Сутність, зміст і види макроєкономічного планування

ПЛАН

1.Задачи судово-бухгалтерської експертизи та їх зміст

2.Задачи, об’єкти джерела інформації та методологічні прийоми судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними запасами.

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Задачи судово-бухгалтерської експертизи та їх зміст .

Як важливий інструмент захисту інтересів громадян і юридичних осіб, судово-бухгалтерська  експертиза виконує цілу низку найважливіших  завдань, які визначені Інструкцією  «Про призначення і проведення судових експертиз», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за № 53/5 (ст. 110). 
Коло питань, які висвітлюються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначається її завданнями, а саме:

 
• установлення документального обґрунтування  нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і  грошових коштів, а також розміру  завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх здійснювання; 
• установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів; 
• визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті навмисних корисливих правопорушень; 
• установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів у бухгалтерському обліку і звітності; 
• підтвердження виявлених недоліків у організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської  
діяльності суб’єкта господарської діяльності, які сприяли нанесенню матеріальних збитків; 
• установлення обґрунтування списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів; 
• установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків; 
• установлення причин, які сприяли навмисному зловживанню; 
• установлення документального обґрунтування вимог позивача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (зустрічного позову). 
Виходячи з поставлених завдань, судово-бухгалтерська експертиза після її проведення дає можливість відповісти на цілу низку запитань, а саме: 
Ø чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації нестача (лишок) товарно-матеріальних цінностей на да-ному підприємстві за конкретний період?

 
Ø в який саме період утворилась нестача і хто був відповідальним за збереження товарно-матеріальних цінностей у цей період? 
Ø розмір матеріальних збитків, завданих у зв’язку з нестачею? 
Ø чи підтверджено документально висновки ревізії в частині, що стосується завищених обсягів і вартості виконаних робіт (наданих послуг)? 
Ø чи підтверджується документально вказане в акті заниження прибутку за визначений період, а якщо підтверджується, то чи правильно обчислена сума додаткових податків? 
Ø чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві розмір завданих збитків у зв’язку з невиконанням відповідачем умов угоди? 
Ø які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку, звітності і контролю, сприяли заподіянню матеріальних збитків? 
Ø чи обґрунтовано виплачена заробітна плата за певну роботу, якщо ні, то в якій сумі завищена чи занижена?

 
Ø чи не завищена в документах фактична наявність товарів понад їх максимально можливий залишок станом на визначену дату? 
Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені й інші завдання, виконання яких пов’язане з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів у облікових регістрах бухгалтерського обліку тощо.

 
Як бачимо, спектр питань, що розв’язуються  в межах судово-бухгалтерської експертизи, досить великий. 
Перелік матеріалів, що передаються експерту, залежить від завдань, поставлених перед ним слідчим чи судом у конкретній справі. 
Таким чином, серед основних завдань, що вирішуються судово-бухгалтерськими експертами, виділяють такі: завдання, пов’язані з ідентифікацією об’єктів, діагностичні завдання, завдання, обумовлені експертною профілактикою

Спеціальні  знання з бухгалтерського обліку, фінансів, економіки застосовувалися під час розгляду справ у судах ще на початку ХХ століття. 
Облік виник у Давньому Єгипті, Вавілоні, Єрусалімі, коли царський контролер (експерт) підтверджував достовірність звіту пожертвувань, складеного головним жерцем. В епоху Відродження книги подвійної бухгалтерії Луки Пачолі використовува-лись у судах для перевірки достовірності даних обліку. В Англії судово-бухгалтерська експертиза з’явилась, коли почали запро-ваджувати посади контролерів-аудиторів. 
На всіх стадіях розвитку теоретики бачили в експертизі ін-струмент, необхідний для провадження слідства і суду (французький процесуаліст Баньє), а експерта вважали науковим свідком (англо-американські процесуалісти). 
1921 року в Петрограді при Північно-західній торговельній палаті було створено відділ обліково-фінансових експертиз, який у дальшому був реорганізований в інститут відповідальних бухгалтерів, а 1923 року при Московському відділенні Російського технічного товариства для проведення експертиз за завданнями судів у складі відділу обліку господарської діяльності було організовано бюро бухгалтерської експертизи і консультацій. Такі самі зміни відбувались у цій системі і в Україні. 
У дальшому робота щодо організації бухгалтерської експерти-зи вдосконалювалась, створювалися відповідні підрозділи. Зокрема, 1925 року при Народному комісаріаті робітничо-селянської інспекції СРСР, насамперед з числа спеціалістів, що працювали в державних організаціях, було створено Інститут державних бухгалтерів-експертів. Право надання експертних висновків на ви-могу державних органів з усіх питань обліку і звітності належало тільки бухгалтерам-експертам цього Інституту. Однак така пре-рогатива не поширювалась на проведення ними експертиз для слідчих та судових органів. Судді та слідчі самостійно призначали спеціалістів, які залучались як експерти-бухгалтери.  
Один з основних етапів становлення та дальшого інтенсивного розвитку цієї галузі знань припадає на кінець 40-х років. 04.06.1947 р. Президією Верховної Ради СРСР був ухвалений Указ «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна». Виконання цього Указу стало при-чиною збільшення кількості справ з розслідування господарських злочинів, що у свою чергу вимагало значно ширшого застосуван-ня спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку і звітності та одержання доказів у формі висновків експертів-бухгалтерів. Отже, виникла необхідність створення відповідної експертної установи. Розпорядженням Голови Ради Міністрів СРСР від 02.08.1948 р. № Ю814-р при Міністерстві фінансів СРСР було створено Бюро державної бухгалтерської експертизи з філіями при міністерствах фінансів союзних та автономних республік і фінансових органах на місцях. 
Діяльність Бюро бухгалтерської експертизи регулювала низка нормативно-правових документів: положення про Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР, ухвалене Радою Міністрів СРСР 19.05.1952 р., інструкція Міністерства фінансів щодо застосування цього положення, а також порядок розрахунків за бухгалтерські експертизи. 
Згідно із зазначеними Положеннями та Інструкцією були сформовані Бюро бухгалтерської експертизи та його філії з постійними штатними кадрами експертів-бухгалтерів у республіках, у то-му числі й в Україні, а також областях та містах Москві і Ленінграді. Зазначеним Положенням на Бюро та його філії покладалась функція з проведення бухгалтерських експертиз у кримінальних і цивільних справах за завданнями органів розслідування, проку-ратури, судів та арбітражу. 
У 1957 році Радою Міністрів УРСР республіканську філію було перетворено у Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів УРСР з філіями при обласних відділеннях. А 02.02.1957 р. Радою Міністрів УРСР ухвалено постанову  
№ 111 «Про Бюро державних бухгалтерських експертиз при Мі-ністерстві фінансів України». Відповідно до цієї постанови Міні-стерством фінансів України було видано Інструкцію від 20.06.1957 р. № 1 щодо застосування зазначеної постанови. 
З метою поліпшення діяльності Бюро та координації функцій постановою Ради Міністрів УРСР від 04.01.1970 р. Бюро і його обласні філії в повному складі штатних працівників підпорядковано Міністерству юстиції України. 
Зі становленням Бюро бухгалтерської експертизи розпочався новий етап розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні. 
Міністерством юстиції України за погодженням з Прокуратурою та Верховним Судом України було розроблено Інструкцію «Про порядок проведення судово-бухгалтерських експертиз в Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції України» від 30.12.1974 р. Це був перший в Україні нормативно-правовий документ, яким визначались процесуальні, організаційні, правові засади призначення та проведення бухгалтерських експертиз.  
Протягом трьох десятиліть підпорядкування бухгалтерської експертизи Міністерству юстиції України структура і функції Бюро та його філій зазнали певних змін: обласні філії Бюро були перетворені на міжобласні та їх експертні підрозділи, за якими закріплювались зони обслуговування відповідних територій. 
У квітні 1990 року республіканське Бюро було ліквідовано, а кадровий склад експертів-бухгалтерів Бюро та міжобласних філій з відповідними функціями передано до Київського і Харківського науково-дослідних інститутів судових експертиз та Одеської лабораторії південного регіону України. 
Після ухвалення 1994 року Закону України «Про судову екс-пертизу» значно розширилася система науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України. Так, у 1995 році на базі лабораторій та відділень було створено Донецький, Львівський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, а на їхні відповідні підрозділи покладено функції з виконання судово-бухгалтерських експертиз. 
За ці роки лабораторії судово-бухгалтерської експертизи зна-чно розширили коло розв’язуваних ними завдань, почали проводити складні та нові види економічних досліджень. Експерти-бухгалтери оволоділи новими економічними спеціальностями з дослідження документів про фінансово-кредитні операції, економічну діяльність підприємств і організацій. З розширенням кола завдань, що вирішувались експертами-бухгалтерами, виникла необхідність у зміні самої назви цього виду експертизи. Рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 30.01.2001 р. судово-бухгалтерську експертизу було перейменовано на судово-економічну. 
Сучасне тлумачення судово-бухгалтерської експертизи поля-гає в тому, що в її функції входять економічні дослідження конфліктних ситуацій у господарській діяльності, які стали об’єктами розслідування правоохоронними органами з метою усунення та запобігання їм у майбутньому.

 

 

 

 

2. Задачи, об’єкти джерела інформації та методологічні прийоми судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними запасами.

 

Матеріальні цінності — це предмети праці, які в процесі виробництва втрачають або повністю змінюють початкову форму і переносять свою вартість на знову створюваний продукт протягом одного виробничого циклу. До них належать: сировина і матеріали, напівфабрикати, нафтопродукти, різні види палива, будівельні матеріали і устаткування до введення в дію, запасні частини, агрегати, малоцінні і швидкозношувані предмети тощо. Вся ця різновидність матеріальних цінностей за економічною роллю у процесі суспільного відтворення продукту належить до складу оборотних коштів, які безупинно здійснюють кругообіг за трьома стадіями.

На стадії обертання суспільного продукту оборотні кошти з грошової форми переходять у виробничі запаси. На стадії виробництва виробничі запаси перетворюються у продукцію (роботи, послуги). На стадії реалізації продукції переходить у гроші, які знову використовуються для відновлення виробничих запасів.

Завдання  судово-бухгалтерської експертизи є  активний вплив на усунення перешкод для кругообігу оборотних коштів, сприяння раціональному використанню їх та збереженню на всіх стадіях відтворення. Виходячи з цього визначають об’єкти, джерела інформації, методичні прийоми  дослідження, узагальнення та реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями (додаток 1).

Об'єкти експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями такі:

кількісне і якісне приймання матеріальних цінностей від постачальників, а також при внутрішньому переміщенні у міжцеховому напрямі, між матеріально відповідальними особами, складами і виробництвом. При цьому експертиза досліджує повноту оприбуткування матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку, відповідність їх за якістю супровідним і приймальним документам, складеним матеріально відповідальними особами, а також матеріалів, що надійшли без супровідних документів;

збереження  матеріальних цінностей і закріплення  матеріальної відповідальності — за даними бухгалтерського обліку досліджують, чи відповідає стан складського господарства вимогам збереження цінностей (наявність ваговимірювальних приладів та час клеймування їх, обладнання складів стелажами, полицями, шафами, контейнерами, протипожежним устаткуванням). Разом з тим перевіряють наявність запобіжної сигналізації, запорів, засобів техніки безпеки тощо. Закріплення матеріальної відповідальності експертиза перевіряє за даними договорів про матеріальну відповідальність, складеними між адміністрацією підприємства і конкретними працівниками;

норми витрат матеріалів на виробництво та дотримування їх — експертиза перевіряє обґрунтованість затвердження норм та застосування їх у лімітно-забірних картах і відомостях на витрачання матеріалів, а також при стимулюванні економії витрат на виробництво продукції, виконанні робіт і послуг;

брак  і псування матеріальних цінностей  і тари — досліджують причини, що зумовили виникнення негативних явищ, розмір непродуктивних втрат, встановлюють осіб, відповідальних за завдані збитки;

малоцінні - і швидкозношувані предмети (МШП), використання і збереження їх — перевіряють придбання МШП, нарахування зносу, а також списання при видачі у експлуатацію предметів вартістю до 10 крб. за одиницю на витрати виробництва і контроль за використанням їх; при виявленні фактів безгосподарності або нестачі чи привласнення цінностей експертиза встановлює відповідальних осіб за завдані збитки та розмір відшкодування їх;

первинна  документація з обліку матеріальних цінностей досліджується експертизою щодо достовірності відображуваних у ній господарських операцій;

бухгалтерський  облік і звітність як об'єкти експертного дослідження вивчають щодо достовірності даних, закріплення матеріальної відповідальності за цінності, здійснення контролю за господарськими операціями, пов'язаними з прийманням та витрачанням матеріалів;

нестача цінностей та збитки, виявлені ревізією, обгрунтованість їх і відповідальні особи — експертиза узагальнює дослідження інших об'єктів, де ревізією виявлено збитки, перевіряє, чи відповідають вони за розміром даним   бухгалтерського обліку   та іншим доказам; на скільки правильно" встановлено матеріальну відповідальність конкретних працівників та розмір відшкодування збитків.

Джерелами інформації експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями-є нормативно-довідкова і фактографічна інформація. Використання судово-бухгалтерською експертизою НДІ (нормативних актів про поставку продукції виробничо-технічного призначення, її приймання та використання з питань обліку і контролю матеріальних ресурсів, затверджених Кабінетом міністрів України, міністерствами та іншими органами державного управління) подано у табл. 15. Фактографічну інформацію становлять договори поставки матеріалів, про матеріальну відповідальність працівників, первинні документи та відомості інвентаризації цінностей, відображені на рахунках бухгалтерського обліку «Матеріали», «Паливо», «Будівельні матеріали і обладнання до установки», «Запасні частини», «Малоцінні і швидкозношувані предмети», «Спрацювання малоцінних і швидкозношуваних предметів», «Переоцінка товарно-матеріальних цінностей», «Заготовлення і придбання матеріальних цінностей», «Транспортно-заготівельні витрати». Сюди належать також акти ревізій і перевірок матеріальних цінностей, складені відповідними контрольними органами, а також інформація правоохоронних органів. Ці джерела інформації мають довідковий характер для судово-бухгалтерської експертизи і підлягають перевірці за допомогою зустрічних перевірок, взаємного контролю операцій та інших документальних методичних прийомів.

За допомогою  фактографічної інформації і НДІ  експертиза, використовуючи методичні прийоми експертного дослідження, перевіряє насамперед збереження матеріальних ресурсів, зокрема, укладення договорів про повну матеріальну відповідальність працівників, дотримання трудового законодавства, створення умов для чинності договорів та ін.; наявність підписів матеріально відповідальних осіб на облікових регістрах, які відображують підзвітність у них цінностей (оборотні відомості, машинограми та ін.). Експертиза вивчає організацію поточного контролю за збереженням і витрачанням цінностей, роботою матеріально відповідальних осіб, строками проведення інвентаризацій.

Методичні прийоми експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями застосовуються за допомогою певних експертних процедур. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми складаються з економічного аналізу, аналітичних та статистичних розрахунків і економіко-математичних методів.

 

 

 

 

 

Таблиця 15. Нормативно-довідкова  інформація, яка використовується судово-бухгалтерською експертизою при дослідженні операцій з матеріальними цінностями.

Джерела інформації	Зміст інформації	Використання  інформації судово-бухгалтерською експертизою
Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене Кабінетом Міністрів України   Основні положення  з інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, затверджені Міністерством фінансів України       Положення про документи і документооборот у бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України Інструкція про  порядок видачі доручень на одержання товарно-матеріальних цінностей та відпуск їх за дорученнями, затверджена Міністерством фінансів України Інструкція про  порядок реалізації підприємствами, об'єднаннями, організаціями і установами наднормативних і тих, що не використовуються, матеріальних цінностей, затверджена Міністерством економіки України                            Основні положення  з обліку матеріалів на підприємствах і будовах затверджені Міністерством фінансів України Основні положення  з обліку тари на підприємствах, виробничих об'єднаннях і організаціях, затверджені Міністерством фінансів України Положення з  бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, затверджене Міністерством фінансів України Інструкція про  порядок переоцінки товарно-матеріальних цінностей у зв'язку із зміною оптових цін та тарифів, відшкодуванням уцінки, розподіленням і зарахуванням сум дооцінки до бюджету, затверджена Міністерством фінансів України Короткі вказівки до застосування і заповнення типових міжгалузевих форм первинної документації з обліку сировини і матеріалів, затверджені Міністерством статистики України	Договірні відносини між підприємствами-постачальниками і підприємствами-покупцями продукції виробничо-технічного призначення Організація і  проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів розрахунків на підприємствах усіх галузей народного господарства       Порядок оформлення первинних документів при виконанні господарських операцій на підприємствах, надання їм юридичної сили   Застосування  доручень при оформленні операцій, пов'язаних з одержанням і відпуском матеріальних цінностей   Порядок реалізації матеріальних цінностей, непотрібних підприємству           Методика - обліку матеріальних цінностей на підприємствах усіх галузей народного господарства   Організація і  методика обліку тари на підприємствах       Порядок обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на складах і в експлуатації     Переоцінка матеріальних цінностей та відображення її результатів у бухгалтерському обліку           Правила оформлення первинних документів з обліку сировини і матеріалів	Доцільність придбання продукції виробничо-технічного призначення та використання її, дотримання правил приймання за кількістю і якістю. Дотримання нормативних  актів при здійсненні контролю на підприємстві за збереженням цінностей, визначення розміру нестачі, псування матеріальних цінностей, встановлення відповідальних осіб за допущені збитки. Дослідження господарських операцій з матеріальними -цінностями, використання первинних документів у системі доказів експертизи. Визначення відповідальної особи за одержані матеріальні цінності       Дотримання нормативних актів при реалізації матеріальних цінностей         Нормативно-правове  регулювання при дослідженні операцій з матеріальними цінностями   Дослідження господарських операцій з використанням тари та їх обліку     Дотримання нормативних актів при обліку малоцінних і швидкозношуваним предметів   Дослідження операцій з переоцінкою матеріальних цінностей, відповідність їх нормативним актам         Оцінка доброякісності первинних документів з обліку сировини і матеріалів на підприємствах