Інформаційні потреби

ІНФОРМАЦІЙНА ПОТРЕБА

ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ

Одним з центральних понять інформаційної науки і практики є поняття інформаційної потреби. В загальному значенні під інформаційною потребою розуміється необхідність в інформації, що вимагає задоволення і виражається в інформаційному запиті.

Численні дослідження інформаційних потреб, які здійснюються науковцями різних країн світу, спрямовані на вирішення наступних завдань:

1.      встановлення причин виникнення потреб;

2.      чинники, що на них впливають;

3.      властивості інформаційних потреб;

4.      шляхи виявлення інформаційних потреб і приведення їх до вигляду, придатного для пошуку документів або фактичних відомостей;

Інформаційна потреба – це потреба особистості в інформації. Отже, першою особливістю інформаційної потреби є те, що першопричиною її появлення постає недостача знань. Інформація, яка вимагає задоволення, представлена в інформаційному запиті. Наприклад, планування дальньої поїздки формує інформаційну потребу познайомитися з авіаційним розкладом. Таке знайомство може бути виконано в різній формі - по телефону, безпосередньо в квитковому агентстві в діалозі з фахівцем, шляхом аналізу розкладу в друкованому вигляді або в результаті його пошуку у всесвітній мережі. Проте при всій відмінності форм задоволення інформаційної потреби сама вона залишається тією ж.

Треба зазначити, що після того, як вибраний потрібний рейс і куплений квиток, інформація втратила свою цінність для нас, не переставши при цьому залишатися цінною для інших потенційних споживачів. Це властивість повної втрати цінності інформації (її споживної вартості) для даного споживача в даний момент, є важливою особливістю інформаційної потреби, яка істотно відрізняє її від інших видів потреб людини. Одна і та ж інформація може знову стати предметом споживання, якщо вона буде пред'явлена іншому споживачу, якщо перед тим же самим споживачем виникне інша задача, а також якщо збільшиться запас його знань, який дозволить розпізнати в цій інформації нові аспекти.

Таким чином, інформаційні  потреби мають суто індивідуальний (персональний) характер. Вони залежать не тільки від особливостей вирішуваних задач, але також від психологічних, освітніх і інших особистих особливостей особи, яка ухвалює рішення. І хоча при вивченні інформаційних потреб їх носіїв об'єднують в групи і категорії, все ж таки творці інформаційних систем прагнуть того, щоб їх користувачі мали якомога менше обмежень у виразі своїх смаків і переваг [1].

З моменту виникнення у людини інформаційної потреби він починає оцінювати інформацію під кутом зору цієї потреби, розділяючи інформацію на релевантну і пертинентну. Тобто оцінка якості інформаційних продуктів та послуг користувача має суб’єктивний характер. Поняття релевантності існує об’єктивно. Це смислова відповідність між змістом інформаційного запиту та виданої у відповідь на нього інформації. Поняття пертинентність – суб’єктивне.  Це оцінена споживачем відповідність змісту інформації його інтересам.

Ще одна особливість інформаційної потреби – це неможливість повного її задоволення, тобто виникає пертинентне відношення до інформації, що сприяє виникненню нових потреб. Таким чином інформація не стільки зменшує невизначеність, скільки збільшує межі непізнаного.

Прийнято виділяти два основні типи інформаційних потреб:

       поточні, обумовлені властивою людині допитливістю та які полягають в його прагненні бути в курсі всього, що відбувається в світі;

       конкретні (спеціальні), які полягають в прагненні отримати інформацію, необхідну для вирішення конкретної задачі - дослідницькій, професійній, управлінській і т.п.

Конкретні інформаційні потреби певною мірою залежать від особливостей задач, для вирішення яких необхідна відповідна інформація. Якщо обмежитися сферою науки і техніки, то їх можна розділити на три основних типа:

       інформаційні потреби вчених-дослідників;

       інформаційні потреби фахівців (інженерів, лікарів, агрономів і т.п.);

       інформаційні потреби керівників [2].

Інформаційні потреби можуть бути виражені або у формі усних або письмових інформаційних запитів, або в певній поведінці споживача по відношенню до потенційних джерел інформації (іншим людям, літературі, ЗМІ та ін.). Якщо інформаційна потреба виражається у письмовому вигляді і відчужена від її джерела, виникає проблема точності і повноти виразу інформаційної потреби в інформаційному запиті.

Вирішальною умовою ефективного задоволення інформаційної потреби є ясне усвідомлення і чіткий вираз того, яка інформація дійсно потрібна споживачу для вирішення. Без цього важко розраховувати на отримання в інформаційному центрі або бібліотеці тих відомостей, в яких споживач має потребу.

Можливий механізм виникнення і задоволення інформаційних потреб запропонований дослідниками Ю.М. Арськім, Р.С. Гиляревськім, І.С.Туровим і А.І. Чорним в книзі «Інфосфера. Інформаційні структури, системи і процеси в науці і суспільстві» [3].

Інформаційна потреба виникає у людини при постановці перед ним якоїсь задачі. Людина обдумує цю задачу, внаслідок чого у відповідній зоні його довготривалої пам'яті складається образ задачі або її внутрішня модель. Цей образ і служить еталоном, з яким з цієї миті все порівнюється. Якщо інформація має відношення до еталона, вона вважається релевантною і заноситься в певну зону довготривалої пам'яті або в зовнішню пам'ять (на спеціальну картку, в спеціальний зошит або комп'ютер). Вся інформація, що не відноситься до еталону вважається не релевантною.

Під впливом роздумів над єством уявлення людини про цю задачу може уточнюватися і змінюватися. Психологи називають цей процес зростанням стану обізнаності про задачу [4].

Коли людиною накопичено необхідну кількість релевантної інформації, вона знаходить рішення задачі. Після цього вся пов'язана з рішенням інформація переводиться з даної зони довготривалої пам'яті в зону архівного зберігання. Таким чином, інформаційна потреба може бути охарактеризована як усвідомлена потреба в інформації, потрібній для вирішення поставленої задачі по розробленому плану.

Література

1. Блюменау Л.И. К изучению исходных понятий теории информационных потребностей [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://abfarida.narod.ru/blumenay.htm
2. Соколов А.В. Информационные потребности и информационный подход к потребителям / А.В.Соколов // Теория и практика формирования и использования информационных ресурсов: Материалы семинара.- М, 1989.- С.80-88.
3. Арский Ю.М. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе / Ю.М. Арский, Р.С. Гиляревский, И.С. Туров, А.И. Черный. - М.: ВИНИТИ, 1996. С. 27 – 28.
4. Голованов А.В. Выявление и удовлетворение потребностей в региональной информации [Электрон. ресурс]. – Режим доступу:

В процесі управління керівники й фахівці постійно мають справу з інформацією як необхідним засобом розробки управлінських рішень та їх реалізації. За допомогою інформації реалізується зв'язок між суб'єктом і об'єктом, керуючою та керованою частинами системи управління.