Особливості управління персоналом готельних підприємств

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В  умовах ринкової економіки України  особливе місце займають трансформаційні  процесі в сфері управління процесом обслуговування в підприємстві готельного господарства. Будучи прибутковим видом  діяльності, готельний бізнес сприяє формуванню сервісної інфраструктури та збільшенню грошового потоку в країну, регіоні. В зв’язку з цим у невиробничій сфері прискореними темпами формується ринок готельних послуг, для якого характерною рисою стає міжнародний характер. Рівень функціонування ринку готельних послуг стає одним із вагомих показників соціально-економічного розвитку суспільства. 
В наш час ринкових відносин, а разом з тим і високої конкурент¬ної боротьби у готельному бізнесі жорстку боротьбу витримують лише ті готелі, які можуть запропонувати своїм клієнтам високоякісне об-слуговування, а це неможливо без професійно підготовленого персо¬налу. Управління персоналом – це складова частина менеджменту, оскільки всі цілі організації досягаються за допомогою людей. Персо¬нал — це рушійна сила при вирішенні проблем, пов’язаних з конкурен¬тоздатною, економічним зростанням та ефективністю праці будь-якого підприємства. Підготовка компетентного персоналу, здатного продуктивно працювати, віддаватися своїй праці, — це головне завдан¬ня готелю, який йде в ногу з часом. 
Задоволений персонал – це запорука продуктивної роботи будь-якого підприємства, а особливо це стосується підприємств готельного господарства, тому проблеми управління персоналом гостро стоять у наш час. Менеджер повинен розуміти, що на нього працюють люди, які мають різні здібності, характери та звички, тому він має ставитися до своїх працівників як до особистостей. У нас ще багато керівників, які цього не розуміють, і тим самим вони не дають працівникам роз¬крити свій потенціал. 
Метою курсового дослідження є характеристика засад використання соціально-психологічних методів управління в діяльності підприємств готельного господарства. 
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань: 
- розкрити теоретичні аспекти використання соціально-психологічних методів управління в діяльності підприємств готельного господарства; 
- проаналізувати стан та ефективність використання соціально-психологічних методів управління готелю «Придеснянський»; 
- визначити шляхи удосконалення застосування соціально-психологічних методів управління в готелі «Придеснянський» 
Об’єкт дослідження – готель «Придеснянський», який знаходиться у м. Чернігові. 
Предмет дослідження – практичні аспекти використання соціально-психологічних методів управління в діяльності готелю «Придеснянський» 
Для вирішення поставлених завдань у роботі використано такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, структурно-логічний, узагальнення, економіко-математичні, моделювання. 
Сьогодні розвиток готельного господарства набуває все більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних науковців та спеціалістів країни. Це викликано науково-технічним прогресом у сфері матеріального виробництва, поглибленням поділу праці і ростом соціально-економічних потреб у країні. Теоретичні і методичні аспекти використання соціально-психологічних методів управління викладені в працях вітчизняних і зарубіжних вчених: C.Байлика, А.Виноградської, М.Кабушкіна, М.Мальської, Л.Нечаюка та інших. 
Структура курсового дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Списку використаних джерел та додатків.

Розділ 1ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1

Задоволений персонал – це запорука продуктивної роботи будь-якого підприємства, а особливо це стосується підприємств готельного господарства, тому проблеми управління персоналом гостро стоять у наш час. Менеджер повинен розуміти, що на нього працюють люди, які мають різні здібності, характери та звички, тому він має ставитися до своїх працівників як до особистостей. У нас ще багато керівників, які цього не розуміють, і тим самим вони не дають працівникам розкрити свій потенціал.

Як би не намагалося готельне підприємство за усіма показниками відповідати  світовим стандартам, яку б воно не мало матеріально-технічну базу треба пам’ятати, що за всім цим стоїть людина зі своїми потребами, бажаннями, вмінням, досвідом якісно працювати. Саме гостинність, працелюбність, компетентність персоналу готелю лежить в основі високоякісного обслуговування його мешканців, від якого значною мірою залежить якість результатів праці. Завдання кожного працівника, спеціаліста, керівника готельного підприємства – в повному обсязі оволодіти майстерністю своєї професії, постійно розширювати науково-технічний кругозір та вміло використовувати свої знання та навички в практичній діяльності, досягаючи високої ефективності своєї праці.

В цілому, управління персоналом –  це система взаємозалежних, організаційно-економічних  і соціальних заходів по створенню  умов для нормального функціонування, розвитку й ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації [6, c.362]. Система управління персоналом – це комплекс цілей, завдань і основних напрямків діяльності, різних видів, форм і методів роботи, а також відповідного механізму управління, спрямованого на забезпечення постійного підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці та якості роботи [7, c.277].

Управління персоналом здійснюється за допомогою науково розроблених  методів. В теорії і практиці управління застосовують три групи методів: адміністративні, економічні і соціально-психологічні.

Адміністративні методи орієнтовані  на такі мотиви поведінки, як усвідомлена  необхідність дисципліни праці, почуття  обов’язку, прагнення працювати  в певній установі тощо, їх вирізняє прямий характер впливу: будь-який регламентаційний чи адміністративний акт підлягає обов’язковому виконанню.

Економічні та соціально-психологічні методи мають непрямий характер управлінського впливу. Не можна розраховувати на автоматичну дію цих методів, досить важко визначити силу їх впливу і кінцевий результат [8, c.271].

За допомогою економічних методів  здійснюється матеріальне стимулювання колективів та окремих працівників. Соціально-психологічні методи управління у свою чергу ґрунтуються на використанні соціального механізму.

Успіх управління персоналом обумовлюється  двома основними чинниками: 1) здатністю  організації чітко визначити, що (яка поведінка працівників) потрібно для досягнення її мети; 2) здатністю  «вгадати», які методи («сигнали») спонукають працівників на бажану поведінку. Обидва завдання однаково важливі і складні, особливо в умовах постійних змін. Для досягнення мети організації необхідно, щоб працівники мали конкретні фахові навики і використовували їх. Інакше кажучи, необхідний певний тип виробничої поведінки. Під виробничою поведінкою розуміється не тільки технічна вправність (уміння працювати за верстатом, з комп´ютером, знання продукту, що виробляється), а й певна поведінка у стосунках з клієнтом (здатність працювати з більшим навантаженням, взаємодіяти з колегами тощо), тобто навики, які також містять мотивацію [9, c.144].

У сучасній концепції  управління персоналом на перший план почали виходити соціально-психологічні методи. Застосування цих методів  менеджменту передбачає переглянути роль людини на сучасному етапі науково-технічного розвитку, коли вона з механічного виконавця роботи перетворюється у важливий фактор діяльності підприємства, його капітал, а витрати на оплату праці, створення сприятливих умов діяльності, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників – як особливий вид інвестицій.

До основних принципів  сучасного управління персоналом в  готельному підприємстві можна віднести такі:

·                   орієнтація на вимоги законодавства про працю;

·                   врахування поточних і перспективних потреб готельного підприємства в персоналі, виходячи з його сучасного стану та стратегії розвитку, кон‘юнктури на ринках праці та готельних послуг, тенденцій руху трудових ресурсів;

·                   забезпечення умов для стабілізації кадрового складу та мінімізації плинності кадрів;

·                   притягнення до співробітництва всіх зацікавлених сторін, у тому числі профспілок, з питань формування та реалізації кадрової політики в загальній стратегії управління якістю на підприємстві готельного господарства;

·                   максимальне піклування про кожного співробітника готелю, створення умов для розвитку його творчих здібностей, забезпечення поваги до його прав, свобод, думок.

Отже, саме за умови впровадження та реалізації положень концепції управління персоналом стає найбільш ефективним використання здібностей співробітників відповідно до цілей підприємства й суспільства [10, c.299].

У сучасній теорії й практиці управління підприємством актуалізується саме маркетинговий підхід. Ефективність управління на принципах маркетингу цілком і повністю залежить від здатності  управлінського апарату оцінювати тенденції ринкових процесів, структурувати їх, зокрема в питаннях формування персоналу підприємства. Одним із пріоритетних напрямів розвитку теорії управління підприємством готельного господарства стає маркетинг персоналу, до визначення якого сформувалося два підходи [11, c.134].

Відповідно до першого  підходу маркетинг персоналу  представляється як певна філософія  ставлення до власного персоналу (як наявного, так і майбутнього) з  боку підприємства. При цьому кожен  працівник розглядається як клієнт підприємства, у співробітництві з яким підприємство може вирішити деякі проблеми стійкої діяльності й розвитку, а працівник, зі свого боку, одержує можливість задовольнити власні потреби й інтереси.

Згідно з другим підходом, маркетинг персоналу – це практична діяльність (функція) служб управління персоналом підприємства з оперативного покриття потреб у кадрах на основі наявної інформації про стан персоналу підприємства та ринок праці.

Ці два підходи не суперечать, а доповнюють один одного. При цьому перший фактично стає методологічною основою другого. Реалізація першого підходу розглядає маркетинг персоналу як один із елементів кадрової політики, втілений у комплекс завдань управління персоналом (розробка цільової системи, планування потреби, ділова оцінка, управління кар'єрою, мотивація тощо) [7, c.299]. За другим підходом маркетинг персоналу передбачає виділення специфічної діяльності - служби управління персоналом. Ця діяльність відносно відокремлена від інших завдань кадрової роботи й містить у собі: аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають напрями маркетингової діяльності, розробку та реалізацію заходів щодо напрямів персонал маркетингу.

Напрями маркетингової  діяльності щодо формування персоналу  передбачають:

·                   розробку професійних вимог до персоналу;

·                   визначення потреби в персоналі за якісними та кількісними параметрами;

·                   розрахунок витрат на формування й подальше використання персоналу;

·                   вибір джерел і шляхів задоволення потреби у персоналі [5, c.28].

Суспільне значення готельної  діяльності як одного з індикаторів  розвитку економіки держави зумовлює необхідність створення галузевої  системи підготовки і підвищення кваліфікації персоналу. Подальше вдосконалення  системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів для готельної індустрії потребує, перш за все, з’ясування реальної потреби у фахівцях відповідно до кількісних та якісних критеріїв готельної сфери, визначення переліку професій і відповідних спеціальностей, розроблення навчальних програм і методичних посібників, формування мережі спеціалізованих навчальних закладів і комплектування корпусу викладачів. Така модель розв’язання проблеми має базуватись на маркетинговому підході, зважаючи на вирішальність оцінки роботодавця. При цьому слід зважати на вплив низки факторів макро- та мікро рівня, які позитивно/негативно позначаються на перебігу процесів у готельній сфері, у тому числі й безпосередньо у процесі формування персоналу (табл. 1), коригують критерії якості.

Таблиця 1

Фактори впливу на процес формування персоналу підприємств  готельного господарства України [12, c.168]