Безсумнівно, лідером вітчизняної науки управління та наукової організації праці в 20-ті роки ХХ ст. був О. К. Гастєв

 

Безсумнівно, лідером вітчизняної  науки управління та наукової організації праці в 20-ті роки ХХ ст. був О. К. Гастєв .

Олексій Капітонович Гастєв (1882-1941), економіст, соціолог, поет, активний діяч революційного і робітничого руху в Росії. За плечима у Гастєва не тільки революційний, але величезний виробничий досвід у Росії і Франції , за влади більшовиків кервник на підприємствах Москви, Харкова ,Горького.

З 1921 по 1938 р. очолював Центральний інститут праці (ЦІП) у Москві. Основна заслуга Гастєва полягає в розробці теоретичних і експериментальних ідей нової науки - соціальної інженерії («соціального інженеризма»), що об’єднала в собі методи природничих наук, соціології, психології і педагогіки. Під його керівництвом на десятках підприємств впроваджувались інноваційні методи організації праці та виробництва, за методиками ЦІП підготовлено понад 500 тис. кваліфікованих робітників, тисячі консультантів з управління та НОП. Значний його внесок у розробку ідей кібернетики та загальної теорії систем. Розробки Гастєва отримали світове визнання.

Свої основні ідеї та погляди на трудове виховання  Гастєв виклав у численних книгах і статтях. У самому концентрованому  вигляді вони виражені в знаменитій «Пам'ятці-правилах», що містить 16 пунктів  правил і настанов про те, як треба правильно і культурно працювати.

Промислове відродження  Росії, на думку Гастєва, невіддільне  від культурного перевороту. Концепція  трудового виховання і культурних установок передбачає знищення «стихійної розбещеності» людини, яке розпочинається у Гастєва з фізичної та побутової культури - раціонального режиму дня, правильного харчування, відпочинку та руху, потім закріплюється у соціально-психологічної культури поведінки, мистецтві володіння собою і своїми емоціями , взаєминах, а результується в підйомі загальної культури виробництва. Трудова культура починається з поступового звикання до єдиного, витриманому протягом усього дня темпу, бо за важкої, неритмічної роботи робітник більш схильний до хвороб і шкідливих звичок.

Для керівника Гастєв пропонував піврічний випробувальний термін, в процесі якого за кандидатом на висування б проводилися ретельні соціально-психологічні спостереження і на підставі їх складався «психологічний паспорт». Необхідна від керівника ділова ініціатива буде зустрінута з великим ентузіазмом, якщо раніше він покаже себе як виконавчий і дисциплінований працівник. Авторитет у колективі, заснований на високій особистій культурі праці і професійної компетентності, являє собою фундамент мистецтва управління. Згідно з логікою такого підходу, керівник не запрошується ззовні, а виховується у власному колективі.

Вихідний щабель трудового навчання керівника - виконавська робота, проста «слухняність, бо тільки так перевіряється, на що здатна людина». Виконавська робота дається важче розпорядницьких і вимагає більшого часу, зусиль і волі. Лише після проходження школи організаційно-розпорядницьких діяльності працівника можна допускати до більш складних, плануючим функцій.

Одним з конкретних інструментів виховання НОП в побуті була у Гастєва хроно-карта, тобто своєрідний обліковий документ для запису бюджету часу. Статистична обробка зібраних у населення облікових карток, за задумом Гастєва, допоможе встановити ступінь його соціалізації, а їх систематизація - основні соціальні групи («робітник, директор, студент, селянин, червоний воїн») за характером і способом використання свого часу. Пропонувалися наступні етапи використання часу: сон, їжа, робота, відпочинок, самообслуговування Облік часу виховує ощадливість, дисциплінованість, здатність планувати свій робочий день, підвищує загальну культуру людини. Для науки його користь у тому, що він розкриває «соціальний кістяк» праці і повсякденної діяльності людей.

Культура праці має  також економічний вимір: так, при  правильному розташуванні інструментів працівник виграє годину протягом дня. Таким чином, НОП у Гастєва - це ще й культура робочого місця. Культура рухів органічно переходить в культуру поведінки, особиста культура - в колективну.

 

Міністерство освіти і науки України

Академія митної служби України

 

 

Доповідь

З дисципліни «Менеджмент»

На тему: «Внесок О.К. Гастєва у розвиток вітчизняної науки управління»

 

 

 

 

 

 

 

Підготували: 
курсанти групи М10-1

Волоконський Сергій

Нікітін Андрій

 
Перевірив:

Доцент кафедри менеджменту  ЗЕД

Коляда Світлана Петрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2012