Внесок Генрі Форда у розвиток менеджменту

5.  Гарна вивіска.

7. Безумовно, чесні прийоми ведення справи і повне дотримання комерційної етики [1,159].

Найбільша проблема , з якою доводиться боротися за спільної роботи великої кількості людей, Генрі Форд бачив у надмірній організації, а відтак і тяганині. На кожного працівника покладалася цілком вся відповідальність. У кожного працівника була своя робота. Начальник бригади відповідає за підлеглих йому робітників, начальник майстерні за свою майстерню, завідувач відділенням за своє відділення, директор за свою фабрику. Кожний зобов’язаний знати, що відбувається навколо нього.

Робітники, які були зайняті на виробництві у Форда не були позбавлені можливості кар’єрного росту: «У нас немає готових постійних місць – наші кращі працівники самі створюють собі місце. Це не важко для них, так як роботи завжди багато і, якщо потрібно, замість того, щоб винаходити титули, дати роботу кому-небудь, хто бажав би просунутись вперед, - до його підвищення не буде перешкод». Таким чином, у Форда свою кар’єру зробив весь його персонал.

На підприємстві Форда була організована система контролю. Щодня начальник майстерні контролював своє відділення – цифра завжди була у нього під рукою. Наглядач вів опис усіх результатів. Якщо в одному відділенні щось не в порядку, довідка про продуктивність негайно повідомляла про це, спостерігач проводив розслідування, і начальник майстерні починав гонку. Стимул до вдосконалення методів праці був застосований значною мірою на цій, надзвичайно примітивною системою контролю над виробництвом. Начальник майстерні зовсім не повинен бути рахівником – це ні на йоту не збільшить його цінності як начальника. В його обов’язки входять машини та працівники його відділення. Він повинен керуватися тільки кількістю виробітку. Немає жодних підстав розбивати його сили на різні деталі, відволікаючи його в іншу область [2,68].

Подібна система контролю змушує начальника майстерні просто забути особистий елемент – все, окрім заданої роботи. Якщо б він хотів вибирати людей за своїм смаком, а не з їхньої працездатності, відомість його відділення дуже скоро викрила б його. Форд говорив про те, що перш ніж щось вимагати від кого-небудь, щоб він віддав свій час і енергію для справи, то потрібно щоб він не зазнавав фінансових труднощів.

Неодмінною умовою високої працездатності і гуманної обстановки виробництва є чисті, світлі і добре провітрювані фабричні приміщення. На заводах Форда при кожній операції точно вимірювався простір, який потрібно робітникові, і тому машини на цих заводах були розставлені тісніше, ніж на будь-якій іншій фабриці в світі.

На всіх підприємствах Форда панує принцип: важкі роботи – на плечі машин, жорсткою вимогою організації виробництва є оперативне впровадження кращих науково-технічних нововведень, чистота, гігієнічність, затишок – обов’язкові параметри виробничого середовища, суворий облік психофізіологічних характеристик працівників при їх розподілі по монотонним і творчим операціях.

Дуже цікавою є система «класового співробітництва». Причому ефективно спрацьовує система взаємовідносин між підприємцями та робітниками. Для чого люди працюють? Цілком зрозуміло, щоб придбати засоби існування. Це - перш за все. Але не далеко єдина. Засоби існування для людей – це умови для можливо різноманітної їх життєдіяльності, в процесі якої вони найкращим чином само реалізуються особистісні якості, створюють сім’ї, займаються виховуванням дітей. Чим краще умови існування людей, тим більше актуалізується в них потреба до самоповаги, котра, за словами Генрі Форда, є однією з умов здоров’я. Генрі Форд зробив робочих своїх підприємств активними співучасниками розподілу одержуваних прибутків. За його розуміння, найміцніші взаємини між підприємцем і суспільством можливі тоді, коли вони засновані на справедливому і гуманному розподілі законно отриманого прибутку.

Мотив прибутку не є практичним, бо, абсолютизований, він веде до підвищення цін для споживача і зменшення заробітної плати для працівників. Передбачаючи одне із «золотих правил» маркетингу, суть якого виражена одною фразою «споживач – король», Генрі Форд заявляв: «Публіка, купуючи наші товари, в той же час створювала нашу промисловість». І далі. Прибуток підприємства, що отримується за підсумками реалізації товару, є не платою за його минулі досягнення, а фондом забезпечення його подальшого вдосконалення. Вона повинна йти на поліпшення виробничого процесу, на зниження витрат створення товарів. У виграші від цього в кінцевому підсумку виявляються і робітники, і підприємці.

Оригінальна авторська концепція «високої заробітної плати». Генрі Форд був глибоко впевнений, що людям треба добре платити за працю. Не вони повинні бути стурбовані своїм купівельним потенціалом, а в першу чергу – їх господар. Форд доказово засновував, що жадібність зазвичай настільки погіршує якість товару і послуг, веде до довільних цін, що все це неминуче призводить до завмирання справи [5].

Відомий факт, коли в 1914 році Генрі Форд запровадив на своїх заводах найвищу оплату праці, багато підприємців були обурені його вчинком. Його пояснення з цього приводу було таке: якщо робітники не стануть добре заробляти, то не зможуть бути активними споживачами наших товарів, а тому в Америці не з’явиться той самий середній клас, від соціальної стабільності якого залежить динамічний розвиток економіки країни, її політична рівновага.

ВИСНОВКИ

Як можна побачити з вищевикладеного матеріалу, Генрі Форд та його революційні методи виробництва та управління персоналом вплинули на подальше формування світового масового виробництва. Не залишились в минулому і його принципи управління, які на сьогодні є досить актуальними. Його спосіб масового виробництва – потокове виробництво, тобто виробництво на конвеєрі стало основою всього масового виробництва.

Життя Генрі Форда було дуже насиченим, і тоді було багато факторів що вплинули на його подальше життя. Він хотів і мав за мету впровадити виробництво дешевих автомобілів, які б були доступні всім. І він цього досяг, не знаючи того, він заклав основи сучасної теорії управління. Його праця в сфері управління була величезним внеском в світову скарбницю досвіду, який давав поняття як управляти персоналом та зробити масове виробництво досить прибутковою справою.

Важко переоцінити внесок Генрі Форда в розвиток теорії управління. Дуже багато проблем які торкався Форд при організації свого виробництва є актуальними і з нині, а шляхи їх вирішення, запропоновані цим видатним підприємцем, викликають законний інтерес у сьогоднішніх бізнесменів, менеджерів самих різних рівнів. Багато роздумів Форда про організацію праці акцентовані на ті технологічні і психологічні моменти, які носять загальнолюдський характер і в найменшій мірі залежать від конкретних національних і політичних умов їх реалізації. У методологічному плані це відкриває широкі можливості використання його досвіду і особливо принципів організації масового виробництва предметів споживання в інших соціальних структурах. До речі, деякі з принципів організації праці, розроблених в Детройті Г. Фордом, перейняли (природно, з урахуванням специфіки автоматизовано-комп'ютерного виробництва) нові лідери автомобілебудування - японські компанії. Сьогодні в умовах конкуренції будь-якої виробничої структурі не обійтися без сучасних, передових технологій в організації управління. Теорія управління еволюціонувала протягом багатьох десятиліть, вона плід праць багатьох видатних вчених, дослідників і, безумовно, підприємців-практиків до яких відноситься Генрі Форд, що стояв біля витоків сучасної теорії управління. Як відомо принципи управління Форда того часу і принципи управління сьогодення дещо відрізняються, причиною тому, як було вже зазначено, було конвеєрне виробництво. На той час виробництво вимагало виконання одним робітником максимум трьох операцій. Тобто, вся робота робітників зводилася до автоматизму. Це означало, що з часом ефективність такої праці буде лише падати, і щоб цього не відбулося треба було впроваджувати удосконаленні методи виконання операцій на конвеєрі. В загальному такий метод виробництва проіснував до початку 70-х років. Тоді деякі капіталістичні фірми проводили експерименти по модифікації конвеєрного виробництва, з метою зменшення монопольне, підвищення змістовності та привабливості праці, а отже і його ефективності. Для цього реконструюються конвеєрні лінії: вони коротшають, операції на них поєднуються, практикуються переміщення робочих уздовж конвеєра для виконання циклу операції і т. п.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Генри Форд. Моя жизнь, мои достижения. Пер. с англ./Научи, ред. Е.А. Кочерин. - Предисл. Н.С. Лаврова /1924 г./; Послесл. проф. И.Л. Андреева /1989 г./ - М.: Финансы и статистика, 1989. - 206 с.
2. Корсак К., Бойчук Е. Лидеры XXI столетия (задачи и гипотезы) // Персонал. — 2004. — № 4. — С. 64–69.
3. Генрі Форд – підприємець і менеджер [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-214198.html.
4. Школи розвитку менеджменту та їх характеристики. Структура експортного потенціалу України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/Managment/26670.htm?dl.
5. Генри Форд - 150-лет со дня рождения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rikauto.com.ua/ua/news_full/778.