Становлення інформаційного суспільства та індустрія вільного часу

 

 

 

 

Висновки.

1. Глобальною метою інформатизації є забезпечення необхідного рівня інформованості населення, обумовленого цілями соціально економічного розвитку країни. Завдання інформатизації будуть виконані і витрати на її проведення виправдаються тільки в тому випадку, якщо вона буде проводиться з єдиних позицій, базуватися на єдиних принципах.

До основних принципів інформатизації відносяться:

• підлеглість її цілей цілям соціально-економічного розвитку;
• відповідність структур і методів інформатизації вимогам переход країни до ринкової економіки;
• вигідність інформатизації для суспільства, її окупність;
• орієнтація на економічні методи управління інформатизацією;
• саморозвиток процесу інформатизації;
• сумісність інформатизації країни з світовим процессом інформатизації;
• інтеграція інформаційних ресурсів.

Виходячи з цілей і проблем формування інформаційного суспільства основними його напрямами слід вважати:

• проведення досліджень по інформатиці і інформатизації;
• створення і розвиток матеріально-технічної бази інформатизації.
• вдосконалення тих, що існують, розробка, розвиток і застосування нових інформаційних технологій;
• переклад виробництва програмних засобів на промислову основу створення індустрії програмних засобів;
• створення і розвиток інформаційної інфраструктури;
• створення і розвиток індустрії переробки інформації;
• підготовку населення до інформатизації;
• підготовку, введення і коректування правових і господарських норм;
• участь в міжнародній співпраці і розподілі праці в сфері інформатизації.

Створення і розвиток індустрії переробки інформації є визначальним напрямом в інформатизації, оскільки саме ця галузь використовуючи сучасні засоби і технології, проводить кінцевий продукт - інформацію, поповнює і підтримує інформаційний фонд, забезпечує доступ до нього і використання населенням країни. Без перекладу процесу переробки інформації на промислову основу неможливо досягти кінцевою цілі інформатизації.

2. Аналіз ходу світового процесу інформатизації дозволяє по ступеню досягнення кінцевої і проміжної мети виділити в розвитку інформатизації суспільства три етапи:

• Створення соціальних, економічних і технічних умов формування і початкового задоволення інформаційних потреб населення.
• Розвиток інформаційної інфраструктури і забезпечення умов для її включення в світову.
• Розвиток і задоволення основних інформаційних потреб населення країни.

3. До основних сфер формування інформаційного суспільства відносяться: соціальна сфера матеріальне виробництво і управління.

Соціальна сфера - це головний об'єкт інформатизації. Інформатизація цієї сфери направленна на формування і задоволення інформаційних потреб населення, інформаційне забезпечення соціальних процесів поліпшення побуту всіх членів суспільства і підвищення якості тих, що надаються послуг, а в цілому - на корінне поліпшення суспільної діяльності і життя людини.

Основною метою інформатизації сфери матеріального виробництва є інформаційне забезпечення технічного переозброєння галузей суспільного виробництва шляхом впровадження ефективних автоматизованих засобів праці, комплексній автоматизації на їх базі технологічних і виробничих процесів, створення гнучких перебудовуваних модулів ділянок і виробництв. Інформатизація повинна охоплювати всі стадії життєвого циклу створюваної продукції: дослідження - проектування - виробництво - збут і експлуатація.

Інформатизація сфери управління грає особливу роль, оскільки вона не тільки підвищує ефективність управління на всіх рівнях, але і дозволяє збільшити ефективність цілеспрямованої діяльності людини в інших сферах, зокрема в такій, як інформатизація суспільства.

При фінансуванні процесу інформатизації повинні враховуватися пріоритети і прийматися заходи, що не допускають монополізму окремих організацій в цій області.

4.Інформатизація відноситься до таких напрямів НТП, які не можуть успішно розвиватися без широкої міжнародної кооперації. Жодна країна в світі не в змозі самостійно ефективно розвивати всі напрями інформатизації. Тільки активна участь в міжнародній співпраці і розподілі праці у сфері інформатизації створить можливості для забезпечення необхідних темпів інформатизації нашого суспільства.

5. Україна значно відстала у процесі формування та розвитку інформаційного суспільства. Провідні країни світу перевищують її рівень у десятки, сотні раз. Процес створення сприятливих умов для проведення інформатизації в Україні відбувається дуже повільно. Проблеми у законодавчій базі, сьгоднішні политичні, економічні та соціальні чинники значно гальмують входження держави до лав світових лідерів. Але, не зважаючи ні на що, Україна намагається подолати цю прірву. З кожнем днем інтерес до цих перетворень збільшується, робляться спроби щодо вирішення існуючих проблен, найчастіше відбуваються різноманітні заходи, які підтверджують стійке бажання України рухатися у напрямку глобального інформаційного суспільства.

6. Формування інформаційного суспільства є складним багатоаспектним процесом що зачіпає інтереси населення як безпосередньо, так і через інтереси організації, установи і підприємства, в діяльності яких беруть участь жителі країни. Інформатизація, залежно від свого ходу і результатів може мати різні наслідки, у тому числі і негативні. Тому необхідний контроль стану і ходу цього процесу і ухвалення на підставі результатів контролю заходів, що забезпечують можливо більший позитивний ефект і ослаблення, а по можливості запобігання, негативних наслідків інформатизації. Це означає, що, по-перше, в ході інформатизації необхідно своєчасно отримувати достовірні і повні оцінки якості результатів і ефективності процесу інформатизації, а по-друге мати механізми управління, що виробляють на основі цих оцінок і що реалізовують систему заходів, що забезпечують коректування ходу інформатизації в необхідному напрямі.

7. Формування інформаційного суспільства породжує цілий комплекс проблем, від рішення яких залежить вибір і реалізація шляху розвитку людства. При цьому, якщо на початковому етапі інформатизації основну роль грають науково-технічні і технологічні проблеми, то на подальших етапах головну роль починають грати соціальні проблеми рішення яких і визначить результат інформатизації.

Таким чином, формування інформаційного суспільства повинно бути направленно на підвищення ефективності використання потенціалу країни, на реалізацію механізмів розвитку цивілізації в цілому, і бути орієнтована на задоволення інформаційних потреб всіх членів суспільства.

Головним підсумком формування інформаційного суспільства стане забезпечення вільного своєчасного доступу населення до регіонального, державного і світовому інформаційному фонду, формування потреби і свідомості необхідності його використання в процесі своєї діяльності у кожного члена суспільства.

Я вважаю, що наше завдання, як майбутніх фахівців, розвивати інформаційнесуспільство у потрібному напрямі і досягти позитивних результатів в процесі інформатизації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бажал Ю.М. Розвиток національної  інноваційної системи як складової  українського інформаційного суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 87-93.

2. Береза Т.А. Україна на  шляху до Всесвітнього Самміту  з Питань Інформаційного Суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях  України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 14-23.

3. Береза Т.А. Поняття інформаційного  суспільства, принципи його побудови  та складові компоненти // Інформаційне  суспільство. Шлях України // Бібліотека  інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 264-273.

4. Березовець Л.В. Інституційне  забезпечення // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного  суспільства. – К.: “Відродження”  та ПРООН, 2004. – С. 78-87.

5. Березовець Л.В. Розвиток соціального капіталу // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 62-67.

6. Винарик Л. С. Информатизация  в аспекте социальной трансформации  общества // Национальная академия наук Украины, институт экономики и промышленности – Д.: ИЗП, – 2004. – С. 50-61.

7. Гелд Дейвід, Мак-Грю  Ентоні. Глобалізація / антиглобалізація: Пер. з англ. І. Андрущенко. – К.: К.І.С., 2004. – 180 с.

8. Городенко Л. Інтернет-медіа  як новий вид ЗМІ // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. − С. 55-62.

9.    Григор О.О. Формування інформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції в Європейський Союз (державно-управлінський аспект): Автореф. дис. ... канд. наук з державного управління: 25.00.01 / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Львів, 2003. – 20 с.

10.    Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1976. – 264 с.

11.   Даніл’ян В.О. Глобальне інформаційне суспільство: культура і людина // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2005. – Вип. 14. − С. 67-78.

12.   Даніл’ян В.О. Деякі проблеми та особливості розвитку інформаційного суспільства в Україні // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Х.: ХАІ, 2005. – №3. – С. 74-78.

13.   Даніл’ян В.О. Деякі тенденції розвитку інформаційного суспільства на наприкладі провідних держав // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 3 (24). – С. 156-163.

14.   Даніл’ян В.О. Інформаційне суспільство: базові концепції аналізу // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 2 (23). – С. 131-138.

15.    Даніл’ян В.О. Соціально-філософський аналіз феномена інформації // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2005. – Вип. 13. − С. 79-87.

16.    Делягин М. Мировой кризис: Общая теория глобализации. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 767 с.

17.   Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – №1. – С. 47-53.

18.   Демкова М., Фігель М. Інформація, як основа інформаційного суспільства: поняття та правове регулювання // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 150-163.

19.    Джон П. Барлоу. Декларация независимости киберпространства // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 349-352.

20.    Дзьобань О.П. Засоби масової комунікації в контексті інформаційної безпеки: діяльнісні й функціональні аспекти // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 2 (23). – С. 37-43.

21.   Додонов О.Г., Литвиненко О.В., Янішевський С.О. Інформаційна політика органів державної влади: напрями удосконалення // Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2002. – С. 343-351.

22.    Жарова А.К. Интернет, глобализация и международное право // Общественные науки и современность. – 2004. – № 6. – С. 97-104.

23.    Иванов Д. Общество как виртуальная реальность // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. – С. 355-427.

24.   Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. –507 с.

25.    Каландия И.Д. Концепция информационного общества и человек: новые перспективы и опасности // Человек постсоветского пространства: Сборник материалов конференции. – СПб: Санкт-Петербургское философское общество. – 2005. – Вып. 3. − С. 256-266.

26.   Кастельс М. Информационная епоха: общество и культура: Пер. с англ.; под ред. О.И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.

27.   Колиушко І.Б. Демкова М.С. Електронне урядування − шлях до ефективності та прозорості державного управління // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 135-142.

28.   Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.03 / А.В. Колодюк; Нац. академія наук України, Інститут Держави і Права імені В.М. Корецького. – К., 2005. – 20 с.

29.   Колодюк А. В. Національні стратегії інформаційного суспільства: необхідність, переваги та світова практика запровадження // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 24-31.