 |
0,2 |
0,26 |
4,8755 | ||||||
кг |
0,0033 |
0,0017 |
0,257 |
0,007 |
0,269 |
|||||
% |
1 |
0,2 |
0,1 |
35 |
2,405 |
7,8125 | ||||
кг |
0,0332 |
0,0017 |
0,0003 |
0,4839 |
0,0129 |
0,532 |
||||
% |
95 |
11,5719 | ||||||||
кг |
0,788 |
0,788 |
||||||||
% |
3,3 |
90,25 |
0,3 |
6,924 |
6,191 | |||||
кг |
0,1095 |
0,2708 |
0,0041 |
0,0372 |
0,4216 |
|||||
Усього, кг |
3,2814 |
1,1489 |
0,292 |
1,3549 |
0,257 |
0,4054 |
0,007 |
6,7466 |
100 |
Таблиця 5.7. Матеріальний баланс відновного періоду плавки
Внесено, кг |
Отримано, кг |
||
Металу першого періоду |
98,8643 |
Металу другого періоду |
104,3943 |
Шлаку першого періоду |
0,5375 |
Шлаку другого періоду |
6,7496 |
Вапна |
3,3179 |
Газів |
0,04618 |
Плавикового шпата |
0,8295 |
||
Шамотного боя |
1,3825 |
||
Коксу |
0,2726 |
||
Магнезиту |
0,3 |
||
Феросиліцію |
0,9082 |
||
Феромарганцю |
1,8182 |
||
Ферохрому |
2,3791 |
||
Нікелю |
0,1579 |
||
Усього |
110,7623 |
Усього |
111,19 |
Нев'язкість: .
Остаточно розкислювання металу проводиться алюмінієм в кількості 0,7–1,5 кг/т. Алюміній присаджується або в піч перед випуском плавки, або під час випуску плавки в ківш. Допускається присадка алюмінію в ківш перед випуском плавки. Хімічний склад розкісників та легуючих приведений у таблиці 5.8.
Таблиця 5.8. Хімічний склад розкісників та легуючих,%
Марка |
С |
Si |
Mn |
Cr |
Co |
Cu |
Ni |
S |
P |
ФС75 |
– |
68-75 |
0,4 |
0,4 |
- |
- |
– |
0,02 |
0,05 |
ФМн1,0А |
1,0 |
1,5 |
85,0 |
– |
- |
– |
0,03 |
0,1 | |
ФХ50А |
0,5 |
2,0 |
- |
65 |
- |
- |
- |
0,03 |
0,03 |
Н-4 |
0,15 |
- |
- |
- |
0,7 |
1,0 |
97,6 |
0,04 |
- |
Информация о работе Огляд існуючих способів виробництва сталі