Управління капіталам підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2012 в 07:32, курсовая работа

Краткое описание

Власний капітал - це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними (засновниками) на підприємстві з уже оподаткованого прибутку.
Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення.

Прикрепленные файлы: 1 файл

ДКР_управління_капіталом_підприємства.doc

— 838.00 Кб (Скачать документ)

   Таким чином, ліквідність портфеля цінних паперів — це його потенційна здатність за стислий час трансформуватися в гроші без значних фінансових збитків. Тут для інвестора виникає компроміс між ризиком і ліквідністю. З огляду на таку мету, як ліквідність, не слід нехтувати безпекою заради високих доходів.

     Досліджено, що показники ліквідності фінансових інвестицій за часом і рівнем фінансових витрат на їхній трансфер перебувають у зворотному зв’язку (рис. 2.1.).

    Економічна сутність такого зв’язку полягає в тому, що за умови, коли портфельний інвестор згодний на більший рівень фінансових втрат під час реалізації фінансових інвестицій, він матиме змогу швидше реалізувати їх (і навпаки). З’ясування такого взаємозв’язку вможливлює оцінювання портфельним інвестором рівня ліквідності фінансових активів, а шляхом варіювання показника рівня фінансових втрат управляти процесом трансферу їх у грошові кошти.

 

 

 

 

Рис.2.1. – Залежність між терміном продажу цінного паперу та рівнем фінансових витрат на трансфер у грошові кошти.

 

     За інших рівних умов економічні орієнтири портфельного інвестора спрямовані на вибір високоліквідних активів, оскільки це надає йому додаткову можливість маневрування в процесі управління портфелем цінних паперів. Щоб інвестор був зацікавлений у залученні до портфеля середньоліквідних і слаболіквідних фінансових активів, він має бути заохоченим, тобто потрібні певні стимули у формі додаткового доходу — премії за ліквідність [1].

      Премія за ліквідність — це надлишок, який додають до величини сталої ставки доходу за цінними паперами, якщо ці цінні папери не можуть бути конвертовані в гроші за короткий час і за вартістю, близькою до вартості придбання їх. Оскільки ліквідність є важливим показником інвестиційної якості цінних паперів, портфельні інвестори досліджують її рівень і враховують премію за ліквідність під час визначення ринкової ставки доходу за цінними паперами.

     На практиці дуже важко визначити розмір премії за ліквідність, утім, існує різниця між розмірами премії за ліквідність для слаболіквідних і швидколіквідних фінансових інструментів за однакового рівня ризику. Для менш ліквідних фінансових інструментів треба встановлювати вищий розмір додаткового доходу або премію за ліквідність (Liguidity Premium). Цю залежність представлено на рис. 2.2.

Рис.2.2. – Залежність доходності інвестицій від рівня їх ліквідності

 

   Щоб вчасно сплачувати рахунки постачальників, фірмі потрібний певний рівень абсолютної ліквідності. Підтримка цього рівня пов’язана з певними витратами.    Зазвичай за ціну за підтримку необхідного рівня ліквідності приймають можливий дохід від інвестування середнього залишку грошових коштів у високоліквідні державні цінні папери. Рівнем ризику, пов’язаного з ними, можна знехтувати. Гроші й зазначені високоліквідні цінні папери можна з певною умовністю віднести до класу активів з однаковим рівнем ризику.

     За кордоном значну частину портфеля цінних паперів нерідко становлять короткотермінові ліквідні активи (ліквідні папери, тобто цінні папери, які можуть бути продані за короткий проміжок часу). Це пояснюється тим, що вони відіграють роль замінників готівки в касі й виконують функцію тимчасової інвестиції. Отже, у портфелі цінних паперів тримають ліквідні активи замість надмірних розмірів готівки в касі [2].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Задача

 

Показники

Варіанти розрахунку

 

 

І

II

III

IV

V

VI

1

Загальна вартість капіталу

110

110

110

110

110

110

2.1

2.2

Варіанти структури  капіталу, % Власний (акціонерний)

капітал Позиковий капітал

35

65

45

55

50

50

55

45

60

40

70

30

3

Норма дивіденду, %

14

14

14

14

14

14

4

Мінімальна   процентна   ставка   з урахуванням  премії за кредитний ризик, %

18,0

17,5

17,0

16,5

16,0

15,5

5

Ставка податку па прибуток

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

6

Податковий коректор

0,7

0,7

0,7

0,7

0,7

0,7

7

Ставка   проценту   за  кредит   з урахуванням  податкового коректора, %( п.4 х п.6)

12,60

12,25

11,90

11,55

11,20

10,85

8

8.1 8.2

Ціна складових елементів капіталу, %

Власного капіталу((п.2.1 х п.3)/100)

Позикового капіталу((п.2.2 х п.7)/100)

 

4,90

8,19

 

6,30

6,74

 

7,00

5,95

 

7,70

5,20

 

8,40

4,48

 

9,80

3,26

9

Середньозважена  вартість капіталу,% (п.8.1+п.8.2.)

13,09

13,04

12,95

12,90

12,88

13,06


 

    Необхідно визначити і зробити висновок:

1) Значення показників у рядках 2, 5, 7, 8.1, 8.2, 9;

2) При якій структурі капіталу можна максимізувати ринкову вартість підприємства.

 

Висновок:

 

Середню вартість власних та позикових  ресурсів підприємства називають середньозваженою вартістю капіталу.

 Середньозважена вартість капіталу (СЗВК) визначає середньозважену ціну кожної грошової одиниці капіталу, а також середньозважену ціну кожної нової грошової одиниці приросту капіталу в разі, коли капітал підприємства збільшується.

Зробивши розрахунки ми бачимо, що мінімальна середньозважена  вартість капіталу у V варіанті. Це самий  вигідний для підприємства варіант, при цій структурі капіталу можна максимізувати ринкову вартість підприємства.


Информация о работе Управління капіталам підприємства