Соціальна відповідальність бізнесу

 

ПЛАН

 

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика видів відповідальності

Розділ 2. Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Серйозною проблемою теорії і практики менеджеризму є протиріччя між комерційною ефективністю корпорацій і рівнем соціального добробуту  суспільства. Комерційні інтереси менеджерів і акціонерів співпадають: і ті й  інші вбачають ціль корпорації в максимізації прибутку. Акціонерів мало хвилює все  інше, але інтереси менеджменту простягаються  за їх межі: вони турбуються виживанням корпорації як організації. У даному випадку системи цінностей акціонерів і менеджерів можуть не співпадати.

У повсякденній роботі менеджерів все більше місце посідають громадські справи та питання соціальних змін. Експерти менеджменту підкреслюють, що соціальні проблеми сьогодні такі ж важливі, як і питання прибутку, хоча в недалекому минулому бізнесмена цікавив лише прибуток.

Соціальна відповідальність – це готовність відгукнутися на потреби  суспільства, жертвуючи при цьому  короткостроковим прибутком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Загальна характеристика видів відповідальності

 

На початку 20 ст керівники бізнесу висловлювали впевненість у тому, що корпорації зобов’язані використовувати свої ресурси таким чином , щоб суспільство було у виграші. Ендрю Карнегі, який займався виробництвом сталі, вклав 350 млн. дол. у соціальні програми і побудував більш як 200 публічних бібліотек. Джон Рокфеллер пожертвував 550 млн. дол. і заснував фонд Рокфеллера.

Роберт Е. Вуд, глава фірми «Сірс», стверджує, що нелегко виміряти кількісно або інтерпретувати економічні витрати – вигоди для суспільства, які викликані соціальною відповідальністю бізнесу. Серед керівників ділових підприємств Вуд – один із перших, хто виділив серед широкої публіки споживачів, місцевих общин тих, хто отримує акції, і робітників, які обслуговуються фірмою. Він був захисником підходу до вирішення соціальних проблем не стільки з державних, скільки з менеджерських позицій [1, 252-254].

Саме в 50-ті роки вийшла перша  ґрунтовна праця на теми соціальної відповідальності. В книзі «Соціальна відповідальність бізнесмена» Хоуард Р. Боуен розглянув, як концепція соціальної відповідальності може бути поширена на бізнес, а усвідомлення розширеної соціальної мети при прийнятті ділових рішень може принести соціальні та економічні вигоди суспільству.

Є люди, які розглядають  організацію як економічну цілісність, яка повинна тільки турбуватися  про ефективність використання своїх  ресурсів. Цю точку зору активно  підтримував лауреат Нобелівської премії Мілтон Фрідмен. Він твердив, що істинна роль бізнесу полягає у використанні його енергії і ресурсів у діяльності, яка спрямована на збільшення прибутку за умови, що він дотримується правил гри, бере участь у відкритій конкурентній боротьбі без шахрайства та обману [1, 310].

З іншого боку, є думка, згідно з якою організація – це дещо більше, ніж економічна цілісність. Сучасна організація є складовою  частиною оточення, що включає багато складових, від яких залежить саме існування  організації.

До таких складових (їх називають посередниками) відносять  місцеві спілки, споживачів, постачальників, засоби інформації, групи суспільного  тиску, спілки або об̕̕̕єднання, робітників і тих, хто тримає акції. Це багатопрошаркове суспільне середовище може істотно впливати на досягнення організацією її мети, тому організації доводиться врівноважувати чисто економічну мету з економічними і соціальними інтересами цих складових середовища [5, 156-157].

Згідно з цією точкою зору, організації несуть відповідальність перед суспільством, в якому функціонують зайнятість, прибуток і дотримання закону. Організації повинні спрямувати частину своїх ресурсів і зусиль по соціальних каналах. Вони зобовʼязані жертвувати на добробут і вдосконалення суспільства, відповідально діяти в таких багаточисельних сферах, як захист життєвого середовища, охорона здоровʼя і безпеки, громадянські права, захист інтересів споживачів тощо.

Організаційні цінності також  мають велике значення для діяльності організації. Справедливість даної  тези підтверджується і тим фактом, що більшість людей знаходяться  на другому етапі морального розвитку, тобто вони вважають, що їх обов’язок  складається з виконання зобов’язань  перед іншими людьми у відповідності  до їх очікувань.

Корпоративна культура серйозним  чином впливає на поведінку членів організації. Культура організації  – аж ніяк не єдине джерело впливу на етику, але вона є самою могутньою  з цих сил, тому що визначає цінності компанії. До числа інших відносяться  прийняті в компанії правила та політика, система винагород, міра турботи  організації про своїх членів, система добробуту, відповідність  принципів організації праці  законодавчим і професійним вимогам, лідерство і процес прийняття  рішень.

Економічна відповідальність. Будь-яка комерційна організація  насамперед є основним економічним осередком суспільства, що несе відповідальність за виробництво необхідних йому товарів і послуг та максимізацію прибутку акціонерів.

Тобто економічна відповідальність фірми зводиться винятково до максимізації прибутку. Дану концепцію  запропонував і розробляє Нобелівський лауреат, економіст Мільтон Фірдмен. Згідно М. Фрідмену, діяльність компанії повинна підпорядковуватись одержанню прибутку, а її єдина місія полягає в підвищенні прибутку [4, 163-164].

Однак у країнах Європи, Канади і США подібні погляди  зазнають критики. Зазначається, що практичне  наслідування тези про те, що одержання  економічної вигоди – єдиний обов’язок  компанії перед суспільством, може призвести до край негативних наслідків  для фірми.

Етична відповідальність. Етично відповідальна поведінка  означає суспільно-корисні дії, що не передбачені законами або не відповідають прямим її економічним інтересам. Для  того, щоб поведінка організації  була етичною, її менеджери повинні  дотримуватися принципів рівності, чесності й неупередженості, дотримувати  права співробітників. Як неетичні оцінюються рішення, що дозволяють людині чи всій організації одержувати вигоди за рахунок суспільства.

Дії організації у випадку  виникнення соціальних дилем наведені на рис. 1.1.

Проактивність (прийняття соціальних ініціатив)

Пристосування до ситуації (прийняття  нових етичних обов’язків)

Захист (робити тільки те, що вимагаться законом)

Опір (обструкція)

             

               висока

Міра соціальної відповідальності

 

 

          низька

Рис. 1.1 Реакція компанії на соціальні дилеми

 

Важливо розрізняти юридичну і соціальну відповідальність. Під  юридичною відповідальністю розуміють  дотримання конкретних законів і  норм державного регулювання, яке визначає, що може, а чого не може робити організація. З кожного питання існують  сотні і тисячі законів і нормативів. Організація, яка підкоряється цим  законам і нормативам, поводиться юридично відповідально, але вона не обов’язково буде вважатися соціально  відповідальною [2].

Соціальна відповідальність на відміну від юридичної передбачає певний рівень добровільного відгуку  на соціальні проблеми з боку організації. Цей відгук має місце стосовно до того, що лежить за визначеним законом  і регулюючими органами вимог  або ж понад цими вимогами.

З іншого боку, дотримання закону не означає, що організація більше не несе ніякої соціальної відповідальності. Прийняття на себе відповідальності носить для організації винятково  добровільний характер і пов'язаний з бажанням організації зробити  свій внесок у розвиток суспільства, до якого її не зобов’язують ні економічні мотиви, ні закони, ні етика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні  проблеми суспільства з боку організації

Поступово в очах суспільної думки видозмінюється статус менеджменту. Раніше вважали, що менеджмент – це певна система влади, а нині він виступає як важливий ресурс суспільства. Сучасний менеджмент не може ігнорувати справедливі вимоги трудящих щодо поліпшення свого соціального становища [2].

Прийшло усвідомлення того факту, що конструктивна соціальна  політика фірм і корпорацій – не вид благодійної діяльності, а  інвестиція в персонал, в соціальний потенціал виробництва, значимість якої для майбутнього важко переоцінити. Суперечки про роль бізнесу в  суспільстві породили аргументи  за і проти соціальної відповідальності.

Аргументи на користь соціальної відповідальності:

1. Сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи.

2. Зміна потреб і надій широкої публіки.

3. Наявність ресурсів для надання допомоги у вирішенні соціальних проблем.

4. Моральні зобов’язання бути соціально відповідальними.

Аргументи проти соціальної відповідальності:

1. Порушення принципу максимуму прибутку.

2. Витрати на соціальні проблеми.

3. Нестача вміння вирішувати соціальні проблеми, тобто невміння задовольнити соціальні проблеми, непрофесіоналізм.

4. Недостатній рівень звітності широкій публіці.

5. Застосування соціальної відповідальності тільки з рекламною метою.

Міжнародні корпорації здійснюють істотний, а в деяких випадках вирішальний  вплив на території і суспільства, у рамках яких вони реалізують економічну стратегію. На думку, П. Друкера, менеджери мають бути не тільки технократами, вони повинні розуміти соціальне значення своєї діяльності [3, 201].

Нині керівники найбільш ефективно функціонуючих бізнес структур відзначають необхідність узгодження первинних і вторинних  цілей здійснення виробничих цілей  здійснення виробничих і торговельних процесів. Первинність досягнення визначених розмірів прибутковості ніким не заперечується, але підкреслюється всезростаюче значення соціальних цінностей  і пріоритетів, без яких неможливо  створити ефективну систему управління персоналу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Перші теоретичні положення  теорії соціальної відповідальності бізнесу  розроблені в 30 - 40-х роках, а після  Другої світової війни основні постулати  її стали активно застосовуватися багатьма західними й американськими компаніями.

Сучасний підхід до соціальної відповідальності бізнесу базується  на роботі американського економіста Г. Боуена «Соціальна відповідальність бізнесмена», яка була опублікована у 1953р.

Істотний вплив на формування соціальної відповідальності бізнесу  має Організація об’єднаних націй. У структурі цієї організації  департамент соціального розвитку і комісія соціального розвитку координують спеціальні заходи, спрямовані на розвиток людських ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Юхименко П. І., Гацька Л. П., Півторак М. В. та ін. Міжнародний менеджмент. Навч. посіб. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.

2. Менеджмент у контексті розвитку економічної теорії / А. Кредісов // Економіка України. – 2011. - №1. – С. 5-6.

3. Міжнародний менеджмент : Навч. посіб. / За ред.. О. Б. Чегнеги. – 2-е вид., оновл. і доп. – Львів: «Магнолія 2006», 2012. – 592 с.

4. Підприємництво і менеджмент : навчальний посібник для студентів вузів / З. О. Коваль, О. І. Тивончук. – Львів : Львівська політехніка, 2010. – 172 с.

5. Інноваційний менеджмент : навчальний посібник для студентів вузів / Т. Г. Дудар, В. В. Мельниченко. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 254 с.